Рішення № 138423108, 23.07.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/663/26 Провадження № 2/478/462/2026

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2026 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шинкарюка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження, в с-щі Казанка, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В с т а н о в и в:

У травні 2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», через свого представника Кудіну А.В., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8539752 від 18.10.2025 року, де просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 23 044 грн, яка складається з: 7 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 1 890,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту, 7 154,00 грн - заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 7 000,00 грн - заборгованості за неустойкою, а також просить стягнути понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.10.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 8539752, згідно якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 9 000,00 грн, строком на 365 днів (з 24.10.2025 року по 23.10.2026 року) із процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що складає 1 552,50 грн). Також умовами договору визначено, що у разі порушення строків повернення кредиту (понадстрокове користування кредитом) нараховується неустойка у розмірі 450,00 грн за кожен день понадстрокового користування.

Кредитодавець виконав умови кредитного договору, зокрема передав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок картки № НОМЕР_1 , проте відповідач не виконав своїх зобов`язань з повернення кредиту, в результаті чого виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 044,00 грн.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року провадження у справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

05 червня 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якої відповідач заперечив проти позову частково. Так, відповідач вказує, що має статус учасника бойових дій, ветерана війни, є особою з інвалідністю внаслідок війни та підпадає під пільги, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» оскільки 25 лютого 2022 року був призваний за мобілізацією на військову службу за призовом під час мобілізації для захисту Батьківщини, а 23 січня 2025 року був звільнений з військової служби по стану здоров`я.

У відзиві відповідач посилається на п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно норм якої, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

За таких обставин, відповідач не погоджується із правомірністю нарахування йому комісії за обслуговування кредиту у розмірі 7 154,00 грн, комісії за надання кредиту в розмірі 1890,00 грн та неустойки у розмірі 7 000,00 грн.

Крім цього, відповідач просить звільнити його від сплати судового збору відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

У судове засідання, сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Як вбачається з позовної заяви представник позивача просила проводити судовий розгляд без її участі.

Відповідач у поданому відзиві просив проводити судовий розгляд справи без його участі.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового засідання за відсутності сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 233 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 Верховний Суд зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що вирішення спору у даній цивільній справі можливе за наявними матеріалами справи, а сторони справи повідомлені завчасно та належним чином про дату, час та місце судового засідання та не заперечували щодо розгляду справи без їх участі, - суд приходить до висновку щодо можливості проведення судового засідання за відсутності сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Так, відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій та проходив військову службу за мобілізацією у період з 25.02.2022 року по 23 січня 2025 року, що встановлено судом з наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву копій посвідчення, серії НОМЕР_2 , посвідчення офіцера, серії НОМЕР_3 від 12.12.2022 року та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 23.01.2025 року № 28 про звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації у відставку за станом здоров`я. Відповідач є особою з інвалідністю 3 групи, що вбачається з копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів та копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 , серії НОМЕР_6 від 04.06.2025 року, а також інших медичних документів та перебуває на обліку Пенсійного фонду України отримуючи пенсію.

18 жовтня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), в електронному вигляді, за електронними підписами позивача та відповідача, було укладено договір споживчий кредит № 8539752.

Зі вказаного Договору встановлено, що Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк 360 днів з 18.10.2025 року (дата надання кредиту) надати Позичальнику грошові кошти у сумі 7 000,00 грн у кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконання обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п.п. 1.1-1.3 п. 1 Договору).

У відповідності до п.п. 1.5 п. 1 Договору, загальні витрати Позичальника за кредитом, складають 24374,00 грн у грошовому виразі та 2418,52% річних у процентному значенні. Орієнтовна вартість кредиту складає 31374,00 грн.

За змістом п.п. 1.5.1-1.5.4 п.п. 1.5 п. 1 Договору, комісія за надання кредиту складає 1890,00 грн, яка нараховується за ставкою 27.00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 22484.00 грн, що нараховується за ставкою 14.60 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до Договору. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0.0010 % річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

У підпункті 1.6 п. 1 Договору передбачено, що процентна ставка за договором фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 Договору.

У п.п. 2.3 п. 2 Договору передбачено пролонгація та право позичальника продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту Договором не передбачені, якщо інше не буде встановлено додатковою домовленістю (угодою) сторін.

Згідно п. 4.1 Договору вбачається, що у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1000 грн за кожен випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Згідно графіку платежів за Договором, що є Додатком № 1 до кредитного договору, сторони узгодили 23 платежі в рахунок погашення кредиту у розмірі 31 374,00 грн, з яких 7 000,00 грн сума кредиту за договором, 22 484,00 грн за обслуговування кредитної заборгованості, 1 890,00 грн комісія за надання кредиту.

Аналогічні умови кредитування містить Паспорт споживчого кредиту № 8539752.

Факт перерахування грошових коштів на платіжну картку відповідача підтверджується копією платіжного доручення від 18.10.2025 року № 164393511.

Як вбачається з відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 8539752, у період з 18.10.2025 року по 24.02.2026 року відповідачу було нараховано одноразову комісію у розмірі 1 890,00 грн, а також комісії за обслуговування кредиту у розмірі 1022,00 грн та штраф згідно п.4.1 договору у розмірі 1000,00 грн.

Виходячи із вказаного розрахунку, вбачається загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором у розмірі 23 044,00 грн, з яких: 7 000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 1 890,00 грн сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 7 154,00 грн сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту та 7 000,00 грн заборгованості за неустройкою (штраф, пеня).

24 лютого 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БЮОРГІВ» було укладено договір факторингу № 24022026 відповідно до якого, до позивача перейшло право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором, у розмірі 23 044,00 грн, з яких: 7 000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 1 890,00 грн сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 7 154,00 грн сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 7 000,00 грн заборгованості за неустойкою, що вбачається з копії реєстру боржників №1 від 24 лютого 2026 року.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань за Договором від 18.10.2025 року № 9539752 матеріали справи не містять.

Встановивши наведені обставини, суд керується наступним.

Положеннями ст. 3 ч. 1 п. 5 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормою ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 3 ч. 1 п.п. 6, 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Частинами 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтями 5,8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що 18.10.2025 року, між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, за яким сторони узгодили умови надання відповідачу кредиту у загальному розмірі 7 000,00 грн зі строком користування в 360 днів (до 13.10.2026 року) із обов`язковим поверненням кредиту та сплатою відповідачем відсотків за користування кредитом та одноразової комісії.

На виконання умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 7 000,00 грн на власний картковий рахунок.

Факт укладання договору та отримання кредиту відповідачем не заперечується.

Натомість, відомостей щодо виконання відповідачем взятих на себе Договором зобов`язань з повернення кредиту, сплати відсотків та комісії судом не встановлено.

Виходячи з наведеного, суд вбачає підстави для висновки про наявну у відповідача заборгованість у зв`язку з неповерненням кредиту та комісій, передбачених Договором.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування комісії за обслуговування кредиту у розмірі 7 154,00 грн, комісії за надання кредиту у розмірі 1890 грн та неустойки у розмірі 7 000,00 грн, суд враховує наступне.

Як встановлено судом з наданих відповідачем доказів, він є учасником бойових дій та проходив військову службу за мобілізацією у період з 25.02.2022 року по 23 січня 2025 року, що встановлено судом з наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву копій посвідчення, серії НОМЕР_2 , посвідчення офіцера, серії НОМЕР_3 від 12.12.2022 року та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 23.01.2025 року № 28 про звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації у відставку за станом здоров`я. Відповідач є особою з інвалідністю 3 групи, що вбачається з копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів та копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 , серії НОМЕР_6 від 04.06.2025 року, а також інших медичних документів та перебуває на обліку Пенсійного фонду України отримуючи пенсію.

Договір кредитної лінії від 18.10.2025 року № 8539752 було укладено між відповідачем та позивачем після звільнення відповідача з військової служби.

У відповідності до п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Між тим, у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. При цьому, на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Відповідно до наведеного, вбачається, що як на момент отримання кредиту так і після його отримання, відповідач не проходив військову службу за призовом за мобілізацією, відповідно не має пільг, встановлених пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». Окрім цього, відповідачем не надано належних доказів, таких як: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною, що передбачено листом встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142 для доведення права на пільги.

Також, згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, що діяла станом на дату укладення договору, у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, загальний розмір наданого кредиту; процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом. Загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 січня 2023 року зазначила, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження №14-44цс21) вказано, що відповідно до частини другої статті 8 Закону №1734-VIII до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Законом № 1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту (пункти 31.17 та 31.18).

Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, зокрема і щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування, а отже Верховний Суд не заперечує право банку встановлювати таку комісію.

За таких обставин, заперечення відповідача у частині неправомірності нарахування комісії за надання кредиту та обслуговування кредиту судом відхиляються.

Між тим, суд зазначає, що зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був неодноразово продовжений Указами Президента України із затвердженням відповідними Законами України та діє безперервно до теперішнього часу.

Кредитний договір було укладено 18.10.2025 року, тобто, в період дії воєнного стану в Україні, що прямо забороняло проводити нарахування відповідачу неустойки за простроченим (несплаченим) кредитом.

Виходячи з цього, суд вважає, що підстави для стягнення з відповідача неустойки в розмірі 7 000,00 грн за кредитним договором відсутні.

З огляду на доведеність позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит від 18.10.2025 року № 8539752 у розмірі 16 044,00 грн, з яких: 7 000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 1 890,00 грн сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 7 154,00 грн сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту.

Вирішуючи питання щодо розміру судового збору, який покладається на відповідача у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Із наданих відповідачем документів вбачається, що відповідач є інвалідом 3 групи, а тому не є особою, яка у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

При цьому, п. 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Між тим, у цій справі предметом спору є захист порушеного права кредитодавця, яке полягає у невиконанні договірних зобов`язань відповідачем за кредитним договором шляхом стягнення заборгованості за ним.

Отже, відповідач не належить до категорії осіб, що звільняються від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 с. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки в даній справі не вирішується питання його соціального захисту як військовослужбовця.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що відповідач має ІІІ групу інвалідності, що також не є підставою для звільнення його від сплати судового збору з огляду на п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Тому, у зв`язку з тим, що ціна пред`явленого позову складає 23 044,00 грн, а розмір задоволених позовних вимог складає 16 044,00 грн, тобто 69,62% від ціни позову. Таким чином, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача становить 1 853,56 грн.

Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем орієнтовних судових витрат пов`язаних з розглядом справи (витребування доказів, проведення огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпечення доказів) в розмірі 1664,00 грн, то суд виходить з наступного.

За змістом частин першої та другої статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до статті 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У випадках, коли сума витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведених норм, суд враховує, що стороною позивача не було надано суду жодних здійснення витрат пов`язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпечення доказів чи інших.

У зв`язку із наведеним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заявлених позивачем витрат в розмірі 1664,00 грн.

З огляду на все наведене вище, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 265, 274-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (07400, Київська облать, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд.№2, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором про споживчий кредит від 18.10.2025 року № 8539752 у розмірі 16 044,00 грн, з яких: 7 000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 1 890,00 грн сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 7 154,00 грн сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (07400, Київська облать, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд.№2, ЄДРПОУ 35625014) судовий збір у розмірі 1 853,56 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.07.2026 року.

Суддя