Рішення № 13839340, 17.02.2011, Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-75/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2011 р. Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Забара Г.Я.

при секретарі Безручко С.І.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Первомайське

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського приватного підприємства «Северо-Кримська агропромислова компанія» про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки і моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки, мотивуючи вимоги тим, що 06.10.2003 року ОСОБА_4 уклала з СПП «Северо-Кримська агропромислова компанія» договір оренди № 264 належного їй земельної долі (паю). Договір укладений на 3 роки до 06.10.2006 року, на підставі додаткової угоди строк дії договору було продовжено на 1 рік до 06.10.2007 року. За умовами договору орендна плата за користування земельною долею складає 562,78 грн. щорічно. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла. На підставі складеного нею заповіту він прийняв спадщину у вигляді даної земельної ділянки, і отримав 20.05.2005 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом і 13.12.2006 року державний акт на неї. Орендна плата відповідачем не сплачувалась, і станом на 1.10.2009 року заборгованість склала за період з 2003 по 2007 рік 2011.39 грн., яку він просить стягнути. Неодноразово він звертався до відповідача, в особі директора ОСОБА_2, про виплату йому заборгованості з орендної плати, направив письмову претензію, однак до цього часу заборгованість не сплачена. Згідно проведеної прокуратурою Первомайського району перевіркою встановлений факт несплаченої відповідачем заборгованості за оренду земельної ділянки. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 2000 грн. за порушення відповідачем його прав власника майна, оскільки відповідач використовує належну йому земельну ділянку без укладання з ним договору, договір оренди відповідачем безпідставно укладений з його батьком, чим йому спричинена моральна шкода.

Позивач позовні вимоги підтримує.

Відповідач позов визнав частково, оскільки невиплата орендної плати за договором повязана с форс-мажорними обставинами, і згідно розділу 4 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання обовязків за договором, якщо це невиконання виникло при обставинах, які виникли після укладення договору внаслідок форс-мажорних обставин. Згідно висновків торгово-промислової палати України від 12.05.2004 року і 25.09.2007 року мали місце такі обставини, за скрутним фінансовим становищем в 2005 і 2006 році вони не мали можливості підтвердити ці обставини через торгово-промислову палату. Відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн. не визнає, оскільки позивач не довів її спричинення і вини відповідача.

Повно і всебічно зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 06.10.2003 року між ОСОБА_4 і СПП «Северо-Кримська агропромислова компанія» в особі директора ОСОБА_2, укладений договір оренди земельної долі (паю), зареєстрований в книзі записів реєстрації договорів оренди земельного паю під № 264 в Островській сільській раді Первомайського району, реєстровий № 1658. Строк дії договору до 06.10.2006 року. Згідно додаткової угоди, зареєстрованої в журналі реєстрації договорів Островської сільської ради за № 2370, строк дії договору подовжений на 1 рік до 06.10.2007 року.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. На підставі свідоцтва про право на спадщину від 20.05.2005 року ОСОБА_1. за заповітом отримав спадкове майно після її смерті у вигляді права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності АТ колгосп «Путь Леніна», с. Мельничне Первомайського району АРК, розміром 4,78 в умовних кадастрових гектарах, належного померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КМ № 0028184, виданого 25.11.1996 року. 13.12.2006 року ОСОБА_1. отримав державний акт на право власності на дану земельну ділянку, серія ЯГ № 340379.

За умовами договору оренди земельної долі (паю) в разі переходу права власності до інших осіб, договір оренди зберігається для нового власника.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобовязується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» за згодою сторін у договорі оренди землі, окрім істотних умов договору, можуть зазначатися й інші умови.

В даному випадку сторонами договору врегульоване питання дії договору в разі зміни власника земельної ділянки без укладання договору з новим власником.

Таким чином, за період дії договору, станом на 01.10.2009 року у відповідача переді позивачем виникла заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 2011,39 грн., яку визнає відповідач, і яка підлягає стягненню в повному обсязі. Заперечення відповідача що він підлягає частковому звільненню від відшкодування внаслідок форс-мажорних обставин, суд вважає неспроможними, оскільки наявність таких обставин в 2003, 2005, 2006 і 2007 роках в період дії договору відповідачем не доведені і вони були відсутні, але умови договору відповідачем не виконувались тривалий час. Наявність форс-мажорних обставин в квітні 2004 року не спростовують безпідставного невиконання договору по сплаті орендної плати, оскільки не підтверджено, що всі посіви знищено, а тільки частково пошкоджені, а такі обставини в 2007 році мали місце в кінці вересня 2007 року, а договір діяв до 06.10.2007 року.

Заявлена позивачем вимога про відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивачем не доведене спричинення відповідачем моральної шкоди, а також причинно-наслідковий звязок між протиправними діями відповідача і негативними наслідками для нього. Позивач посилається на спричинення йому моральної шкоди внаслідок використання відповідачем належної йому земельної ділянки без укладення договору з ним, однак доказів того, яким чином він намагався вирішити це питання, чи звертався до відповідача з цією вимогою, і що відповідач ухиляється від укладення договору, позивачем не надано. Посилання позивача на те, що відповідач неправомірно уклав договір оренди земельної ділянки з його батьком також не доведений.

В силу ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений та документально підтверджений судовий збір 51 грн. (а.с. 1) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. (а.с. 2). Сплачений позивачем судовий збір за предявлення вимоги відшкодування моральної шкоди не підлягає стягненню з відповідача на його користь, оскільки у задоволенні цієї вимоги відмовлено.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 84, 88, 212-215, 223, 294 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, Законом України «Про оренду землі», ст. 792 Цивільного кодексу України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з СПП «Северо-Кримська агропромислова компанія» (ідентифікаційний код 32477197, реєстраційний номер 10001940078) на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в розмірі 2011,39 грн., судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., всього 2182,39 грн. (дві тисячі сто вісімдесят дві) грн.. 39 коп., в іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Первомайський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий