Постанова № 13836506, 14.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2011 № 36/342

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зеленіна В.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Цапик А.В. (дов. № 64-1 від 10.02.2010 р.);

від відповідача - ОСОБА_2(дов. б/н від 21.01.2011 р.);

від третьої особи-2- не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на рішення Господарського суду м.Києва від 24.11.2010

у справі № 36/342 ( .....)

за позовом ТОВ "Метапромсервіс"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

третя особа позивача ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит"

третя особа відповідача

про стягнення 13750,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Метапромсервіс” звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа Відкрите акціонерне товариство „Банк „Фінанси та Кредит” про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 13750 грн.

Оскаржуваним рішенням суду у даній справі позов задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Метапромсервіс” 13750 грн. боргу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач вважає, що рішення прийняте тільки з урахуванням доказів та обґрунтувань, що були подані позивачем, це в свою чергу порушує норми чинного законодавства та права відповідача. Судом першої інстанції не було прийнято до уваги надану позивачем копію договору № 1 від 23.12.2008 р. як доказ того, що існують правовідносини між сторонами по справі, даний доказ міг вплинути на результат вирішення справи.

Представник позивача відзив на апеляційну скаргу не надав, але просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений, про що свідчить відповідний штамп апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвали від24.12.2010 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та ухвали від 24.01.2011 р. про відкладення розгляду апеляційної скарги з відміткою про відправку документів. Неявка представника не перешкоджає подальшому розгляду апеляційної скарги, подальше відкладення розгляду апеляційної скарги призведе до затягування її розгляду.

Дослідивши всі докази по справі, зясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд вбачає підстави для скасування вказаного рішення господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 19.01.2009 р. та 23.02.2009 р. з рахунку № 26004011371101 у відділенні № 43 філії Центрального районного управління Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” МФО 300937, який належить позивачу, було здійснено перерахування грошових коштів відповідачу в сумі 5 750 грн. та 8000 грн. на оплату бухгалтерських послуг згідно із договором № 1 від 23.12.2008 р.

Пізніше, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача 13750 грн. як безпідставно отриманих коштів.

У позовній заяві позивач зазначив, що договір № 1 від 23.12.2008 р. між позивачем та відповідачем не укладався, будь-які акти не підписувались, рахунки не виставлялися, бухгалтерських послуг відповідач не надавав. Також, посилався на ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Крім того, у суд першої інстанції був викликаний директор Товариства з обмеженою відповідальністю “Метапромсервіс” Слісаренко Олександр Степанович, який пояснив, що договір № 1 від 23.12.2008 р. про надання бухгалтерських та консультативних послуг з відповідачем та акт виконаних робіт від 26.12.2009 р. ніколи не укладався та не підписувався.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що між сторонами по справі існували договірні відносини, підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт, тому кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, відповідач отримав за надані ним позивачу послуги.

Також, судом першої інстанції було викликано в судове засідання Фізичну особу підприємця ОСОБА_1, яка пояснила, що договір № 1 від 23.12.2008 р. про надання бухгалтерських та консультативних послуг та акт виконаних робіт від 26.12.2009 р. були між сторонами підписані, однак оригінал договору та оригінал акту виконаних робіт у неї відсутні.

Встановлено, що відповідач суду першої інстанції надав копію договору № 1 від 23.12.2008 р. та акту виконаних робіт від 26.12.2009 р., що знаходяться в матеріалах справи.

Договір № 1 від 23.12.2008 р. про надання бухгалтерських послуг та консультаційних з питань управління діяльністю підприємсвта був укладений між позивачем та відповідачем, за яким замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) бере на себе зобовязання з надання послуг, а саме: подання звітів до ДПІ та всіх Фондів м. Києва в яких зареєстровано/взято на облік замовника, а також надання консультацій з питань управління діяльністю підприємства.

З огляду на вказаний договір та акт виконаних робіт, дані документи були підписані директором ТОВ “Метапромсервіс” Слісаренко О.С., однак у суді першої інстанції директор заперечував факт підписання.

Позивач стверджує, що платіжні доручення для перерахування коштів на рахунок відповідача були надані без відома позивача, без будь-якої правової підстави, отже дані грошові кошти слід вважати набутими безпідставно. Зазначає, що електроні ключі від системи «Клієнт-Банк» позивача було підключено без його відома.

З метеріалів справи випливає, що позивач ввів в оману суд першої інстанції, оскільки йому було відомо про підключення системи «Клієнт-Банк», тому що з даного питання було винесено рішення Господарського суду м. Києва від 07.06.2010 р. у справі № 39/74 про законність підключення позивачу до електронної системи «Клієнт-Банк».

На твердження, що визначенні в рішенні суду першої інстанці відповідач пояснив, що оригіналу договору № 1 від 23.12.2008 р. немає, оскільки він знаходиться в документації ТОВ «Сайгак», що була передана новому директору зазначеного товариства, а місце знаходження нового директора невідоме.

Необхідно зазначити, що 24.01.2011 р. представник відповідача надав у судовому засіданні клопотання про направлення запитів до Державної податкової інспекції у Соломянському районі в м. Києві; Пенсійного фонду України у Соломянському районі в м. Києві; Фонду соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності у Соломянському районі в м. Києві; Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Соломянському районі в м. Києві; Фонду соціального страхування на випадок безробіття у Соломянському районі в м. Києві; Державного управління статистики у Соломянському районі в м. Києві для підтвердження факту виконання робіт та надання послуг відповідачем по договору № 1.

Апеляційним господарським судом було задоволено вказане клопотання та направлено запити, з відповідей на запити випливає, що дійсно в деякі фонди за період з 2008 р. по 2009 р. були подані звіти ТОВ “Метапромсервіс”.

Тому, з вищевказаного вбачається, що відповідачем дійсно виконувалися роботи та надавалися послуги згідно договору № 1 від 23.12.2008 р.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченням свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Як передбачено ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обовязковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обовязковим для субєкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обовязковості укладення договору для певних категорій субєктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 2 п. 6 розяснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними” дво- або багатосторонні угоди (договори), які повинні укладатись в письмовій формі, можуть укладатись, зокрема, шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами телефонограмами, радіограмами, підписаними стороною, яка їх надсилає. Відсутність відтиску печатки підприємства, установи, організації, на скріпленій угоді не є порушенням форми угоди.

Таким чином, з вищевказаного впливає, що договір № 1 від 23.12.2008 р. між сторонами по справі був укладений та виконувався, тому кошти у розмірі 13750 грн., які були перераховані позивачем відповідачу не можна вважати безпідставно перераховані, оскільки дані кошти були сплачені за надані послуги згідно умов укладеного договору.

Апеляційний господарський суд вважає, що вищезазначене в повній мірі спростовує висновок суду першої інстанції відносно того, що відповідач не надав належних доказів, що підтверджують укладення договору № 1 від 23.12.2008 р.

Крім того, відповідачем належним чином обґрунтовано та документально доведено порушення його прав, а позивачем в свою чергу не було спростовано доводів наведених відповідачем.

З урахуванням зазначеного та матеріалів справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

Відповідно до ст.33 ГПК України апеляційний господарський суд зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки ним не було враховано надані відповідачем докази та пояснення, які є достатніми для підтвердження факту наявності правовідносин за договором від 23.12.2008 р.

З урахуванням зазначеного, керуючись ст. 103 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2010 р. по справі № 36/342 скасувати.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Метапромсервіс” відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метапромсервіс” (03049, м. Київ, вул. Курська, 10, код ЄДРПОУ 35965602) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 68 (шістдесят вісім) гривень 75 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

Справу № 36/342 повернути до Господарського суду міста Києва.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді

17.02.11 (відправлено)