Постанова № 13836429, 16.02.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.02.2011 р. справа №17/285

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:не з»явився

від відповідача:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргиЛуганського міського комунального підприємства «Теплокомуенерго», м. Луганськ, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ

на рішення господарського суду Луганської області

від25.11.2010 року

у справі№ 17/285 (суддя Фонова О.С.)

за позовомЛуганського міського комунального підприємства «Теплокомуенерго», м. Луганськ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ простягнення заборгованості в розмірі 4614,45грн., інфляційних в розмірі 46,76грн., 3% річних в розмірі 89,63грн., пені в розмірі 310,61грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуенерго», м. Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ про стягнення заборгованості в розмірі 4614,45грн., інфляційних в розмірі 46,76грн., 3% річних в розмірі 89,63грн., пені в розмірі 310,61грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.11.10р. позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуенерго», м. Луганськ задоволені частково, а саме: стягнуто з відповідача борг в розмірі 3926,08грн., пеню в розмірі 290,80грн., інфляційні в розмірі 46,78грн., 3% річних в розмірі 88,34грн.

Позивач, Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго», м. Луганськ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 25.11.10 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м. Луганськ з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 25.11.10 р. скасувати та прийняти нове рішення.

Позивач Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго», м. Луганськ та відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м. Луганськ в судове засідання апеляційної інстанції не з»явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 25.12.2010р., 27.12.2010р., 28.12.2010р., своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, причини неявки не пояснили, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2005р. між сторонами був укладений договір на поставку теплової енергії №572, відповідно до умов якого постачальник зобовязувався поставляти споживачу теплову енергію вимагаємої якості та в необхідних розрахункових договірних обсягах, а споживач зобовязувався оплачувати отриману теплову енергію за встановленим тарифам у строки, визначені даним договором.

Розрахунок теплової енергії здійснюється за приборами обліку, розрахунковим способом. Споживач, який має прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт про фактичну спожиту теплову енергію у строк з 25 по 28 число поточного місяця. При відсутності приладів обліку теплової енергії абоу випадку їх несправності оплата здійснюється по діючим тарифам з моменту останньої перевірки приладів обліку теплової енергії, але не менше ніж 1 розрахункового місяця ( розділ 5 договору).

Згідно пункту 6.3 Договору, кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Договір набирає чинність з дня включення опалення та діє до 07.10.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про розірвання не буде заявлено письмово однією із сторін ( розділ 10 договору).

Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей, скріплений печатками обох підприємств.

В зв»язку з відсутністю в матеріалах справи доказів розірвання договору, в порядку встановленому п. 10.4 договору, договір про поставку теплової енергії був продовжений до 07.10.2010р.

На думку позивача, ним у 2008-2010 роках було здійснено поставку теплової енергії відповідачу за адресою: квартири АДРЕСА_1, площею 43,2 м2 на суму 7416,48грн., в зв»язку з чим на адресу відповідача були направлені рахунки за період з січня 2008р. по червень 2010р. на суму 7416,48грн.

На підставі рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.06.2008 № 188 “Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та пари” (далі - Рішення № 188) були затверджені тарифи на послуги теплопостачання, які введені в дію з 01.08.2008. Також пунктом 1 Рішення №188 затверджено перехід до розрахунків за двоставковими тарифами, які встановлені (затверджені) та погоджені згідно з пунктом 2 Рішення № 188. Згідно даного рішення встановлені тарифи 2,03грн. як плата за одиницю приєднаного теплового навантаження та 6,96грн. за 1 кв.м опалювальної площі.

13.10.2008 виконавчим комітетом Луганської міської ради прийнято нове рішення № 303 “Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради № 188 від 24.06.2008 “Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та пари”, яке було опубліковане у газеті “Жизнь Луганська”№ 43 від 15.10.2008. Згідно даного рішення встановлені тарифи 3,08грн. як плата за одиницю приєднаного теплового навантаження та 7,10грн. за 1 кв.м опалювальної площі.

24.02.2009 виконавчим комітетом Луганської міської ради прийнято нове рішення № 51 “Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Луганської місткої ради № 188 від 24.06.2008 “Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та пари”(далі - Рішення № 51), яке було опубліковане у громадсько-політичній газеті “Жизнь Луганська”, яке набрало чинності з 01.01.2009. Згідно даного рішення встановлені тарифи 2,64грн. як плата за одиницю приєднаного теплового навантаження та 12,01грн. за 1 кв.м опалювальної площі.

Відповідачем зобо»язання з оплати поставленої теплової енергії виконані частково, у зв»язку з чим на думку позивача, рахується борг за період серпень-жовтень 2008 року, березень 2009 року червень 2010 року в розмірі 4614,45грн., тому на адресу відповідача було направлено претензію від 31.07.2009р. на суму 884,74грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, вартість теплової енергії відповідачу нараховувалася відповідно до затверджених виконавчим комітетом Луганської міської ради тарифів, а також направлялися рахунки на оплату теплової енергії з січня 2008р. по червень 2010р. Проте з висновками суду першої інстанції про постачання теплової енергії з 14.05.2009р. по 23.03.2010р. судова колегія не погоджується, виходячи з наступного.

З акту від 14.05.2009р. вбачається узгодження відключення квартири відповідача за адресою: АДРЕСА_1 від внутрішньобудинкових мереж відповідно до вимог п. п. 2.5, 2.6 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 за №4 (зареєстрований в Мінюсті України 9.12.05 за № 1478/11758) та додатку №1 до данного порядку. Так, акт затверджений об»єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ентузіаст», монтажною організацією, яка здійснила демонтаж сиситеми опалення, теплопостачальною організацією Луганським комунальним підприємством «Теплокомуненерго», Управлінням житлово-комунального господарства, про що є відповідні підписи та печатки.

Посилання суду першої інстанції на те, що акт від 14.05.2009р. не містить прізвища та ініціалів особи від теплопостачальної організації, що брала участь в складанні акту, а також відсутність дати та номеру протоколу міжвідомчої комісії не може бути законною підставою для не прийняття данного акту як належного доказу по справі, оскільки факт непідписання данного акту теплопостачальною організацією, при наявності підпису та печатки, не спростований позивачем. При цьому, відповідач не повинен доводити посадове становище та прізвище особи, яка підписала даний акт.

Акт обстеження встановлення автономного опалення від 23.03.2010, який підписаний теплопостачальною організацією підтверджує факт встановлення автономного опалення в зв»язку з його відключенням від центрального опалення, тому висновок суду першої інстанції про відключення приміщення відповідача від мереж централізованого опалення саме з 23.03.2010р. є помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує проти надання йому послуг з теплопостачання у 2008 році та січні-квітні 2009р.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не виконані належним чином зобов»язання з оплати теплової енергії лише за період з серпня по жовтень 2008р., з березня 2009р. по 13.05.2009р., оскільки позивачем належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процессуального кодексу України, надання послуг з теплопостачання відповідачу після травня 2009р. до матеріалів справи не надано.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає частковому скасуванню та стягненню з відповідача підлягає заборгованість з оплати теплової енергії за період з серпня 2008р. по жовтень 2008 року, з березня 2009 року по 13.05.2009року в розмірі 767,90грн. ( за травень 2009р. - (73,92грн./31)*13=31грн.)), оскільки 14.05.2009 вже був підтверджений належним чином факт відключення відповідача від центрального опалення. В частині стягнення заборгованості в розмірі 3846,55грн. позивачу відмовляється в зв»язку з недоведеністю.

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов»язань позивачем відповідно до п. 7.2.6 договору нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.08.2009р. по 11.07.2010р. за кожним розрахунковим періодом.

Перевіривши розрахунок пені та враховуючи часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, судова колегія дійшла висновку, що він не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки позивачем розрахувалася пеня з невірних сум боргу за періоди з серпня 2008р. по жовтень 2008р., з березня 2009р. по 13.05.2009р., тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 310,61грн. в зв»язку з ненаданням розрахунку відповідно до умов договору.

Крім того, позивачем нараховані інфляційні в розмірі 46,76грн. за період з вересня 2008р. по березень 2010р. та 3% річних в розмірі 89,63грн. за період з 11.09.2008р. по 02.08.2010р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи стягнення заборгованості за поставку теплової енергії за період з серпня по жовтень 2008р., з березня 2009р. по 13.05.2009р., рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає частковому скасуванню, прийнявши нове рішення про часткове задоволення позовних вимог Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуенерго», м. Луганськ і стягненню підлягають інфляційні з вересня 2008р. по листопад 2008р. та за квітень-травень 2009р. в розмірі 7,21грн., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов”язання в зв”язку з девальвацією грошовою одиниці України в межах розміру позовних вимог, а у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних в розмірі 39,55грн. позивачу відмовляється.

Щодо стягнення 3%, то враховуючи часткове стягнення заборгованості за теплопостачання з серпня по жовтень 2008р., з березня 2009р. по 13.05.2009р, то стягненню підлягають 3% річних за період з 11.09.2008р. по 02.08.2010р. з суми 767,90грн. в розмірі 43,59грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання, а рішення в цій частині підлягає частковому скасуванню. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 46,04грн. позивачу відмовляється.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуенерго», м. Луганськ задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ підлягає задоволенню, а рішення суду від 25.11.2010р. по справі №17/285 - частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ покладаються на Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуенерго», м. Луганськ.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуенерго», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 25.11.2010 року у справі №17/285 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 25.11.2010 року у справі №17/285 - скасувати частково.

Задовольнити частково позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ про стягнення заборгованості в розмірі 4614,45грн., інфляційних в розмірі 46,76грн., 3% річних в розмірі 89,63грн., пені в розмірі 310,61грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ (91006, АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ (91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23а, р/р№26009103327001 в ЗАТ «Альфа-банк»у м. Києві, МФО 300346, ЗКПО 24047779) суму в розмірі 767,90грн., інфляційні в розмірі 7,21грн., 3% річних в розмірі 43,59грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 16,50грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 38,17грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 25.11.2010р. у справі №17/285 залишити без змін.

Стягнути з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуенерго», м. Луганськ (91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23а, р/р№26009103327001 в ЗАТ «Альфа-банк» у м. Києві, МФО 300346, ЗКПО 24047779) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ (91006, АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 51грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.6 прим:

1 у справу;

2 позивачу;

3,4 відповідачу;

5 ДАГС;

6ГС Луг. обл.