Ухвала суду № 138402649, 21.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 липня 2026 року Справа №160/17248/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка подана у порядку статті 382 КАС України у справі № 160/17248/23,

установив:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2024р. позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено часктково, а саме:

- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 12.05.2022 р. по 31.12.2022 р., грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р.

- зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 12.05.2022 р. по 31.12.2022 р., грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 р. по 16.06.2023 р., грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, вихідної допомоги при звільненні без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р.

- зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 р. по 16.06.2023 р., грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, вихідної допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024р. рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2024р. змінено, зазначивши по тексту в абзацах 4,5 резолютивної частини рішення замість цифр «з 01.01.2023 по 16.06.2023», на «з 01.01.2023 по 19.05.2023».

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 18.03.2026 р. надійшла заява від ОСОБА_1 , яка подана у порядку статті 382 КАС України у справі № 160/17248/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2026р. призначено заяву ОСОБА_1 , яка подана у порядку статті 382 КАС України у справі № 160/17248/23 до розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026р. встановлено Військовій частині НОМЕР_2 місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали для подання до суду звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 у справі №160/17248/23.

30 квітня 2026 року від Військової частини НОМЕР_2 надійшов звіт про виконання рішення.

13.05.2026 ОСОБА_1 подав заперечення на звіт.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 у прийнятті та затвердженні звіту Військової частини НОМЕР_2 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 у справі №160/17248/23 відмовлено.

Встановлено Військовій частині НОМЕР_2 строк у 30 днів для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 у справі №160/17248/23.

Звільнено командира Військової частини НОМЕР_2 від сплати штрафу відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 надати детальний розрахунку сум, здійснених на виконання судового рішення, із зазначенням застосованого розміру прожиткового мінімуму, а також надати належні пояснення щодо доводів позивача, викладених у заяві про встановлення судового контролю.

Роз`яснено Військовій частині НОМЕР_2 , що відповідно до ч.3,10 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 надати до суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення (- прізвище, ім`я, по-батькові; - реєстраційний номер облікової картки платника податків керівника; - зареєстроване місце його проживання).

22.06.2026 від Військової частини НОМЕР_2 надійшов звіт про виконання рішення.

24.06.2026 ОСОБА_1 надав додаткові пояснення, в яких він зазначає, що надавши деталізований розрахунок про нараховані суми на виконання рішення суду до заяви про прийняття звіту, представник Відповідача лише підтвердив мої доводи що Відповідач виконав рішення суду частково, оскільки посадовий оклад за серпень-грудень 2022 року дорівнює посадовому окладу за січень-квітень 2023 року, тобто Відповідач для розрахунку грошового забезпечення один і той же прожитковий мінімум, що свідчить про неповне невиконання рішення суду в частині застосування прожиткового мінімуму на 01.01.2022 року за період з 12.05.2022 р. по 31.12.2022 р. та застосування прожиткового мінімуму на 01.01.2023 роки за період 01.01.2023 р. по 19.05.2023 р. Не застосування прожиткового мінімуму на 01.01.2023 роки для розрахунку грошового забезпечення за період 01.01.2023 року по 19.05.2023 року, як наслідок призвело до неправильного розрахунку основних та додаткових видів грошового забезпечення за весь спірний період, що в свою чергу свідчить про невиконання рішення суду, яке набрало законної сили. Позивач зазначає, що позиція Відповідача ґрунтується на помилковому тлумаченні законодавства України, а звіті Відповідач не надає відповіді на питання, які поставлені в заяві про встановлення судового контролю. Так свій новий звіт Відповідач знову присвячує поясненням того факту, що з суми зарахованої на виконання рішення суду по справі було утримано військовий збір в розмірі 1,5%, тому позивач отримав на свій картковий рахунок саме таку суму. З огляду на вищезазначене, позивач звернув увагу, що у заяві про встановлення судового контролю взагалі не підіймалося питання правомірності утримання військового збору, а ставилося питання чому Відповідач, всупереч судового рішення по справі № 160/17248/23, яке набрало законної сили, здійснив перерахунок і виплату мого грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 19.09.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., а не на 01.01.2023 року, як це зазначено в рішенні суду по справі № 160/17248/23. В звіті ж Відповідача від 22.05.2026 року про виконання судового рішення відсутня відповідь на питання, які стали підставою звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю.

В свою чергу відповідач, в обґрунтування звіту зазначає, що на підтвердження правильності суми до виплати, надав до суду довідку-розрахунок для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 у справі №160/17248/23. 26.07.2026 Позивач отримав вищезазначену суму із відрахуванням військового збору за ставкою 1,5%. Згідно Погодження Командування Десантно-штурмових військ ЗС України №117/25645 ід 27.09.2024, Позивачу визначено до виплати 112 888,66 грн. Оскільки, при перерахунку на картковий рахунок позивача, Відповідач з вищевказаної суми утримав 1,5% військового збору, у зв`язку із позивач отримав 111 195,33 грн. (112 888,66 грн. 1,5%) А тому, відповідач вважає рішення виконаним в повному обсязі.

Розглянувши звіт про виконання рішення суду, суд зазначає таке.

З 19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 №4094 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень (далі - Закон №4094), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Відповідно до норм ст.ст. 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частина четверта та сьома статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Суд зазначає, що позивач навів конкретні доводи щодо неповного виконання рішення суду, зокрема щодо однакового розміру посадового окладу за грудень 2022 року та січень 2023 року, що на думку позивача, свідчить про незастосування відповідачем різних розмірів прожиткового мінімуму, встановлених станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно.

Водночас відповідач будь-яких заперечень щодо зазначених доводів позивача не подав, пояснень щодо застосованого розміру прожиткового мінімуму при здійсненні перерахунку не надав, а також не надав деталізованого розрахунку, який би дозволяв суду перевірити повноту та правильність виконання рішення у справі №160/17248/23.

За відсутності деталізованого розрахунку та мотивованих пояснень щодо доводів позивача суд позбавлений можливості дійти висновку про належне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2024р. у справі №160/17248/23.

З огляду на викладене, поданий Військовою частиною НОМЕР_2 звіт про виконання судового рішення не підтверджує повного виконання рішення суду та не підлягає прийняттю судом.

Відтак, відповідачу необхідно подати до суду новий звіт про виконання рішення суду із наданням детального розрахунку сум, здійснених на виконання судового рішення, із зазначенням застосованого розміру прожиткового мінімуму, а також надати належні пояснення щодо доводів позивача, викладених у заяві про встановлення судового контролю.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладені норми, а також зміст звіту про виконання судового рішення, суд вважає, що відповідачем наведені достатні факти та обставини, що підтверджують вжиття ним певних заходів з метою виконання зазначеного рішення суду.

З урахуванням наведеного, та враховуючи те, що рішення суду залишається не виконаним, суд вважає за необхідне встановити відповідачу новий строк для надання звіту про виконання судового рішення на тридцять днів з дня отримання цієї ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

У прийнятті та затвердженні звіту Військової частини НОМЕР_2 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 у справі №160/17248/23 - відмовити.

Встановити Військовій частині НОМЕР_2 строк у 30 днів для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 у справі №160/17248/23.

Звільнити командира Військової частини НОМЕР_2 від сплати штрафу відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Суддя А.В. Савченко