Ухвала суду № 138384407, 15.07.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/338/26

Провадження № 2/670/348/26

УХВАЛА

(повна)

15 липня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду питання про прийняття відзиву на позовну заяву у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Віньковецького районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.06.2020 у розмірі 29 658,47 грн та суму сплаченого судового збору 3 328,00 грн.

01.07.2026 в електронній формі через електронний кабінет відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив:

- поновити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву АТ «Універсал Банк» у справі № 670/338/26, визнавши причини його пропуску поважними;

- долучити відзив до матеріалів справи та врахувати його під час розгляду справи;

- у разі відмови у поновленні строку врахувати цей документ як письмові пояснення відповідача щодо предмета спору, доказів позивача та заперечень проти первісного позову;

- визнати, що відповідач не отримував письмової копії позовної заяви з усіма додатками та не розписувався за отримання поштового відправлення саме з копією позовної заяви, у зв`язку з чим обґрунтовано просив суд надати доступ до матеріалів справи через підсистему «Електронний суд»;

- витребувати у АТ «Універсал Банк» докази, зазначені у розділі 8 відзиву;

- після прийняття зустрічного позову перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження;

- у задоволенні первісного позову АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості відмовити повністю;

- судові витрати покласти на АТ «Універсал Банк».

Учасники справи в судове засідання, призначене на 15 годину 15.07.2026, не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Представник позивача Мєшнік К.І. в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, при подачі позову подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання на 15.07.2026 о 15 год 00 хв не з`явився. Після судового засідання, 15.07.2026 о 16 год 56 хв подав через електронну пошту суду клопотання про відкладення засідання у зв`язку із його зайнятістю як адвоката в іншому судовому засіданні в приміщенні Деражнянського районного суду Хмельницької області у цивільній справі 673/1203/24. Дане клопотання було зареєстроване канцелярією суду та передано головуючому 16.07.2026.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Оглянувши матеріали справи, поданий відзив на позовну заяву, суд дійшов такого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства зокрема є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч. 1-3 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з ч. 3-5 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За приписами ч. 1-4 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно з ч. 1, 7, 8 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 187 ЦПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема строк для подання відповідачем відзиву на позов; строк надання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі.

Згідно з ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Згідно з статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на наведене вище, щодо зазначення в клопотанні відповідача про визнання судом, що відповідач не отримував письмової копії позовної заяви з усіма додатками та не розписувався за отримання поштового відправлення саме з копією позовної заяви, у зв`язку з чим обґрунтовано просив суд надати доступ до матеріалів справи через підсистему «Електронний суд», суд дійшов висновку, що дане твердження та вимога відповідача є безпідставними, оскільки згідно наведених вище процесуальних норм, направлення судом разом з ухвалою про відкриття провадження у справі (у даному випадку відповідачу) копії позовної заяви з копіями всіх доданих до неї документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку є обов`язком суду який суд виконав відповідно до процесуального законодавства. Протилежного належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем суду не доведено.

Так, як вбачається з матеріалів справи, згідно списку рекомендованих листів форми Ф.103 №22-232/25 судом засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» направлено відповідачу ОСОБА_1 рекомендований лист із повідомленням про вручення масою 246 г № відправлення R06717529182, який згідно супровідного листа містив копію ухвали від 15.05.2026 про відкриття провадження у справі, судову повістку, позовну заяву з додатками на 41 арк.

Відповідну ухвалу суду від 15.05.2026 про відкриття провадження у справі, якою судом для подання відзиву на позовну заяву відповідачу встановлено строк 15 днів з часу отримання копії ухвали, а також судову повістку та позовну заяву з доданими до неї документами відповідач ОСОБА_1 отримав 19.05.2026 засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Пунктом 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Разом із цим, відповідачем не спростовано презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків при врученні йому відповідного рекомендованого листа, оскільки докази на підтвердження цих обставин у справі відсутні.

Крім того, відповідач не заперечує про отримання поштового відправлення та проставлення підпису 19.05.2026, однак ставить під сумнів отримання ним саме письмової копії позовної заяви з додатками до неї (повний комплект позовної заяви з усіма додатками). Однак в суду відсутній обов`язок відправляти судову повістку, судові рішення разом з копіями відповідних документів цінним листом з описом вкладення.

Відтак, у визнанні судом твердження відповідача, що він не отримував письмової копії позовної заяви з усіма додатками до неї та не розписувався за отримання поштового відправлення саме за копією позовної заяви слід відмовити.

Отже, у строк до 03.06.2026 (включно) відповідач ОСОБА_1 мав право подати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; позивачу, копію відзиву та доданих до нього документів; зустрічний позов та документи, що підтверджують надіслання (надання) зустрічного позову і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Також до 24.05.2026 (включно) відповідач ОСОБА_1 мав право подати заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Однак, зазначеними правами відповідач не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Так, дійсно додатково за клопотанням відповідача 03.06.2026 йому надано доступ до матеріалів електронної судової справи в електронному вигляді за допомогою підсистеми «Електронний суд», що є правом відповідача, яке було забезпечене судом, однак надання даного доступу не спростовує отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками 19.05.2026.

Суд зауважує, що відповідач в період з 19.05.2026 по 24.06.2026 (дата судового засідання на яку за клопотанням відповідача 03.06.2026 було відкладено розгляд), тобто більше місяця часу, не подавав до суду ані відзив на позовну заяву, ані зустрічний позов. При цьому відповідач фактично звертався до суду з клопотаннями, що в подальшому планує подати клопотання про поновлення процесуальних строків, пропущених з поважних причин, долучення відзиву до матеріалів справи та прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви.

Отже, після задоволення клопотання про відкладення судового засідання 03.06.2026, відповідач до наступного судового засідання 24.06.2026 також не здійснив будь-яких з зазначених вище дій. Разом з тим, повторно, як і в клопотанні від 03.06.2026, яке було надіслано в день засідання, в клопотанні від 24.06.2026 також зазначав про завершення ознайомлення з матеріалами позовної заяви та доданими до неї документами, оскільки як стверджує відповідач - «дописує зустрічну позовну заяву та паралельно готує відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення процесуальних строків, пропущених з поважних причин, долучення відзиву до матеріалів справи та прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви».

При цьому, відповідач вказує, що у період з 02.06.2026 по 09.06.2026 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради, що підтверджується електронним листком непрацездатності № 22599512-2041575241-1.1, відкритим 02.06.2026 та закритим 09.06.2026. Тому в період з 02.06.2026 по 09.06.2026 він був істотно обмежений у можливості здійснювати належну підготовку процесуальних документів, аналізувати матеріали позову, формувати докази, готувати відзив та зустрічний позов. Однак жодних доказів на підтвердження пропуску процесуальних строків з поважних причин також і в період з 10.06.2026 по 01.07.2026 відповідачем суду не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 752/2177/22 (провадження № 61-4447св23) доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Відтак суд не вбачає обставин, які стали б істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений судом строк, а саме поважних причини пропуску строку для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що підстави для поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовною заяву відсутні.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 174 ЦПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву задоволенню не підлягає, а відзив відповідача слід залишити без розгляду, однак за клопотанням відповідача, для забезпечення можливості викласти свої пояснення в письмовому вигляді, необхідно долучити його до матеріалів справи та врахувати як письмові пояснення відповідача щодо предмета спору, доказів позивача та заперечень проти первісного позову.

З огляду на наведене, відповідь на відзив, подану 02.07.2026 представником позивача через Електронний суд також слід долучити до матеріалів справи саме як додаткові письмові пояснення сторони позивача щодо предмета спору, доказів позивача, підтримки позовних вимог та спростування заперечень відповідача.

Щодо клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження суд зазначає таке.

Згідно ч. 4 ст. 187 ЦПК України якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п`яти днів з дня вручення ухвали. Враховуючи, що з моменту отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження, судової повістки та копії позовної заяви з додатками (19.05.2026) минуло вже більше місяця, сторонами подані письмові заяви з висловленою позицією щодо предмета спору, з урахуванням розумних строків розгляду справи, суд не вбачає підстав для переходу розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Щодо клопотання про витребування доказів, суд зазначає таке.

Пунктом четвертим частини другої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Відповідач заявив клопотання про витребування доказів одночасно із поданням до суду відзиву на позовну заяву лише 01.07.2026. Однак враховуючи вищевикладене, оскільки ним не доведено поважності причин пропуску процесуального строку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні цього клопотання, роз`яснивши відповідачу, що він не позбавлений можливості повторно звернутися до суду з клопотанням, належно обґрунтувавши пропуск строку для його подання.

Керуючись ст. 2, 43, 83, 84, 123, 126, 127, 174, 178, 187, 247, 258, 260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання відзиву у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Відзив відповідача ОСОБА_1 в цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Врахувати поданий відзив як письмові пояснення відповідача щодо предмета спору, доказів позивача та заперечень проти позову та долучити його до матеріалів справи.

У визнанні, що відповідач не отримував письмової копії позовної заяви з усіма додатками та не розписувався за отримання поштового відправлення саме з копією позовної заяви відмовити.

У задоволенні клопотання про витребування доказів у АТ «Універсал Банк» відмовити.

У задоволенні клопотання відповідача Бабчинського Віктора Карловича про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Відповідь на відзив з доданими документами подані представником позивача в цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, врахувати як письмові пояснення сторони позивача та долучити до матеріалів справи.

Копію даної ухвали направити учасникам судового процесу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 20.07.2026.

Суддя О.Є. Голуб