Рішення № 138403574, 22.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Київ справа №320/60932/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , в якому просить суд:

- визнати протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності з 31.01.1992 по 31.05.1998, з 01.02.2005 по 30.04.2005;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 03.06.2025 перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням проведених виплат, зарахувавши до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 31.01.1992 по 31.05.1998, з 01.02.2005 по 30.04.2005.

Позовні вимоги вмотивовані протиправністю не зарахування до страхового стажу позивача періоду його підприємницької діяльності з 31.01.1992 по 31.05.1998, з 01.02.2005 по 30.04.2005.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 з 21.01.1992 по 14.04.2023 був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 30.03.2006 №1251/29-003 ОСОБА_2 узятий на облік з 21.01.1992 у ДПІ у Солом`янському районі м. Києва.

З матеріалі справи вбачається, що позивач 03.06.2025 через веб-портал Пенсійного фонду України подав заяву про перерахунок та виплату пенсії з врахуванням періодів підприємницької діяльності.

Листом від 02.07.2025 №29780-28410/К-02/8-2600/25 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві роз`яснило позивачу про зарахування до страхового стажу його періодів підприємницької діяльності. Також пенсійний орган зазначив, що відповідно до поданої звітності позивача та даних Реєстру застрахованих осіб наявні дані за 2004-2022 роки. Крім того, зазначено, що за період з лютого по квітень 2005 року відсутні дані щодо сплати внесків до Пенсійного фонду України. Позивач згідно даних інформаційної системи WEB-ЄРС зареєстрований в Головного управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві з 22.06.1998.

У даному листі вказано, що відповідно картки особового рахунку та архівних даних платника страховий збір до Пенсійного фонду України за період з 01.01.1998 по 31.12.2003 у тому числі за періодами: з 01.01.1998 по 30.06.1998 - сплачений, спрощена система оподаткування (єдиний податок), з 01.01.2000 по 31.01.2000 - сплачений, спрощена система оподаткування (єдиний податок), з 01.01.2001 по 31.12.2003 - сплачений, спрощена система оподаткування (єдиний податок).

Відповідно до форми РС-право ОСОБА_2 до загального страхового стажу зараховано періоди: з 01.09.1977 по 01.07.1979, з 02.07.1979 по 03.04.1981, з 10.04.1981 по 18.04.1983, з 29.12.1984 по 12.07.1985, з 01.08.1985 по 02.01.1991, з 08.01.1991 по 17.10.1991, з 01.06.1998 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.01.2005, з 01.05.2005 по 30.06.2010, з 01.07.2010 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.05.2021, з 01.06.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 30.04.2022.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Статтею 1 Закону № 1058 визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.

За змістом ст. 20 Закону № 1058 страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону № 1058 персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону № 1058 на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.

Абзацом 5 ч. 3 ст. 21 Закону № 1058 визначено, що відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону № 1058 відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, обчислення страхових внесків, визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом, визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом, надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», надання страховим організаціям, що здійснюють страхування довічних пенсій, надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду, обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення страхового стажу визначено ст. 24 Закону №1058.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Розділом XV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 (п.3.1.) визначено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі Порядок №22-1), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 637, в редакції Постанов Кабінету Міністрів України № 793 від 03.10.2018 року та № 1788 від 20.11.2003 року, було визначено, що час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Отже, з аналізу наведених положень слідує, що до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- до 01.05.1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

- з 01.01.1998 року по 31.12.2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;

- з 01.01.2004 року по 31.12.2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Як зазначалось судом раніше, позивач з 21.01.1992 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Серії В01 №372226.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 30.03.2006 №1251/29-003 ОСОБА_2 узятий на облік з 21.01.1992 у ДПІ у Солом`янському районі м. Києва.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві у листі від 02.07.2025 №29780-28410/К-02/8-2600/25 зазначено, що позивач з 01.01.1998 по 30.06.1998 перебував на спрощеній системі оподаткування та сплачено страхові внески.

Водночас суд зазначає, що дані документи свідчать лише про перебування позивача на податковому обліку як фізичної особи-підприємця у відповідний період, при цьому відомості щодо системи оподаткування, ставки податку та факту сплати податків і зборів за період з 21.01.1992 по 31.12.1997 відсутні.

Суд звертає увагу, що сам по собі факт перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності не є безумовною підставою для зарахування відповідного періоду до страхового стажу без належного підтвердження фактичного здійснення діяльності та виконання обов`язків щодо сплати обов`язкових платежів, передбачених законодавством.

Суд враховує, що обов`язковою умовою для врахування доходу, отриманого від підприємницької діяльності, при обчисленні пенсії та зарахування відповідного періоду до страхового стажу є сплата внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання відповідної звітності до органів Пенсійного фонду.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували сплату позивачем страхових внесків або здійснення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування у період з 21.01.1992 по 31.12.1997 у спосіб, визначений законодавством.

Таким чином, не зарахувавши позивачу період підприємницької діяльності з 21.01.1992 по 31.12.1997 відповідач діяв правомірно.

Також суд зазначає, що у матеріалах справи наявні квитанції зі сплати єдиного податку від 14.03.2005, від 07.04.2005, від 11.05.2005, від 08.06.2005, від 08.06.2005, від 09.07.2005, від 09.08.2005 на суму 60,00 грн.

Враховуючи вище викладене, позивачем було сплачено страхові внески за період з 01.01.1998 по 31.05.1998 та 01.02.2005 по 30.04.2005.

Отже, не зарахувавши позивачу до страхового стажу підприємницьку діяльність з 01.01.1998 по 31.05.1998 та з 01.02.2005 по 30.04.2005 відповідач діяв не правомірно.

Таким чином, ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування позивачу періодів підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 31.05.1998 та з 01.02.2005 по 30.04.2005 та зобов`язати відповідача зарахувати позивачу періодів підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 31.05.1998 та з 01.02.2005 по 30.04.2005 та здійснити перерахунок пенсії з 03.06.2025.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування ОСОБА_1 періодів підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 31.05.1998 та з 01.02.2005 по 30.04.2005.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 періодів підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 31.05.1998, з 01.02.2005 по 30.04.2005 та здійснити перерахунок пенсії з 03.06.2025.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.