Рішення № 138446868, 15.07.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/1621/26

Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, за участю секретаря судового засідання Косован А.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю Автомагістраль-Захід, Чернівецька обл.

про стягнення заборгованості в сумі 342242,90 грн

представники сторін:

від позивача Сергеєва Г.О., довіреність від 13.06.2025

від відповідача Качур С.В., ордер серія ВО №1136891 від 08.05.2026

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом товариства з обмеженою відповідальністю Автомагістраль-Захід про стягнення неустойки в сумі 342242,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що всупереч укладеному між сторонами договору підряду №194/4Д на будівництво фортифікаційних споруд від 25.03.2025 відповідач у визначений строк не виконав будівельні роботи, у зв`язку з чим згідно умов договору позивач нарахував йому пеню за ставкою 0,1% від договірної ціни за кожен день прострочення в сумі 132093,75 грн та за прострочення понад 30 днів додатково нарахував штраф в розмірі 7% в сумі 210149,15 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 справу №926/1621/26 передано на розгляд судді Миронюку С.О.

Ухвалою від 24.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.05.2026.

08.05.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач зазначає, що ним не було порушено строк виконання робіт за договором підряду, оскільки відповідно до додаткової угоди від 27.06.2025 сторони погодили продовження строку виконання робіт включно до 31.07.2025. Як наслідок, відповідач вважає твердження позивача про прострочення виконання робіт безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

11.05.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення належної копії письмового доказу.

14.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 14.05.2026 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 14.05.2026.

15.05.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Позивач критично ставиться до посилання відповідача на те, що не було порушено строк виконання робіт за договором підряду у зв`язку з укладенням додаткової угоди від 27.06.2025 та просить задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві.

15.05.2026 до суду від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 18.05.2026 задоволено заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 15.05.2026.

Ухвалою від 21.05.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 18.06.2026.

У судовому засіданні 18.06.2026 оголошено перерву до 01.07.2026.

29.06.2026 до суду від відповідача надійшов супровідний лист до якого додано оригінал додаткової угоди від 27.06.2025 до договору підряду №194/4Д на будівництво фортифікаційних споруд від 25.03.2025.

У судовому засіданні 01.07.2026 оголошено перерву до 15.07.2026.

У судовому засіданні 15.07.2026 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, представник відповідача заперечував проти обґрунтованості позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку представників сторін щодо суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

25.03.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (позивач, замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Автомагістраль-Захід (відповідач, підрядник) укладено договір підряду №194/4Д на будівництво фортифікаційних споруд.

Згідно п. 1.1. договору в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об`єкту: «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №340» (далі - Об`єкт), а Замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи.

Роботи виконуються за етапами: І етап - Проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проектної документації стадії Робочий проект (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача Замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною Договору; ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4) (п. 1.4. договору).

Вартість робіт по Договору визначена за Договірною ціною (Додаток № 1) і складає 3003760,72 грн. в тому числі ПДВ 500 626,78 грн. та є складовою частиною вартості робіт по Об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об`єкта. Договірна ціна може бути зменшена за взаємною згодою Сторін (п. 2.1., 2.3. договору).

Строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) та встановлюються до « 15» червня 2025 року включно. Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 (п`яти) календарних днів після підписання Договору підряду. Строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у Договір у разі виникнення обставин непереборної сили (які засвідчуються відповідно до Розділу 14 Договору). Після закінчення виконання робіт Підрядник письмово повідомляє про це Замовника. Датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акту готовності Об`єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками Замовника разом із представниками Підрядника (п. 3.1.-3.4. договору).

Відповідно до п. 3.5. договору підрядник передає замовнику (згідно з накладною): по І етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування) у паперовому вигляді у двох примірниках та один примірник на електронному носії. Проектну документацію стадії Робочий проект у паперовому вигляді у чотирьох примірниках та одному примірнику на електронному носії. Позитивний експертний звіт.

Замовник протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання документації (за накладною) та Акту виконаних робіт зобов`язаний прийняти роботи шляхом підписання Акту виконаних робіт та направити його Виконавцю. У разі відмови від підписання Акту виконаних робіт Замовник у цей самий строк зобов`язаний направити Підряднику вмотивовану відмову від приймання проектної документації.

Замовник має право відмовитися від прийняття закінчених робіт (Об`єкта) у разі виявлення недоліків та відхилення від проектної документації, технічних вимог, обумовлених Договором, які виключають можливість (його) використання відповідно до мети, зазначеної в проектній документації та Договорі, і не можуть бути усунені Підрядником або третьою особою (п. 4.1.6. договору).

Замовник зобов`язаний:

- Забезпечити своєчасне фінансування виконаних робіт на умовах, визначених цим Договором, за наявності бюджетного фінансування (п. 4.2.2. договору);

- Прийняти від Підрядника виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених Договором (із додатками та змінами до нього) (п. 4.2.3. договору);

- За умови належного виконання робіт відповідно до ДБН, ДСТУ, Настанови у галузі будівництва кошторисних норм України у будівництві та умов Договору та за наявності відмітки уповноваженого представника технічного нагляду, підписувати Підряднику акти виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, акти здачі-приймання виконаних проектних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт та витрат за формою № КБ-3 протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх отримання Замовником. У разі відмови від підписання актів виконаних робіт зі сторони Замовника, останній письмово інформує Підрядника про причини не підписання актів (п. 4.2.5. договору).

Підрядник має право одержувати оплату за виконані Роботи в розмірі та у строки, передбачені цим Договором (п. 4.3.2. договору).

Підрядник зобов`язаний:

- Розробити проектну документацію відповідно до Завдання на проектування та інших вихідних даних, шляхом залучення субпідрядної організації. Забезпечити погодження проектної документації із зацікавленими підприємствами, установами та організаціями і службами, погоджувальними організаціями, експертними організаціями (надати позитивний експертний звіт), обґрунтовувати та доводити прийняті проектні рішення. При необхідності коригування проектної документації, по обгрунтованим зауваженням Замовника та спеціалізованої будівельної експертизи - виконати його за свій рахунок (п. 4.4.1. договору);

- Виконати та передати Замовнику проектну документацію з позитивним експертним звітом, яка відповідає умовам Договору, Завданню, чинними будівельним нормам і нормативними документами і належним чином оформлена у термін, встановлений Сторонами у Договорі та/або додатках до нього (п. 4.4.2. договору);

- Виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені Договором у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу Об`єкта за актом у визначений Договором строк (п. 4.4.3. договору);

- Передати Замовнику, після завершення робіт у порядку, передбаченому чинним законодавством, ДБН та Договором, відповідну документацію та закінчені роботи (Об`єкт) (п. 4.4.5. договору).

Замовник за Актом приймання-передачі Об`єкта передає Підряднику на період виконання робіт та до їх завершення Об`єкт (будівельний майданчик/фронт робіт) (п. 8.1. договору).

Приймання та передача виконаних робіт здійснюються Сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання Сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3. Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, акт здачі - приймання виконаних проектних робіт та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 за виконані будівельні роботи оформлюються належним чином Підрядником у двох примірниках і надаються для підписання Замовнику (п. 10.1., 10.2. договору).

Замовник повинен розглянути та підписати Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту одержання цих документів або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт із зазначенням переліку зауважень та/або виявлених недоліків (дефектів) та строків їх усунення, при цьому визначений Замовником строк є обов`язковим для Підрядника. Прийняття виконаних робіт здійснюється Замовником за умови належного виконання робіт та надання Підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних під час виконання робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів, паспортів якості, тощо є обов`язковими згідно з чинним законодавством та іншої документації, щодо таких матеріалів) (п. 10.3., 10.4. договору).

Підрядник зобов`язаний в строк, визначений у відмові усунути всі зауваження та виявлені недоліки (дефекти), після чого повторно надати Замовникові Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3. Якщо Підрядник не може усунути такі недоліки (дефекти) він письмово повідомляє про це Замовника. Замовник може усунути недоліки (дефекти) своїми силами або із залученням третіх осіб, у такому випадку Підрядник зобов`язується компенсувати всі понесені у зв`язку з цим витрати (п. 10.5. договору).

Замовник має право не підписувати Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 до моменту усунення Підрядником усіх недоліків (дефектів), зауважень та не оплачувати неякісно виконані Роботи. У разі виявлення Замовником недоліків (дефектів), які виникли з вини Підрядника, після прийняття Робіт, які виникли з вини Підрядника, Підрядник зобов`язаний у визначений Замовником строк усунути виявлені недоліки (дефекти) за власний рахунок. Якщо виявлені недоліки (дефекти) не можуть бути усунені Підрядником, Замовник має право вимагати повернення сплачених коштів за такі прийняті Роботи та відшкодування збитків (п. 10.6., 10.7. договору).

Розрахунки за виконані роботи з будівництва Об`єкту проводяться на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, протягом 10 (десяти) календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника) та надання Підрядником проміжного пакету документів, а саме: проміжних актів прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду. Після виконання Підрядником робіт з будівництва Замовник приймає виконану роботу та протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання пакету документів, підписує Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, якщо вони повністю відповідають об`ємам виконаних робіт на ділянці будівництва, в іншому випадку акти повертаються Підряднику для усунення зауважень та коригування (п. 11.1. договору).

У разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, Замовник має право за участю Підрядника скоригувати суму, що підлягає оплаті. У разі виявлення у розрахунках за виконані роботи (форма № КБ-2в Акт приймання виконаних будівельних робіт та форма № КБ-3 Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат), які були відповідно оформлені і оплачені за попередні періоди, безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва, Підрядник зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дати направлення Замовником письмової вимоги здійснити уточнення/перерахунок вартості виконаних робіт (п. 11.2., 11.3. договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні (зі змінами), але не пізніше ніж до 31 грудня 2025 року. У частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань за цим Договором (п. 17.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, замовником 26.03.2025 передано об`єкт виконання робіт (будівельний майданчик) підряднику, про що складено акт приймання-передачі об`єкта «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №340».

Додатковою угодою від 03.06.2025 №1 сторонами змінено вартість робіт за договором у бік зменшення на 1629,98 грн. шляхом внесення змін до пункту 2.1 договору. Вартість робіт за договором в редакції додаткової угоди від 03.06.2025 №1 склала 3002130,74 грн., в тому числі ПДВ - 500355,12 грн. Окрім того, сторонами продовжено строк виконання робіт до 30.06.2025.

Наявною в матеріалах справи додатковою угодою від 27.06.2025 сторонами змінено вартість робіт за договором, яка склала 2683283,60 грн., в тому числі ПДВ 447213,93 грн. Окрім того, сторонами продовжено строк виконання робіт до 31.07.2025.

Додатковою угодою від 25.11.2025 №2 сторонами змінено вартість робіт за договором у бік зменшення на 318847,14 грн. шляхом внесення змін до пункту 2.1 договору. Вартість робіт за договором в редакції додаткової угоди від 25.11.2025 №2 склала 2683283,60 грн., в тому числі ПДВ 447213,93 грн.

Роботи 1 етапу виконані Підрядником відповідно до умов укладеного договору. Розроблена проектно кошторисна документація, позитивний експертний звіт від 04.04.2025 №374/25-РБК/ЕЗ передана Замовнику відповідно до Акту виконаних робіт від 20.04.2025 №1ПКД. Вартість виконаних проектних робіт та вартість експертизи проектної документації з врахуванням ПДВ за Актом виконаних робіт від 20.04.2025 № 1ПКД склали 72000,00 грн.

Платіжною інструкцією від 09.07.2025 №1128 Замовником проведено оплату за виконані роботи з розробки проектно кошторисної документації у сумі 72000,00 грн.

Актом приймання виконаних робіт № 1А від 15.10.2025 Підрядником передано Замовнику роботи з здійснення авторського нагляду на суму 12000,00 грн.

Платіжною інструкцією від 17.10.2025 № 2220 Замовником проведено оплату за виконані роботи з авторського нагляду у сумі 12000,00 грн.

Будівельні роботи по об`єкту було завершено та передано Замовнику 14.08.2025, про що 14.08.2025 Сторонами складено Акт приймання виконаних робіт № 1 на суму 2599283,60 грн.

На підставі Акту приймання виконаних робіт № 1 від 14.08.2025 платіжною інструкцією від 19.08.2025 № 1770 Замовником проведено оплату за виконані будівельні роботи у сумі 2599283,60 грн.

Актом готовності Об`єкту до експлуатації від 02.12.2025 визначено, що будівельні роботи по об`єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 340» виконано в повному обсязі та закінчено 14.08.2025, фактична вартість основних фондів (виконаних робіт) склала 2683283,60 грн.

Як стверджує позивач, відповідач у визначений строк до 30.06.2025 не виконав будівельні роботи, оскільки підрядні роботи виконані 14.08.2025, у зв`язку з чим згідно умов договору позивач нарахував пеню за ставкою 0,1% від договірної ціни за кожен день прострочення за період з 01.07.2025 по 13.08.2025 в сумі 132093,75 грн та за прострочення понад 30 днів додатково нарахував штраф в розмірі 7% в сумі 210149,15 грн.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Згідно з статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В силу ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в п. 6.4.2 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 р. № 293, при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (примірна форма № КБ-2в) і "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та виграти" (примірна форма № КБ-3). які наведено у додатку Т або У.

Зазначені типові форми підлягають обов`язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками за виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності (лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комупального господарства України від 16.03.2010 № 12/19-3-9-14-295 "Щодо застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві").

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, акти виконаних робіт форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 є первинними звітними документами бухгалтерського обліку, які відображають вартість, види та обсяги виконаних будівельних робіт.

Згідно п. 89 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМ України №668 від 01.08.2005р., після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання.

Відповідно до п. 91 Загальних умов передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Як встановлено п.п. 99, 100 Загальних умов розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи.

Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

У разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу, і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Аналіз положень статті 614 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання. Така правова позиція щодо застосування статті 614 Цивільного кодексу України висловлена Верховним Судом України у постанові від 13.02.2013 у справі №6-170цс12, та Верховним Судом у постановах від 14.09.2021 у справі №910/7256/20, від 19.08.2021 у справі №910/11889/20.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Завданням неустойки є сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

За порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 13.5. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, додатковою угодою від 03.06.2025 №1 сторонами змінено вартість робіт за договором у бік зменшення на 1629,98 грн. шляхом внесення змін до пункту 2.1 договору. Вартість робіт за договором в редакції додаткової угоди від 03.06.2025 №1 склала 3002130,74 грн., в тому числі ПДВ - 500355,12 грн. Окрім того, сторонами продовжено строк виконання робіт до 30.06.2025.

Додатковою угодою від 27.06.2025 сторонами змінено вартість робіт за договором, яка склала 2683283,60 грн., в тому числі ПДВ 447213,93 грн. Окрім того, сторонами продовжено строк виконання робіт до 31.07.2025.

Додатковою угодою від 25.11.2025 №2 сторонами змінено вартість робіт за договором у бік зменшення на 318847,14 грн. шляхом внесення змін до пункту 2.1 договору. Вартість робіт за договором в редакції додаткової угоди від 25.11.2025 №2 склала 2683283,60 грн., в тому числі ПДВ 447213,93 грн.

Позивач стверджує, що відповідач у визначений строк до 30.06.2025 не виконав будівельні роботи, оскільки підрядні роботи виконані 14.08.2025, у зв`язку з чим згідно умов договору позивач нарахував пеню за ставкою 0,1% від договірної ціни за кожен день прострочення за період з 01.07.2025 по 13.08.2025 (44 дні) в сумі 132093,75 грн та за прострочення понад 30 днів додатково нарахував штраф в розмірі 7% в сумі 210149,15 грн.

Однак, суд не погоджується з твердженням позивача про те, що строк виконання робіт становить до 30.06.2025, оскільки, додатковою угодою від 27.06.2025 сторонами продовжено строк виконання робіт до 31.07.2025.

Судом встановлено, що будівельні роботи по об`єкту було завершено та передано замовнику 14.08.2025, про що 14.08.2025 сторонами складено акт приймання виконаних робіт №1 на суму 2599283,60 грн.

Окрім того, актом готовності Об`єкту до експлуатації від 02.12.2025 визначено, що будівельні роботи по об`єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 340» виконано в повному обсязі та закінчено 14.08.2025, фактична вартість основних фондів (виконаних робіт) склала 2683283,60 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що період прострочення виконання робіт відповідачем становить з 01.08.2025 по 13.08.2025 (13 днів), а не з 01.07.2025 по 13.08.2025 як стверджує позивач.

Також, суд не погоджується з твердженням позивача про те, що пеню необхідно розраховувати від договірної ціни в розмірі 3002130,74 грн., оскільки, додатковою угодою від 27.06.2025 сторонами змінено вартість робіт за договором, яка склала 2683283,60 грн.

За таких обставин, здійснивши перерахунок пені за період прострочення з 01.08.2025 року по 13.08.2025, з врахуванням договірної ціни в сумі 2683283,60 грн., суд зазначає, що розмір пені становить 34882,69 грн., а тому, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 34882,69 грн., в іншій частині вимог про стягнення пені в сумі 97211,06 грн слід відмовити.

Також, оскільки прострочення виконання робіт становить менше 30 днів, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 210149,15 грн.

Як визначено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Руїз Торіха проти Іспанії вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Стандарт доказування вірогідності доказів, який на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20.

На підставі викладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача пені в сумі 34882,69 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 складає 3328,00 грн.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням викладеного, оскільки у поданій через систему Електронний суд" позовній заяві міститься одна вимога майнового характеру, ціна позову складає 342242,90 грн., позивач зобов`язаний був сплатити судовий збір у розмірі 4106,91 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом позов задоволено частково та визнано обгрунтованими позовні вимоги на суму 34882,69 грн.

Відповідно, судовий збір, що припадає на обгрунтовані позовні вимоги, складає 418,59 грн і покладається на відповідача (34882,69 грн (сума задоволених позовних вимог) х 4106,91 грн (сума судового збору, яка підлягала сплаті під час звернення з позовом до суду) : 342242,90 (загальна сума позовних вимог) = 418,59 грн).

Решта судового збору в сумі 3688,32 грн залишається за позивачем (4106,91 грн (сума судового збору, яка підлягала сплаті під час звернення з позовом до суду) 418,59 грн (стягнутий з відповідача судовий збір) = 3688,32 грн).

Керуючись ст. 2, 3, 4, 20, 46, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Автомагістраль-Захід (59052, Чернівецька обл., Чернівецький р-н., с. Великий Кучурів, вул. Головна, 33Б, код ЄДРПОУ 37246416) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) пеню в сумі 34882,69 грн та судовий збір в сумі 418,59 грн.

3. У частині вимог про стягнення пені в сумі 97211,06 грн та штрафу в сумі 210149,15 грн у задоволенні позову відмовити. Судовий збір в сумі 3688,32 грн залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2026.

Суддя С.О.Миронюк