Рішення № 138361557, 20.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026Справа № 910/6776/26

Суддя Погрібна С.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (адреса: 03117, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65; код ЄДРПОУ: 30115243)

до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР - ПОЛІС" (адреса: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 14, літ. А; код ЄДРПОУ: 19350062)

про стягнення коштів

без виклику сторін,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі - позивач / ПрАТ «СГ «ТАС») до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР - ПОЛІС" (далі - відповідач / ПрАТ «СК «ІНТЕР - ПОЛІС») про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 156 255, 87 грн, нараховані на зазначену суму заборгованості 3% річних у розмірі 577,93 грн та пеню у розмірі 5 779,33 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач, порушуючи вимоги чинного законодавства України не виконав обов`язок щодо виплати страхового відшкодування у зв`язку із завданням шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) майну власника автотранспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою суду від 09.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

19.06.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 07-11/50060/26), в якому заперечував проти задоволення позовних вимог.

Зазначив, що учасниками ДТП 15.12.2025 у Європротоколі не визначена сторона, яка визнала свою вину.

Також зазначив, що до Європротоколу не долучено фото з місця ДТП. На наявних фото зафіксовано лише пошкодження транспортних засобів, зроблені в різних місцях їх розташування, а не безпосередньо на місці ДТП.

Позивач позбавив відповідача можливості участі у встановлені розміру завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди потерпілому.

За викладених обставин, у ПАТ «СК «ІНТЕР-ПОЛІС» не виникло зобов`язань за умовами Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 226299173.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача пеня та 3 % річних задоволенню не підлягають, у зв`язку із недоведеністю звернення позивача із відповідною заявою до відповідача.

24.06.2026 позивач подав до суду відповідь на відзив (вх. № 07-11/51523/26), в якій зазначив, що система «Електронний європротокол» Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) функціонує за чітко визначеним цифровим алгоритмом.

Складання Європротоколу в електронній формі технічно унеможливлює його успішне завершення, якщо один із водіїв не обере статус винуватця, а інший - потерпілого. Факт підписання Європротоколу обома водіями за допомогою КЕП чи СМС-паролів є беззаперечним доказом досягнення згоди щодо обставин ДТП та визнання вини.

Згідно з офіційним витягом системи «Електронний європротокол» (номер 32D7BD77DC5B), у розділі « 2-й учасник ДТП» (водій ОСОБА_1 ) чітко обрано обставини події: «під час повороту ліворуч, під час порушення знаку переваги руху або червоного світла».

Натомість, у розділі « 1-й учасник ДТП» (водій ОСОБА_2 ) обрано статус: «немає обраних обставин ДТП», що вказує на відсутність порушень з його боку.

Твердження відповідача про те, що схема не містить дорожніх знаків та розмітки, є неправдивим, оскільки на 8 сторінці Електронного європротоколу міститься «Обрана схема ДТП», на якій чітко графічно нанесені назви вулиць та дорожня розмітка.

Під час розгляду справи по суті, судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи та встановлено обставини.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

31.01.2025 між ПрАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_3 укладено Договір комплексного страхування № FО-02314140, предметом якого є передача Страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування (транспортний засіб Кіа К5, д.н.з. НОМЕР_1 ), страховику на умовах, визначених Законом 3720, що також підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 226854343.

15.12.2025 у м. Дніпро відбулась ДТП за участю транспортного засобу Кіа К5, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується електронним Європротоколом № 32D7BD77DC5B, складений учасниками ДТП.

Відповідно до змісту вищезазначеного Європротоколу вбачається, що у ДТП, яка відбулася 15.12.2025, було задіяно два транспортних засоби, зокрема: Кіа К5, д.н.з. НОМЕР_1 (1-й учасник ДТП), та Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_2 (2-й учасник ДТП). При цьому, обставинами ДТП 2-го учасника ДТП зазначені: під час повороту ліворуч, під час порушення знаку переваги руху або червоного світла.

15.12.2025 ОСОБА_3 (страхувальник) звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» з заявою про настання 15.12.2025 події та з заявою про страхову виплату.

05.01.2026 представником позивача проведено огляд пошкодженого транспортного засобу Кіа К5, д.н.з. НОМЕР_1 , та складено акт огляду транспортного засобу № 104505.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 92537456 від 07.01.2026 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Кіа К5, д.н.з. НОМЕР_1 (після перереєстрації ТЗ, д.н.з. НОМЕР_3 ) становить 156 255, 87 грн.

На підставі страхового Акту № 03901/20/926 від 02.02.2026 ПрАТ «СГ «ТАС» прийнято рішення про виплату суми страхового відшкодування у розмірі 156 255,87 грн, які 04.02.2026 були перераховані позивачем на банківські реквізити, вказані потерпілою особою у заяві про виплату страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією № 123872 від 04.02.2026.

Також судом встановлено, що цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_2 , станом на момент ДТП, була застрахована у ПрАТ «СК «ІНТЕР - ПОЛІС» за полісом №ЕР/226299173.

ПрАТ «СГ «ТАС» направило на адресу місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 69, ПрАТ «СК «ІНТЕР - ПОЛІС» заяву про виплату страхового відшкодування вих. № 00724/9226 від 10.02.2026, яка отримана представником відповідача 20.02.2026, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

При прийнятті рішення судом враховано наступне:

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Як передбачено ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ч. 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Звіт про оцінку транспортного засобу, в тому числі і калькуляція є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається можлива, але некінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 р. у справі № 922/4013/17.

У постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі №924/625/17 суд касаційної інстанції зазначив, що звіт про оцінку транспортного засобу - лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а тому суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотехнічної експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на який проводився ремонт автомобіля.

Відповідно до п.п. 2.3., 2.4. Наказу Міністерства юстиції України 24.11.2003 № 142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» (далі - Методика) вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

20.06.2024 набрав чинності новий Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який введено в дію з 01.01.2025.

У ч. 6 розділу 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 20.06.2024 зазначено, що дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з: 1) пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи; 2) пошкодженням чи знищенням дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; 3) пошкодженням чи знищенням іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 30 цього Закону; 4) проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; 5) пошкодженням транспортного засобу внаслідок його використання для доправлення потерпілої особи до закладу охорони здоров`я, у тому числі забрудненням салону такого транспортного засобу; 6) доставкою (транспортуванням), зокрема з використанням спеціального автомобіля-евакуатора, пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий транспортний засіб не може рухатися самостійно.

Розмір страхової (регламентної) виплати у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи зменшується на суму отриманого потерпілою особою (особою, яка має право на отримання відшкодування) від особи, відповідальної за шкоду, чи від іншої особи відшкодування (компенсації), здійсненого (здійсненої) у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Компенсація витрат особи, відповідальність якої застрахована, або іншої особи, яка здійснила таке відшкодування (компенсацію), здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтею 35 цього Закону.

Загальний розмір усіх здійснених страхових (регламентних) виплат у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи не може перевищувати розмір страхової суми за таку шкоду, встановленої цим Законом.

Згідно з ч.ч. 1 - 5 ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із:

1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті;

2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України;

3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:

1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;

2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.

Під час ремонту транспортного засобу не допускається встановлення складових частин (деталей), що призведе до зміни конструкції транспортного засобу або до невідповідності технічного стану транспортного засобу правилам дорожнього руху та технічної експлуатації.

Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів.

У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 31 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди водій, причетний до такої пригоди, зобов`язаний:

1) дотримуватися передбачених Правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди;

2) вжити заходів з метою запобігання чи зменшення шкоди у подальшому;

3) повідомити іншим особам, причетним до дорожньо-транспортної пригоди, свої прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), місце проживання, назву та місцезнаходження страховика, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу, яким він керував, та надати відомості про чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

4) не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди повідомити про дорожньо-транспортну пригоду страховика, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу, яким він керував (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), а також надати відомості про місцезнаходження такого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та адресу, у тому числі електронну, для листування. Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати такі дії, він має підтвердити це документально.

У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров`ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції України спільно скласти для надання страховику (МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції України про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Водії, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого (знищеного) майна зобов`язані зберігати пошкоджене (знищене) майно, у тому числі транспортні засоби, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, до того часу, поки його не огляне представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ), а також забезпечити можливість проведення огляду пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, представниками страховика (МТСБУ).

Страховик (МТСБУ) зобов`язаний провести огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду чи в більший строк за зверненням осіб, зазначених у цій частині, щодо належного їм майна. Зазначені особи звільняються від обов`язку зберігання пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортних засобів, у тому стані, в якому воно перебувало після настання дорожньо-транспортної пригоди, якщо з причин, що не залежать від них, їхніх дій чи бездіяльності, представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, у строк, передбачений цим абзацом.

Огляд представником страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, оформляється актом огляду, що складається у двох примірниках та підписується представником страховика (МТСБУ) та потерпілою особою (її представником), один із яких надається потерпілій особі (її представнику). Акт огляду може оформлюватися у формі електронного документа відповідно до вимог законодавства.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом визначеного абзацом другим цієї частини строку, після повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, такий страховик (МТСБУ) відшкодовує потерпілій особі здійснені витрати на визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна. Визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. У разі якщо представник страховика (МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, з причини незабезпечення потерпілою особою можливості для проведення такого огляду, зазначене відшкодування не здійснюється.

Рішенням Президії МТСБУ від 13.07.2017 № 403/2017 визначено, що з 01.10.2017 Європротокол, оформлений в електронній формі, є повним аналогом Європротоколів, надісланих або пред`явлених страховику у паперовій формі.

Інструкцією щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженою Протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 17.10.2024 №609/2024, визначено порядок заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).

Відповідно до п. 5 Інструкції у разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров`ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння ДТП, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції України спільно скласти для надання страховику (МТСБУ) повідомлення про ДТП у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов`язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції України про настання ДТП.

Отже, вимогами до можливості складання на місці саме Європротоколу, є наступні чинники: відсутність травмованих серед людей; наявність в обох водіїв не більше 2-х транспортних засобів чинного поліса страхування; відсутність ознак алкогольного сп`яніння в обох водіїв; досягнення згоди водіями щодо того, хто винний в даній події. У разі невиконання хоча б однієї з зазначених умов, виклик відповідного підрозділу Національної поліції для оформлення ДТП є обов`язковим.

Ознайомившись з інтерфейсом системи «Електронний Європротокол», розміщеним на сайті МТСБУ за посиланням https://mtsbu.ua/avtocivilka/yevroprotokol, судом встановлено, що для заповнення електронного Європротоколу слід здійснити наступні кроки:

- зайти на сайт МТСБУ за посиланням;

- натиснути кнопку «Оформити»;

- ввести держномери авто та ІПН/ЄДРПОУ власників;

- додати 4 фото з місця події (з різних ракурсів); завантажити або ввести вручну дані водіїв та авто;

- вказати місце ДТП на мапі (можна увімкнути GPS для зручності);

- позначити обставини ДТП;

- обрати або намалювати схему пригоди;

- ввести дані свідків, якщо такі є;

- перевірити всю інформацію;

- підписати протокол за допомогою SMS-коду, який надходить на мобільні номери обох водіїв, або через застосунок «Дія».

Відповідно до Схеми № 3.4 додатку до Інструкції по заповненню повідомлення про дорожньо транспортну пригоду «Типові схеми дорожньо-транспортних пригод»: Обставини ДТП: 1) На перехресті нерівнозначних доріг «А» не надав дорогу «В», що рухався по головній дорозі. Висновки: «А» порушив правила проїзду перехресть (Розділ 16 ПДР).

Судом встановлено, що 15.12.2025 у м. Дніпро відбулась ДТП за участю транспортного засобу Кіа К5, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується електронним Європротоколом № 32D7BD77DC5B, складений учасниками ДТП.

Також встановлено, що до електронного Європротоколу, додані фотознімки пошкоджених транспортних засобів в ДТП 15.12.2025, та намальована Схема порушень автомобілем Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_2 , Правил дорожнього руху.

Судом враховано, що сам лише факт складення обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (електронного Європротоколу) вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.

Зі змісту електронного Європротоколу від 15.12.2025 вбачається, що розділ «обставини ДТП» містить ключову інформацію для встановлення вини та механізму події, зокрема, у змісті вищезазначеного Європротоколу зазначені обставини ДТП 2-го учасника ДТП - транспортного засобу Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_2 : «під час повороту ліворуч, під час порушення знаку переваги руху або червоного світла», отже, сторонами підтверджено вину водія транспортного засобу Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_2 , у вчиненні 15.12.2025 ДТП.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до фотознімків пошкоджених транспортних засобів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що транспортний засіб Кіа К5, д.н.з. НОМЕР_1 , має пошкодження на передній - правій стороні, а транспортний засіб Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_2 , має пошкодження на передній - лівій стороні, що підтверджує обставини ДТП, зафіксовані у Європротоколі та додатках до нього, а також вину водія транспортного засобу Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_2 .

Таким чином, дослідивши електронний Європротокол № 32D7BD77DC5B від 15.12.2025 суд встановив, що він містить усі необхідні реквізити, зокрема, інформацію про водіїв, місце скоєння ДТП, схему пригоди, фото з місця події, обставини ДТП.

При цьому, доводи відповідача щодо не встановлення вини водія транспортного засобу Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_2 , судом відхиляються як безпідставні.

Судом встановлено, що позивач виконав свій обов`язок та виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 156 255,87 грн, яка розрахована на підставі страхового Акту № 03901/20/926 від 02.02.2026 та ремонтної калькуляції № 92537456 від 07.01.2026.

Визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеної за допомогою комп`ютерної програми «Audatex», не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність.

При цьому, зазначені у вказаній ремонтній калькуляції відомості, відповідають встановленим в пункті 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків.

Відповідачем, в свою чергу, не спростовано, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Кіа К5, д.н.з. НОМЕР_1 (після перереєстрації ТЗ, д.н.з. НОМЕР_3 ), є необґрунтованою.

Судом відхиляються доводи відповідача щодо неможливості прийняти участь у визначенні розміру шкоди, завданої потерпілому у ДТП, яка сталася 15.12.2025, оскільки обов`язковий виклик страховика особи, винної у скоєнні ДТП, для проведення огляду пошкодженого транспортного засобу та визначення вартості матеріального збитку Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено.

ПрАТ «СГ «ТАС» направило на адресу місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 69, ПрАТ «СК «ІНТЕР - ПОЛІС» заяву про виплату страхового відшкодування вих. № 00724/9226 від 10.02.2026, яка отримана представником відповідача 20.02.2026, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, станом на день розгляду справи, відповідачем не відшкодовано позивачу страхове відшкодування у розмірі 156 255,87 грн. у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).

У пунктах 8.15 - 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено, що необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

З урахуванням вищезазначеного, суд не погоджується з доводами відповідача щодо не звернення позивача до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 156 255,87 грн, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів не отримання заяви ПрАТ «СГ «ТАС» про виплату страхового відшкодування вих. № 00724/9226 від 10.02.2026, яка була отримана відповідачем 20.02.2026.

Отже, у зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором комплексного страхування № FО-02314140 від 11.07.2023 позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки до нього, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто, обов`язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка відбулася 15.12.2025, покладається на ПрАТ «СК «ІНТЕР - ПОЛІС».

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу витрати у межах його ліміту відповідальності у розмірі 156 255, 87 грн.

Таким чином, враховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що має наслідком задоволення позовних вимог у цій частині.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 577,93 грн та пеню у розмірі 5779,33 грн.

Так, згідно з ч. 5 ст. 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" граничний строк для прийняття рішення за заявою про страхову (регламентну) виплату становить 60 календарних днів з дня подання заяви та всіх необхідних у відповідному страховому випадку документів, передбачених частиною третьою цієї статті, з урахуванням положень цієї частини та частини сьомої цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3, 8 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) зобов`язаний у строк, передбачений частиною п`ятою статті 32 цього Закону, письмово у спосіб, зазначений у заяві про страхову (регламентну) виплату, повідомити заявника про прийняте за його заявою рішення.

Страховик (МТСБУ) зобов`язаний здійснити страхову (регламентну) виплату протягом трьох робочих днів з дня направлення заявнику повідомлення про прийняте рішення за його заявою про здійснення такої виплати.

У разі прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати страховик (МТСБУ) зобов`язаний у повідомленні про прийняте рішення зазначити підстави для його прийняття.

У разі прострочення здійснення страхової (регламентної) виплати з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на її отримання, крім страхових виплат особі, яка проводить чи провела лікування потерпілої фізичної особи, особі, яка здійснює чи здійснила ремонт транспортного засобу, та регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 цього Закону, страховик (МТСБУ) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов`язання може бути встановлений як договором, так і законом.

За змістом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на день ухвалення даного рішення встановлений 60 - денний строк відповідачу для виплати страхового відшкодування або надання обґрунтованої відмови у здійсненні такої виплати завершився, однак, матеріали справи не мають доказів вчинення останнім виплати страхового відшкодування чи відмови у виплаті.

Перевіривши, наданий позивачем, розрахунок пені та 3% річних у розмірі суд встановив, що він є арифметично правильним, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 126, 129, 232-233, 237-238, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ІНТЕР - ПОЛІС" (адреса: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 14, літ. А; код ЄДРПОУ: 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (адреса: 03117, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65; код ЄДРПОУ: 30115243) суму страхового відшкодування у розмірі 156 255, 87 грн, нараховані на зазначену суму заборгованості, пеню у розмірі 5 779, 33 грн, 3% річних у розмірі 577, 93 грн та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення складено 20.07.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА