Рішення № 138403475, 22.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Справа № 280/8791/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича (вул. Незалежної України, 76, м. Запоріжжя, 69035), до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (б-р. Примаченко Марії, буд. 20-А, м. Запоріжжя, 69036) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ), в особі представника адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича, до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області), в якій позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 25 вересня 2025 року №24.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в ході перевірки представники контролюючого органу взагалі не бачили холодильник ТМ SAMUS SCX344E та навіть не знають де він знаходиться, але при цьому робить висновок про порушення позивачем якихось вимог у вигляді відсутності на ньому наліпок. При цьому, зауваження контролюючого органу стосується наліпок, які були відсутні у особи, якій було реалізовано цей товар (за ланцюгом постачання), однак, в акті проведеної перевірки не встановлено вини ФОП ОСОБА_1 у відсутності цих наліпок. Крім того, притягнення позивача до відповідальності здійснено за наслідками виявлення порушень, що за своїми ознаками відносяться до поняття формальної невідповідності, у зв`язку з чим у контролюючого органу були відсутні підстави для застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій, передбачених п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», та як наслідок постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 13.10.2025 відкрито провадження у справі №280/8791/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

27.10.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№53697) в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що постачальником продукції, яка не відповідає встановленим вимогам є ФОП ОСОБА_1 . Отже, розповсюдження продукції, що не відповідає вимогам встановлено в результаті планової перевірки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. Таким чином, факт постачання позивачем вказаної продукції ФОП ОСОБА_2 з порушенням вимог технічних регламентів не підлягає сумніву. При цьому, маркування побутових електричних холодильників відповідно до Технічних регламентів повинно бути видимим, розбірливим, незмивним, тому міркування позивача стосовно того, що покупець навмисно зняв наліпки, чи їх було знято в процесі транспортування, є хибним. За таких обставин вважає, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Інших заяв (клопотань, пояснень тощо) від сторін до суду не надходило.

Розглянувши наявні у справі матеріали, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 23, ст. 23-1, пп. а-1 п.2 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI, рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 15.08.2025 за №Р-10591-2025, Р-10594-2025, Р-10596-2025, які надійшли Національною інформаційною системою державного ринкового нагляду та системою оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, за результатами планової перевірки характеристик продукції у розповсюджувача ФОП ОСОБА_2 встановлено, що постачальником продукції, яка не відповідає встановленим вимогам є ФОП ОСОБА_1 , на підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області №37 від 29.08.2025 доручено:

- (….) здійснити позаплановий захід на предмет додержання вимог законодавства у сфері державного ринкового нагляду, перевірка характеристик продукції: холодильника ТМ «SAMUS» SСХ344Е; клас енергоефективності Е; 210кВ/рік; 71L (морозильна камера); 191L; s/n: SСХ344Е2024010174, дата виготовлення не зазначена, на залишку 1 шт., за адресою місцезнаходження органу ринкового нагляду ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області на адресу позивача направлено Вимогу від 29.08.2025 №Вих-5.1-08.1-10/3003 про надання суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 документації на продукцію: холодильника ТМ «SAMUS» SСХ344Е; клас енергоефективності Е; 210кВ/рік; 71L (морозильна камера); 191L; s/n: SСХ344Е2024010174.

Як зазначив позивач в позовній заяві, ФОП ОСОБА_1 на запит контролюючого органу, листом від 05.09.2025 надано наступну інформацію: на холодильниках ТМ SAMUS SCX344E, присутні наклейки згідно стандарту на якій є знак відповідності Технічним регламентам, вказано найменування виробника та контактну адресу, також інформація про імпортера та його контактну адресу, а також додані 4 аркуші з фотографіями:

- інструкції на холодильник ТМ SAMUS SCX344E;

- гарантійного талона на холодильник ТМ SAMUS SCX344E;

- наліпки з інформацією на холодильник ТМ SAMUS SCX344E;

- наліпки з технічною інформацією на холодильник ТМ SAMUS SCX344E.

За результатами позапланового заходу на предмет перевірки характеристик продукції спеціалістами органу державного нагляду було складено акт перевірки характеристик продукції від 15.09.2025 року №37, у якому зафіксовано порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки, а саме:

- ФОП ОСОБА_1 протягом строку проведення перевірки характеристик продукції не надано документацію, яка дає змогу ідентифікувати постачальника вищезазначеної продукції - холодильника ТМ «SAMUS» SСХ344Е; клас енергоефективності Е; 210кВ/рік; 71L (морозильна камера); 191L; s/n: SСХ344Е2024010174.

На підставі акту перевірки характеристик продукції від 15.09.2025 №37 були винесені рішення про вжиття обмежувальних заходів від 15.09.2025 №167, 168, 169, щодо обмеження надання продукції на ринку, а саме усунення формальної невідповідності, приведення продукції у відповідність встановленим вимогам, тимчасова заборона надання продукції на ринку.

Відповідачем зобов`язано позивача у строк до 17.11.2025 письмово повідомити про виконання зазначеного рішення, за формою згідно з додатком до Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 року №1017.

15.09.2025 посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області складено протокол №12 про виявлені порушення вимог п. 2 ч.2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» стосовно ФОП ОСОБА_1 .

Розгляд матеріалів перевірки призначено на 25.09.2025 об 11-00 в приміщенні ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, про що зазначено у тексті листа - запрошення на розгляд.

16.09.2025 супровідним листом за №Вих-5.1-08.1-10/3238 позивачу направлено протокол №12 від 15.09.2025 про виявлені порушення, акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 15.09.2025 №37, рішення про вжиття обмежувальних заходів від 15.09.2025 №167, 168, 169.

25.09.2025 в приміщенні ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області відбувся розгляд справи про застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій, передбачених статтею 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Позивач/представник позивача для розгляду матеріалів перевірки не з`явився.

25.09.2025 за результатами розгляду матеріалів справи ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області прийнято рішення у формі постанови №24 про накладення штрафу, за порушення, відповідальність за які передбачена п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме, за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (холодильника ТМ «SAMUS» SСХ344Е; класс енергоефективності Е; 210кВ/рік; 71L (морозильна камера); 191L; s/n: SСХ344Е2024010174) на суму 51000,00 грн.

Постанова про накладення штрафу №24 надіслана рекомендованим листом з повідомленням.

Не погодившись з зазначеною постановою позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 за №2735-VI (далі - Закон №2735-VI).

За змістом статті 1 вказаного Закону державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Стаття 4 Закону №2735-VI визначає, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону №2735-VI заходами ринкового нагляду є; 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку1; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Відповідно до частин першої-третьої статті 23 Закону №2735-VI під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Як передбачено частиною дванадцятою статті 23 цього Закону, у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію. Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15 січня 2015 року №124-VIII (далі - Закон №124-VIII) у цьому законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: суб`єкти господарювання - виробник, уповноважений представник, імпортер та розповсюджувач; виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою. Положення цього Закону щодо виробників також застосовуються до монтажників ліфтів; імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України.

У свою чергу, стаття 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2736-VI (далі - Закон №2736-VI) розкриває значення термінів: ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача). Такі терміни як «суб`єкти господарювання», «розповсюджувач» аналогічні тим, що наведені у Законі №124-VIII, або подібні за змістом як-от «виробник».

У свою чергу за визначенням ст. 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», розповсюдження - надання продукції на ринку після введення її в обіг; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка падає продукцію на ринку.

Надання на ринку передбачає будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності; розповсюдження - надання продукції на ринку України після введення її в обіг (стаття 1 Закону №124-VIII). Цей Закон містить і таке поняття як введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз.

Подібні за змістом визначення містить стаття 1 Закону №2736-VI: введення продукції в обіг - перше надання продукції на ринку України; надання продукції на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України під час здійснення господарської діяльності.

За умовами частини другої статті 24 Закону №2735-VI під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є: а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування; а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання; б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Згідно із ч.6 ст.23 Закону №2735-VI перевірки характеристик продукції проводяться:

1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання;

2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);

3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, з дотриманням вимог Митного кодексу України;

5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Щодо тверджень позивача (представника позивача) викладених в позовній заяві.

В позовній заяві позивач стверджує, що ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області помилково зробило висновок про порушення позивачем вимог у вигляді відсутності наліпок на продукції холодильник TM «SAMUS».

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області в ході проведення планової перевірки характеристик продукції встановлено розповсюдження продукції, що не відповідає вимогам, а саме:

- холодильник ТМ «SAMUS» SСХ344Е; клас енергоефективності Е; 210кВ/рік; 71L (морозильна камера); 191L; s/n: SСХ344Е2024010174 - на електрообладнанні або на його табличці з технічними даними не нанесено знак відповідності технічним регламентам. Знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним.

На електрообладнанні не зазначено найменування виробника та імпортера, а також їх контактну поштову адресу. В адресі повинно зазначатися єдине місце, за яким можна зв`язатися з виробником. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.

Електрообладнання не супроводжується інструкцією та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.

У пунктах продажу кожен холодильний прилад повинен мати енергетичну етикетку, яка надається постачальником та прикріплюється розповсюджувачем на лицьовому боці холодильного приладу. Ніщо не повинно закривати або зменшувати її видимість. Постачальником не забезпечено надання розповсюджувачу друкованої та електронної енергетичної етикетки та мікрофіші, інформація на яких зазначається відповідно до законодавства про мови. Інформація на наявній енергетичній етикетці вказана іноземною мовою та не відповідає встановленому зразку. Відсутня мікрофіша.

Постачальником продукції, яка не відповідає встановленим вимогам є ФОП ОСОБА_1 .

Факт постачання продукції фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 від ФОП ОСОБА_1 підтверджується накладною №МК00-009113 від 25.06.2025, та не спростовується позивачем.

Отже, розповсюдження продукції, що не відповідає вимогам встановлено в результаті планової перевірки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (копія акту перевірки характеристик продукції ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12.08.2025 №041 та фото продукції надані відповідачем та долучені до матеріалів справи).

Відповідно до частини дванадцятої статті 23 цього Закону, у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію. Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, шо ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.

Оскільки головна мета державного ринкового нагляду - забезпечити, щоб продукція, яка випускається на ринок, відповідала встановленим вимогам безпеки та не становила загрози для суспільних інтересів, орган ринкового нагляду повинен встановити весь ланцюг постачання продукції, тобто послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача).

Відповідно до п. 6 ч. 7 та ч. 12 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», позивачу надіслано вимогу щодо надання до 14 години 00 хвилин 15.09.2025 документів (їх належно завірені копії), що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідну документацію, видаткові накладні, інформація про залишки зазначеної продукції, супровідну документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією, тощо) та документи, які дають змогу визначити особу, яка поставила позивачу зазначену вище продукцію, та всіх осіб, яким позивач поставив вказану продукцію.

Отже, послідовність становлення такого ланцюга покладається саме на органи ринкового нагляду.

Разом із цим позивачу повідомлено, що згідно зі ст. 24 зазначеного Закону, якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.

На вимогу відповідача, ФОП ОСОБА_1 протягом строку проведення перевірки характеристик продукції, надано фотокопії:

- одного аркуша інструкції, відповідно до якого імпортером зазначеної продукції є ТОВ «ТМ МРІЯ Україна» (ЄДРПОУ 44853344) (21015, м. Вінниця, вул. Батозька, 1, оф.14);

- гарантійний талон;

- наліпку з інформацією на холодильник, відповідно до якої імпортером зазначеної продукції є ТОВ «ТМ МРІЯ Україна»;

- наліпку з технічною інформацією холодильника, відповідно до якої імпортером зазначеної продукції є ТОВ «ТМ МРІЯ Україна» (ЄДРПОУ 44853344), 21015, м. Вінниця, вул. Батозька, 1, офіс 14.

Проте, була відсутня мікрофіша, друкована та електронна енергетична етикетка, відсутні документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідну документація, видаткові накладні).

Окрім того, надані копії фото не відображають належність наліпок саме до перевіряємої продукції, з наданих фото неможливо ідентифікувати побутовий прилад, на якому розміщені ці наліпки.

Оскільки вимога від 29.08.2025, на думку відповідача, була не виконана позивачем, до ФОП ОСОБА_1 застосовані норми ч. 7 ст.8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», які визначають, що у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Позивачем, відповідно до вимог чинного законодавства, мають бути надані документи, які містять необхідну та достатню інформацію для ідентифікації товару, його виробників, постачальників та замовників, проте позивач вищезазначених документів в термін до 15.09.2025 не надав.

Доказів іншого матеріали справи не містять.

Що стосується наліпок, які за думкою позивача, могли бути зняті як в процесі транспортування так і в подальшому.

Технічним регламентом енергетичного маркування побутових електричних холодильників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №702 від 07.08.2013 передбачені обов`язки постачальників та розповсюджувачів.

Відповідно до п.5 Техрегламенту постачальник забезпечує надання розповсюджувачу для кожної моделі холодильного приладу вітчизняного та іноземного виробництва друкованої та електронної енергетичної етикетки та мікрофіші, інформація на яких зазначається відповідно до законодавства про мови.

Вимоги до енергетичної етикетки визначені у додатку 2, а вимоги до мікрофіші - у додатку 3.

Електронна енергетична етикетка та мікрофіша надаються розповсюджувачам для кожної моделі холодильного приладу, введеної в обіг з 1 січня 2022 р. з новим кодом моделі. Електронна енергетична етикетка та мікрофіша також можуть бути надані розповсюджувачу для інших моделей холодильних приладів.

У 7 п. Техрегламенту зазначено, що у пунктах продажу кожен холодильний прилад повинен мати енергетичну етикетку, яка надається постачальником та прикріплюється розповсюджувачем на лицьовому боці холодильного приладу. Ніщо не повинно закривати або зменшувати її видимість.

Технічним регламентом низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067 передбачені правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам, а саме у п.42 зазначено:

- знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи.

Отже, маркування побутових електричних холодильників відповідно до Технічних регламентів повинно бути видимим, розбірливим та незмивним.

Суд вважає за необхідне зазначити, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 КАС України).

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Позивачем не доведено обґрунтованість як вищезазначених тверджень, так і заявлених вимог.

При цьому доводи позивача, викладені в позові, висновків суду не спростовують та не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Беручі до уваги вищевикладені обставини суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову судом відмовлено, розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Штабовенка Дениса Всеволодовича (вул. Незалежної України, 76, м. Запоріжжя, 69035), до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (б-р. Примаченко Марії, буд. 20-А, м. Запоріжжя, 69036) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «22» липня 2026 року.

Суддя Р.В. Кисіль