Постанова № 13837596, 24.01.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

24.01.2011 р. Справа № 2а-7956/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу

адміністративним позовом: Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області ( вул. М.Аркаса, 2, смт.Баштанка,Миколаївської області, 56100)

до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості в сумі 1386,00 грн.

в с т а н о в и в:

Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області звернулась до суду з позовом про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1386,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно визначена, але не сплачена сума податку з доходів фізичних осіб, за 2008 рік в розмірі 1386,00 грн.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (арк.. спр. 26).

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є суду не надав. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі і призначення справи до судового розгляду від 18.11.2010 року та судові повітки направлені на адресу відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві (арк..спр. 16, 17, 23, 24).

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ст. 17 ч. 1 п. 4 Закону України “Про систему оподаткування”, податок з доходів фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно ст.. 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889- VI подав 31.03.2009 року за вх. № 2027 до ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області декларацію про доходи одержані з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, самостійно розрахував податок, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 1386,00 грн. (арк.. спр. 4-6).

Відповідно до ст. 5 ч. 1 п. 5.1. Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

На підставі поданої декларації та відповідно до розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету відповідачу нараховано податок в сумі 1386,00 грн. позивачем сформовано податкове повідомлення № 0014821700/0 від 31.03.2009 року, яке отримано відповідачем 31.03.2009 року (арк.. спр. 8).

Таким чином, станом на 12.11.2010 року відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 1386,00 грн., яка складається з заборгованості з податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 94, 98, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на р/р 33213800700042 банк ГУ ДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626089 отримувач місцевий бюджет Плющівської сільської ради Баштанського району податковий борг в сумі 1386,00 грн. (одна тисяча триста вісімдесят шість гривень 00 коп.).

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих