Єдиний державний реєстр судових рішень Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1065/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( З АО Ч Н Е)
21.07.2026 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., за участю секретаря судового засідання Шимкової Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі - ТОВ «Споживчий центр») Медведєва Н.О. звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором № 01.12.2025-100000128 від 01.12.2025 в розмірі 10590 грн., 120,18 грн витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви та 2662,40 грн. судового збору.
Свої вимоги мотивував тим, що 01.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 01.12.2025-100000128. Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 3000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 01.12.2025 строком на 168 днів з процентною ставкою «Стандарт» - фіксована незмінна в розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, процентну ставку «Економ» - фіксована процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт», розмір комісії як плати за надання кредиту - 5% від суми кредиту, що дорівнює 150 грн., комісії за обслуговування кредитної заборгованості, графік платежів, реальну річну процентну ставку за кредитом, яка становить 150 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором станом на 18.06.2026 (дата позовної заяви) виникла заборгованість у розмірі 10590 грн., з яких: 3000 грн. тіло кредиту, 3990 грн. - проценти, 150 грн. комісія (за надання кредиту), 450 грн. додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 3000 грн. відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України. Враховуючи викладене, позивач ТОВ «Споживчий центр» просив стягнути на його користь з відповідача зазначену суму заборгованості за кредитом і судові витрати в справі.
Ухвалою суду від 23.06.2026 відкрито провадження в справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві просить справу розглядати за її відсутності, щодо винесення заочного рішення не заперечила.
Відповідач, належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання (отримав ухвалу 09.07.2026), в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач, належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзиву не подав та те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
01.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 01.12.2025-100000128 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною договору, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
Відповідно до умов кредитного договору (оферти) № 01.12.2025-100000128 від 01.12.2025 відповідачу надано кредит у розмірі 3000 грн. зі строком користування 168 днів з дати його надання.
Заявкою кредитного договору № 01.12.2025-100000128 від 01.12.2025 (кредитної лінії) передбачено наступні умови надання кредиту:
1. Дата надання/видачі кредиту - 01/12/2025;
2. Сума кредиту: 3000 грн.
3. Строк, на який надається кредит - 168 днів з дати його надання;
4. Дата повернення (виплати) кредиту - 17.05.2026;
6. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів.
7. Процентна ставка «Економ» - фіксована процента ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
8. Комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі «Комісія за надання», «Комісія») 5% від суми кредиту та дорівнює 150 грн.
9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі «Комісія за обслуговування», «Комісія») 150 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
12. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені в процентах від загального розміру виданого кредиту.
Згідно п. 10.1. договору цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем в інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця.
Відповідач ОСОБА_1 підписав електронним цифровим підписом Е938 пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) та заявку на отримання кредиту.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору, а відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття до виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання грошових коштів.
З доданого до позовної заяви повідомлення вих. № 1961-1506 від 15.06.2026 ТОВ «Універсальні Платіжні рішення», яке надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків на підставі укладеного договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, встановлено, що за кредитним договором № 01.12.2025-100000128 на номер банківської картки НОМЕР_1 , який ОСОБА_1 вказав в заявці, перераховано кошти в сумі 3000 грн.; номер транзакції в системі iPay.ua - 935352117, призначення платежу: видача за договором кредиту № 01.12.2025-100000128.
Відповідач свої зобов`язання по поверненню грошових коштів по кредитному договору не виконав.
Відповідно до Довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 01.12.2025-100000128 від 01.12.2025 загальна заборгованість за цим договором станом на 12.06.2026 становить 10590 грн., яка складається із заборгованості по основному боргу в розмірі 3000 грн., залишок відсотків у розмірі 3990 грн., залишок комісії в розмірі 600 грн. та залишок відсотків за ст. 625 ЦК України в розмірі 3000 грн.
З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.
За змістом стст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Укладення вищевказаного кредитного договору та отримання коштів відповідач не спростував.
Вказаний кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
При вирішенні питання щодо розміру заборгованості відповідача судом враховується таке.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.Правила ст. 1048 ЦК України поширюються і на відносини за кредитним договором (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти, відсотки за їх користування в добровільному порядку позивачу не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в частині стягнення 3000 грн. основного боргу, 3990 грн. відсотків, 150 грн. комісія за надання кредиту, 450 грн. комісія за обслуговування, а всього 7590 грн., які підлягають стягненню в примусовому порядку.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України в розмірі 3000 грн. суд приходить до таких висновків.
Положеннями п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості в регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦПК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. В разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що кредитний договір відповідачем укладено в 2025 році, відповідно проценти річних на підставі ст. 625 ЦК за порушення грошового зобов`язання за даним договором нараховані після 24.02.2022. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Суд вважає помилковими твердження позивача про те, що до вимог про стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК за порушення грошового зобов`язання не повинні застосовуватися вищенаведені положення законодавства та що нараховані проценти річних на підставі ст. 625 ЦК за порушення грошового зобов`язання підлягають стягненню, з наступних підстав.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (п. 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (п. 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (п. 69)).
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року в справі № 5-рп/2012 конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абз. 5 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 03 жовтня 1997 року №4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни в регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абз. 3 ч. 2 ст. 4 Кодексу.
За викладених обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3000 грн. заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК слід відмовити.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи встановлено, що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн. (який сплачено з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки при подачі позову через систему «Електронний суд»), що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № СЦ001-16471 від 17.06.2026.
З огляду на те, що позов задоволено частково (71,67%), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1908,14 грн., що пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Крім цього, п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до судових витрат належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу позивачем надано суду копію опису вкладення до цінного листа, квитанцію № 2121184 від 16.06.2026 року ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» на суму 120,18 грн.
Отже, поштові витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в розмірі 120,18 грн., підтверджені належними та допустимими доказами.
Відтак, враховуючи те, що витрати на направлення копії позову з додатками відповідачу викликані прямим процесуальним обов`язком позивача, такі поштові витрати підтверджені належними та допустимими доказами, тому з огляду на часткове задоволення позову, такі витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 86,13 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 76-82, 89, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265, 272-282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитом у загальному розмірі 7590 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто) гривень.
В решті позовних вимог (стягнення 3000 грн. процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України) - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1908,14 грн. судового збору та 86,13 грн. витрат на поштові відправлення процесуальних документів відповідачу, а всього 1 994,27 грн. судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його складення.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А м. Київ, поштовий індекс 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 22.07.2026.
Суддя С. В. Васільєв
Судове рішення № 138443383, Красилівський районний суд Хмельницької області було прийнято 21.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 677/1065/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: