Ухвала суду № 138387033, 16.07.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 199/1383/20

1-кп/214/649/26

У Х В А Л А

про закриття кримінального провадження

та звільнення від кримінальної відповідальності

16 липня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

її захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

її представника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, кримінальне провадження №12019040630001688 від 04.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом від 28.02.2020 року, ОСОБА_4 спочатку обвинувачувалась органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за ознаками: зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян.

Надалі, 01 червня 2022 року, під час розгляду справи Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу, прокурором було подано до суду обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням в порядку ст. 338 КПК України, в якому прокурор змінив правову оцінку дій ОСОБА_4 , зазначивши, що, оскільки в ході допиту свідків та вивчення письмових доказів у судовому засіданні підтвердити факт отримання неправомірної вигоди обвинуваченою ОСОБА_4 не виявилось за можливе, а тому її дії, які виразились у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, кваліфікуються вже за ч. 2 ст. 367 КК України.

Згідно цього зміненого обвинувачення, у 2018 році Обласне комунальне підприємство «Софіївське бюро технічної інвентаризації», код ЄДРПОУ 32627145, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 28.08.2018 року), наказом Міністерства Юстиції України № 3515/5 від 15.11.2018 року, акредитовано як суб`єкт державної реєстрації та здійснювало повноваження у сфері державної реєстрації прав.

25 жовтня 2018 року Обласним комунальним підприємством «Софіївське бюро технічної інвентаризації» в особі начальника ОСОБА_9 з ОСОБА_4 було укладено трудовий договір №3, яким прийнято останню на посаду державного реєстратора вказаного комунального підприємства.

Згідно з ч. 3 ст. 18 КК України та Примітки 1 ст. 364 КК України ОСОБА_4 , працюючи на посаді державного реєстратора Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації», являлась службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими функціями.

Державний реєстратор Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_4 , будучи службовою особою, неналежно виконуючи у межах своїх повноважень надані за посадою службові обов`язки, вчинила кримінальне правопорушення.

Так, 25 червня 2019 року, приблизно о 13 годині 47 хвилин, до державного реєстратора ОСОБА_4 , за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Світлогорська, 74, каб. №118, звернулась невстановлена особа, надавши в якості документу, який посвідчує особу, копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_10 , яка діяла в інтересах АТ «Укрсоцбанк» на підставі довіреності, виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 №1953 від 01.03.2019 року, із заявою №34703407 про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості, а саме будинок АДРЕСА_1 , до якої також надала копію договору кредиту №9/119-6 від 24.03.2006 року, копію іпотечного договору №186 від 24.03.2006 року, копію повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням від 22.03.2018 року, копію квитанції №0.0.1379729873.1 від 25.06.2019 року про сплачення адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, копію квитанції №0.0.1379784034.1 від 25.06.2019 року про сплачення адміністративного збору за державну реєстрацію права власності, копію звіту про експертну оцінку ринкової вартості житлової нерухомості та земельної ділянки вказаного домоволодіння.

27 червня 2019 року більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не довелося за можливе державним реєстратором ОСОБА_4 під час розгляду зазначеної заяви з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено наявність інформації щодо заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій з відчуження нерухомого майна, а саме будинку АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_7 , внесеної на підставі ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.06.2018 року у справі №199/4287/18.

Того ж дня, а саме 27 червня 2019 року, приблизно о 14 годині 12 хвилин, державний реєстратор ОСОБА_4 , перебуваючи на своєму робочому місці, будучи службовою особою, неналежно виконуючи у межах своїх повноважень надані за посадою службові обов`язки, достовірно знаючи про те, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.06.2018 року у справі №199/4287/18 заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо відчуження нерухомого майна, а саме будинку АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_7 , через неналежну обізнаність вимог нормативно-правових актів, які регулюють порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, порушила вимоги п. 2 ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 04.02.2019 року) в частині «державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення»; в порушення ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 04.02.2019 року) в частині «проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна»; в порушення п. 12 «Порядку про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, в частині «розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав»; в порушення абз. 2 п. 17 «Порядку про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, в частині «у разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованого рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій або заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо цього самого майна державний реєстратор невідкладно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав зупиняє державну реєстрацію прав з обов`язковим посиланням на зареєстроване у базі даних заяв рішення суду чи заяву власника об`єкта нерухомого майна», достовірно знаючи про те, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.06.2018 року у справі №199/4287/18 заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо відчуження нерухомого майна, а саме будинку АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_7 та вважаючи свої дії правомірними, не зупинила державну реєстрацію, а прийняла рішення №47642902, яким провела державну реєстрацію права власності вказаного вище домоволодіння за АТ «Укрсоцбанк».

Після цього державний реєстратор ОСОБА_4 , перебуваючи на своєму робочому місці, будучи службовою особою, неналежно виконуючи у межах своїх повноважень надані за посадою службові обов`язки та вважаючи свої дії правомірними, засвідчила зазначене рішення про державну реєстрацію №47542902 від 27.06.2019 року своїм підписом та скріпила його гербовою печаткою, після чого внесла відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до висновку експерта №19/104-10/4/12 від 22.01.2020 року, ринкова вартість об`єкта нерухомого майна домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 25 червня 2019 року, могла складати 471420 грн. без урахування ПДВ, що на час вчинення кримінального правопорушення більш ніж в 490 разів перевищувало неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

Таким чином, державний реєстратор ОСОБА_4 , будучи службовою особою та неналежно виконуючи у межах своїх повноважень надані за посадою службові обов`язки, вчинила дії, пов`язані з державною реєстрацією права власності вищевказаного нерухомого майна, а саме будинку №148 на вул. Прянишникова в м. Дніпрі, чим спричинила законним правам та інтересам потерпілої ОСОБА_7 збитки на суму 471420 грн., що більш ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і станом на 2019 рік відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.

Отже, своїми ненавмисними діями ОСОБА_4 учинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, за ознаками: службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян.

У судовому засіданні захисники обвинуваченої заявили клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та звільнення її у зв`язку з цим від кримінальної відповідальності, пояснили суду, що їхній підзахисній відомі підстави звільнення її від кримінальної відповідальності та їх наслідки.

Обвинувачена клопотання своїх захисників підтримала, просила суд про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та звільнення її у зв`язку з цим від кримінальної відповідальності, пояснила суду, що їй відомі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та їх наслідки.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого.

Потерпіла та її представник проти закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності не заперечували, однак наполягали на задоволенні цивільного позову потерпілої, пред`явленого до обвинуваченої.

Суд, вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, приходить до такого.

У відповідності до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років, у разі вчинення нетяжкого злочину.

Кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 367 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно з положеннями ст. 12 КК України є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Судом установлено, що з часу вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення 27 червня 2019 року п`ять років минуло 27 червня 2024 року, обвинуваченій відомі підстави звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та їх наслідки, обвинувачена просила суд про таке звільнення, тому суд приходить до переконання, що є підстави для закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід до обвинуваченої не застосовувався.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , Державної казначейської служби України, Акціонерного товариства «АЛЬФА БАНК» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих унаслідок учинення кримінального правопорушення, підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє її права звернутись з таким її позовом в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати по справі підлягають віднесенню на рахунок держави.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 285, 286, 288, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, закрити на підставі ст. 49 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , Державної казначейської служби України, Акціонерного товариства «АЛЬФА БАНК» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих унаслідок учинення кримінального правопорушення, залишити без розгляду.

Процесуальні витрати в сумі 6280,40 грн., пов`язані із залученням експертів, віднести на рахунок держави.

Після набрання ухвалою законної сили, речові докази оригінал заяви про реєстрацію речових прав та оригінал рішення про реєстрацію речових прав повернути ОКП «Софіївське бюро технічної інвентаризації».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_12

Повний текст ухвали складено 21 липня 2026 року.