Ухвала суду № 138426018, 23.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/826/26

381/1688/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2016 за № 12016110100001543 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 190 КК України,

установила:

У липні 2026 року ОСОБА_3 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області із цим клопотанням.

Вимоги клопотання заявник обґрунтовує тим, що слідчий відділ Фастівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016110100001543.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 06 червня 2024 року у справі № 359/5995/24 наклав арешт на речові докази: земельну ділянку, загальною площею 0,3466 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Проців, земельну ділянку, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , господарські будівлі, загальною площею 293,7 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Заявник зазначає, що наразі існують обставини, які вказують, що посадові особи ПАТ «МТБ БАНК» припинили вчиняти дії, спрямовані на заволодіння земельними ділянками і господарськими будівлями.

Крім того, заявник зазначає, що на підставі вказаної ухвали суду існує заборона особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів, здійснювати дії стосовно арештованих земельних ділянок та господарських будівель, що заважає ОСОБА_3 як їх власнику виконати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.12.2022 у справі № 359/1379/21.

Заявник звертає увагу, що слідство вчинило усі слідчі дії щодо цих об`єктів нерухомого майна, всі обставини встановлені та зафіксовані слідством.

З огляду на це просить скасувати арешт земельної ділянки, загальною площею 0,3466 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Проців, земельної ділянки, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , господарських будівель, загальною площею 293,7 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , який накладений ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2024.

Заявник ОСОБА_3 , який є власником майна, що перебуває під арештом, у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити з підстав, що у ньому зазначені. Пояснив, що арешт накладений на майно у межах кримінального провадження та на підставі поданої ним заяви, у якій він прямо не просив накладати арешт. Цю ухвалу суд постановив безпідставно, повинен був відмовити у накладенні арешту. Вважає, що земельна ділянка не є речовим доказом, а тому безпідставно визнана речовим доказом. Наразі рішенням суду, що набрало законної сили, це майно витребувано з незаконного володіння на його користь. На його думку, слідство вчинило всі необхідні слідчі дії та підстави для арешту відпали. Також зазначив, що наявність арешту на цьому майні перешкоджає йому як власнику вільно володіти ним, користуватись та розпоряджатись.

На запитання суду пояснив, що арешт на земельну ділянку накладений після ухвалення Верховним Судом остаточного рішення у справі про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння на його користь. Він не оскаржував ухвалу суду про накладення арешту. Наразі постанова про визнання земельної ділянки речовим доказом чинна.

Заявник вважає, що потреба в арешті відпала, оскільки у проведенні експертизи відмовлено і слідчий орган не вчиняє ніяких слідчих дій у цьому кримінальному провадженні. Заявник не бажає, щоб така бездіяльність слідчого органу впливала на його майнові права власника.

На запитання суду зазначив, що хай слідство доведе, що потреба в арешті не відпала, оскільки ніякі слідчі дії два роки не здійснюються. Заявник вважає, що потреба відпала, це його особиста думка, будь-які докази чи обставини на підтвердження цього йому невідомі.

Прокурор у судовому засіданні, висловив думку про можливість задоволення клопотання. Пояснив, що арешт накладався у межах обвинувачення за ч. 4 ст. 190 КК України, на сьогодні немає необхідності перебування цього майна під арештом. Водночас повідомив, що майно визнане речовим доказом та на сьогодні має цей статус, не зміг повідомити інформацію щодо існування подальшої необхідності вчинення будь-яких слідчих дій з цим майном, зазначивши, що наразі така необхідність відсутня.

Дослідивши матеріали клопотання, суд встановив таке.

Фастівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2016 за №12016110100001543 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 190 КК України.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 06 червня 2024 року наклав арешт на земельну ділянку, загальною площею 0,3466 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, яка розташована за адресою Київська область, Бориспільський район, село Проців, земельну ділянку, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , господарські будівлі, загальною площею 293,7 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1 із встановленням заборони особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 384524329 від 26.06.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 3220886001:01:004:0136 площею 0,25 га на праві власності належить ОСОБА_4 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 384524712 від 26.06.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 3220886001:01:004:0135 площею 0,3466 га на праві власності належить ОСОБА_4 .

Згідно з актуальною інформацією про об`єкт речових прав № 432111332208, господарська будівля, площею 293,7 кв.м за адресою АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_4 .

Бориспільський міськрайонний суд Київської області рішенням від 12.12.2022 у справі №359/1379/21 витребував із незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 : земельну ділянку, загальною площею 0,3466 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, яка розташована за адресою Київська область, Бориспільський район, село Проців, земельну ділянку, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , господарські будівлі, загальною площею 293,7 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

З огляду на це приходжу до таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті (арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно із абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя встановила, що Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 06 червня 2024 року у справі №359/5995/24 наклав арешт на речові докази у кримінальному провадженні, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,3466 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0135, яка розташована за адресою Київська область, Бориспільський район, село Проців, земельну ділянку, загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 3220886001:01:004:0136, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , господарські будівлі, загальною площею 293,7 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Питання про накладення арешту на ці речові докази ініційоване слідчим на підставі клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 04.06.2026 року, яке останній обґрунтував тим, що йому стало відомо про протиправні наміри одного із заступників голови правління ПАТ «МТБ БАНК», якій має наміри за допомогою приватного нотаріуса та здійснити чергове звернення стягнення на предмети іпотеки позасудовому порядку, на підставі відповідного застереження, яке міститься в договорі іпотеки №1394 від 23 серпня 2012 року, та без рішення суду поновити іпотеку і обтяження за цим договором незважаючи на те, що іпотека за цим договором іпотеки та зобов`язання за кредитним договором № 230812/13-КЮ від 12 серпня 2012 року припинені.

Зміст ухвали слідчого судді про накладення арешту свідчить, що під час вирішення вказаного клопотання слідчий суддя врахував обставини, про які зазначає заявник як про підставу для зняття арешту, зокрема врахував рішення Верховного Суду від 20.12.2023 у справі № 359/1379/21.

Крім цього, ухвала слідчого судді обґрунтована існуванням сукупності підстав та обґрунтованих підозр, що нерухоме майно, що є речовими доказами у кримінальному провадженні № 12016110100001543, можуть бути відчужені, протиправно обтяжені, пошкоджені, перетворені, знищені тощо.

Також слідчий суддя встановив, що з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що протиправні дії повноважних осіб ІНФОРМАЦІЯ_1» та його правонаступника ПАТ «МТБ БАНК» скеровані на протиправне заволодіння нерухомим майном, тобто об`єктом злочинних посягань є саме це нерухоме майно.

У зв`язку із цим слідчий суддя виснував про наявності необхідності у накладенні арешту на це майно, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12016110100001543, з метою уникнення подальшого відчуження, протиправного обтяження, пошкодження, перетворення, знищення тощо, оскільки зазначені матеріальні об`єкти, на які накладено арешт, можуть зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі був предметом кримінально протиправних дій, а тому в силу ч. 2 ст. 91 КПК України підлягає перевірці з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Повертаючись до клопотання про зняття арешту, слідчий суддя встановила, що подане заявником клопотання обґрунтоване тим, що накладення арешту на зазначене майно заважає йому виконати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.12.2022 у справі № 359/1379/21, наявність арешту порушує його права як власника на вільне користування належним йому нерухомим майном та свідчить про непропорційність втручання у його права та охоронювані законом інтереси.

Водночас враховую, що вказане судове рішення набрало законної сили 20.12.2023 після його перегляду в касаційному порядку Верховним Судом.

Після вказаного слідчий звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на ці речові докази. Це клопотання ініційоване слідчим на підставі клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 04.06.2026 року.

З огляду на зазначене вважаю безпідставним твердження заявника про те, що вказаний арешт накладений необґрунтовано, оскільки заявник особисто ініціював його накладення та звернувся з відповідним клопотанням до слідчого.

Крім цього, враховую, що вказані земельні ділянки та господарська будівля у передбаченому законом порядку визнані речовими доказами, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не завершене, суду не надані докази вчинення досудовим органом всіх слідчих та процесуальних дій, задля забезпечення здійснення яких був накладений цей арешт.

З огляду на це вважаю, що скасування арешту зазначених у клопотанні земельних ділянок та господарської будівлі буде суперечити меті такого арешту, може призвести до спотворення речового доказу до завершення кримінального провадження, що може вплинути на результати об`єктивного розслідування кримінального провадження.

Оскільки встановлено, що арешт на вказане майно накладений ухвалою слідчого судді з метою забезпечення збереження речових доказів, майно, на яке накладений арешт, відповідає зазначеним у ст. 98 КПК України критеріям, тому відсутні підстави вважати, що такий арешт було накладено необґрунтовано чи у його застосуванні відпала потреба, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і у суду відсутні відомості вчинення всіх слідчих та інших процесуальних дій, задля вчинення яких цей арешт застосований.

Крім цього вважаю необґрунтованою зазначену заявником підставу скасування арешту майна неможливість виконання рішення суду, оскільки вказане рішення не є рішенням зобов`язального характеру, та заявник не має встановленого судом обов`язку до його виконання.

Водночас арешт на вказаному майні накладений з його ініціативи та на підставі зазначених ним слідчому відомостей про існування загрози вчинення протиправних дій щодо цього майна.

При цьому зазначаю, що перебування вказаного майна під арештом відповідає принципам розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, є необхідним, вказаний захід має тимчасовий характер та не призводить до невиправданих і непропорційних обмежень прав особи, яка є власником майна, з огляду на відсутність у суду відомостей про існування обставин що свідчать про зворотне.

Позбавлення цього права здійснене у суворій відповідності з нормами національного та міжнародного права, не призводить до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання у право власності.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання.

Оскільки потреби досудового розслідування наразі виправдовують такий ступінь втручання, суду не надані відомості та заявник не довів, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба чи арешт накладено необґрунтовано, тому за встановлених обставин не вбачаю законних підстав для задоволення цього клопотання.

Крім цього, враховую, що заявник звертався з аналогічним клопотанням у березні 2026 року. Слідчий суддя ухвалою від 01.04.2026 відмовила у задоволенні цього клопотання.

Клопотання, яке розглядається, містить аналогічні підстави звернення, а також не містить визначених ст. 174 КПК України підстав для його задоволення.

З огляду на це доходжу висновку про відсутність правових підстав для скасування арешту вказаного у клопотанні майна.

Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2016 за №12016110100001543 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена та проголошена 23.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_5