Рішення № 138361843, 21.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2026 р. м. Київ Справа № 910/5181/26

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО», Київська обл., Обухівський р-н, місто Українка

до Приватного підприємства «ФЛЕМОС», місто Київ

про стягнення заборгованості з орендної плати

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/5181/26 за позовом Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» №10-2783 від 30.04.2026 року (вх. №371/26 від 25.05.2026) (далі позивач) до Приватного підприємства «ФЛЕМОС» (далі відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за Договором оренди №21/3/1 від 14.07.2022 року за період з 01.03.2023 по 03.05.2023 у сумі 381324,08 грн., пені за несвоєчасні розрахунки з орендної плати у розмірі 91729,29 грн., інфляційних нарахувань за несвоєчасний розрахунок у сумі 108449,95 грн., 3% річних у розмірі 34737,00 грн., а всього грошових коштів у сумі 616240,32 грн.

Ухвалою суду від 29.05.2026 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» №10-2783 від 30.04.2026 року (вх. №371/26 від 25.05.2026) до Приватного підприємства «ФЛЕМОС» про стягнення заборгованості з орендної плати залишено без руху.

До суду від позивача надійшла заява №10-345 від 02.06.2026 року (вх. №9716/26 від 03.06.2026) про усунення недоліків вказаної позовної заяви.

Розглянувши подану позивачем заяву №10-345 від 02.06.2026 року (вх. №9716/26 від 03.06.2026) про усунення недоліків, суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 29.05.2026 року.

Ухвалою суду від 04.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5181/26 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Судом враховано, що ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 направлено відповідачу на юридичну адресу згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, ухвалу суду у справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua. Інформацію про розгляд справи №910/8151/26 оприлюдено на сайті «Судова влада України». Однак, ухвала суду надіслана на адресу відповідача повернута без вручення із зазначенням причини: «за закінченням встановленого терміну зберігання», що підтверджується відомостями з трекінгу Укрпошта №R067192307128.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ПАТ «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС (за договором - Орендодавець) та «ФЛЕМОС» (за договором - Орендар) 14.07.2022 укладено Договір оренди №21/3/1 (далі Договір), згідно умов п.1.1 якого, на умовах та в порядку, передбаченому цим Договором, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне цільове користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно Орендодавця, а саме: частина Тимчасового вугільного причалу залізобетонного, інвентарний номер 00000020, довжиною 390 погонних метрів, та частину Вугільного складу, інвентарний номер 00005376, площею 27000 м, яке розташоване за адресою: вулиця Промислова 11 , м. Українка, Обухівського району Київської області.

Згідно п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору, передача Об`єкта оренди Орендарю, повернення Об`єкта оренди Орендарем за цим Договором здійснюються виключно на підставі Акта приймання-передачі Об`єкта оренди, підписаного уповноваженими представниками Сторін та скріпленого печатками Сторін (за наявності). Об`єкт оренди передається Орендарю протягом тридцяти календарних днів з дати набрання чинності цим Договором. Об`єкт оренди вважається переданим Орендарю з дати підписання Сторонами Акта приймання-передачі Об`єкта оренди.

Відповідно до п. 3.1 Договору, за користування Об`єктом оренди, визначеним у п.1.1. цього Договору, Орендар сплачує Орендодавцю плату, місячний розмір якої на момент укладання цього Договору становить 129847,24 грн., без ПДВ, а саме: за частину Тимчасового вугільного причалу-залізобетонного, інвентарний номер 00000020, довжиною 390 погонних метрів 12220,50 грн. без ПДВ; за частину Вугільного складу, інвентарний номер 00005376, площею 27000 кв. м - 117626,74 грн. без ПДВ.

Згідно п. 3.2, 3.3 Договору, Орендна плата, яка справляється з Орендаря, складається з плати за користування Об`єктом оренди і плати за користування земельною ділянкою відповідно до п. 2.8. Договору. Плата за користування земельною ділянкою сплачується у вигляді відшкодування Орендодавцю земельного податку. Орендар сплачує відшкодування земельного податку пропорційно площі орендованого ним Об`єкта оренди. Розмір відшкодування земельного податку визначається розрахунковим методом та становить 4858,46 грн., без ПДВ за місяць.

Розмір орендної плати за перший календарний місяць оренди встановлюється в сумі 134705,70 грн., крім того ПДВ в сумі 26941,14 грн., всього 161646,84 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за місяць, що передував попередньому. (Орендна плата за місяць N) = (Орендна плата за місяць N-1) * (Індекс інфляції за місяць N-2) де (Орендна плата за місяць N) - розмір орендної плати, що підлягає сплаті у звітному місяці (наприклад, березень 2020 року); (Орендна плата за місяць N-1) - розмір орендної плати, що підлягав сплаті у попередньому від звітного місяця (за умовами прикладу - це лютий 2020року); (Індекс інфляції за місяць N-2) - індекс інфляції за місяць, що передував попередньому (за умовами прикладу - це січень 2020 року) (п.п. 3.4, 3.5 Договору).

У разі, якщо індекс інфляції у відповідному місяці (індекс інфляції за місяць N-2) мав від`ємне (мінусове) значення або дорівнював нулю, розмір орендної плати за звітний місяць (орендна плата за місяць N) встановлюється в розмірі орендної плати за попередній місяць (орендна плата за місяць N-1) (п.3.6. Договору).

Відповідно до пп. 3.7.1, 3.7.2 п. 3.7 Договору, орендна плата сплачується Відповідачем за перший місяць у повному обсязі в день підписання акту приймання передачі об`єкта оренди, а надалі орендна плата , що підлягає сплаті у звітному місяці сплачується в повному обсязі авансом не пізніше останнього календарного дня місяця, що передує звітному.

Датою початку строку нарахування орендної плати вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі під час передачі об`єкта оренди орендарю (п.3.8. Договору). Датою закінчення строку нарахування орендної плати вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі під час повернення об`єкта оренди орендодавцю (п.3.9. Договору).

Підпунктом 4.2.3 п. 4.2 Договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату в розмірі та в порядку, передбаченому Розділом 3 цього Договору. Своєчасно і в повному обсязі сплатити завдаток в розмірі та в порядку, передбаченому Розділом 3 цього Договору.

У п. 11.1 Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення їх печатками (за наявності), але не раніше отримання відповідного рішення Наглядової ради Орендодавця, та діє до 13.06.2015 року. Строк оренди за цим Договором складає 35 календарних місяців з дати, визначеної у пункті 11.1. цього Договору (п. 11.2 Договору).

14.07.2022 сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди до договору, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв об`єкт оренди, а саме: частину тимчасового вугільного причалу-залізобетонного, інвентарний номер 00000020, довжиною 390 погонних метрів, та частину вугільного складу, інвентарний номер 00005376, площею 27000 кв. м, які розташовані за адресою: вулиця Промислова 1Ґ, місто Українка, Обухівський район, Київська область.

Як зазначено позивачем, сторони щомісячно починаючи з липня 2022 складали та підписували акти надання послуг, які підтверджують розміри щомісячної орендної плати. Однак, відповідачем послуги з оренди оплачено частково, а саме, 26.10.2022 на суму 169381,18 грн.

У зв`язку з невиконанням умов Договору в частині своєчасної оплати послуг з оренди, позивач у лютому 2023 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПП «ФЛЕМОС» заборгованості за період липень 2022 - січень 2023 у розмірі 1133987,00 грн., а також, пені, інфляційних втрат та 3% річних. Рішенням Господарського суду Київської області від 21.11.2023 у справі №910/5666/23 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Приватного підприємства «Флемос» задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства «Флемос» на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 1133987,94 грн. основного боргу, 132097,47 грн. пені, 39499,71 грн. інфляційних втрат, 11791,36 грн. 3% річних та 19760,65 грн. судового збору.

03.05.2023 на адресу позивача від відповідача надійшов лист №01-2412/2023 від 03.05.2023, згідно якого, ПП «ФЛЕМОС» просив достроково розірвати Договір оренди №21/3/1 від 14.07.2022 та надіслав Акт приймання передачі (повернення) об`єкту оренди від 03.05.2023, який в той же день підписаний сторонами. Таким чином, сторони погодились, що Договір оренди №21/3/1 від 14.07.2022 припинив дію 03.05.2023.

Так, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 381324,08 грн, яка виникла після звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості в межах справи №910/5666/23, зокрема, за період з 01.03.2023 по 03.05.2023.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 2 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем підписано Акти надання послуг за Договором від 31.03.2023 року, 30.04.2023 року, від 03.05.2023 року, згідно яких, орендар прийняв надані послуги (оренди), а загальна вартість оренди становить 381324,08 грн., претензій щодо якості, повноти, строків та обсягу в цілому орендар до орендодавця не заявляв.

Відповідачем зобов`язання з оплати орендної плати не виконано, у зв`язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 381324,08 грн. за період дії Договору, а саме, за період з 01.03.2023 по 03.05.2023 (дата припинення Договору оренди).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що у встановлений Договором строк і станом на день прийняття рішення, відповідач свої зобов`язання з оплати орендної плати за користування орендованим майном не виконав, доказів протилежного не надав. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 381324,08 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи Актами наданих послу за Договором від 31.03.2023 року, 30.04.2023 року, від 03.05.2023 року, які підписано представниками обох сторін без зауважень, та відповідачем не спростована.

В процесі розгляду справи відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування орендованим майном за Договором.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 381234,08 грн. є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 91729,29 грн. пені нарахованої на заборгованість відповідача за кожним актом надання послуг за загальний період з 01.03.2023 по 31.10.2023, а також інфляційні втрати у сумі 108449,95 грн. та 3% річних у сумі 34737,00 грн., нараховані на заборгованість відповідача за кожним актом надання послуг за загальний період з 01.03.2023 по 31.03.2026, згідно виконаного ним розрахунку.

Згідно п.8.4. Договору, за несвоєчасну сплату орендної плати за цим Договором Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що розмір пені, нарахованої на заборгованість відповідача є більшим і складає 92163,88 грн., однак, позивачем розмір пені визначено у сумі 91729,29 грн., тому, стягненню підлягає зазначена сума, оскільки, суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, розмір 3% річних є більшим і складає 34737,45 грн., а інфляційних втрат складає 108451,06 грн., однак, позивачем розмір 3% річних визначено у сумі 34737,00 грн., а розмір інфляційних втрат визначено у сумі 108449,95 грн. тому, стягненню підлягають зазначені суми, оскільки, суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Крім того, позивач просив суд зазначити в рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Згідно ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов`язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що зазначення про нарахування відсотків або пені є правом суду, а не обов`язком, враховуючи відсутність доказів ухилення відповідача від виконання рішення, а також те, що позивачем в порушення ч. 10 ст. 238 ГПК України заявлено про нарахування і 3% річних і пені одночасно, а також, інфляційних втрат, що взагалі не передбачено нормами ст. 238 ГПК України, суд не вбачає підстав для застосування п. 10 ст. 238 ГПК України.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки, позивачем подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору, що підлягав сплаті становить 7394,88 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 9243,60 грн., тобто, внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, у зв`язку з чим, на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у розмірі 1848,72 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Однак, в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «ЦЕНТРЕНЕРГО» до Приватного підприємства «ФЛЕМОС» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Флемос» (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 30-В, код ЄДРПОУ 35443265) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, Обухівський район, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, код ЄДРПОУ 22927045) в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08720, Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Промислова, будинок 1, код ЄДРПОУ 00131334) 381324 (триста вісімдесят одну тисячу триста двадцять чотири) грн. 08 коп. заборгованості, 91729 (дев`яносто одну тисячу сімсот двадцять дев`ять) грн. 29 коп. пені, 108449 (сто вісім тисяч чотириста сорок дев`ять) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 34737 (тридцять чотири тисячі сімсот тридцять сім) грн. 00 коп. 3% річних та 7394 (сім тисяч триста дев`яносто чотири) грн. 88 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць