Рішення № 138415236, 22.07.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №285/2324/26

Категорія 38

2/295/4404/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Стрілецької О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 21.11.2018 у розмірі 18403,47 грн та судові витрати.

Позов обгрунтований тим, що між сторонами шляхом приєднання укладений кредитний договір, що підтверджується підписанням Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://а-bаnk. соm.ua/terms.

Позивач посилається на те, що згідно з умовами укладеного між сторонами кредитного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу можливість користуватися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 18403,47 грн, з яких: тіло кредиту - 11396,79 грн, відсотки - 7006,68 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Згідно з ухвалою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 24.04.2026 матеріали цивільної справи №285/2324/26 передані за підсудністю на розгляд до Богунського районного суду м. Житомира.

Відповідно до ухвали суду від 19.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

Згідно з ухвалою суду від 25.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі двічі направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем її проживання (а.с. 14), проте поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою", а відтак на підставі п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач вважається такою, що копію процесуального рішення отримала (а.с. 38, 41).

Крім того, копія ухвали про відкриття провадження у справі судом надсилалась та доставлена до електронної скриньки, вказаної позивачем в позовній заяві, яка була зазначена відповідачем під час укладення кредитного договору, що підтверджується змістом довідки про доставку електронного листа, складеного відповідальним працівником суду (а. с. 37).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Заяви по суті справи до суду також не надходили.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За правилами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За правилами ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, 21.11.2018 між АТ "Акцент-Банк" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка підписана відповідачкою власноручно, їй був наданий кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку.

Судом встановлено, що згідно з умовами укладеного між сторонами кредитного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 , спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту кредит був наданий у сумі 10600,00 грн, який 15.12.2018 був максимально збільшений до 13000,00 грн.

З виписки по картці клієнта ОСОБА_1 вбачається, що за період з 21.11.2018 - 18.04.2026 відповідачка регулярно користувалась кредитними коштами для зняття готівки, оплати товарів і послуг.

З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці можливість користуватись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зі змісту розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення тіла кредиту в повному обсязі не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 11396,70 грн, яка підтверджена належними доказами, що призвело до порушення майнових прав позивача.

Щодо вимог позивача про стягнення відсотків за користування кредитом.

Звертаючись з позовом, позивач просить стягнути відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 7006,68 грн, при цьому посилається на те, що відсотки підлягають нарахуванню за відсотковою ставкою 44,40% річних.

Водночас, судом на підставі наданих позивачем доказів не встановлено, що умови укладеного між сторонами договору містять зобов`язання щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, як і умов про їх розмір, з огляду на таке.

Судом встановлено і підтверджується письмовими доказами, наданими позивачем, що кредитний договір між сторонами складають Анкета-заява, підписана відповідачем, разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг в А-Банку, які були розміщені на сайті www.a-bank.com.ua.

Суд звертає увагу, що до позовної заяви позивач не долучив Умови та Правила надання банківських послуг в А-Банку, з якими ознайомлювався позичальник на момент укладення договору і які містять умови укладеного між сторонами кредитного договору.

До позовної заяви представник позивача надав Витяг з Умов та правила надання банківських послуг у ПАТ "Акцент-Банк" та Витяг з Тарифів користування кредитною карткою" «Універсальна», «Універсальна GOLD», які не містять підпису відповідача.

Отже, докази того, що відповідач ознайомлювався саме з ними, що саме ці Умови є невід`ємною частиною укладеного між сторонами кредитного договору, матеріали справи не містять, позивач такі обставини не довів належними та допустимими доказами, що є його обов`язком.

Окрім Витягу з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ "Акцент-Банк" та Витягу з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», позивач долучив до позовної заяви Паспорт споживчого кредиту за програмою кредитна кратка «Універсальна», «Універсальна GOLD»". У позовній заяві представник позивача посилався на те, що саме Паспорт споживчого кредиту містить умови про розмір відсоткової ставки, за якою підлягають нарахуванню відсотки за користування кредитними коштами.

Однак, інформація, яка зазначається в паспорті споживчого кредиту, має загальний характер та є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).

Підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту не свідчить, що відповідачем було погоджено та встановлено банком відсотки саме у такому розмірі, який позивач просить стягнути, як заборгованість за відсотками. Паспорт споживчого кредиту є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою) та має інформативний характер для споживача, підписання паспорту споживчого кредиту не підтверджує укладення кредитного договору, а є підтвердженням виконання переддоговірного зобов`язання банку ознайомити споживача із запропонованими умовами кредитування.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України повинна бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права. Судова практика із застосування спірних правовідносин є сталою і змін не зазнавала.

Також суд наголошує, що саме у зазначеній вище постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року здійснений відступ від висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 284/157/20 про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору, на яку посилається представник позивача у позовній заяві як на підставу правомірності вважати паспорт споживчого кредиту невід`ємною складовою частиною кредитного договору.

За встановлених обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді порядок сплати процентів за користування кредитними коштами, їх розмір. Позивачем не надані докази, які підтверджують правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами, які заявлені до стягнення.

Беручи до уваги наведене вище, дослідивши докази, надані позивачем в обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11396,79 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків суд відмовляє за безпідставністю.

V. Розподіл судових витрат

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1650,70 грн (2662,40 грн х 62%).

Керуючись ст.ст. 12, 18, 81, 141, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором б/н від 21.11.2018, яка станом на 18.04.2026 становить 11396,79 грн, а також стягнути судовий збіру розмірі 1650,70 грн.

У задоволенні вимог про стягнення відсотків відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; код ЄДРПОУ: 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя О.В. Стрілецька