Єдиний державний реєстр судових рішень
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2011 р.Справа № 2-а-3963/10/1470 Категорія: 9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Яковлева Ю.В.
судді Запорожана Д.В.
судді Жука С.І.
при секретарі Олійник Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2010 року по адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправними та скасування рішення від 18.02.2010 року №0000060037, -
встановила:
У червні 2010 року позивач ДП «Миколаївський морський торговельний порт»звернувся до суду із адміністративним позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправними та скасування рішення від 18.02.2010 року №0000060037.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що штрафні санкції, накладені відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року №436, накладені з порушенням строків накладання таких санкцій.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вказані позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні та зазначив, що оскаржуване рішення від 18.02.2010 року №0000060037 було прийнято у відповідності до чинного законодавства.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2010 позовні вимоги ДП «Миколаївський морський торговельний порт»були задоволені частково.
Було визнано протиправним та скасовано рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 18.02.2010 року №0000060037 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині стягнення 2458,52 гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваного судового рішення та постановлення нового про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції було правильно встановлено, що в період з 18.12.2009 року по 01.02.2010 року відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання позивачем податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2009 року.
За результатами проведеної перевірки було складено акт №127/37/01125608 від 08.02.2010 року (а.с. 11-68).
Зазначеною перевіркою було зафіксовано порушення позивачем п. 2.11 гл.2, п. 3.1, п. 3.2 гл.3 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 в частині проведення готівкових операцій без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 2683,52 гривень, а саме:
-2458,52 гривень за період з лютого 2008 року по лютий 2009 року;
225,00 гривень за період з лютого 2009 року по лютий 2010 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №0000060037 від 18.02.2010 року на суму 2683,52 гривень.
Відповідно до п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року №436, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:
за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;
за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат;
за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;
за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів;
за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням у розмірі витраченої готівки.
Установити, що за невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах з них стягується штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.
Правила організації контролю за додержанням норм з регулювання обігу готівки встановлюються Національним банком України за погодженням з Державною податковою адміністрацією України.
Передбачені цією статтею штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.
Згідно п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.
Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.
Згідно п. 3.1 зазначеного вище Положення, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Згідно п. 3.2 зазначеного вище Положення, касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІП є спеціальним законом із питань оподаткування, що встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових перелік яких передбачає Закон України «Про систему оподаткування»), а також порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції відносно того, що податкове рішення може бути прийнято лише щодо податкових зобов'язань зі сплати податкових зборів (обов'язкових) платежів, перелік яких визначений Законом України «Про систему оподаткування», а також зі сплати штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.
Виходячи із змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.
Таким чином, фінансові санкції, передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року належать до адміністративно-господарських санкцій (статті 239, 241 Господарського кодексу України).
Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 ГК України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 ГК України строку виключає можливість застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.
Порушення позивачем правил обігу готівки вчинено в період з лютого 2008 року по лютий 2009 року на суму 2458,52 грн. та в період з лютого 2009 року по лютий 2010 року на суму 225,00 гривень.
Відповідно до акту перевірки, яким зафіксовано вчинене порушення, складений 08.02.2010 року, а штрафні (фінансові) санкції застосовані 18.02.2010 року, тобто на суму 2458,52 грн. після закінчення зазначених строків.
Колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції відносно того, що строк для застосування штрафних санкцій для порушення на суму 225 грн. на час застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000060037 від 18.02.2010 року не сплив, то позовні вимоги є обґрунтованими лише в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 2458,52 грн.
З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2010 року по адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправними та скасування рішення від 18.02.2010 року №0000060037 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: Ю.В. Яковлев Суддя:Д.В. Запорожан
Суддя:С.І. Жук
Судове рішення № 13844254, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.01.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-3963/10/1470. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: