Рішення № 138361842, 21.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1609/26

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕККАНІСКА», місто Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГ КРАФТ», Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора

про стягнення грошових коштів

без виклику представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕККАНІСКА» №1-260526 від 29.05.2026 року (вх. №10430 від 29.05.2026) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГ КРАФТ» (далі відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 583347,91 грн., з яких: 409271,32 грн. заборгованості, 81854,26 грн. штрафу, 58138,94 грн. пені, 19174,08 грн. 3% річних14909,31 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 02.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1609/26 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕККАНІСКА» (за договором орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР БУД ІНВЕСТ» (за договором - орендар) 19.04.2021 року укладено Договір оренди обладнання №6-190421 (далі Договір), згідно умов п. 1.1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, перелік якого визначається Орендарем у Договорі або відповідних додатках до нього. Орендар Використовує отримане за цим Договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього Договору.

Згідно п. 4.1 Договору, Орендодавець передає обладнання в оренду за адресою, вказаною у акті передачі обладнання в оренду. Акт передачі обладнання в оренду містить інформацію про перелік обладнання, що передається в оренду, його відновну вартість, вартість послуг з оренди обладнання щодо кожної одиниці обладнання яке передається Орендарю без врахування ПДВ, а також адресу безпосередньої експлуатації обладнання Орендарем.

Орендна плата нараховується в розмірі, встановленому Орендодавцем за відповідний орендний період, попередньо узгоджений сторонами. Вартість фактично наданих Орендарю послуг з оренди обладнання визначається у актах надання послуг. Розмір орендної плати за добу користування кожною одиницею обладнання погоджується сторонами у рахунках на оплату, актах надання послуг, актах передачі обладнання в оренду. Ціною Договору є сума (загальна вартість) всього обсягу отриманих Орендарем послуг з оренди обладнання за цим Договором. Оплата Орендарем послуг з оренди обладнання відбувається у порядку передоплати на підставі рахунка на оплату у розмірі 100% від загального розміру плати за запланований період оренди, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідного рахунка від Орендодавця. У будь-якому випадку Орендар зобов`язаний сплатити орендну плату за час фактичного користування обладнанням не пізніше 5 (п`ятого) числа наступного за звітнім місяця, за звітній місяць, незалежно від наявності у Орендаря відповідного рахунка на оплату (п.п. 5.1-5.5. Договору).

Згідно п.п. 7.1, 7.2 Договору, початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, за який нараховується орендна плата, починається з дня укладення сторонами акта передачі обладнання в оренду, та закінчується днем укладення акту повернення обладнання з оренди. Строк оренди кожної одиниці обладнання за цим Договором визначається Орендарем.

У п. 8.1 Договору сторони погодили, що цей Договір укладений строком на один календарний рік та вступає в силу з моменту його підписання Сторонами. Якщо Сторони не висунули бажання про припинення дії цього Договору до моменту або у момент закінчення строку його дії, дія такого Договору вважається продовженою на відповідний наступний календарний рік.

Підпунктом 2.1.3 п. 2.1 Договору передбачено, що Орендодавець зобов`язаний за фактом належного надання Орендодавцем/прийняття Орендарем послуг з тимчасового оплатного користування обладнанням, направляти Орендареві для укладення (в т.ч. у електронному вигляді у порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність») акти надання послуг щодо всього обсягу отриманих Орендарем послуг з тимчасового оплатного користування обладнанням за відповідний період/строк, не пізніше 5-го (п`ятого) календарного дня з моменту закінчення відповідного орендного періоду, але в будь-якому випадку не пізніше першого числа наступного за звітнім місяця.

Позивачем зазначено, що ним надано, а відповідачем прийнято за період з 01.04.2025 року по 31.08.2025 року послуги з тимчасового оплатного користування (оренди) підйомним обладнанням на загальну суму 695450,14 грн., що підтверджується укладеними між сторонами в електронній формі Актами надання послуг №1545 (29.04.2025) на загальну суму 7050,00 грн.; №1454 (30.04.2025) на загальну суму 22500,00 грн.; №1455 (30.04.2025) на загальну суму 14400,00 грн.; №1456 (30.04.2025) на загальну суму 16500,06 грн.; №1879 (15.05.2025) на загальну суму 14300,05 грн.; №2027 (16.05.2025) на загальну суму 15300,00 грн.; №2029 (16.05.2025) на загальну суму 35100,00 грн.; №2028 (31.05.2025) на загальну суму 12600,00 грн.; №2030 (31.05.2025) на загальну суму 37800,00 грн.; №2032 (31.05.2025) на загальну суму 12600,00 грн., залишок грошового зобов`язання за яким становить 2364,03 грн.; №2033 (31.05.2025) на загальну суму 19500,00 грн.; №2196 (31.05.2025) на загальну суму 32400,00 грн.; №2184 (09.06.2025) на загальну суму 15500,00 грн. залишок грошового зобов`язання за яким становить 157,18 грн.; №2336 (16.06.2025) на загальну суму 45000,00 грн.; №2637 (30.06.2025) на загальну суму 19800,00 грн.; №2638 (30.06.2025) на загальну суму 22500,00 грн.; №2639 (30.06.2025) на загальну суму 61200,00 грн.; №2744 (08.07.2025) на загальну суму 14400,00 грн.; №3208 (31.07.2025) на загальну суму 22050,00 грн.; №3224 (31.07.2025) на загальну суму 85700,00 грн. залишок грошового зобов`язання за яким становить 47600,00 грн.; №3380 (01.08.2025) на загальну суму 2250,00 грн.; №3775 (31.08.2025) на загальну суму 46800,00 грн.; №3776 (31.08.2025) на загальну суму 70200,00 грн.; №3777 (31.08.2025) на загальну суму 49700,00 грн.

Однак, ТОВ «ПАРТНЕР БУД ІНВЕСТ» свої зобов`язання за Договором в частині оплати наданих послуг з тимчасового оплатного користування (оренди) підйомним обладнанням виконав частково, сплативши на користь позивача 63678,79 грн., у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 631471,32 грн.

05.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР БУД ІНВЕСТ» (за договором первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГ КРАФТ» (за договором новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕККАНІСКА» (за договором - кредитор) укладено Договір про заміну зобов`язаної сторони (переведення боргу) №02-11/2025 (далі Договір про переведення боргу), відповідно до п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник у грошовому зобов`язанні, яке виникло на підставі основного договору та станом на день підписання цього Договору становить 631471,32 грн., в т.ч. ПДВ (20%) (надалі Основний договір), за згодою кредитора замінюється Новим боржником, який приймає на себе всі зобов`язання за названим у цьому пункті Основним договором в межах визначеної вище суми боргу.

Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає до виконання за власний рахунок грошові зобов`язання на загальну суму 631471,32 грн., що виникли на підставі виконання Первісним боржником зобов`язань згідно умов Основного договору, станом на 19.09.2025 року (п. 2.1 Договору про переведення боргу).

Відповідно до п. 6.1 Договору про переведення боргу, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Як зазначено позивачем, відповідач виконав свої зобов`язання частково, сплативши на користь позивача 222200,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №8494 від 28.11.2025 року на суму 100000,00 грн.; №8547 від 12.12.2025 року на суму 70000,00 грн.; №8638 від 30.12.2025 року на суму 52200,00 грн., отже, залишок невиконаного відповідачем грошового зобов`язання становить 409271,32 грн.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно п. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕККАНІСКА» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР БУД ІНВЕСТ» (орендар) 19.04.2021 року укладено Договір оренди обладнання №6-190421, згідно умов п. 1.1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, перелік якого визначається Орендарем у Договорі або відповідних додатках до нього. Орендар Використовує отримане за цим Договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього Договору.

Сторонами в електронній формі складено та підписано шляхом накладення електронних підписів Акти надання послуг №1545 від 29.04.2025; №1454 від 30.04.2025; №1455 від 30.04.2025; №1456 від 30.04.2025; №1879 від 15.05.2025; №2027 від 16.05.2025; №2029 від 16.05.2025; №2028 від 31.05.2025; №2030 від 31.05.2025; №2032 від 31.05.2025, №2033 від 31.05.2025; №2196 від 31.05.2025; №2184 від 09.06.2025; №2336 від 16.06.2025; №2637 від 30.06.2025; №2638 від 30.06.2025; №2639 від 30.06.2025; №2744 від 08.07.2025; №3208 від 31.07.2025; №3224 від 31.07.2025; №3380 від 01.08.2025; №3775 від 31.08.2025; №3776 від 31.08.2025; №3777 від 31.08.2025 695450,14 грн.

При цьому, судом враховано, що згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису завершує створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги. При цьому, копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Згідно ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч. 5, 6 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Відповідно до абз. 8-9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні документи, складені в т.ч. в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. При цьому, якщо первинний документ містить інформацію про дату (період) надання послуг, виконання робіт або найму (оренди), то відсутність передбачених абзацами шостим і сьомим цієї частини реквізитів із сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря) не є порушенням вимог до оформлення первинного документа, за умови що такий порядок документування господарських операцій передбачено договором, укладеним у письмовій формі, і такі господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивачем на користь ТОВ «ПАРТНЕР БУД ІНВЕСТ» були надані послуги у загальному розмірі 695450,14 грн., що підтверджується вказаними вище актами наданих послуг. ТОВ «ПАРТНЕР БУД ІНВЕСТ» свої зобов`язання за Договором в частині оплати наданих послуг з тимчасового оплатного користування (оренди) підйомним обладнанням виконав частково, сплативши на користь позивача 63678,79 грн., у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 631471,32 грн.

Водночас, 05.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР БУД ІНВЕСТ» (за договором первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГ КРАФТ» (за договором новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕККАНІСКА» (за договором - кредитор) укладено Договір про заміну зобов`язаної сторони (переведення боргу) №02-11/2025 (далі Договір про переведення боргу), відповідно до п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник у грошовому зобов`язанні, яке виникло на підставі основного договору та станом на день підписання цього Договору становить 631471,32 грн., в т.ч. ПДВ (20%) (надалі Основний договір), за згодою кредитора замінюється Новим боржником, який приймає на себе всі зобов`язання за названим у цьому пункті Основним договором в межах визначеної вище суми боргу. Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає до виконання за власний рахунок грошові зобов`язання на загальну суму 631471,32 грн., що виникли на підставі виконання Первісним боржником зобов`язань згідно умов Основного договору, станом на 19.09.2025 року (п. 2.1 Договору про переведення боргу).

Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 521 ЦК України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень ст. 513 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як визначено ст. 522 ЦК України, новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Судом встановлено, що Договором про переведення боргу від 05.11.2025 року сторонами у даній справі визнано існування заборгованості у розмірі 631471,32 грн. Строк розрахунків за Договором про переведення боргу від 05.11.2025 року визначено у строки передбачені Основним договором (п. 5.5 Договору). Після укладення Договору про переведення боргу відповідачем сплачено на користь позивача 222200,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 409271,32 грн., що відповідачем під час розгляду справи не спростовано, доказів протилежного не надано.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, повно та всебічно дослідивши обставини справи, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами під час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 409271,32 грн. є обґрунтованими, підтвердженими відповідними доказами, а тому підлягають задоволенню судом.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за Договором в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг, позивач просить стягнути з відповідача 58138,94 грн. пені, 19174,08 грн. 3% річних, 14909,31 грн. інфляційних втрат, 81854,26 грн. штрафу, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 409271,32 грн. за період з 06.12.2025 по 26.05.2026, згідно виконаного ним розрахунку.

Згідно п. 3.1 Договору про переведення боргу, Новий боржник бере на себе всі зобов`язання та відповідальність Первісного боржника перед Кредитором за Договором оренди обладнання від 19.04.2021 №6-190421, у т.ч. зобов`язання щодо проведення розрахунків, а також відповідальність за вчинення їх прострочення. Грошове зобов`язання виконується Новим боржником у порядку, строки та на умовах, передбачених Основним договором.

Згідно п. 6.2 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Орендарем грошових зобов`язань, що виникають на підставі цього Договору, Орендар зобов`язаний сплатити на користь Орендодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 10 (десять) процентів річних, пеню від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день такого прострочення, а також штраф у розмірі 20% від суми невиконаного або неналежно виконаного Орендарем грошового зобов`язання. Нарахування пені за порушення Орендарем грошового зобов`язання згідно п. 6.2. цього Договору не обмежується шестимісячним строком та нараховується за весь час невиконання або неналежного виконання Орендарем грошового зобов`язання (п. 6.3 Договору).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 58138,94 грн. нарахованої на заборгованість відповідача у сумі 409271,32 грн. за період з 06.12.2025 по 26.05.2026 судом встановлено, що розмір пені, нарахованої на заборгованість відповідача є більшим і складає 58475,34 грн., однак, позивачем розмір пені визначено у сумі 58138,94 грн., тому, стягненню підлягає зазначена сума, оскільки, суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог.

Також, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає штраф, передбачений п. 6.2 Договору у розмірі 20% від суми невиконаного або неналежно виконаного Орендарем грошового зобов`язання, що складає 81854,26 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що розмір 10% річних є більшим і складає 19286,21 грн., а розмір інфляційних втрат складає 24718,91 грн., однак, позивачем розмір 10% річних визначено у сумі 19174,08 грн., а розмір інфляційних втрат визначено у сумі 14909,31 тому, стягненню підлягають зазначені суми, оскільки, суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки, позивачем подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору, що підлягав сплаті становить 7000,17 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 8750,22 грн., тобто, внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, у зв`язку з чим, на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у розмірі 1750,04 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Однак, в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕККАНІСКА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГ КРАФТ» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГ КРАФТ» (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Калинова, буд. 2, офіс 14, код ЄДРПОУ 41257387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕККАНІСКА» (04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 1, код ЄДРПОУ 35411500) 409271 (чотириста дев`ять тисяч двісті сімдесят одну) грн. 32 коп. заборгованості, 81854 (вісімдесят одну тисячу вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 26 коп. штрафу, 58138 (п`ятдесят вісім тисяч сто тридцять вісім) грн. 94 коп. пені, 19174 (дев`ятнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 08 коп. 10% річних, 14909 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 31 коп. інфляційних втрат та 7000 (сім тисяч) грн. 17 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць