Рішення № 138359436, 15.07.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/793/26

Провадження № 2-о/379/46/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

з участю секретаря судового засідання Карпової Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

У С Т А Н О В И В:

30.04.2026 заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Заявлену вимогу обґрунтовує тим, що після досягнення 54 річного віку він набув право на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки заявник проживав та проживає у с. Лука Білоцерківського (колишній Таращанський) району, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

З метою підрахунку трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії в квітні 2026 року заявник звернувся з відповідними документами до відділу обслуговування громадян № 4(сервісний центр) Головного управління пенсійного фонду України в Київській області. Разом з іншими документами надав і трудову книжку серії НОМЕР_1 , яка виписана на ім`я ОСОБА_1 .

При ознайомленні з наданими документами працівниками відділу обслуговування громадян № 4 (сервісний центр) Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області встановлено, що в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , на титульній сторінці трудової книжки неможливо ідентифікувати печатку підприємства, яким відкрито зазначену трудову книжку, а тому фактично не можливо встановити належність ОСОБА_1 даної трудової книжки Серії НОМЕР_1 .

Трудова книжка серії НОМЕР_1 була заведена та заповнена 07 лютого 1995 року відповідальними особами колгоспу ім. Ілліча с. Лука Таращанського району. На даний час підприємство відповідальна особа якого заповняла трудову книжку не існує, тобто в теперішній час відсутня можливість внести до вищевказаного правовстановлюючого документу відповідні виправлення.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 08.05.2026 заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявник в судові засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 10.06.2026 заявник додав до суду заяву в якій просить розглянути справу його відсутності.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, на титульній сторінці трудової книжки неможливо ідентифікувати печатку підприємства, яким відкрито зазначену трудову книжку (а.с. 9)

Відповідно до архівної довідки 27.04.2026 року № 144/05-07 виданої КУ Таращанської міської ради «Трудовий архів» вбачається, що по документах архівного фонду № 663 сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лука» Таращанського району є відомості,що в 1988 році шляхом розподілу колгоспу ім. Леніна та відокремлення участка № НОМЕР_2 на його базі було створено колгосп ім. Ілліча (протокол загальних зборів № 1 від 12.01.1988 р.)

В 1995 році (пр. № 2 від 15.02.1995 р.) рішенням загальних зборів колгоспників колгосп ім. Ілліча перейменовано в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ілліча.

Рішенням зборів уповноважених КСП ім. Ілліча було реорганізовано в СП «Дунайське» (пр. № 3 від 14.03.2000 р.). Згідно наказу № 1 від 28.09.2001 року та зборів уповноважених СП «Лучанське» переіменовано в СТОВ «Лука». (а.с.14)

Згідно запису №2 в трудовій книжці НОМЕР_1 зазначено що ОСОБА_1 навчався в Таращанському радгосп технікумі що підтверджується копією диплома серії НОМЕР_3 (а.с.9,11)

Крім того належність правовстановлюючого документу - трудової книжки НОМЕР_1 підтверджується доданими копіями документів, а саме: копією паспорту серія НОМЕР_4 виданого Таращанським РВ ГУМВС України в Київській області 28.01.1997 року, копією Чорнобильського посвідчення(а.с.6-8,12)

Отже, надані заявником докази у своїй сукупності підтверджують вказані ним у заяві обставини.

Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі.

У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.

У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що мають юридичне значення.

За положенням пункту 6 частини 1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Судом встановлено, що при заповненні трудової книжки відповідальним працівником відділу кадрів не було дотримано порядку заповнення трудових книжок, а саме всупереч п.2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року №162, після прославлення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом засвідчує правильність внесених даних. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Згідно з п.2.12 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Пунктом 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, передбачено, що якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено в судовому порядку.

В даному випадку на титульній сторінці трудової книжки неможливо ідентифікувати печатку підприємства, яким відкрито зазначену трудову книжку.

Згідно ч. 3 ст. 48 Кодексу законів про працю України працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав заявник у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу заявника, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Судом встановлено, що метою встановлення факту належності заявника трудової книжки є необхідність в оформленні передбаченого законом державного пенсійного забезпечення.

Приймаючи до уваги те, що заявник позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт належності трудової книжки, суд приходить до висновку, що надані заявником докази є належними, допустимими, достовірними, а в своїй сукупності достатніми для задоволення даної заяви.

На підставі викладеного, суд вважає, що належність трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 07.02.1995 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доведена.

Керуючись ст.ст. 89, 95, 247, 265, 273, 293-294, 315-316, 319, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07.02.1995 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа:

Головне управління пенсійного фонду України у Київській області, код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область.

Повний текст рішення складено 20.07.2026.

Головуючий:В. І. Зінкін