Ухвала суду № 138433925, 22.07.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 липня 2026 рокум. Ужгород№ 260/5152/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 яким просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо скасування (анульовання) відстрочки від призову за мобілізацією від 27.06.2026 року військовозобов`язаному ОСОБА_1 та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо скасування (анульовання) відстрочки від призову за мобілізацією від 27.06.2026 року військовозобов`язаному ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно мобілізації (призову) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації та спрямування ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

- скасувати наказ №М338 від 27.06.2026 року, начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації (призову) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації та спрямування ОСОБА_1 для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування ОСОБА_1 , до складу військової частини НОМЕР_1 .

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних сил України, виключити ОСОБА_1 із списків особового складу військової частини та звільнити з військової служби.

Відповідності до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.160 та 161 КАС України.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представник позивача вважає, що відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, оскільки є діючим військовослужбовцем Збройних сил України.

Згідно з п.12 ч.1 ст.5 Закону України від 08.07.2011р. №3674-VI "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Зі змісту наведеної норми слідує, що законодавець виокремив як категорії осіб, які звільняються від виконання обов`язку з приводу сплати судового збору (а саме: військовослужбовці, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори; військовозобов`язані, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори; резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори), так і категорії спорів, у яких особи звільняються від виконання обов`язку з приводу сплати судового збору, а саме: справи, пов`язані з виконанням військового обов`язку; справи, пов`язані із виконанням службових обов`язків.

В свою чергу, до матеріалів справи ненадано доказів того, що позивач є військовослужбовцем, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

Крім того, суть спору являється дії, щодо мобілізації позивача та не пов`язані з виконанням військового обов`язку, чи дії під час виконання службових обов`язків, відтак позивач не підпадає під дію ст.5 Закону України «Про судовий збір» та не звільнений від сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до пп. 7 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (в редакції Закону України від 06.12.2016р. №1774-VIII) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема:

за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме:

1) майнового характеру, який подано:

- суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) немайнового характеру, який подано:

- суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.

Позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3993,60 грн. та надати докази на підтвердження такої сплати.

Вказаний судовий збір слід перераховувати на наступні платіжні реквізити:

- отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Позовна заява не відповідає вимогам п.4 ч.5 ст.160 КАС України, відповідно до яких в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Розглянувши зміст позовної заяви, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ч.4 та 7 ст.161 КАС України, відповідно до яких позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування до складу частини позивача, однак до позовної заяви оскаржуваного наказу долучено не було.

Також, позивачем не зазначено дати та номера оскаржуваного наказу.

У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить витребувати від військової частини НОМЕР_1 документи, щодо зарахування до складу військової частини НОМЕР_1 та проходження служби під час мобілізації ОСОБА_1 ( накази, розпорядження тощо та наявні медичні документи) та витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 документи, які стали підставою для анульована відстрочки від призову за мобілізацією Позивача - ОСОБА_1 , рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 та витяг з протоколу №70/2026 від 27.06.2026 р. про скасування відстрочки позивача.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Однак, суд зазначає, що представником позивача не було подано до суду вмотивованого клопотання про витребування доказів, у відповідності до ст.80 КАС України.

Суд констатує, що адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 від 15 липня 2026 року, був направлений за день до подання позовної заяви.

Жодних доказів того, що адвокатський запит було отримано військовою частиною до суду подано не було.

Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина 4 статті 79 КАС України).

Зі змісту наведених норм слідує, що чітко встановлений порядок подання клопотання про витребування доказів, обов`язковою складовою якого є зазначення про неможливість самостійно надати докази з підтверджуючими документами про те, що усі належні дії, спрямовані на отримання відповідного доказу здійснені, та (або) з зазначенням у клопотанні при витребуванні доказів причин неможливості самостійно отримати відповідний доказ.

Отже, представник позивача перекладає власні обов`язки щодо надання доказів згідно вимог статей 80 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач зобов`язаний самостійно ретельно підготуватися для звернення до суду з позовом, надавши до такого позову документи, які мають значення для вирішення спору та які може отримати самостійно. У разі, якщо позивач здійснив заходи щодо отримання доказів, але не може самостійно отримати такі документи (відмовлено у наданні, не надано відповіді та інше), він вправі клопотати перед судом про їх витребування.

Суд наголошує, що при заявлені клопотання про витребування документів, у разі неможливості самостійно надати такі докази, позивач зобов`язаний відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України надати докази того, що він намагався їх отримати самостійно (звертався з клопотанням/заявою), але отримав відмову у їх отриманні (лист про відмову) або існує тривала бездіяльність щодо їх ненадання та відсутність відмови на клопотання про отримання.

Варто наголосити, що позивачем та його представником до позовної заяви не надано жодних доказів вручення заяв, запитів про отримання відповідних доказів, а також не надано доказів, що позивачу було відмовлено у їх наданні з будь-яких причин або сплив строк надання відповіді на запит позивача у встановлений законом строк, після його отримання.

Слід звернути увагу позивача на те, що вказані обставини не є надмірним формалізмом та прискіпливим ставленням суду до позивача, оскільки адміністративний суд діє виключно в межах повноважень, передбачених КАС України, натомість ч. 2 ст. 79 КАС України спонукає та зобов`язує учасників справи до активної участі/ролі, у вирішенні спору, у тому числі ретельно готуватися та звертатися до суду з максимальним пакетом необхідних документів зібраних позивачем на стадії підготовки матеріалів позовної заяви.

Необхідно зауважити, що суд не є інструментом в руках учасників справи, у тому числі щодо зібрання документів замість або для самих учасників справи. Учасник справи зобов`язаний самостійно та активно на стадії підготовки позовної заяви до початку звернення до суду, вчиняти дії по збиранню та отримуванню доказів, які він вважає, що останні можуть мати важливе значення для вирішення спору по суті задля можливого ухвалення судом рішення на його користь.

У зв`язку з наведеним, суд не вбачає підстав для задоволення поданого представником позивача клопотання при витребування доказів.

Суд зазначає, що кожна особа (позивач) має право звернутися за захистом свого порушеного права, порушення якого допущено особою, до якої заявлено позов. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Однак, гіпотетичний інтерес не охоплюється судовим захистом. Наведені вище положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно.

Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Слід наголосити, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно вимог ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:

- позовну заяву у новій редакції із зазначенням дати та номера наказу командира військової частини НОМЕР_1 , який оскаржується;

- наказ командира військової частини НОМЕР_1 ;

- доказ сплати судового збору, або докази, які звільняють позивача від сплати такого.

На підставі наведеного та керуючись ст.5, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Копію ухвали про залишення скарги без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася з нею до суду та повідомити позивача про необхідність протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.П.Микуляк