Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.02.2011 № 39/124-10/66
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача – Горошинський О.О.;
відповідача – Чаплян С.Є.;
третьої особи 1 - не з’явилися;
третьої особи 2 - не з’явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Домобудівельний комбінат № 1"
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.11.2010
у справі № 39/124-10/66 ( )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна майстерня"
до ЗАТ "Домобудівельний комбінат № 1"
третя особа відповідача ТОВ "Будівельник-Сервіс"
ВАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву"
про розірвання договору та стягнення 5535669,70 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна майстерня» (далі – позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 1» (далі - відповідач) про розірвання договору № 1 участі в будівництві житлового будинку (вставки) між будинками на ділянці по вул. Академіка Заболотного, 2, Академіка Глушкова, 13 в Голосіївському районі м. Києва від 18.10.2006, а також про стягнення коштів в сумі 5 355 669,70 гривень.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.03.2009 порушено провадження у справі № 39/124.
Рішенням господарського суду м. Києва від 05.06.2009 по справі № 39/124 позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2009 рішення господарського суду м. Києва від 05.06.2009 по справі № 39/124 скасовано. В задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2010 постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2009 та рішення господарського суду м. Києва від 05.06.2009 скасовані, а справа № 39/124 передана на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
На новому розгляді ухвалою господарського суду м. Києва від 06.04.2010 справу прийнято до провадження та присвоєно номер № 39/124-10/66.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.03.2009 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник - сервіс» (далі – третя особа-1) та Відкрите акціонерне товариство «Український зональний науково – дослідний інститут по цивільному будівництву» (далі – третя особа-2).
В ході розгляду справи судом першої інстанції позовні вимоги були уточнені, згідно з поданою заявою від 25.11.2010 позивач просив розірвати договір № 1 участі в будівництві житлового будинку (вставки) на ділянці по вул. Академіка Заболотного, 2, Академіка Глушкова, 13, в Голосіївському районі міста Києва від 18.10.2006 та стягнути з відповідача 658 820,08 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.11.2010 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 25.11.2010 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 658 820,08 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2010 апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження в справі № 39/124-10/66.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 25.11.2010 у справі № 39/124-10/66 залишити без змін.
В засідання суду, призначене на 15.02.2011, представники третіх осіб не з’явилися, хоча були повідомлені про час і місце судового розгляду.
Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Між позивачем (інвестор) та відповідачем (замовник) 18.10.2006 укладено договір № 1 участі в будівництві житлового будинку (вставки) між будинками на ділянці по вул. Академіка Заболотного, 2, Академіка Глушкова, 13 в Голосіївському районі м. Києва (далі - Договір), предметом якого є будівництво житлового будинку згідно з проектною документацією.
Пунктом 2.2 ст. 2 договору було визначено, що в рамках договору відповідач являється основним замовником, окремі функції якого відповідач покладає на позивача, а позивач є генеральним інвестором та може бути самостійним генеральним підрядником або обрати генерального підрядника.
Відповідно до умов договору, відповідач був зобов’язаний при необхідному сприянні позивача, узгодити та затвердити у відповідних інстанціях розроблену і скориговану проектно-кошторисну документацію (п. п. 3.2, 7.1, 7.4), по закінченні будівництва спільно з позивачем забезпечити введення об’єкта в експлуатацію (п. 3.8), самостійно визначити експлуатаційну організацію та передати їй об’єкт на баланс (п. 3.10), надати позивачеві під забудову, для проведення робіт по будівництву об’єкту, будівельний майданчик, що відповідає всім вимогам та нормам, пред’явленим до аналогічних об’єктів, з усіма необхідними для його використання документами в 30-денний строк з моменту отримання рішення сесії Київради щодо надання земельної ділянки, що відводиться під будівництво, і укладання договору оренди відповідної земельної ділянки (п. п. 8.1, 8.2).
Пунктом 2.3.1 ст. 2 Договору в редакції, визначеній додатковою угодою від 15.08.2007 до Договору № 1, був визначений порядок розподілу результатів будівництва об’єкту, відповідно до якого відповідач отримує у власність 18 % загальної житлової площі об’єкта незалежно від необхідності виконання обов’язків перед третіми особами та змін у проектній документації, а також у відповідному співвідношенні до житлової площі – площі автостоянки та інші площі об’єкта, за винятком вбудованих приміщень, з яких 172 кв. м. вбудованих нежитлових приміщень залишається відповідачу, а решта розподіляється між позивачем та відповідачем за пропорцією, відповідно до якої 18 % залишається відповідачу, а 82 % передається позивачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Виходячи із змісту укладеного між сторонами Договору, останній за своєю правовою природою є змішаним договором та містить в собі елементи договору будівельного підряду та елементи договору про спільну діяльність.
Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників (ст. 1130 ЦК України).
Відповідно до ст. 1131 ЦК України, договір про спільну діяльність укладається в письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Згідно ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
З матеріалів справи вбачається, що договором, підписаним між сторонами, не були встановлені строки виконання сторонами кожного із взятих на себе зобов’язань та строк будівництва житлового будинку. Проте в п. 5.1 ст. 5 Договору зазначено, що строки виконання робіт при будівництві об’єкту визначаються згідно з проектно-кошторисною документацією та позивач за узгодженням із відповідачем затверджує проект організації будівництва та проект виконання робіт. Однак, проектно-кошторисна документація, проект організації будівництва та проект виконання робіт відсутні у матеріалах справи.
Як підтверджується матеріалами справи, рішення Київської міської ради «Про передачу Закритому акціонерному товариству «Домобудівельний комбінат № 1»земельної ділянки для будівництва житлового будинку (вставки) між будинками на просп. Академіка Глушкова, 13 та вул. Академіка Заболотного, 2 у Голосіївському районі м. Києва»№ 747/3322 було прийняте 14.07.2005.
Між позивачем, відповідачем та Відкритим акціонерним товариством «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» (третя особа-2) 04.06.2007 був укладений договір № 011п-07 на виконання проектно-вишукувальних робіт, відповідно до п. 1.1 ст. 1 якого виконавець (третя особа-2) прийняв на себе зобов’язання на умовах, визначених договором, із затвердженим замовником (відповідач) завданням на проектування виконати в терміни, вказані в календарному плані, розробку проекту житлового будинку (вставки) між будинками на просп. Академіка Глушкова, 13 та вул. Заболотного у Голосіївському районі м. Києва.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 договору № 011п-07 від 04.06.2007, замовник (відповідач) прийняв на себе зобов’язання в термін та на умовах, визначених договором, прийняти роботи виконавця (третя особа-2), а інвестор (позивач) прийняв на себе зобов’язання в термін та на умовах, визначених договором, оплатити роботи виконавця (третя особа-2).
Пунктом 4.2 ст. 4 договору № 011п-07 від 04.06.2007 була визначена загальна вартість робіт за договором у розмірі 1 248 480,00 грн. (з ПДВ).
Календарним планом, що являється додатком № 3 до договору № 011п-07 від 04.06.2007 були визначені терміни виконання робіт по розробці та погодженню попередніх архітектурних рішень, розробці стадії «Проект» для передачі на Містобудівну Раду, розробці інженерних розділів проекту, передачі протоколу на Держекспертизу та зняттю зауважень.
Пунктом 4.4 ст. 4 договору № 011п-07 від 04.06.2007 було передбачено порядок оплати, відповідно до якого інвестор (позивач) у п’ятиденний термін з моменту підписання договору зобов’язаний сплатити аванс у розмірі 50% вартості робіт, що складає 624 240,00 грн. (з ПДВ), який підлягає пропорційному зарахуванню при підписанні актів виконаних робіт, а остаточні розрахунки за виконані роботи по кожному етапу у розмірі 50% вартості виконаного етапу інвестор (позивач) зобов’язаний здійснювати протягом 5 днів з дня підписання акта виконаних робіт по даному етапу або, в разі ненадходження від замовника (відповідач) та інвестора (позивач) підписаного акта виконаних робіт по даному етапу та мотивованої відмови від його підписання – протягом 20 днів з дня одержання виконаних робіт по даному етапу згідно накладної.
Відповідно до п. 3.2 ст. 3 договору № 011п-07 від 04.06.2007 виконавець (третя особа-2) розпочинає виконання робіт по договору з моменту надходження авансу, а п. 3.3. ст. 3 передбачено, що виконавець (третя особа-2) розпочинає виконання робіт по кожному етапу за умови надходження оплати від інвестора (позивач) за виконані роботи на попередньому етапі.
З матеріалів справи вбачається, що на момент подання позову позивачем було перераховано третій особі-2 в якості оплати за виконані проектно-вишукувальні роботи суму в розмірі 629 040,00 грн., з яких 4 800,00 грн. платіжним дорученням № 11 від 02.07.2007, 150 000,00 грн. платіжним дорученням № 19 від 07.09.2007 та 474 240,00 грн. платіжним дорученням № 25 від 24.12.2007.
З метою виконання умов договору № 1 від 18.10.2006 позивачем було здійснено фінансування на оплату послуг сторонніх осіб, шляхом перерахування різним одержувачам коштів на загальну суму 29 780,08 грн. у складі сум з різним цільовим призначенням, що підтверджується платіжними дорученнями копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до положень ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов’язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконанням відповідачем умов договору № 1 від 18.10.2006, зокрема, зобов’язань щодо передачі позивачу будівельного майданчика, орендованого відповідачем, для здійснення будівництва житлового будинку (вставки), який згідно п. 8.2 Договору повинен був бути переданий позивачу з усіма необхідними для його використання документами не пізніше 17.01.2007, в результаті чого на думку позивача, йому завдано збитків.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідачем не був наданий позивачу під забудову, для проведення робіт по будівництву об’єкту, будівельний майданчик, що відповідає всім вимогам та нормам, пред’явленим до аналогічних об’єктів, з усіма необхідними для його використання документами в строк, визначений п. 8.2 ст. 8 договору № 1 від 18.10.2006, а саме: в 30-денний строк з моменту отримання рішення сесії Київради щодо надання земельної ділянки, що відводиться під будівництво, і укладання договору оренди відповідної земельної ділянки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було істотно порушено взяті на себе зобов’язання.
Відповідно до п. 2 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору та відшкодування збитків.
Зміна або розірвання договору, відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Вбачається, що метою укладення договору № 1 від 18.10.2006 є спільна участь сторін в будівництві житлового будинку (вставки) та подальший розподіл результатів будівництва, а необхідною передумовою його виконання є, зокрема, передача відповідачем позивачу будівельного майданчика для виконання робіт.
У зв’язку з невиконанням відповідачем передбачених договором № 1 від 18.10.2006 зобов’язань по передачі будівельного майданчика протягом тривалого строку, позивач фактично був позбавлений можливості розпочати, здійснювати і завершити будівництво, тобто здійснити дії, на які він розраховував при укладенні договору.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушення відповідачем зобов’язання щодо передачі будівельного майданчика позивачу у строки встановлені договором, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, є підставою для розірвання договору.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.
На виконання наведених вимог позивачем доведено факт невиконанням відповідачем передбачених договором № 1 від 18.10.2006 зобов’язань по передачі будівельного майданчика протягом тривалого строку. Відповідачем в свою чергу наведене не спростовано, доказів належного виконання умов Договору не надано. А за таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано розірвав договір № 1 від 18.10.2006 участі в будівництві житлового будинку (вставки) між будинками на ділянці по вул. Академіка Заболотного, 2, Академіка Глушкова, 13 в Голосіївському районі м. Києва.
Посилання відповідача на те, що він не відмовляв позивачу у передачі будівельного майданчика та не передав його останньому з тієї причини, що позивач не звертався до відповідача з такою вимогою, колегією суддів визнані як необґрунтовані, оскільки умовами договору № 1 від 18.10.2006 не була передбачена необхідність позивача додатково звертатися до відповідача з метою отримання будівельного майданчика для виконання робіт, а лише встановлений обов’язок відповідача здійснити таку передачу та визначена подія, з настанням якої така передача повинна бути здійснена.
Між тим, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 658820,08 грн. збитків суд першої інстанції виходив з того, що порушення умов договору з боку відповідача та невчинення дій по передачі будівельного майданчика, обов’язок по якому виник для відповідача з договору № 1 від 18.10.2006, в даному випадку свідчить про наявність вини відповідача у спричиненні збитків які поніс позивач.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками, оскільки судом першої інстанції належним чином не досліджено природу коштів, які позивач вимагає стягнути як понесені ним збитки.
Так, кошти в сумі 629040,00 грн. перераховані проектувальнику (третій особі-2) у відповідності до Договору № 011п-07 від 04.10.2007, який на сьогодні є чинним. Отже, підстава сплати цих коштів є іншою, аніж Договір від 18.10.2006.
Крім того, зі змісту платіжних доручень № 21 від 09.10.2007, № 24 від 19.11.2007, № 39 від 05.02.2008, № 38 від 05.02.2008, № 40 від 12.02.2008, № 49 від 19.02.2008, № 50 від 25.02.2008, № 85 від 03.06.2008, № 102 від 14.08.2008, № 103 від 14.08.2008, на які посилається позивач, як на підтвердження завданих йому збитків, не випливає їх зв'язок з виконанням Договору № 1 від 18.10.2006 чи будівництвом житлового будинку саме по просп. Академіка Глушкова, 13 та вул. Заболотного, 2, тобто зазначені платіжні доручення не можуть бути підтвердженням збитків, які нібито поніс позивач.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про повне задоволення позовних вимог були неправильно застосовані норми матеріального права, а за таких обставин, рішення суду першої інстанції від 25.11.2010 підлягає скасуванню в частині задоволення стягнення збитків в сумі 658820,08 грн. з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, та розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 1» задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 25.11.2010 у справі № 39/124-10/66 в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 1» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна майстерня» 658820,08 грн. збитків скасувати. У цій частині в позові відмовити.
3. В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 25.11.2010 у справі № 39/124-10/66 залишити без змін.
4. Здійснити новий розподіл судових витрат.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 1» (03057, м. Київ, вул. Металістів, 11-а, ідент. код 25594168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна майстерня» (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, ідент. код 32486620) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна майстерня» (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, ідент. код 32486620) на користь Закритого акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 1» (03057, м. Київ, вул. Металістів, 11-а, ідент. код 25594168) 3294 (три тисячі двісті дев’яносто чотири) грн. 10 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.
6. Доручити господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови суду.
7. Матеріали справи № 39/124-10/66 повернути до господарського суду м. Києва.
8. Копію постанови надіслати сторонам та третім особам.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 13836559, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 15.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 39/124-10/66. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: