Ухвала суду № 138385095, 23.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30915/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026000000000692 від 27.05.2026, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно ОСОБА_4 , вилучене 05.06.2026 у ході проведення обшуку в будівлі ЦНАП (04396727), яка розташована на території Пісочинської селищної ради, Харківської області за адресою: Харківська область, смт Пісочин, вул. ім. Беліменків, буд. 2, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.06.2026 у справі № 757/29733/26-к, пр. 1-кс-31712/26, а саме на: мобільний телефон ТМ «Apple» моделі «iPhone 16», с/н НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , у корпусі рожевого кольору з чохлом, з сім-картою мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_4 .

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що зазначене майно відповідає ознакам, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, підлягає арешту.

До початку судового засідання прокурор групи прокурорів ОСОБА_5 подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 подав заяву про розгляд справи у його відсутність, питання про розгляд клопотання залишив на розсуд суду. Однак, при вирішенні клопотання просив врахувати, що за вилучений телефон сплачується кредит, а сам телефон використовувся виключно в роботі адміністратором ЦНАП. Просив слідчого суддю за можливості встановити розумний строк, необхідний органу досудового розслідування для огляду та копіювання даних.

Вивчивши клопотання прокурора, заяву подану представником власника майна, та дослідивши долучені до них документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42026000000000692 від 27.05.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ст. 336 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , організував механізм подання до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП, ЄДРПОУ 04396727) та органів територіального центру комплектування та соціальної підтримки ряд необхідних документів, з метою прийняття рішення щодо надання відстрочки від мобілізації до Збройних Сил України та ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні обшуку в будівлі ЦНАП (04396727), яка розташована на території Пісочинської селищної ради, Харківської області за адресою: Харківська область, смт Пісочин, вул. ім. Беліменків, буд. 2, яка на праві власності належить Пісочинській селищній раді та в якій фактично здійснює свою діяльність ЦНАП (04396727), з метою відшукання та вилучення оригіналів документів та носіїв інформації.

Так, 05.06.2026 у період з 10:18 год. по 15:55 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.06.2026 у справі № 757/29733/26-к, пр. 1-кс-31712/26 проведено обшук обшуку в будівлі ЦНАП (04396727), яка розташована на території Пісочинської селищної ради, Харківської області за адресою: Харківська область, смт Пісочин, вул. ім. Беліменків, буд. 2.

Під час проведення вказаного обшуку, серед іншого, було виявлено та вилучено мобільний телефон ТМ «Apple» моделі «iPhone 16», с/н НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , у корпусі рожевого кольору з чохлом, з сім-картою мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_4 , який поміщено до полімерного сейф пакету № PSP 1256337.

05.06.2026 постановою прокурора вказані вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

На даний час прокурор вказує, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Під час вирішення клопотання про накладення арешту на зазначене майно слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Так, слідчий суддя погоджується з позицією прокурора, що вилучене майно належить до речових доказів, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, оскільки може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що вказане у даному клопотанні майно, має значення для кримінального провадження, а тому клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а, таких обставин у клопотанні не зазначено, також, враховуючи, що майно є тимчасово вилученим, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання представника власника майна про встановлення стороні обвинувачення строку для проведення огляду вилученого мобільного телефону та копіювання інформації, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до положень глави 17 КПК України під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно слідчий суддя перевіряє наявність правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та вирішує питання про накладення або відмову в накладенні арешту на майно.

Водночас, кримінальним процесуальним законом не передбачено повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про арешт майна встановлювати стороні обвинувачення строки для проведення окремих слідчих (розшукових) чи процесуальних дій, зокрема огляду вилученого мобільного телефону або його інформаційного вмісту.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт на мобільний телефон «Apple» моделі «iPhone 16», серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , у корпусі рожевого кольору, із чохлом та сім-карткою мобільного оператора «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_4 , який вилучено 05.06.2026 під час проведення обшуку в будівлі ЦНАП (код ЄДРПОУ 04396727), що розташована за адресою: Харківська обл., смт Пісочин, вул. ім. Беліменків, буд. 2.

У іншій частині вимог клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1