Ухвала суду № 138396756, 13.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

про неплатоспроможність боржника

13 липня 2026 р. Справа №902/723/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового Шаравській Н.Л., розглянувши в судовому засіданні заяву фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 31.05.2026 (вх. канц. суду №799 від 01.06.2026) про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1

за участю:

заявниці ОСОБА_1 (в залі суду);

представника заявника адвоката Хохленка А.О. (в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026 Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Вінницької області із заявою про відкриття провадження в справі про свою неплатоспроможність (боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ).

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи №902/723/26) від 01.06.2026, вказану заяву передано на розгляд судді Нешик О.С.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав до прийняття заяви фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 31.05.2026 до розгляду та призначення підготовчого засідання на 07.07.2026, про що прийнята відповідна ухвала від 08.06.2026.

У підготовчому судовому засіданні, 07.07.2026, ОСОБА_1 та її представник адвокат Хохленко А.О. підтримали подану заяву та просили відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.

За результатами розгляду справи суд повідомив, що проголошення вступної та резолютивної частини відбудеться 13.07.2026.

13.07.2026 суд підписав вступну та резолютивну частини ухвали та долучив її до матеріалів справи.

В своїй заяві про неплатоспроможність та в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що вона проживала в цивільному шлюбі з чоловіком, для якого брала кредити. Чоловік "...виманював у неї кошти, вживав наркотики, грав в азартні ігри, знав паролі від карток заявниці і знімав з них кошти".

Внаслідок укладення значної кількості кредитних договорів із банківськими установами та фінансовими компаніями у ОСОБА_1 утворилась прострочена заборгованість, погашення якої вона не має можливості здійснювати в зв`язку з недостатністю доходів та відсутністю майна, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги кредиторів.

ОСОБА_1 вказала, що працює в магазині "М`ясний майстер" і отримує заробітну плату в розмірі 13 000 грн на місяць. Зараз її витрати складаються зі сплати комунальних послуг, утримання житла, проїзд до роботи і допомоги батькам. Остаточно перестала виплачувати кредити з січня 2026 року.

Для того, аби хоча б за рік повернутись до щомісячного погашення боргів без простроченої заборгованості, заявниця має в місяць виділяти 28 206,41 грн на погашення, що неможливо з огляду на доходи, оскільки її середньомісячний дохід за останнє півріччя складає 13 000 грн.

Згідно з наданою боржником інформацією: ОСОБА_1 має заборгованість перед 3 банками, 23 мікрофінансовими організаціями та 2 крипто-сервісами.

Із поданого боржником уточненого списку кредиторів слідує, що загальний розмір заявленої заборгованості становить 610 376,46 грн, з яких прострочена заборгованість - 338 476,89 грн. При цьому ОСОБА_1 зазначає про відсутність осіб, які мають перед нею непогашені грошові зобов`язання.

На підтвердження викладених обставин до заяви ОСОБА_1 додано конкретизований список кредиторів із зазначенням розміру заборгованості щодо кожного кредитора, проєкт плану реструктуризації боргів, декларація про майновий стан, відомості з Українського бюро кредитних історій, документи щодо доходів, інформацію з державних реєстрів, а також інші документи, передбачені статтею 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розглянувши подані документи, суд встановив, що відповідно до конкретизованого списку кредиторів та боржників ОСОБА_1 : вона має заборгованість перед:

1. ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" - згідно з договором позики №2815907 від 12.01.2026 сума позики склала 1 000 грн. Поточна заборгованість складає 1 910 грн.

2. ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" - згідно з договором позики №9813802 від 12.01.2026 сума позики склала 3 000 грн. Поточна заборгованість складає 6 445,40 грн; згідно договору позики №4f8461f7-bf45-4ae9-d297-08de27bb5603 від 22.11.2025 сума позики склала 6 000 грн. Поточна заборгованість складає 19 674 грн.

3. ТОВ "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН" - згідно з кредитним договором №1517b219-f149-4e96-9145-4468d45b2a75 від 10.01.2026 сума кредиту склала 9 000 грн. Поточна заборгованість складає 26 620,02 грн.

4. ТОВ "ФК "УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР"" - згідно з договором позики №1600564018434 від 06.01.2026 сума позики склала 5 000 грн. Поточна заборгованість складає 11 898,30 грн; згідно з договором позики №1600240794147 від 02.01.2026 сума позики склала 5 000 грн. Поточна заборгованість складає 11 431,50 грн.

5. ТОВ "СОС КРЕДИТ" - згідно з кредитним договором №40715983 від 30.12.2025 сума кредиту склала 2 000 грн. Поточна заборгованість складає 5 120 грн.

6. ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ"" (первинний кредитор - ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП") - згідно з кредитним договором №25064323 від 17.11.2025 сума кредиту склала 8000 грн. Поточна заборгованість складає 30 037,37 грн; згідно з кредитним договором №25061284 від 16.11.2025 сума кредиту склала 3 000 грн. Поточна заборгованість складає 10 321,70 грн; (первинний кредитор - ТОВ "ГАМА АПГРЕЙД") - згідно з кредитним договором №25068559 від 30.12.2025 сума кредиту склала 2 000 грн. Поточна заборгованість складає 6742,16 грн.

7. ТОВ "МІЛОАН" - згідно з кредитним договором №8468040 від 04.11.2025 сума кредиту склала 4 000 грн. Поточна заборгованість складає 12 496 грн; згідно з кредитним договором №103360040 від 26.10.2025 сума кредиту склала 6 500 грн. Поточна заборгованість складає 19 706,89 грн; згідно з кредитним договором №7074433 від 25.12.2025 сума кредиту склала 2 000 грн. Поточна заборгованість складає 8 000 грн.

8. ТОВ "ФК "КІФ"" - згідно з кредитним договором №1181669 від 21.12.2025 сума кредиту склала 1 000 грн. Поточна заборгованість складає 2 359 грн.

9. ТОВ "ФК "Є ГРОШІ"" - згідно з кредитним договором №EGROSHI4582462 від 17.12.2025 сума кредиту склала 4 000 грн. Поточна заборгованість складає 7 283,39 грн.

10. ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" - згідно з договором позики №df04fe6f-897c-4e59-07a5-08de3675ba3f від 16.12.2025 сума позики склала 2 000 грн. Поточна заборгованість складає 3 200 грн.

11. ТОВ "ФК "ТОП1"" - згідно з кредитним договором №TOP1544275 від 02.12.2025 сума кредиту склала 7 000 грн. Поточна заборгованість складає 21 089,49 грн.

12. ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" - згідно з кредитним договором №28.11.2025-100000184 від 28.11.2025 сума кредиту склала 1 500 грн. Поточна заборгованість складає 39393 грн.

13. ТОВ "МАКС КРЕДИТ" - згідно з кредитним договором №00-10738756 від 14.11.2025 сума кредиту склала 2 000 грн. Поточна заборгованість складає 4 122,11 грн.

14. ТОВ "ФК "АБЕКОР"" - згідно з договором позички №2245747 від 20.10.2025 сума позики склала 8 000 грн. Поточна заборгованість складає 26 880 грн; згідно з договором позички №692223LP від 26.09.2025 сума позики склала 4 000 грн. Поточна заборгованість складає 12 544 грн.

15. ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" (первинний кредитор - ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА") - згідно з кредитним договором №195fce20-c4f5-4e86-bb52-5f1d4972bf2d від 03.10.2025 сума кредиту склала 19 000 грн. Поточна заборгованість складає 71 668,44 грн.

16. ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" - згідно з кредитним договором №2506371 від 23.09.2025 сума кредиту склала 9 000 грн. Поточна заборгованість складає 25 574,99 грн.

17. ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" - згідно з кредитним договором №9432478 від 15.09.2025 сума кредиту склала 8 000 грн. Поточна заборгованість складає 26 676,62 грн.

18. ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ"" - згідно з кредитним договором №1301932 від 10.08.2025 сума кредиту склала 6 000 грн. Поточна заборгованість складає 19 944 грн.

19. ТОВ "ФК "ТАЙГЕР ФІНАНС" - згідно з кредитним договором №83355760 від 07.08.2025 сума кредиту склала 2 000 грн. Поточна заборгованість складає 4 432 грн.

20. АТ "УКРСИББАНК" - згідно з договором №CTX26203645178256 від 11.06.2025 сума кредиту склала 36 300 грн. Поточна заборгованість складає 39 804,13 грн.

21. ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" - згідно з кредитним договором №223398 від 25.03.2025 сума кредиту склала 2 000 грн. Поточна заборгованість складає 5 077,10 грн.

22. ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" - згідно з кредитним договором №5351088 від 28.02.2025 сума кредиту склала 1 500 грн. Поточна заборгованість складає 2 628,45 грн.

23. ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" - згідно з кредитним договором №1514-3760 від 18.02.2025 сума кредиту склала 20 000 грн. Поточна заборгованість складає 55 689,64 грн.

24. АТ "ПУМБ" - згідно з договором №200335690404 від 14.11.2024 сума кредиту склала 4 458,37 грн. Поточна заборгованість складає 4 458,37 грн.

25. АТ "КБ "ПРИВАТБАНК" - згідно з договором №26204300701441 від 14.11.2013 сума кредиту склала 2 895,49 грн. Поточна заборгованість складає 2 995,78 грн.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у квартирі, яка на праві приватної власності належить її матері - ОСОБА_2 , відповідно до Технічного паспорту на квартиру.

Відповідно до Відомостей про зареєстрованих осіб №7242 від 27.02.2026 із ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за фактичним місцем проживання син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із ОСОБА_1 не зареєстровані й не проживають за фактичним місцем проживання, однак мають родинні зв`язки:

- мати - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- вітчим - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- син - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до Довідки №31/31/14/Г2466/05202623462026 від 15.05.2026, виданої РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях, у ОСОБА_1 відсутні транспортні засоби.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №470113414 від 26.03.2026 ОСОБА_1 слідує, що не виявлено записів щодо права власності на майно ОСОБА_1 .

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 прийнята на роботу в ТОВ "М`ЯСНИЙ МАЙСТЕР" згідно з наказом №1873 від 12.07.2024 (а.с.206-212, т.1) і з листопада 2025 року по квітень 2026 року отримала заробітну плату в розмірі 78000 грн.

У заявниці наявні такі рахунки в банках, які відкриті на ім`я ОСОБА_1 та залишки на рахунках:

1. АТ "А-БАНК" - НОМЕР_1 - 300,85 грн.

2. АТ КБ "ПриватБанк" - НОМЕР_2 - 0,00 грн.

3. АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" - НОМЕР_3 - 0,90 грн.

4. АТ "ПУМБ" - НОМЕР_4 - 0,73 грн.

5. АТ "УКРСИББАНК" - НОМЕР_5 - 0,00 грн.

6. АТ "ОЩАДБАНК" - НОМЕР_6 - 0,00 грн.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд відзначає про таке.

Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За приписами частини 1 статті 8 Кодексу про банкрутство, справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.

Відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 1 Кодексу про банкрутство, неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.

Стаття 113 Кодексу про банкрутство передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу про банкрутство дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу про банкрутство, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

Частиною 1 ст.1 КУзПБ визначено, що грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В свою чергу, п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Боржник зобов`язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, зокрема:

- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку тощо);

- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими)).

Водночас, як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (далі КГС ВС) у постанові від 16.11.2022 у справі №917/1604/21, при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

У справах про неплатоспроможність фізичних осіб стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб конкурсних кредиторів.

Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб`єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов`язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.

Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб`єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов`язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

У свою чергу, підстави для відкриття провадження у справі передбачені ч.2 ст.115 Кодексу.

Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення в ч.3 ст.116 Кодексу переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

При цьому, як зазначає Верховний Суд у постанові від 18.01.2024 в справі №911/2308/23, задля отримання бажаного результату боржник, серед іншого, зобов`язаний: "... повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п.3 ч.2 ст.116 Кодексу), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо".

Із змісту заяви, додаткових пояснень та доданих до них документів слідує, що боржник як підставу для звернення до суду зазначає обставини, передбачені п.2 та 4 ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: припинення погашення кредитів та здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50% місячних платежів за кожним із зобов`язань упродовж двох місяців, а також наявність ознак загрози неплатоспроможності відповідно до п.4 ч.2 ст.115 КУзПБ.

Частиною 1 ст.1 КУзПБ визначено, що загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов`язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.

Отже, для встановлення підстави для відкриття справи (п.4) дослідженню підлягають конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов`язань у відповідний строк.

Перевіркою майнового стану ОСОБА_1 встановлено, що згідно з Декларацією про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2023 рік: вона отримала зарплату в розмірі 80400,00 грн, пенсію в розмірі 673,20 грн, інші доходи - 608,70 грн, доходи від надання земельної ділянки в оренду в сумі 16830,69 грн.

Згідно з Декларацією про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2024 рік: ОСОБА_1 отримала зарплату в розмірі 113894,68 грн, пенсію в розмірі 673,20 грн, інші доходи - 917,38 грн, доходи від надання земельної ділянки в оренду в сумі 35273,53 грн, виграш в сумі 500,00 грн.

Згідно з Декларацією про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2025 рік: ОСОБА_1 отримала зарплату в розмірі 142641,47 грн, пенсію в розмірі 581,14 грн, інші доходи - 335,24 грн, доходи від відчуження майна в сумі 313000,00 грн, виграш в сумі 11034,00 грн.

Згідно з Декларацією про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2026 рік станом на 01 квітня: ОСОБА_1 отримала заробітну плату в розмірі 52000,00 грн, інші доходи - 178,90 грн.

Суд відзначає, що у Деклараціях не вказані доходи інших членів сім`ї ОСОБА_1 , що також не дає можливість перевірити її дійсний майновий стан.

Як слідує з Кредитної історії ОСОБА_1 : вона перестала платити по кредитам з грудня 2025 року.

З`ясовані при розгляді заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність обставини - відмова від погашення кредитів, за значної кількості кредитних зобов`язань, потребу в яких суду не доведено і які вона за наявності офіційного доходу, доходу від оренди земельної ділянки та доходу від відчуження нерухомого майна спроможна була виконати, - не дають підстави суду вважати, що боржник є добросовісним.

Не може свідчити про добросовісну поведінку ОСОБА_1 факт припинення боржником сплати кредитних зобов`язань з грудня 2025 року, адже сам по собі факт наявності заборгованості у певному розмірі у співвідношенні до доходу не є безумовним підтвердженням загрози неплатоспроможності без належного обґрунтування причин виникнення такого стану та його подальшого розвитку.

Наведене в сукупності ставить під сумнів добросовісність боржника та реальність наміру щодо відновлення її платоспроможності.

Суд звертає увагу, що план реструктуризації повинен містити саме умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання частини заборгованості. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021р.

Обставин, які б свідчили про наявність реальної загрози неплатоспроможності та зміну фінансового стану ОСОБА_1 у майбутньому, не наведено та належними доказами не підтверджено.

Також суд враховує, що ОСОБА_1 не надано доказів вжиття заходів щодо врегулювання заборгованості у позасудовому порядку, зокрема щодо реструктуризації чи відстрочення виконання зобов`язань, що свідчить про відсутність належного підтвердження об`єктивної неможливості виконання грошових зобов`язань.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність ознак неплатоспроможності ОСОБА_1 та відповідно підстав для відкриття провадження у справі за п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Також суд зазначає про те, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст.76-77 ГПК України, що також передбачено п.п.3, 14 ч.3 ст. 116 КУзПБ.

Водночас, до заяви ОСОБА_1 також не долучено переконливих доказів нагальної потреби у необхідності використання грошових коштів, отриманих від фінансових установ, зазначених заявником у конкретизованому списку кредиторів.

ОСОБА_1 не доведено суду того факту, що потреби, для задоволення яких були витрачені кошти кредиторів, були нагальними і життєво необхідними, і що задовольнити їх він міг лише за рахунок запозичених, а не власних коштів.

Водночас із матеріалів справи, зокрема доданого до заяви уточненого списку кредиторів та боржників, слідує, що кредитні зобов`язання приймались впродовж 2025 - 2026 років, тобто за умов, коли ОСОБА_1 вже були відомий рівень її власних доходів та, відповідно, за декілька місяців до звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

За таких обставин, прийняття на себе значної кількості кредитних зобов`язань за відсутності об`єктивних змін у матеріальному стані свідчить про усвідомлене прийняття фінансового навантаження, а не про виникнення обставин, які об`єктивно унеможливлюють виконання грошових зобов`язань у майбутньому.

За таких обставин, прийняття на себе значної кількості кредитних зобов`язань за відсутності об`єктивних змін у матеріальному стані свідчить про усвідомлене прийняття фінансового навантаження, а не про виникнення обставин, які об`єктивно унеможливлюють виконання грошових зобов`язань у майбутньому.

Перевіркою майнового стану ОСОБА_1 також встановлено, що нею були отримані доходи від азартних ігор.

Посилання ОСОБА_1 на те, що кошти вона брала для цивільного чоловіка, який у свою чергу витрачав їх на азартні ігри та наркотики, не можуть бути визнані судом поважними, оскільки виниклі боргові зобов`язання наслідком необачної поведінки самої ОСОБА_1 . Необачна поведінка боржника, на переконання суду, не може бути виправданням обмеження інтересів кредиторів, від яких ОСОБА_1 були отримані відповідні кошти.

Витрачання коштів для оплати на ігрових сайтах при наявності заборгованості перед кредиторами, на думку господарського суду, свідчить про наявність фактів недобросовісної поведінки боржника. Поведінка боржника щодо взяття великої кількості кредитів протягом короткого періоду часу, непогашення попередньої заборгованості перед кредиторами, витрачання одержаних коштів для оплати на ігрових сайтах, вказує на зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

Допущення ситуації, в якій мало місце отримання від імені ОСОБА_1 мікрокредитів іншою особою у фінансових компаніях для участі в азартних іграх та придбанні наркотиків, не характеризують заявницю як добросовісного боржника, яка неумисно потрапила у скрутне фінансове становище через об`єктивні та непереборні обставини, і, відповідно, заслуговує на можливість застосування до неї спеціальних процедур неплатоспроможності, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Зворотна позиція суду стала б поганим прикладом для інших осіб, та давала б відчуття можливості не нести відповідальності за власні фінансові дії.

Посилання ОСОБА_1 на те, що в азартні ігри від її імені грала не вона, а її цивільний чоловік, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вона є повнолітньою, дієздатною особою і має усвідомлювати наслідки та ризики ситуації, що склалася. Оскільки саме ОСОБА_1 є стороною боргових правочинів, вона особисто несе тягар цивільної відповідальності щодо її майнових зобов`язань перед кредиторами.

При встановлених судом обставинах суд вважає, що скрутне становище ОСОБА_1 є наслідком її свідомої поведінки, а не наслідком важких життєвих обставин.

Оформлюючи кредити в такій кількості та розмірі в умовах обмежених доходів, боржник, який має доброчесні наміри та поведінку, має розуміти наслідки, відповідальність та обов`язок повернути отримані в кредит кошти.

Натомість, витрачання отриманих кредитних коштів на азартні ігри та звернення із заявою про неплатоспроможність невдовзі після того, коли такі кошти отримані, не може свідчити про добросовісність боржника, а дає підстави для висновку про те, що боржник намагається уникнути обов`язку з повернення кредитів.

На це вказує отримання кредитів січні 2026 року, а вже у червні 2026 року - звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Натомість, боржник, укладаючи кредитні договори, був достеменно обізнаний про розмір відсотків за користування кредитами, обов`язок повертати отримані кошти та розумів, що з кожним новим кредитом такі відсотки збільшуються.

ОСОБА_1 , будучи працездатною особою, не надала жодних доказів того, що вона намагалася знайти можливість отримати більший дохід для сплати своєї заборгованості перед кредиторами у інший спосіб, а скористалася легким способом швидкого отримання коштів (отримати кредит).

Крім того, суд надав оцінку поведінці боржника, а саме - відсутності бажання досягти компромісу з кредиторами, яка полягає у відсутності реагування на пропозиції реструктуризації боргу, списання заборгованості залишків по відсотках за кредитом у разі часткового погашення основного боргу та інші.

Відповідно до приписів статей 3 та 13 ЦК України дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

З`ясовані при розгляді заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність обставини щодо повної відмови від погашення кредитів, наявність значної кількості кредитних зобов`язань, потребу в яких суду не доведено, і які ОСОБА_1 могла би виконати хоча б частково, - не дають підстави суду вважати, що ОСОБА_1 як боржник є добросовісним.

Інших обставин, які б свідчили про наявність реальної загрози неплатоспроможності та зміну фінансового стану ОСОБА_1 у майбутньому, не наведено та належними доказами не підтверджено.

Також суд враховує, що ОСОБА_1 не надано доказів вжиття заходів щодо врегулювання заборгованості у позасудовому порядку, зокрема щодо реструктуризації чи відстрочення виконання зобов`язань, що свідчить про відсутність належного підтвердження об`єктивної неможливості виконання грошових зобов`язань.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність ознак неплатоспроможності ОСОБА_1 та відповідно підстав для відкриття провадження у справі за п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Також суд зазначає про те, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст.76-77 ГПК України, що також передбачено п.п.3, 14 ч.3 ст. 116 КУзПБ.

Водночас, до заяви ОСОБА_1 також не долучено переконливих докази використання грошових коштів, отриманих від фінансових установ, зазначених у конкретизованому списку кредиторів.

ОСОБА_1 не доведено суду й того факту, що потреби, для задоволення яких були витрачені кошти кредиторів, були нагальними і життєво необхідними, і що задовольнити їх вона могла лише за рахунок запозичених, а не власних коштів.

Отже, з урахуванням здійсненого судом аналізу майнового стану ОСОБА_1 , загрози її неплатоспроможності не встановлено.

Суду не надано переконливих доказів на підтвердження неможливості з боку ОСОБА_1 здійснювати подальше погашення боргів за відкритими зобов`язаннями, як і загрози неплатоспроможності.

Відповідно до приписів статей 3 та 13 ЦК України дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2023 у справі №926/2987-б/20 зауважує, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України.

Таким чином, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п.3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (п.4-11 ч.3 ст.116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст.125 КУзПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч.1 ст.128 КУзПБ).

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Також варто врахувати, що Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 по справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Таким чином, наведені правові висновки Верховного Суду свідчать про те, що інститут неплатоспроможності фізичної особи спрямований на досягнення балансу інтересів боржника та кредиторів, однак його застосування можливе виключно за умови добросовісної поведінки боржника, його повного та відкритого сприяння суду і кредиторам, а також відсутності ознак зловживання правами. Недотримання зазначених стандартів добросовісності виключає можливість досягнення цілей процедури реструктуризації боргів та, відповідно, отримання боржником передбачених Кодексом України з процедур банкрутства правових наслідків у вигляді відновлення платоспроможності або звільнення від боргів.

Згідно п.1 ч.4 ст. 119 КУзПБ, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення закону, оскільки заявником не наведено обставин та не надано відповідних доказів, які б у своїй сукупності вказували на наявність підстав, визначених у п. 2,4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Як наслідок, з огляду на викладені вище обставини та наведені норми, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, перевіривши відповідність поданої заяви ОСОБА_1 вимогам до її форми та змісту (ст.116 КУзПБ), проаналізувавши подані боржником докази на підтвердження підстав, визначених заявником (п. 2, 4 ч.2 ст.115 КУзПБ) для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження, оскільки ОСОБА_1 не підтверджено належними та допустимими доказами (первинними документами) обставини, які підтверджують загрозу її неплатоспроможності.

Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , господарський суд залишає без розгляду заяву від 30.05.2026 про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича.

Відповідно до ч.7 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. 8, 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 7, 74, 76, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкриті провадження в справі №902/723/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

2. Залишити без розгляду заяву від 30.05.2026 про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича.

3. Ухвала суду від 13.07.2026 у справі №902/723/26 підписана суддею та набрала законної сили 20.07.2026 і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.254-256 ГПК України.

4. Примірники ухвали суду від 13.07.2026 у справі №902/723/26 надіслати згідно з переліком.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. ухвали:

1 - до справи;

2, 3 - ОСОБА_6 - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_5 );

4, 5 - арбітражному керуючому Черкасову С.А. в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_6 );

6, 7 - Першому відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - (info_tsr@vnm.vn.dvs.gov.ua);

8 - ГУ ДПС у Вінницькій області (vin.official@tax.gov.ua);

9 - Регіональному відділу з питань банкрутства Управління банкрутства Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (bankrut@km.minjust.gov.ua).