Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
УХВАЛА
21 липня 2026 року Справа № 915/904/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний енерготехнічний завод», вул. Любомирська, буд. 199, м. Балта, Подільський район, Одеська область, 66100, код ЄДРПОУ 39466459
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», Каботажний узвіз, буд. 18, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 30083966
про: стягнення 2 860 200,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний енерготехнічний завод» звернулося до Господарського суду Миколаївської області зі сформованою в системі «Електронний суд» позовною заявою б/н від 16.07.2026 (вх. № 10336/26 від 16.07.2026), в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний енерготехнічний завод» 2 860 200,00 грн та судовий збір в розмірі 33 280,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про укладання 17.12.2024 між Приватним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль», як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південний енерготехнічний завод», як підрядником, Договору виконання робіт на проектування та будівництво №1047. На виконання умов Договору та з метою забезпечення належного виконання позивачем своїх договірних зобов`язань між ТОВ «Південний енерготехнічний завод» та АТ «АЛЬТБАНК» було укладено Договір про надання гарантії №115703/GL-147, на підставі якого Банком були видані банківські гарантії, зокрема банківська гарантія №115703/GL-147/3 на суму 2 860 200,00 грн на користь ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» як бенефіціара.
Товариство зазначає, що після укладення Договору позивач приступив до його виконання та виконав повний комплекс проектних, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, необхідних для створення та введення в експлуатацію об`єкта будівництва. За даними позивача, у результаті виконання ним своїх договірних зобов`язань об`єкт будівництва було фактично створено, змонтовано, введено в експлуатацію та передано замовнику.
При цьому, за даними позивача, незважаючи на фактичне виконання Договору, прийняття результатів робіт, введення об`єкта в експлуатацію та відсутність будь-яких невиконаних зобов`язань позивача перед відповідачем, 21.05.2026 ПрАТ «МИКОЛАЇВСЬКА ТЕЦ» звернулося до АТ «АЛЬТБАНК» із вимогою про сплату коштів за банківською гарантією №115703/GL-147/3, посилаючись на нібито недотримання позивачем строків виконання робіт та невиконання зобов`язань за Договором. Відповідну вимогу Банк отримав 25.05.2026. Після отримання зазначеної вимоги АТ «АЛЬТБАНК» звернулося до позивача із письмовою вимогою про перерахування коштів у сумі 2 860 200,00 грн у зв`язку з реалізацією банківської гарантії. 01.06.2026 позивач перерахував, а відповідач отримав грошові кошти в сумі 2 860 200,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №49732 від 01.06.2026.
Позивач вважає, що звернення відповідача до Банку із вимогою про сплату коштів за банківською гарантією вже після прийняття результатів робіт та введення об`єкта в експлуатацію суперечить правовій природі банківської гарантії як способу забезпечення виконання зобов`язання та призвело до безпідставного набуття відповідачем грошових коштів за рахунок позивача. Позивач вказує, що у спірних правовідносинах відсутній сам гарантійний випадок, для забезпечення якого видавалася банківська гарантія, оскільки основне зобов`язання позивачем виконано, результат робіт прийнято відповідачем без зауважень, об`єкт введено в експлуатацію та використовується за своїм функціональним призначенням.
На переконання позивача, за наведених обставин отримання відповідачем коштів за банківською гарантією після завершення будівництва, введення об`єкта в експлуатацію, його прийняття замовником без будь-яких зауважень та підтвердження належного виконання позивачем договірних зобов`язань є безпідставним та таким, що призвело до неправомірного набуття відповідачем майна за рахунок позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням позивача на приписи ст. ст. 27, 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.ст. 526, 546, 560-563, 610, 612, 846, 875, 882, 1212 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява б/н від 16.07.2026 (вх. № 10336/26 від 16.07.2026) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
По-перше, відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Всупереч наведеним вимогам, позовна заява відповідних відомостей не містить.
Таким чином, позивачами оформлено позовну заяву без дотримання вимог п. 6 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід позивачу слід надати письмові відомості щодо вжиття (або невжиття) заходів досудового врегулювання спору.
По-друге, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Всупереч наведеним вимогам, позовна заява відповідних відомостей не містить.
Таким чином, позивачами оформлено позовну заяву без дотримання вимог п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід позивачу слід надати письмові відомості щодо вжиття (або невжиття) заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
По-третє, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
Всупереч наведеним вимогам, позовна заява відповідних відомостей не містить. Сама лише вказівка на розмір таких витрат в сумі 103 280,00 грн не може вважатися розрахунком, а є лише констатацією розміру таких витрат.
Таким чином, позивачами оформлено позовну заяву без дотримання вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
По-четверте, відповідно до приписів абз. 1 ч. 7 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
Згідно з ч. 7 ст. 164 ГПК України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Всупереч наведеним вимогам, позивачем у позові про стягнення з відповідача грошових коштів не було зазначено реквізитів рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг. Крім того, не надано документ, що підтверджує наявність відповідного рахунку.
Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог ч. 7 ст. 162 ГПК України, ч. 7 ст. 164 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід зазначити реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг, а також надати документ, що це підтверджує.
По-п`яте, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року 3328 гривень.
Предметом позову у даній справі є майнова вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 2 860 200,00 грн.
За такого, та з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» щодо застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі, судовий збір за подання у даній справі позовної заяви, сформованої в системі «Електронний суд» повинен складати: 34 322,40 грн (2 860 200,00 грн * 1,5 * 0,8).
Позивачем до позову в якості доказів сплати судового збору надано платіжну інструкцію № 1510 від 04.06.2026 на суму 33 280,00 грн.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.
Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа.
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Для перерахування судового збору за позовними заявами, які подаються до Господарського суду Миколаївської області, встановлені наступні банківські реквізити:
Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг м.Миколаїв/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030
Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача: UA588999980313121206083014478
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).
Вказана інформація є загальнодоступною і розміщена, зокрема, на офіційному сайті Господарського суду Миколаївської області у веб-порталі Судова влада України за покликанням: https://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/gromadyanam/tax2/
Разом з тим, додана до позовної заяви платіжна інструкція № 1510 від 04.06.2026 свідчить про те, що судовий збір в сумі 33 280,00 грн сплачено позивачем на інші, ніж зазначено вище, реквізити, а саме на рахунок отримувача UA 83 899998 0313191206084014478, у призначенні платежу зазначено «101 39466459;Судовий збір за позовом ТОВ "Південний Енерготехнічний Завод" Миколаївський окружний адміністративний суд».
З наведеного суд доходить висновку, що позивачем до позовної заяви не подано доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, ч. 7 ст. 164 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а саме за наведеними вище реквізитами у розмірі 34 322,40 грн.
По-шосте, відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається, зокрема, на Договір на виконання робіт на проектування та будівництво № 1047 від 17.12.2024. Зі змісту вказаного Договору вбачається, що Додатки до договору є його невід`ємною частиною (п. 1.1). Розділом 20 Договору передбачено наявність 13 Додатків до нього, водночас, жодного із вказаних додатків суду надано не було.
Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід надати суду всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний енерготехнічний завод» б/н від 16.07.2026 (вх. № 10336/26 від 16.07.2026) залишити без руху.
2. Товариству з обмеженою відповідальністю «Південний енерготехнічний завод» усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Південний енерготехнічний завод», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Семенчук
Судове рішення № 138362101, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 21.07.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 915/904/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: