Ухвала суду № 138361558, 16.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.07.2026Справа № 910/2398/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Молот Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 )

до 1) Головного управління розвідки ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_11)

2) Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_4 ),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Київське квартирно-експлуатаційне управління (03186, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 30, код 22991617)

2) Військова частина НОМЕР_5 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_6 )

3) Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код 00015622)

про зобов`язання вчинити певні дії

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - самопредставництво, витяг з наказу №52 від 12.03.2025;

від відповідача 1: ОСОБА_2. - самопредстаництво, довіреність №222/7/6130 від 07.01.2026 (Головне управління розвідки МОУ);

від відповідач 2: ОСОБА_3. - самопредставництво, витяг з наказу №50агд від 20.02.2026, довіреність №224 від 17.01.2026 (Військова частина НОМЕР_3 );

від третьої особи 1: Балясний Р.Р. - самопредставництво, виписка з ЄДР (Київське квартирно-експлуатаційне управління);

від третьої особи 2: не прибув;

від третьої особи 3: Кващук Т.А. - самопредставництво, наказ про призначення (Міністерство юстиції України);

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління розвідки ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1) та Військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач 2) про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ військової частини НОМЕР_3 про примусове відчуження майна та складені на його підставі акти прийняті з порушенням вимог законодавства, а проведена на їх підставі державна реєстрація права власності за ГУР МО України на приміщення по АДРЕСА_4 є незаконною. Позивач зазначає, що на момент відчуження майно перебувало під арештом та щодо його власника діяли санкції, що унеможливлювало його відчуження, а тому спірні дії порушують право позивача на фактичне володіння майном, а тому просить суд:

- визнати незаконними дії державного реєстратора та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- індексний номер 72768195 від 23.04.2024 про реєстрацію права власності Головного управління розвідки ІНФОРМАЦІЯ_1 на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_4 ;

- індексний номер 72768269 від 23.04.2024 про реєстрацію права власності Головного управління розвідки ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру АДРЕСА_5 ;

- індексний номер 72768345 від 23.04.2024 про реєстрацію права власності Головного управління розвідки ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру АДРЕСА_6 ;

- індексний номер 72768400 від 23.04.2024 про реєстрацію права власності Головного управління розвідки ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру АДРЕСА_7 ;

- індексний номер 72768445 від 23.04.2024 про реєстрацію права власності Головного управління розвідки ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру АДРЕСА_8 ;

- індексний номер 72768503 від 23.04.2024 про реєстрацію права власності Головного управління розвідки ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру АДРЕСА_9 ;

- індексний номер 72768525 від 23.04.2024 про реєстрацію права власності Головного управління розвідки ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартиру АДРЕСА_10 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, постановлено позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів доплати судового збору у розмірі 4 659,20 грн.

12.03.2026 в межах строку, встановленого ухвалою суду від 09.03.2026, від позивача надійшла заява із усуненими недоліками на виконання ухвали суду від 09.03.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 відкрито провадження у справі № 910/2398/26 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.04.2026 о 11:00 год; учасникам справи встановлено строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог.

20.03.2026 в системі "Електронний суд" представником третьої особи 3 сформовано письмові пояснення.

У зв`язку з перебуванням судді Демидової М.О. 14.04.2026 у відпустці, ухвалою суду від 24.03.2026 судове засідання призначено на 16.04.2026. Ухвалено розгляд справи здійснювати у закритому судовому засіданні.

26.03.2026 представник відповідача-1 подав до суду заяву про залишення позову без руху у зв`язку із тим, що позовні вимоги не конкретизовані, до заяви не додано ані оспорюваного наказу військової частини, ані актів про примусове відчуження або вилучення майна, не сплачено у повному обсязі судовий збір.

31.03.2026 в системі "Електронний суд" представником відповідача 1 сформовано відзив на позовну заяву.

01.04.2026 в системі "Електронний суд" представником третьої особи 1 сформовано письмові пояснення щодо позову, зокрема, хронологія перебування спірного майна у володінні сторін.

01.04.2026 в системі "Електронний суд" представником третьої особи 2 сформовано пояснення у справі.

06.04.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

16.04.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 16.04.2026 брали участь повноважні представники сторін. Протокольною ухвалою суду від 16.04.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.04.2026 о 10:00 год.

У судовому засіданні 28.04.2026 брали участь повноважні представники сторін; суд розпочав розгляд справи по суті; у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 19.05.2026 о 12:30 год.

28.04.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких позивач повідомив про те, що предметом позову у справі фактично є один наказ відповідача 2 - наказ військової частини НОМЕР_3 від 09.06.2023 № 55 зі змінами, внесеними наказом військової частини НОМЕР_7 № 46 від 23.03.2024, а решта вимог є похідними способами виконання від єдиної підстави: сім актів, виданих на виконання наказу, протиправні в силу протиправності наказу; сім реєстраційних записів підлягають скасуванню як наслідок скасування незаконних актів. Як зазначено у поясненнях, позивач не оскаржує право власності відповідача 1 як таке і не заявляє самостійних вимог, що мали б окрему правову підставу, відмінну від незаконності наказу. Єдиний предмет доказування у справі - законність наказу відповідача 2. Це не спір про право власності між юридичними особами і не реституційний позов. Предмет спору, за доводами позивача, вичерпується перевіркою одного адміністративно-розпорядчого акту на відповідність нормам матеріального права в умовах, коли стосовно спірного майна одночасно діяли арешти у кримінальних провадженнях, санкції РНБО та ухвала суду про передачу майна в управління АРМА.

Щодо процесуальної необхідності додати до позову оскаржувані акти позивач зазначив, що відповідач-2 не подав відзиву на позов, пояснень, заперечень чи будь-якого іншого процесуального документа по суті справи, не спростував жодного з викладених позивачем фактів. Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відсутність письмової позиції Відповідача-2 означає, що жоден із наведених позивачем аргументів щодо незаконності наказу не отримав процесуального спростування від суб`єкта, який єдиний міг би таке спростування надати.

Як встановлено приписами ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Позивач не надав суду актів, що є предметом оскарження у справі, а також не надав доказів вжиття заходів щодо їх самостійного отримання від учасників спору у порядку статей 80-81 Господарського процесуального кодексу України.

У вказаних письмових поясненнях від 28.04.2026 позивач заявив клопотання про витребування судом за власною ініціативою від відповідача 2 оригіналів або засвідчених копій наказу від 09.06.2023 № 55 зі змінами, внесеними наказом військової частини НОМЕР_7 № 46 від 23.03.2024, та актів на його виконання від 04.04.2024 №№ 1194, 1195, 1196, 1197, 1198, 1199, 1200 для долучення до матеріалів справи та їх безпосереднього дослідження.

Порядок звернення до суду із клопотанням про витребування доказів встановлений ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Доказів вчинення будь-яких дій для самостійного отримання вказаних доказів позивач у справі не надав, також не надавши суду письмових пояснень щодо підстав неподання вказаних доказів разом із першою заявою по суті (позовною заявою), як того вимагає Господарський процесуальний кодекс України, або принаймні із відповіддю на відзив.

Підстав для витребування судом доказів саме за власною ініціативою позивач також не навів.

Письмові пояснення від 28.04.2026 із клопотанням про витребування доказів подані позивачем 28.04.2026 і станом на час відкриття судового засідання з розгляду справ по суті не надійшли до судді та, відповідно, до матеріалів справи, а тому позивач у справі проголосив їх скорочений зміст, у тому числі усно заявив клопотання про витребування доказів, не надавши до початку судового засідання цього клопотання у письмовому вигляді.

Внаслідок порушення позивачем порядку подання клопотання про витребування судом доказів протокольно судом вказане усне клопотання позивача залишене без розгляду в судовому засіданні 28.04.2026.

За ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Жодних заяв у порядку ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України від учасників судового процесу до суду не надходило.

28.04.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача 1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

14.05.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 19.05.2026 брали участь повноважні представники сторін; оголошено перерву до 09.06.2026 о 12:00 год.

19.05.2026 на електронну пошту суду надійшов лист начальника Головного слідчого управління Національної поліції України, а 21.05.2026 паперова копія вказаного електронного листа, про надання інформації в кримінальному провадженні.

Ухвалою суду від 27.05.2026 судове засідання призначено на 07.07.2026 о 11:30 год.

У судовому засіданні 07.07.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, у судовому засіданні оголошено перерву до 16.07.2026 і орієнтовний час проголошення скороченого судового рішення - 11:00 год.

У судове засідання16.07.2026 прибули повноважні представники позивача, відповідачів, третьої особи 1 та 3. Представник третьої особи 2 у судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів.

Згідно зі статтями 13, 74, 86 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує спір на підставі доказів, поданих учасниками справи, надаючи оцінку кожному доказу та їх сукупності.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів.

За ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими судом доказами.

Після закінчення судового розгляду та призначення дати проголошення рішення судом встановлено, що для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи необхідним є вирішення питання щодо наявності та дослідження доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Під час судового розгляду справи оригіналів або засвідчених копій спірних наказу від 09.06.2023 № 55 зі змінами, внесеними наказом військової частини НОМЕР_7 № 46 від 23.03.2024, та актів на його виконання від 04.04.2024 №№ 1194, 1195, 1196, 1197, 1198, 1199, 1200 позивачем у справі надано не було, а також не було вжито жодних заходів для отримання та самостійного надання вказаних доказів суду. При цьому, не маючи належним чином оформлених процесуально жодною із сторін згоди або заперечення щодо суті/змісту обставин, що підлягають доказуванню, та змісту/тексту доказів, якими є оспорювані документи, суд позбавлений можливості прийняті будь-яке справедливе та законне рішення у справі, засноване на повному та всебічному з`ясуванні обставин справи у їх сукупності.

Суд вирішує спір на підставі доказів, поданих учасниками справи, надаючи оцінку кожному доказу та їх сукупності.

За ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стадія ухвалення судового рішення є етапом розгляду справи по суті. При цьому докази надаються учасниками судового процесу, витребовуються судом у межах підготовчого провадження у справі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Господарський процесуальний кодекс України не містить прямої норми щодо можливості повернення суду до попередньої стадії процесу після її завершення. Разом із тим Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постановах від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 14.03.2023 у справі № 921/174/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22 та від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22 сформував правовий висновок, відповідно до якого суд першої інстанції у виняткових випадках може повернутися до попередньої стадії процесу, якщо без цього неможливе забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а також ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Суд враховує, що таке повернення не має на меті надання будь-якій стороні процесуальних переваг чи усунення наслідків неналежного виконання нею процесуальних обов`язків щодо доказування, а зумовлене виключно необхідністю забезпечення реалізації завдань господарського судочинства та ухвалення судового рішення, яке відповідатиме вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що після закінчення судового розгляду судом встановлено необхідність вчинення процесуальних дій, без здійснення яких неможливо забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а, відтак, ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, суд, керуючись завданнями господарського судочинства та правовими висновками Верховного Суду щодо можливості повернення до стадії підготовчого провадження у виняткових випадках, дійшов висновку про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження, продовження підготовчого засідання та вирішення процесуальних питань, необхідних для правильного вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

З урахуванням викладеного вище за результатами повернення до стадії підготовчого провадження в подальшому у судовому засіданні 16.07.2026 суд вважає за необхідне протокольно витребувати від позивача у справі - Військової частини НОМЕР_1 : наказ військової частини НОМЕР_3 від 09.06.2023 №55 зі змінами, внесеними наказом командира військової частини НОМЕР_3 №46 від 23.03.2024 та наказ яким внесено дані зміни; акти військової частини НОМЕР_3 від 04.04.2024 №1194, №1195, №1196, №1197, №1198, №1199, №1200 про примусове відчуження або вилучення майна ВАТ "Твел", і зобов`язати позивача подати докази до суду у строк до 21.07.2026.

Керуючись статтями 2, 13, 42, 74, 80, 81, 177, 181, 182, 183, 185, 194, 232- 235 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 910/2398/26.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, має здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації у справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Марія ДЕМИДОВА