Рішення № 138403573, 20.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року справа № 320/23953/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) щодо поновлення на військовому обліку позивача;

- визнати протиправну бездіяльність щодо невнесення запису/відомостей/змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку, у зв`язку з визнанням позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, засудженим до позбавлення волі за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) привести у відповідність відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача, шляхом внесення змін щодо статусу позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , згідно відміток у тимчасовому посвідченні про виключення з військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) привести у відповідність відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача, шляхом видалення відомостей про порушення правил військового обліку відносно позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він був виключений з військового обліку, про що свідчить відповідна відмітка у його тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного. При цьому позивач звертає увагу, що у посвідченні допущено технічну описку щодо зазначення правової підстави виключення: замість пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зазначено пункт 3 частини шостої цієї статті. На думку позивача, така описка не впливає на правомірність його виключення з військового обліку, оскільки на момент ухвалення вироків суду закон передбачав виключення з військового обліку осіб, раніше засуджених до позбавлення волі за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, а факт його засудження підтверджується відповідними судовими рішеннями та довідкою про звільнення з місць позбавлення волі.

Позивач зазначає, що після встановлення електронного військово-облікового документа («Резерв+») виявив невідповідність між даними тимчасового посвідчення та відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки в Реєстрі він обліковується як особа, яка перебуває на військовому обліку. З метою усунення такої невідповідності представник позивач звертався до відповідача із адвокатським запитом та заявою про внесення до Реєстру відомостей щодо виключення позивача з військового обліку, однак відповідач відповідних змін не вніс та запропонував позивачу особисто прибути для актуалізації військово-облікових даних.

На думку позивача, відповідач безпідставно не врахував наявні у тимчасовому посвідченні відомості про виключення з військового обліку та фактично поновив його на військовому обліку, хоча чинне законодавство не передбачає процедури поновлення осіб, які були виключені з військового обліку. Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний був лише перенести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості, які містяться у його чинному військово-обліковому документі, та усунути розбіжності між паперовими й електронними обліковими даними.

Крім того, позивач вважає протиправним внесення до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку, оскільки він не є військовозобов`язаним, до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП не притягувався, а жодних постанов про накладення адміністративного стягнення щодо нього не приймалося. У зв`язку із цим позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов`язати внести до Реєстру відомості про його виключення з військового обліку та виключити недостовірні відомості щодо порушення ним правил військового обліку.

Також позивачем 14.05.2025 засобами поштового зв`язку разом з позовною заявою було направлено на адресу Київського окружного адміністративного суду заяву від 09.05.2025 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) іншим особам вчиняти дії, пов`язані з прийняттям наказу про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням суду за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання доказів сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 09.05.2025.

06.06.2025 на адресу суду від позивача надійшли докази усунення недоліків позову, а саме докази сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано докази у сторін.

01.10.2025 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2025. У наданих поясненнях позивач зазначає, що злочини, за які його було засуджено вироками суду від 09.07.2007 за частиною першою статті 187 Кримінального кодексу України та від 16.04.2013 за частиною другою статті 186 Кримінального кодексу України, відповідно до положень статті 12 Кримінального кодексу України в редакціях, чинних на момент постановлення вироків, належали до категорії тяжких. На цій підставі позивач стверджує, що на момент його засудження стаття 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачала виключення з військового обліку осіб, раніше засуджених до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а тому його виключення з військового обліку було здійснено на законних підставах.

01.10.2025 від позивача надійшло клопотання від 22.09.2025 про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

У клопотанні про залучення третьої особи позивач вказує, що при завантаженні військово-облікового документа в електронній формі (Резерв+) з невідомих причин відображаються відомості про перебування позивача на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заяв про взяття на облік позивач не подавав, оскільки був виключений з обліку, що підтверджується записами у тимчасовому посвідченні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 клопотання позивача від 22.09.2025 про залучення третьої особи задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ). Запропоновано третій особі подати пояснення щодо позову у 10-денний строк з моменту отримання копії позовної заяви з додатками та цієї ухвали суду, з доказами направлення копій пояснень іншим учасникам справи.

13.10.2025 канцелярією суду зареєстровано клопотання позивача, направлене на адресу суду засобами поштового зв`язку 08.10.2025, про витребування доказів від третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме: заяви про взяття на військовий облік позивача в ІНФОРМАЦІЯ_8 ; облікову справу позивача щодо перебування останнього на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 ; повістки з доказами відправлення та інші відомості (про порушення правил військового обліку, мобілізаційного законодавства), що підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення (адміністративних правопорушень) виключеного з військового обліку позивача.

Також, 13.10.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 в частині направлення копії позовної заяви з додатками третій особі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 витребувано докази у справі від третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: письмові пояснення та докази, чи є позивач військовозобов`язаним; письмові пояснення щодо наявності підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку з наданням документального підтвердження; заяву ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) про взяття на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_9 ; копію військово-облікової справи ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), яка наявна у ІНФОРМАЦІЯ_2 за весь період перебування на обліку у повному обсязі, у разі відсутності такої - подати письмові пояснення про відсутність документів стосовно позивача; копії усіх повісток на ім`я позивача із доказами їх вручення; докази, що підтверджують порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, мобілізаційного законодавства, зокрема факт вчинення адміністративного правопорушення.

29.01.2026 на адресу суду від третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшла заява щодо направлення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 на його поштову адресу, а саме: АДРЕСА_2 .

На прохання третьої особи копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 направлена ІНФОРМАЦІЯ_7 рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується копією супровідного листа від 30.03.2026.

Відповідно до інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення вбачається, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 отримана ІНФОРМАЦІЯ_10 03.04.2026.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вимоги ухвали суду від 16.10.2025 в частині витребування доказів, ІНФОРМАЦІЯ_10 не виконано, витребувані судом докази не надано.

Окрім того, судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_3 .

Відповідно до інформації, наявної у матеріалах справи, позивач не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 , натомість, відповідно до інформації з військово-облікового документа в електронній формі (Резерв+) позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , тобто за зареєстрованим місцем проживання.

Суд зауважує, що оскільки позовні вимоги стосуються приведення у відповідність відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача, наявні підстави для залучення ІНФОРМАЦІЯ_7 , у якому позивач перебуває на військовому обліку, до участі у справі в якості співвідповідача

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 залучено до участі у справі в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 , виключивши його з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Також, повторно витребувано докази у справі від ІНФОРМАЦІЯ_7 .

14.07.2026 позивачем, через підсистему «Електронний Суд», подано додаткові пояснення у справі, у яких останній повторно наголошує, що він був правомірно виключений з військового обліку як особа, раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів, а тому правові підстави для його повторного взяття на військовий облік відсутні. На думку позивача, процес виключення з військового обліку є незворотним, а внесені до законодавства зміни не можуть застосовуватися до вже реалізованого юридичного факту виключення з обліку. Позивач стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_12 і ІНФОРМАЦІЯ_6 як органи ведення Реєстру «Оберіг» були зобов`язані актуалізувати відомості про його виключення з військового обліку, а не повторно ставити його на військовий облік.

Відповідачі правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися, хоча про відкриття провадження у справі були повідомлені належним чином. З огляду на приписи частини шостої статті 162 та частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідачі також не виконали вимоги ухвал суду щодо подання витребуваних доказів, причин їх неподання суду не повідомили, у зв`язку з чим суд оцінює спір за наявними у справі доказами та з урахуванням положень частини дев`ятої статті 80 КАС України.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 , виданим Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 06.11.2015.

Згідно з інформацією, наявною у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 № НОМЕР_5 , виданому 30.05.2016 ІНФОРМАЦІЯ_13 , позивач виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

При цьому позивач звертає увагу, що зазначена інформація містить технічну описку щодо правової підстави виключення, а саме замість підпункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зазначено пункт 3 частини шостої цієї статті. Позивач стверджує, що він не визнавався військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а підставою для виключення його із військового обліку слугував факт того, що він був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до довідки про звільнення серії КИВ №14066, виданої Бучанською ВК (№85) Київської області 05.06.2015, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був раніше засуджений 09.07.2007 Дніпровським районним судом м. Києва за частиною першою статті 187 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі та 16.04.2013 Дніпровським районним судом м. Києва за частиною другою статті 186 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі.

17.10.2024 представник позивача, адвокат Дячук Ірина Вікторівна, звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_14 із адвокатським запитом від 16.10.2024, у якому просила повідомити, чи перебуває позивач на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 , у разі його перебування - надати інформацію про підстави поновлення на військовому обліку та відповідні підтвердні документи, а також надати документи, на підставі яких позивача було виключено з військового обліку у 2016 році.

У відповідь на зазначений адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 15.11.2024 №07/10613 повідомив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_11 не перебуває.

27.11.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_14 із заявою від 26.11.2024 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення його із військового обліку.

04.02.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_14 із заявою від 02.02.2025 щодо надання інформації про результати розгляду його заяви від 26.11.2024.

У відповідь на зазначене звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 18.03.2025 №05/2319 повідомив, що для актуалізації облікових даних ОСОБА_1 необхідно з`явитися особисто до ІНФОРМАЦІЯ_14 з оригіналом документа, що посвідчує особу та оригіналом військово-облікового документа.

Відповідно до наданого позивачем витягу із військово-облікового документу програмного забезпечення «Резерв+», сформованого 28.04.2025, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_8 , звання відсутнє, ВОС відсутня, номер в реєстрі Оберіг 090420256289111200138, дата уточнення даних 08.10.2024, військово-обліковий документ є дійсним до 28.04.2026. Адреса проживання позивача зазначена у військово-обліковому документі: АДРЕСА_4 .

Також, у військово-обліковому документі позивача, сформованому за допомогою програмного забезпечення «Резерв+», наявна інформація про порушення ним правил військового обліку.

14.08.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою, у якій просив надати інформацію про дату, час і місце складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

За результатами розгляду заяви позивача ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 21.08.2025 №19933 повідомив, що відповідно до облікових даних позивач перебуває на військовому обліку, на який був поставлений у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932. Також зазначив, що статус «невійськовозобов`язаний» позивачу не встановлений, підстав для виключення відомостей про порушення ним правил військового обліку немає, а для актуалізації відомостей Реєстру, зокрема щодо виключення з військового обліку, позивачу запропоновано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 як до органу, який приймав рішення про його виключення з військового обліку.

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_14 щодо поновлення на військовому обліку, а також протиправною бездіяльність, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку та невидаленні відомостей про порушення правил військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Суд зазначає, що предметом даного спору є правомірність внесення та збереження у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо позивача. При цьому спірні правовідносини охоплюють два взаємопов`язані, проте самостійні питання, які потребують окремої правової оцінки суду. Першим є питання наявності у позивача статусу військовозобов`язаного та правомірності перебування його на військовому обліку станом на момент виникнення спірних правовідносин. Другим є питання правомірності внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку. З огляду на наведене суд вважає за необхідне надати окрему правову оцінку кожному із зазначених питань.

Щодо наявності у позивача статусу військовозобов`язаного.

У межах даного спору позивач стверджує, що він був виключений з військового обліку у 2016 році у зв`язку із засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, однак його безпідставно поновлено на військовому обліку, а до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не внесено відомостей про його виключення з військового обліку.

Як встановлено судом із матеріалів справи, у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 № НОМЕР_5 , виданому 30.05.2016 ІНФОРМАЦІЯ_13 , міститься відмітка про виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ.

Водночас позивач зазначає, що він не визнавався військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а фактичною підставою для виключення його з військового обліку було засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.

Таким чином, на думку позивача, відмітка у його тимчасовому посвідченні є чинною та підтверджує факт виключення його з військового обліку, однак містить технічну описку щодо правової підстави такого виключення, оскільки замість пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ помилково зазначено пункт 3 частини шостої статті 37 цього Закону.

Частиною першою статті 78 КАС України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються у заявах по суті справи, поясненнях учасників справи та їх представників.

Суд зазначає, що у межах даного спору позивач визнає, що він не визнавався військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та не посилається на пункт 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ як на фактичну підставу свого виключення з військового обліку. Суд не має обґрунтованих сумнівів щодо добровільності та достовірності зазначених пояснень позивача.

За таких обставин питання щодо можливого визнання позивача непридатним до військової служби не є предметом доказування у цій справі, а тому суд не надає йому правової оцінки. Предметом судового дослідження є виключно доводи позивача про те, що підставою для його виключення з військового обліку було засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, а також наявність чи відсутність у відповідача обов`язку відобразити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до довідки про звільнення серії КИВ №14066, виданої Бучанською ВК (№85) Київської області 05.06.2015, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був раніше засуджений 09.07.2007 Дніпровським районним судом м. Києва за частиною першою статті 187 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі та 16.04.2013 Дніпровським районним судом м. Києва за частиною другою статті 186 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд виходить з того, що на момент постановлення зазначених вироків класифікація злочинів визначалася статтею 12 Кримінального кодексу України у редакції, чинній на час їх ухвалення.

Санкцією частини першої статті 187 Кримінального кодексу України було передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а санкцією частини другої статті 186 Кримінального кодексу України - покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Кримінального кодексу України (у редакції, чинній на момент засудження позивача) тяжким злочином визнавався злочин, за який законом передбачено основне покарання виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Отже, злочини, передбачені частиною першою статті 187 та частиною другою статті 186 Кримінального кодексу України, за які був засуджений позивач, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України належали до категорії тяжких злочинів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно із частиною першою статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі-Порядок №1487).

Пунктом 2 Порядку №1487 визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, на ІНФОРМАЦІЯ_3 покладено обов`язок щодо внесення до Реєстру достовірних та актуальних відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною п`ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ встановлено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Підстави виключення з військового обліку наведені в частині шостій статті 37 Закону №2232-ХІІ та неодноразово зазнавали змін.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній на момент видачі довідки серії КИВ №14066 від 05.06.2015) було передбачено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Разом з тим суд враховує, що правовідносини щодо перебування особи на військовому обліку є триваючими. Відтак оцінка наявності чи відсутності у особи статусу військовозобов`язаного здійснюється з урахуванням законодавства, чинного на момент вирішення відповідного питання.

Законом України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» статтю 37 Закону №2232-ХІІ викладено в новій редакції.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній у момент спірних правовідносин) установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів «й» або «к» пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Отже, судом встановлено, що стаття 37 зазначеного Закону зазнала змін, і чинна на момент виникнення спірних правовідносин редакція частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Перелік підстав для виключення з військового обліку, визначений чинною редакцією статті 37 Закону №2232-ХІІ, є вичерпним.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що з набранням чинності змін до статті 37 Закону №2232-XII, внесеними Законом №3633-IX, позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, щодо якої чинна редакція закону не передбачає підстав для виключення з військового обліку.

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у Рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з цього правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України: випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.

За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами правовідносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.

Верховний Суд у постанові від 09.04.2026 у справі №280/6524/24 зазначив, що «Унесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (стаття 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.

Однак, у цьому випадку йдеться не про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності, а поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.

Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає національним інтересам держави.

У зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII звужено коло підстав для виключення з військового обліку.

Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.

З часу набрання чинності змін до Закону №2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.».

Таким чином, у спірних правовідносинах відсутні підстави стверджувати про наявність зворотної дії закону або іншого нормативно-правового акта в часі, оскільки спірні між сторонами у цій справі правовідносини виникли після внесення відповідних змін до Закону №2232-XII.

Отже, за чинними нормами статті 37 Закону №2232-XII позивач не підпадає під категорію осіб, які можуть бути виключеними з військового обліку.

Обов`язок відповідача як органу ведення Реєстру полягає у внесенні до нього актуальних та достовірних відомостей, що відповідають чинному правовому регулюванню.

За таких обставин внесення до Реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку з підстави, яка не передбачена чинною редакцією закону, є неможливим.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_14 щодо невнесення запису/відомостей/змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку та зобов`язання вчинити відповідні дії.

Окрім того, суд надає правову оцінку вимозі позивача про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_14 щодо поновлення його на військовому обліку.

Разом з тим, як встановлено судом із матеріалів справи, взяття позивача на військовий облік як військовозобов`язаного здійснено не ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_10 за зареєстрованим місцем проживання позивача у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №932).

Метою експериментального проекту є оптимізація та верифікація відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України.

Відповідно до пункту 17-1 Порядку №932, стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».

На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.

Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, внаслідок реалізації норм Порядку №932 відомості щодо позивача були внесені ІНФОРМАЦІЯ_10 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в автоматизованому режимі.

За таких обставин суд зазначає, що взяття позивача на військовий облік та відображення цих відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відбулось з дотриманням чинних норм законодавства у сфері військового обліку.

За таких обставин, перевіривши наявні у справі докази, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправними дій щодо поновлення на військовому обліку позивача не підлягають задоволенню.

Щодо порушення правил військового обліку.

Судом встановлено, що у військово-обліковому документі позивача, сформованому за допомогою програмного забезпечення «Резерв+», наявна інформація про порушення ним правил військового обліку.

Позивач вважає наявність таких відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів протиправним, посилаючись на те, що він не є військовозобов`язаним, до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП не притягувався, а постанови про накладення на нього адміністративного стягнення не приймалися.

Надаючи правову оцінку доводам позивача ва цій частині суд зазначає наступне.

За приписами частин третьої, дев`ятої статті 1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

При цьому, приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).

Окрім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Поряд з цим, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (пункт 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі - Положення №154).

Згідно з пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Таким чином, у зв`язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами відповідачів здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов`язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

зберігають протягом 10 років списки, які надходять від закладів освіти щодо жінок, які здобувають освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю (додаток 14);

письмово повідомляють державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям про осіб, які не виконали наказ (розпорядження) керівника зазначених органів, підприємств, установ та організацій та не прибули за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

інформують про стан військового обліку щороку до 5 січня районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських рад та вносять на їх розгляд пропозиції щодо його покращення;

здійснюють взяття на військовий облік жінок, які належать до категорій осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

надсилають запити до органів реєстрації з метою встановлення адреси зареєстрованого (задекларованого) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 29);

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20);

виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проводять щороку відповідно до графіків звіряння, затверджених розпорядженнями голів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів, звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, а також даних карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

проводять щороку відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ та розвідувальних органів);

складають за результатами перевірки акти, які в двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилають до державних органів, підприємств, установ та організацій, що перевірялися, а також до обласних, Київського міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок (додаток 9) і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (додаток 30), який після закінчення зберігається сім років;

видають щороку до 20 січня накази про стан військового обліку в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку за минулий рік. Витяги з наказів щороку до 20 січня надсилаються до відповідних обласних, ІНФОРМАЦІЯ_15 ;

організовують контроль та у разі потреби через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть проводити перевірку дотримання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку (додаток 2).

З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

Як уже встановлено судом вище, станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку відповідно до вимог чинного законодавства, а тому на нього поширюються визначені законодавством права та обов`язки військовозобов`язаних, у тому числі обов`язок неухильно дотримуватися правил військового обліку.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що застосунок «Резерв+» не є самостійним суб`єктом формування юридичних статусів чи прийняття рішень, а виконує функцію електронного відображення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відтак, оцінці підлягає не сам факт відображення інформації в інтерфейсі застосунку, а правомірність внесення відповідних даних до Реєстру уповноваженим органом у межах його компетенції.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; 4) відомості про участь у бойових діях (стаття 8 Закону №1951-VIII).

Відповідно до статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Приписами частини першої статті 27 Закону №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

З огляду на викладене, суд зазначає, що чинне законодавство пов`язує обов`язок територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснювати фіксацію та актуалізацію облікових відомостей не тільки з фактом винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також і з наявністю встановлених обставин, що мають значення для ведення військового обліку, зокрема факту невиконання обов`язків, передбачених Порядком №1487, частиною першою та третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ, частиною десятою статті 1 Закону №2232-ХІІ.

Суд зазначає, що відомості, що відображаються у військово-обліковому документі в електронній формі, є інформацією, сформованою на підставі даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, і мають інформаційний характер.

При цьому відображення у застосунку «Резерв+» відомостей про порушення правил військового обліку саме по собі не є рішенням про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не свідчить про встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення та не замінює собою постанову у справі про адміністративне правопорушення, яка приймається у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суд також враховує, що оскаржувані відомості не змінюють правового статусу позивача як військовозобов`язаного, не покладають на нього будь-яких додаткових обов`язків та не породжують самостійних юридичних наслідків, а є службовою інформацією, яка використовується органами ведення Реєстру під час здійснення заходів військового обліку.

Крім того, позивач не навів та матеріали справи не містять доказів того, що саме факт відображення зазначених відомостей у Реєстрі призвів до порушення його прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів.

Суд нагадує, що у розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб, за загальним правилом, є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист, зазвичай, має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущенням бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.02.2021 року у справі №320/950/19, від 14.03.2018 року у справі №815/219/17, від 22.11.2018 року у справі №766/12374/17.

Отже, резюмуючи всі фактичні обставини даної адміністративної справи, суд вважає відсутніми підстави стверджувати про порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про приведення у відповідність відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача, шляхом видалення відомостей про порушення ним правил військового обліку не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.