Ухвала суду № 138384406, 15.07.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/338/26

Провадження № 2/670/348/26

УХВАЛА

(повна)

15 липня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду питання про прийняття зустрічної позовної заяви у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Віньковецького районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.06.2020 у розмірі 29 658,47 грн та суму сплаченого судового збору 3 328,00 грн.

01.07.2026 в електронній формі через електронний кабінет відповідач ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву до акціонерного товариства «Універсал банк» про захист прав споживача фінансових послуг, визнання недійсним з моменту укладення договору про надання банківських послуг Monobank від 24.06.2020 як правочину, вчиненого під впливом обману, та застосування наслідків недійсності правочину, в якій просив:

- поновити процесуальний строк для подання зустрічної позовної заяви у справі № 670/338/26, визнавши причини його пропуску поважними;

- прийняти цю зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Універсал Банк» до спільного розгляду з первісним позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості;

- об`єднати вимоги за первісним і зустрічним позовами в одне провадження;

- перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження;

- визнати спірні правовідносини такими, що виникли у сфері захисту прав споживача фінансових послуг;

- визнати недійсним з моменту укладення договір про надання банківських послуг / споживчого кредиту Monobank від 24.06.2020, укладення та виконання якого АТ «Універсал Банк» обґрунтовує анкетою-заявою від 24.06.2020, умовами та правилами банківського обслуговування, тарифами, паспортом споживчого кредиту, електронними документами та іншими матеріалами, доданими до первісного позову, як правочин, вчинений під впливом обману;

- застосувати наслідки недійсності правочину з моменту його вчинення;

- визнати відсутність у АТ «Універсал Банк» права вимагати від ОСОБА_1 сплати процентів, комісій, штрафів, пені, неустойки та інших договірних платежів, що ґрунтуються на недійсному договорі;

- вирішити питання про повернення фактично отриманого за недійсним правочином виключно в межах належно доведених реальних взаємних розрахунків сторін без застосування договірних процентів, комісій, штрафів та інших платежів;

- стягнути з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 збитки у подвійному розмірі відповідно до ч. 2 ст. 230 ЦК України, розмір яких підлягає уточненню після дослідження повного руху коштів та взаємних розрахунків сторін;

- призначити у справі судову психологічну експертизу для встановлення факту, характеру, глибини та орієнтовного розміру моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 у зв`язку з діями АТ «Універсал Банк» та укладенням/виконанням оспорюваного правочину;

- на вирішення судової психологічної експертизи поставити питання: чи спричинили обставини, викладені у зустрічному позові, ОСОБА_1 моральні страждання та негативні психоемоційні наслідки; у чому вони полягають; який орієнтовний грошовий еквівалент компенсації моральної шкоди може відповідати встановленим наслідкам;

- після отримання висновку судової психологічної експертизи надати позивачу за зустрічним позовом можливість уточнити розмір вимоги про відшкодування моральної шкоди;

- витребувати у АТ «Універсал Банк» повну історію руху коштів за всіма рахунками, картками, кредитними лімітами та внутрішніми обліковими рахунками, які банк пов`язує з договором Monobank від 24.06.2020, за весь період дії спірних правовідносин;

- витребувати у АТ «Універсал Банк» редакції умов і правил банківського обслуговування, тарифів, паспорта споживчого кредиту, які діяли саме станом на 24.06.2020, а також технічні дані/журнали, що підтверджують зміст і спосіб підписання електронних документів;

- у зв`язку із задоволенням зустрічного позову відмовити у задоволенні первісного позову АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості;

- судові витрати покласти на АТ «Універсал Банк».

Учасники справи в судове засідання, призначене на 15 годину 15.07.2026, не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Представник позивача Мєшнік К.І. в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, при подачі позову подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання на 15.07.2026 о 15 год 00 хв не з`явився. Після судового засідання, 15.07.2026 о 16 год 56 хв подав через електронну пошту суду клопотання про відкладення засідання у зв`язку із його зайнятістю як адвоката в іншому судовому засіданні в приміщенні Деражнянського районного суду Хмельницької області у цивільній справі 673/1203/24. Дане клопотання було зареєстроване канцелярією суду та передано головуючому 16.07.2026.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Оглянувши матеріали справи, подану зустрічну позовну заяву, суд дійшов такого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства зокрема є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч. 1-3 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з ч. 3-5 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позову строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Згідно з статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч. 1 ст. 126 ЦПК України).

Згідно з ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно списку рекомендованих листів форми Ф.103 №22-232/25 судом засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» направлено відповідачу ОСОБА_1 рекомендований лист із повідомленням про вручення масою 246 г № відправлення R06717529182, який згідно супровідного листа містив копію ухвали від 15.05.2026 про відкриття провадження у справі, судову повістку, позовну заяву з додатками на 41 арк.

Відповідну ухвалу суду від 15.05.2026 про відкриття провадження у справі, якою судом для подання відзиву на позовну заяву відповідачу встановлено строк 15 днів з часу отримання копії ухвали, а також судову повістку та позовну заяву з доданими до неї документами відповідач ОСОБА_1 отримав 19.05.2026 засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Пунктом 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Разом із цим, відповідачем не спростовано презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків при врученні йому відповідного рекомендованого листа, оскільки докази на підтвердження цих обставин у справі відсутні.

Крім того, відповідач не заперечує про отримання поштового відправлення та проставлення підпису 19.05.2026, однак ставить під сумнів отримання ним саме письмової копії позовної заяви з додатками до неї (повний комплект позовної заяви з усіма додатками). Однак в суду відсутній обов`язок відправляти судову повістку, судові рішення разом з копіями відповідних документів цінним листом з описом вкладення.

Відтак у строк до 03.06.2026 (включно) відповідач ОСОБА_1 мав право подати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; позивачу, копію відзиву та доданих до нього документів; зустрічний позов та документи, що підтверджують надіслання (надання) зустрічного позову і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Також до 24.05.2026 (включно) відповідач ОСОБА_1 мав право подати заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Однак, зазначеними правами відповідач не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Так, дійсно додатково за клопотанням відповідача 03.06.2026 йому надано доступ до матеріалів електронної судової справи в електронному вигляді за допомогою підсистеми «Електронний суд», що є правом відповідача, яке було забезпечене судом, однак надання даного доступу не спростовує отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками 19.05.2026.

Суд зауважує, що відповідач в період з 19.05.2026 по 24.06.2026 (дата судового засідання на яку за клопотанням відповідача 03.06.2026 було відкладено розгляд), тобто більше місяця часу, не подавав до суду ані відзив на позовну заяву, ані зустрічний позов. При цьому відповідач фактично звертався до суду з клопотаннями, що в подальшому планує подати клопотання про поновлення процесуальних строків, пропущених з поважних причин, долучення відзиву до матеріалів справи та прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви.

Отже, після задоволення клопотання про відкладення судового засідання 03.06.2026, відповідач до наступного судового засідання 24.06.2026 також не здійснив будь-яких з зазначених вище дій. Разом з тим, повторно, як і в клопотанні від 03.06.2026, яке було надіслано в день засідання, в клопотанні від 24.06.2026 також зазначав про завершення ознайомлення з матеріалами позовної заяви та доданими до неї документами, оскільки як стверджує відповідач - «дописує зустрічну позовну заяву та паралельно готує відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення процесуальних строків, пропущених з поважних причин, долучення відзиву до матеріалів справи та прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви».

При цьому, відповідач вказує, що у період з 02.06.2026 по 09.06.2026 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради, що підтверджується електронним листком непрацездатності № 22599512-2041575241-1.1, відкритим 02.06.2026 та закритим 09.06.2026. Тому в період з 02.06.2026 по 09.06.2026 він був істотно обмежений у можливості здійснювати належну підготовку процесуальних документів, аналізувати матеріали позову, формувати докази, готувати відзив та зустрічний позов. Однак жодних доказів на підтвердження пропуску процесуальних строків з поважних причин також і в період з 10.06.2026 по 01.07.2026 відповідачем суду не надано.

Відтак суд не вбачає обставин, які стали б істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений судом строк, а саме поважних причини пропуску строку для пред`явлення відповідачем зустрічного позову.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що підстави для поновлення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви та прийняття пред`явленого відповідачем зустрічного позову відсутні.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 752/2177/22 (провадження № 61-4447св23) доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 237/3566/17 (провадження № 61-13886св21) вказано, що: «право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику».

Водночас суд звертає увагу на те, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавлений можливості подання такого позову у загальному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Враховуючи, що з моменту отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження, судової повістки та копії позовної заяви з додатками (19.05.2026) минуло більше місяця, відповідачем не доведено поважності причин пропуску процесуальних строків, клопотання про поновлення процесуального строку для подачі зустрічного позову задоволенню не підлягає, а відтак суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви заявнику.

З огляду на наведене вище, перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, який відповідач пов`язує з розглядом в одному провадженні первісного і зустрічного позовів, суд вважає недоцільним.

Керуючись ст. 2, 12, 43, 83, 84, 120, 123, 127, 193, 194, 247, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подання зустрічної позовної заяви в цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

У прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Універсал Банк» до спільного розгляду з первісним позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Універсал банк» про захист прав споживача фінансових послуг, визнання недійсним з моменту укладення договору про надання банківських послуг Monobank від 24.06.2020 як правочину, вчиненого під впливом обману, та застосування наслідків недійсності правочину повернути заявнику.

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом право звернутися до суду в загальному порядку.

Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.

Копію даної ухвали направити учасникам судового процесу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 20.07.2026.

Суддя О.Є. Голуб