Постанова № 13836488, 09.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2011 № 26/136

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пашкіної С.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Левандовський Ч.Ч. ( довір. б/н від 09.04.2010р.);

від відповідача - не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мабо Сервіс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.05.2010

у справі № 26/136 ( )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мабо Сервіс"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про визнання договору № 15/10/08 від 15.10.2008р. недійсним та стягнення 14000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2010р. у справі №26/136 в позові відмовлено повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що позивач, згідно умов оспорюваного договору підписав акт здачі-прийняття робіт (послуг) від 05.11.2008р. на суму 14000,00 грн., а тому, як зазначає суд, твердження позивача про те, що відповідач не надав останньому передбачені договором №15/10/08 від 15.10.2008р. послуги, а також про те, що вказаний договорі був підписаний не уповноваженою особою є безпідставними.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва та прийняти нове рішення, яким визнати договір №15/10/08 недійсним, стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 14000,00 грн.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що судом не встановлено, чи мав право ОСОБА_2 підписувати договір, акт здачі-приймання робіт (послуг) від 05.11.2008р. на суму 14000,00 грн. підписаний ОСОБА_2 Згідно статутних документів позивача здійснювати представництво інтересів позивача без довіреності має право лише директор, яким на момент підписання вказаного акту був ОСОБА_3. Довіреність або інший документ, що посвідчує належні повноваження представника на імя ОСОБА_2 від імені ТОВ „МАБО СЕРВІС” не видавався.

Як зазначалось вище рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2010р. у справі №26/136 в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010р. у справі №26/136 рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2010р. у справі №26/136 залишено без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МАБО СЕРВІС” залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від14.12.2010р. у справі №26/136 касаційну скаргу ТОВ „МАБО СЕРВІС” задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010р. у справі №26/136 скасовано з передачею справи на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2010р. розгляд апеляційної скарги призначено на 19.01.2011р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2011р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.02.2011р. у звязку з неявкою представника відповідача.

В судове засідання апеляційного суду 09.02.2011р. не зявився представник відповідача.

Враховуючи те, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, явка представників сторін в судове засідання не була визнана обовязковою, відповідач своїм правом направлення в судове засідання представника для захисту своїх інтересів не скористувався, колегія суддів ухвалила, справу розглядати у відсутність відповідача, як такого, що повідомлений належним чином.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача колегія суддів встановила наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „МАБО-СЕРВІС” та фізичною особо-підприємцем Лютиком Юрієм Володимировичем 15.12.2008р. укладено договір про надання послуг №15/10/08, відповідно до умов якого виконавець ( відповідач) зобовязався надати замовнику консультаційно - інформаційні послуги з питань оцінки рухомого і нерухомого майна в обсязі та на умовах, передбачених договором, а замовник (позивач) зобовязався прийняти та оплатити вказані послуги на умовах даного договору.

Загальна ціна договору складає 14000,00 грн. (п.5.1 договору).

Відповідно до п.5.2 договору замовник здійснює оплату отриманих послуг до 05.11.2008р. На виконання вказаного пункту договору та згідно банківських виписок від 16.10.2008р., від 21.10.2008р. та від 04.11.2008р. позивач перерахував на рахунок відповідача 14000,00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення. Місцевий господарський суд виходив з того, що доказами схвалення правочину особою яку представляють, можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до їх представника або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди. Позивач, як зазначає суд, згідно умов оспорюваного договору підписав акт здачі-прийняття робіт (послуг) від 05.11.2008р. на суму 14000,00 грн.

Однак, за таким висновком місцевого господарського суду колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.203 та п.2 ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.11.2009р. у справі №22/666 між тими ж сторонами, на підставі положень п.8.5 Статуту ТОВ "МАБО СЕРВІС" директором товариства не видавалася Дешуніну О.В. довіреність на підписання від імені товариства правочинів з приватним підприємцем Лютиком Ю.В.

Таким чином, зазначеним рішенням спростовується висновок суду першої інстанції про безпідставність твердження позивача щодо підписання договору №15/10/08 від 15.10.2008р. неуповноваженою особою.

Відповідно до ч.1 ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Стаття 241 ЦК України не обмежує дії, що можуть свідчити про схвалення правочину, певним вичерпним колом обставин. Зазначена норма також не встановлює обмежень щодо часу здійснення відповідних дій та не унеможливлює вчинення таких дій після подання позову про визнання правочину недійсним.

Визначальним у вчиненні дій щодо схвалення правочину, вчиненого з перевищенням повноважень, є зміст таких дій, оскільки вони мають свідчити про прийняття правочину до виконання. Очевидно також, що таке схвалення повинно бути до прийняття рішення у справі про визнання правочину недійсним.

Схвалення правочину можливе у різних формах. Зокрема, якщо особа, яку представляють, прямо заявила про це в письмовій формі, що в даному випадку не має місця.

Проте, таке схвалення можливе і шляхом вчинення конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину (виплата контрагенту грошової суми, прийняття або передання майна тощо). Схвалення правочину особою, яку представляють, свідчить про чинність правочину з моменту його укладення і, відповідно, про поширення на неї усіх прав та обов'язків, як сторони за право чином, з цього моменту.

Оскільки матеріалами справи підтверджується той факт, що акт прийому-передачі робіт (послуг) від 15.11.2008р. підписано від імені ТОВ "МАБО СЕРВІС" не директором товариства Білим О.Б., а неуповноваженою особою (головним бухгалтером ОСОБА_2), яка підписала спірний договір, висновок місцевого господарського суду про схвалення товариством спірного договору шляхом підписання акта прийому-передачі робіт (послуг) від 15.11.2008р. не є обгрунтованим, а тому зазначений акт не є доказом схвалення спірного правочину.

Крім того, слід зазначити про те, що 28.09.2010р. позивачем до матеріалів справи додано в якості додаткового доказу копію обвинувального вироку Голосіївського районного суду м.Києва від 06.09.2010р. у кримінальній справі №1-55/10 стосовно ОСОБА_2 (а.с.111-117), що набрав законної сили 22.09.2010р.

Відповідно до ч.3 ст.35, ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Зазначеним вище вироком, який станом на 13.05.2010р. об'єктивно не міг бути поданий заявником до суду першої інстанції, встановлено певні факти, що мають преюдиціальне значення при вирішенні даного спору, зокрема, щодо перерахування головним бухгалтером ТОВ "МАБО СЕРВІС" ОСОБА_2 належних позивачу грошових коштів на банківський рахунок приватного підприємця ОСОБА_1 протягом 2008-2009рр. шляхом зловживання службовим становищем та з корисливих мотивів без відома директора товариства.

Таким чином, матеріали справи свідчать про недоведеність схвалення спірного договору саме товариством-позивачем по справі (в особі директора ОСОБА_3) шляхом оплати за послуги, які надані відповідачем.

В звязку з встановленими фактами на користь позивача підлягає стягненню і сума 14000грн. сплачена, за рахунок коштів позивача не уповноваженою особою ОСОБА_2, на користь відповідача.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мабо Сервіс” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2010р. у справі № 26/136 скасувати.

3. Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір №15/10/08 від 15 жовтня 2008року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мабо Сервіс” та фізичною особою-підприємцем Лютик Юрієм Володимировичем.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, п/р №НОМЕР_1 в АКБ „Форум”, м.Київ, МФО 32948, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мабо Сервіс” ( 03118, м. Київ, вул. Кустанайська, буд.2, код ЄДРПОУ 35430895) 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. перерахованих коштів, 683,50 грн. судових витрат.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва

5. Матеріали справи № 26/136 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді

17.02.11 (відправлено)