Ухвала суду № 138385092, 16.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29821/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025000000002054 від 18.07.2025, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ; власники майна: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; їх представник - адвокат ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження, розпоряджання та користування, а саме на: 64 140 доларів США, 98 605 Євро, 700 000 гривень, що вилучені 28.05.2026 у ході проведення обшуку за адресою:АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що зазначене майно відповідає ознакам, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, підлягає арешту.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представник власників майна - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Вказав, що вилучені кошти є власними грошовими заощадженнями ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які проживають як подружжя, про що відображено у протоколі обшуку від 28.05.2026 року. Наголошує, що клопотання та додані до нього копії документів не містять жодного посилання на причетність власників вилученого майна до вчиненого кримінального провадження. Щодо походження вилучених коштів, вказує, що до поданих письмових заперечень долучено декларації за 10 років, з яких можна зробити висновок, що наявність такого доходу у достатній мірі пояснює походження вилучених у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошових коштів, які у своїй сумі сягають 200 000 доларів США. Зазначив, що на момент вилучення коштів та подачі відповідного клопотання про їх арешт у органу досудового розслідування не було наявних доказів встановлення причинно - наслідкового зв`язку походження даних грошових коштів від вчинення протиправної діяльності.

Власники майна ОСОБА_5 та ОСОБА_4 погодились із позицією захисника, підтвердили, що проживають спільно, та вилучені кошти євласними грошовими заощадженнями, оскільки вони вже близько 10 років здійснюють підприємницьку діяльність.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши клопотання та заперечення представника власника майна, та дослідивши долучені до них матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000002054 від 18.07.2025, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що службові особи Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації діючи за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «НПО НТ «БУДШЛЯХМАШ» (код ЄДРПОУ 34049688), ТОВ «СПЕЦБУДМАШ» (код ЄДРПОУ 01354485), ТОВ «ДЖАК МОТОРС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44675359), в умовах воєнного стану, шляхом зловживання службовим становищем заволоділи грошовими коштами в особливо великих розмірах під час закупівлі спецтехніки.

У ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано може бути ФОП ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

28.05.2026 на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.05.2026 (справа № 757/26944/26-к) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , у ході чого вилучено майно, яке є у статусі тимчасово вилученого, а саме: 64 140 доларів США, 98 605 Євро,

700 000 гривень, які згідно матеріалів досудового розслідування отриманні злочинним шляхом, як обготівкування коштів з метою подальшого його привласнення учасниками злочинної схеми.

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 від 28.05.2026 року вилучені грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

На даний час прокурор вказує, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В контексті зазначеної у клопотанні прокурора мети накладення арешту, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів допускається лише за наявності достатніх підстав вважати, що таке майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Однак, у поданому клопотанні та під час судового засідання прокурором не надано достатніх і належних доказів того, що вилучені грошові кошти є предметом, засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, набуті кримінально протиправним шляхом або містять відомості, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні. Саме по собі посилання у клопотанні на відповідність вилученого майна критеріям ст. 98 КПК України без наведення конкретних фактичних обставин та доказів не є достатнім для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

У судовому засіданні власники майна та їхній представник надали послідовні пояснення щодо походження вилучених грошових коштів, зазначивши, що вони є особистими заощадженнями, накопиченими в результаті здійснення підприємницької діяльності. На підтвердження цих доводів стороною захисту подано податкові декларації за тривалий період, зміст яких узгоджується із заявленим походженням коштів та об`єктивно пояснює їх наявність.

Водночас, прокурором не спростовано наведені доводи, не надано доказів існування причинно-наслідкового зв`язку між вилученими коштами та предметом досудового розслідування, а також не доведено, що зазначені кошти отримані внаслідок вчинення кримінально протиправної діяльності.

До матеріалів клопотання прокурором також було долучено, протокол огляду інформації від 05.06.2026 року, отриманої на запит від АТ КБ «ГЛОБУС» (лист вих. 6695-БТ від 08.12.2025), відповідно до якого досліджувалися відомості щодо фінансово-господарських операцій окремих суб`єктів господарювання. Водночас зі змісту зазначеного протоколу огляду не вбачається будь-яких відомостей, які б свідчили, що саме вилучені під час обшуку грошові кошти є коштами, одержаними внаслідок кримінально протиправної діяльності, або набуті за рахунок доходів від такої діяльності.

Наведені у протоколі огляду відомості лише містять інформацію про окремі фінансові операції та рух коштів між суб`єктами господарювання, однак не встановлюють походження саме вилучених готівкових коштів, не ідентифікують їх як предмет кримінального правопорушення та не підтверджують їх зв`язку з обставинами, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність передбачених ст. 170 КПК України правових підстав для накладення арешту на вилучені грошові кошти, а тому у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1