Рішення № 138415229, 22.07.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7316/26

Категорія 38

2/295/4115/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Стрілецької О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101726214925339 від 13.09.2024 у розмірі 18618,9 грн, з яких 14167,81 грн - тіло кредиту, 4161,89 грн відсотки, 289,20 - пеня; судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

Позов обґрунтований тим, що між сторонами шляхом приєднання в електронному вигляді укладений кредитний договір про отримання кредитних коштів у розмірі 22000,00 грн на умовах строковості, платності та повернення, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 18618,90 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Згідно з ухвалою від 25.05.2026 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (а. с. 45).

Судом були вжиті заходи для забезпечення повідомлення відповідача про судове провадження.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем її проживання, проте поштове відправлення повернулось на адресу суду не врученими з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 50).

Водночас, копія ухвали про відкриття провадження у справі була надіслана та доставлена 26.05.2026 до електронного кабінету відповідача, який, що було встановлено судом, зареєстрований в ЄСІТІС, що підтверджується змістом довідки про доставку електронного листа, складеного відповідальним працівником суду (а. с. 49), а відтак відповідач у порядок та спосіб, передбачений нормами ЦПК України, отримала копію процесуального рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Заяви по суті справи до суду також не надходили.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За правилами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За правилами ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що 13.09.2024 ОСОБА_1 шляхом накладення електронного цифрового підпису, на використання якого погодилась, підписала Заяву про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT155101726214925339 в АТ «Акцент-Банк», в якій передбачені порядок та умови отримання та погашення кредиту, сплата нарахованих за період користування коштами відсотків, неустойки та інших платежів відповідно до умов договору (а. с.7- 8).

Відповідно до пунктів 2-6 заяви кредит надається на таких умовах: кредит строковий, мета - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; сума кредиту 22000,00 грн; строк кредиту 36 місяців; процентна ставка 85% на рік, щомісячний платіж 1720,19 грн.

У пункті 10 заяви передбачено, що загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 61927,40 грн.

Відповідно до п.18 договору позичальник погодилась, що до укладання договору ознайомилась з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», які розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, до укладання цієї угоди ознайомилась з інформацією, яка розміщена на веб сайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua.

Зі змісту меморіального ордера №TR.39567844.34057.65455 вбачається, що АТ «Акцент-Банк» 13.09.2024 перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 22000,00 грн (а. с. 10).

З виписки про рух коштів по банківській картці, яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що за період 13.09.2024 по 29.04.2026 відповідач регулярно користувалась кредитними коштами для зняття готівки, оплати товарів і послуг (а. с. 11-39).

Отже, з матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі, визначеному договором.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Встановивши, що відповідно до умов кредитного договору відповідачка отримала кредитні кошти, судом не встановлено, що вона належним чином виконала свої зобов`язання з їх повернення та сплатила інші платежі за договором, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед відповідачем за кредитним договором №ABH0CT155101726214925339 від 13.09.2024 становить: 14167,81 грн за тілом кредиту, 4161,89 грн відсотки за користування чужими коштами, який суд у цій частині визнає правильним, таким, що відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору та вимогам чинного законодавства.

Щодо стягнення пені у розмірі 289,20 грн.

У частині 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і діє по теперішній час.

Кредитний договір укладений ОСОБА_1 під час дії воєнного стану, отже, на правовідносини, які склались між сторонами, поширюється дія п.18 Перехідних положень ЦК України.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23, дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Аналогічний правовий висновок, щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 зазначив, що тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Практика Верховного Суду в цих правовідносинах є послідовною і незмінною.

Суд відхиляє доводи представника позивача, викладені в позовній заяві, що пеня підлягає стягненню на підставі норм Закону України "Про споживче кредитування", який є спеціальним для регулювання спірних правовідносин, зі змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023, відповідно до якого виключений пункт 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення", який передбачав заборону стягнення неустойки під час дії воєнного стану, з огляду на таке.

Ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодексів, так і інших (поточних)). Одночасно слід визнати існування ієрархії між ЦК та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі). Стосовно виміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі, то в статті 4 ЦК України закріплюється пріоритет норм ЦК (як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів. Такий спосіб вирішення колізії норм ЦК з нормами інших законів, із констатацією пріоритету норм ЦК над нормами інших законів, підтримувався, зокрема, Конституційним Судом України (див. рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), Верховним Судом України, Великою Палатою Верховного Суду, касаційними судами (див. постанову Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, постанову Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року в справі № 676/47/21, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 753/95/21, окрема думка суддів Верховного Суду від 10.12.2025 справа № 354/417/25).

Таким чином, суд вважає, що у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми ЦК України, як основного акта цивільного законодавства, які мають вищу юридичну силу по відношенню до норм Закону України "Про споживче кредитування".

Крім того, суд вважає, що норми, згідно з якими позичальники за договорами кредиту, які не є споживчими, звільнені від відповідальності за невиконання умов договорів у вигляді стягнення неустойки на період дії воєнного стану, є дискримінаційними по відношенню до позичальників, які отримали кошти за договорами про споживчий кредит, що є неприйнятним, суперечить принципам розумності і справедливості як засадам цивільного законодавства.

Отже, суд вважає, що нарахування пені за невиконання грошових зобов`язань, які виникли на підставі договору споживчого кредиту в період дії воєнного стану, є неправомірним, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач допустила неналежне виконання умов кредитного договору, що призвело до порушення майнових прав позивача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково з підстав, наведених вище по тексту рішення, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 14167,81 грн; за відсотками - 4161,89 грн, що разом становить 18329,70 грн. У задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 289,20 грн, суд відмовляє за безпідставністю.

V. Розподіл судових витрат

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2609,20 грн (2662,40 грн х 98% задоволених вимог).

Керуючись ст. 12, 18, 81, 141, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101726214925339 від 13.09.2024 у розмірі 18329,70 грн, з яких: 14167,81 грн - тіло кредиту, 4161,89 грн - відсотки за користування кредитними коштами, а також стягнути судовий збір у розмірі 2609,20 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ: 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя О.В. Стрілецька