Рішення № 138410679, 22.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/17187/25

РІШЕННЯ

іменем України

22 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області і Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком протиправними, скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії №220950005545 від 17.09.2025 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати період роботи в колгоспі ім. Б.Хмельницького з 06.09.1984 по 1992 до стажу роботи для призначення пенсії за віком та призначити пенсію за віком з 09.09.2025.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що у зв`язку із досягненням пенсійного віку звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням від 17.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відмовило у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі ім. Б.Хмельницького з 06.09.1984 по 1992 рік згідно з трудовою книжкою колгоспника, за відсутності підстави внесення запису про звільнення і повної дати такого та відсутності інформації щодо реорганізації / перейменування колгоспу. Вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії та зарахуванні зазначеного періоду роботи до страхового стажу протиправним, оскільки спірний період роботи підтверджується записами у трудовій книжці колгоспника, відповідними довідками та свідоцтвами про народження дітей. Вказує, що не вбачає своєї вини у неналежному оформленні трудової книжки, оскільки відповідальність за ведення трудових книжок покладається на відповідальних осіб підприємств. Просить задовольнити позовні вимоги.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на позовну заяву, у якому представник зазначає, що до страхового стажу не зараховано періоди в колгоспі "ім. Б.Хмельницького" з 06.09.1984 по 1992 рік, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 16.09.1984, оскільки в записі про звільнення відсутня повна дата на звільнення та відсутні підстави внесення запису про звільнення з роботи. Крім того, записи про прийняття та звільнення засвідчено печатками СГВК "Авангард. Інформація щодо реорганізації/перейменування колгоспу "ім. Б.Хмельницького" в СГВК "Авангард" відсутня. Одночасно, в розділі про кількість відпрацьованих вихододнів відсутні документи їх номери та дати за кожний рік, на підставі яких здійснені записи про трудову участь в громадському господарстві. Період роботи частково зараховано до страхового стажу періодами роботи протягом 1984 - 1990 років, згідно з архівною довідкою від 20.08.2025 №03-03/491/1 та догляду за дітьми 26.12.1984, 04.04.1987 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ними трирічного віку. Вказує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи до запровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування є трудова книжка, основним документом, що підтверджує трудовий стаж колгоспника - трудова книжка колгоспника. Зазначає, що страховий стаж позивачки становить 29 років 07 місяців 16 днів. Просить відмовити у задоволені позову.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом на подання відзиву не скористалось.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із досягнення пенсійного віку, 09.09.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 позивачка 6.09.1984 прийнята на роботу в колгосп ім. Б.Хмельницького доглядальницею ВРХ та 1992 звільнена з роботи.

Відповідно до архівної довідки Красилівського трудового архіву Красилівської міської ради Хмельницької області від 20.08.2025 №03-03/491 колективне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Авангард" є правонаступником колгоспу ім. Б.Хмельницького.

В подальшому у 1997 році агрофірма "Авангард" реформована на акціонерне товариство закритого типу агрофірму "Авангард" та у 2000 році агрофірма реформована у сільськогосподарський кооператив "Авангард", що підтверджується довідкою Красилівського трудового архіву Красилівської міської ради Хмельницької області від 20.08.2025 №03-03/492.

Згідно довідки виданої Чернелівським старостинським округом №129 від 19.08.2025 позивачка народила трьох дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_1 та виховала їх до 3-х річного віку.

Рішенням від 17.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи (32 роки), передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", при наявному стажі - 29 років 07 місяців 16 днів. До страхового стажу позивачки не зараховано період роботи в колгоспі ім. Б.Хмельницького з 06.09.1984 по 1992 рік, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 16.09.1984, оскільки в записі про звільнення відсутня повна дата на звільнення та відсутні підстави внесення запису про звільнення з роботи. Крім того, записи про прийняття та звільнення засвідчено печатками СГВК "Авангард". Інформація щодо реорганізації/перейменування колгоспу ім. Б. Хмельницького в СГВК "Авангард" відсутня. Одночасно, в розділі про кількість відпрацьованих вихододнів відсутні документи їх номери та дати за кожний рік, на підставі яких здійснені записи про трудову участь в громадському господарстві. Період роботи частково зараховано до страхового стажу періодами роботи протягом 1984 - 1990 років, згідно з архівною довідкою від 20.08.2025 № 03-03/491/1 та догляду за дітьми 26.12.1984, 09.04.1987 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ними трирічного віку.

Вважаючи протиправним рішення від 17.09.2025 про відмову у призначенні пенсії, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі по тексту Закон №1058- ІV).

За змістом частини першої статті 26 Закону № 1058-IV з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону №1058- ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина 2 статті 24 Закону №1058- ІV).

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Стаття 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) встановлює види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

За нормами частини першої, другої статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

До 01.01.2004 (дата набрання чинності Законом України № 1058-IV) порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон України № 1788-XII).

Згідно з статтею 62 Закону України №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що основним документом, для підтвердження трудового стажу до дати набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 01.01.2004 року, є трудова книжка і лише при її відсутності, або відповідних записів у ній, стаж підтверджується згідно із Порядком, затвердженим Постановою КМУ № 637. Для призначення пенсії за віком за даними трудової книжки необхідна наявність в ній відомостей щодо стажу роботи. Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.

Відповідно до статті 3 Примірного статуту колгоспу, прийнятого ІІІ Всесоюзним з`їздом колгоспників та затвердженого постановою ЦК КПРС і Радою Міністрів СРСР від 28.11.1969 року членами колгоспу можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку і виявили бажання своєю працею брати участь у громадському господарстві колгоспу. Прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління колгоспу в присутності особи, яка подала заяву. На кожного члена колгоспу ведеться "Трудова книжка колгоспника" єдиного зразку.

Пунктом 2 Постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 установлено, що трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14.03.1975 та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудової діяльності членів колгоспів. Трудові книжки ведуться усім членів колгоспів з моменту прийняття їх у члени колгоспу.

За нормами пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників до трудової книжки колгоспника заносились наступні дані, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження та заохочення. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Пунктом 13 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників встановлено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідно до статуту та правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Пунктами 14 та 15 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників встановлено, що правління колгоспів вживають заходи щодо суворого дотримання встановленого порядку ведення трудових книжок, зміцнення кадрів робітників, які здійснюють ведення трудових книжок, підготовленими до цієї роботи людьми, забезпечують належне зберігання архівних документів, що мають відношення до трудової діяльності колгоспників. Ревізійним комісіям, комітетам профспілок колгоспів і колгоспним радам соціального забезпечення рекомендується здійснювати суспільний контроль за своєчасним та правильним заповненням трудових книжок колгоспників, за їх обліком, зберіганням і видачою та вживати заходи задля усунення виявлених недоліків.

Вказаною постановою також затверджений зразок трудової книжки колгоспника, який передбачає, що трудова книжка колгоспника містить окремі розділи, зокрема: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Зміст наведених норм свідчить, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві.

При цьому обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки колгоспника покладається саме на спеціально уповноважену правлінням колгоспу особу, тобто, на роботодавця, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства - не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист, зокрема, на призначення пенсії, в даному випадку.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить.

Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці, і не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 зазначив, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

До страхового стажу позивачки не зараховано періоди в колгоспі ім. Б.Хмельницького з 06.09.1984 по 1992 рік, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 16.09.1984, за відсутності повної дати звільнення та відсутні підстави внесення запису про звільнення з роботи, невідповідності печаток, відсутності інформації щодо документів на підставі яких внесено записи про трудову участь у громадському господарстві.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

При цьому відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ 25.11.2005 за №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1) при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, з поміж іншого: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів

Таким чином, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. Отже, у разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії позивачу, пенсійний орган має вимагати відповідні додаткові документи від підприємств, організацій, окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі або здійснювати зустрічну перевірку.

В ході розгляду справи відповідачами не надано до суду доказів на підтвердження щодо здійснення повноважень, передбачених Законом № 1788-XII, Законом № 1058-IV та Порядком №22-1. Також не надано доказів, які б підтверджували той факт, що вчинялись відповідні дії щодо здійснення зустрічної перевірки первинних документів для підтвердження періоду роботи позивачки у спірний період в колгоспі.

Натомість відповідно до наданих позивачкою архівних довідок від 20.08.2025 №03-03/491 та №03-03/492 колективне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Авангард", яке є правонаступником колгоспу ім. Б.Хмельницького, у 1997 році реформоване на акціонерне товариство закритого типу агрофірми "Авангард" та у 2000 році агрофірма реформована у сільськогосподарський кооператив "Авангард".

Крім того відповідно до оскаржуваного рішення до страхового стажу не зараховано період роботи з 06.09.1984 по 1992 рік, при цьому частково зараховано до стажу період протягом 1984-1990 років та догляду за дітьми 26.12.1984, 09.04.1987 та 18.11.1990 років народження до досягнення ними трирічного віку.

Відповідно до пункту "ж" частини 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно з частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Пунктом 11 Порядку №637 встановлено, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється, зокрема, на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України, документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Наведені норми дозволяють дійти висновку, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Згідно довідки виданої Чернелівським старостинським округом №129 від 19.08.2025 позивачка народила трьох дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_1 та виховала їх до 3-х річного віку.

Таким чином періоди з дати народження дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 18.11.1990 та до досягнення ними 3-х річного віку підлягають зарахуванню до страхового стажу позивачки.

При цьому згідно із оскаржуваним рішенням позивачці не зараховано період роботи з 06.09.1984 по 1992 рік.

Оскільки позивачка у період з 18.11.1990 (дати народження дитини ОСОБА_2 ) здійснювала догляд до досягнення нею 3-х річного віку, період з 18.11.1990 по 31.12.1992 підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Отже надані позивачкою документи підтверджують період роботи з 06.09.1984 по 31.12.1992.

Відповідачі не довели правомірність спірного рішення та відсутність у позивачки права на призначення пенсії за віком. Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.09.2025 необхідно скасувати, оскільки прийняте із формальних підстав - недоліки заповнення записів у трудовій книжці позивачки.

Статтею 13 Європейської Конвенції з прав людини передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

За змістом пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідачі не розглянули заяву позивачки про призначення пенсії від 09.09.2025 в порядку, передбаченому пенсійним законодавством, не дослідили та не надали оцінку всім обставинам, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії за віком, тому суд вважає за необхідне зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву, з урахуванням висновків суду.

Вирішуючи питання щодо органу, який має повторно розглянути заяву позивачки від 09.09.2025 суд враховує таке.

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Таким чином, сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території. Після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (пункт 4.10). Виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

У межах спірних правовідносин заява позивачки розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області та за результатом її розгляду прийняте спірне рішення.

Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 належним відповідачем щодо повторного розгляду заяви про призначення пенсії є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яке за принципом екстериторіальності розглянуло заяву позивачки та прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області не здійснювало розгляд заяви позивачки, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо повторного розгляду заяви.

За змістом частин 1 і 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, позовні вимоги необхідно задовольнити частково, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивачки від 09.09.2025 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.09.2025 №220950005545 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановлених судом обставин.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,54008 , код ЄДРПОУ - 13844159) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук