Рішення № 138381961, 21.07.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/638/26

Провадження № 2/379/605/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 липня 2026 року м. Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Уно Капітал» до ОСОБА_1 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Уно Капітал» звернулося в суд із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору про надання споживчого кредиту № 1193587 від 24.12.2023 року в сумі 31949,96 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 24.12.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений електронний договір про надання споживчого кредиту №1193587, відповідно до умов якого, ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачці кредит в сумі 6000,00 грн. із сплатою процентів за користування кредитом за кожен день користування кредитом, шляхом їх перерахування на картку відповідачки .

10.10.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Уно Капітал» укладений договір факторингу №10/10/24, відповідно до умов якого, ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «ФК «Уно Капітал» право вимоги від відповідача кредитних коштів та відсотків за користування кредитом №1193587 від 24.12.2023 року, право на одержання яких, належить ТОВ «Селфі Кредит», а ТОВ «ФК «Уно Капітал» набуло право вимоги грошових коштів за цим договором про споживчий кредит №1193587 від 24.12.2023 року від відповідачки.

Порушивши умови кредитного договору, відповідачка не виконує зобов`язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість в сумі 31949,96 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5999,96 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 25950 грн.

Вказану заборгованість та понесені судові витрати позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026 справу передано для розгляду судді Шабрацькому Г.О.

09.04.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання. Витребувано від АТ «Державний ощадний банк України» письмові докази, які становлять банківську таємницю.

04.05.2026 на адресу суду надійшла відповідь на ухвалу суду про витребування доказів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно. Подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача.

Від представника третьої особи ТОВ «Селфі Кредит» заяв та клопотань по справі не надійшло. Причини неявки суду невідомі.

Відповідачка в судові засідання тричі не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи в силу ч. 1 ст. 128 ЦПК України повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила. Відповідачкою у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Прийнявши всі заходи по виклику відповідачки, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Судом встановлено, що 24.12.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №1193587 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», у вигляді електронного документа, шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та одноразового ідентифікатора Н877, згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору № 1193587 від 24.12.2023 року, ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачці кредит в сумі 6000,00 грн., строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів за користування кредитом кожні 30 днів, у розмірі 2,5% за кожен день користування кредитом.

Надані ТОВ «Селфі Кредит» відповідачці ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 6000,00 грн. на підставі договору про надання споживчого кредиту №1193587 безготівковим шляхом перераховані на банківський картковий рахунок НОМЕР_1 (а.с.12-18).

Графіком платежів за договором № 1193587 доведено до відома ОСОБА_1 графік погашення заборгованості, інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (а.с.19).

Аналогічні умови кредитування визначені й в паспорті споживчого кредиту (а.с.21-23).

В той же день ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачці споживчий кредит в розмірі 6000 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ПейТек» (а.с.31).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідачка взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконує, у зв`язку із чим має заборгованість в розмірі 31949,96 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5999,96 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 25950 грн (а.с.24-30).

10.10.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Уно Капітал» укладений договір факторингу №10/10/24, відповідно до умов якого, ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «ФК «Уно Капітал» право вимоги до відповідачки кредитних коштів та відсотків за користування кредитом №1193587 від 24.12.2023 року, право на одержання яких, належить ТОВ «Селфі Кредит», а ТОВ «ФК «Уно Капітал» набуло право вимоги грошових коштів за цим договором про споживчий кредит №1193587 від 24.12.2023 року до відповідачки ОСОБА_1 (а.с.47-37).

Оплата за відступлення права вимоги підтверджується платіжною інструкцією № 3045 від 10.10.2024 року (а.с.59).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №10/10/24 від 10.10.2024 року, ТОВ "ФК "Уно Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 1193587 в сумі 31949,96 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5999,96 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 25950 грн (а.с.60).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагається, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/5 від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також Іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Судом встановлено, що 24.12.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1193587 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Наданими суду і дослідженими в судовому засіданні доказами, що наявні в матеріалах справи, підтверджується те, що кредитором ТОВ «Селфі Кредит» виконано зобов`язання за договором про надання кредиту № 1193587 від 24.12.2023 і перераховано на користь відповідача позичальника обумовлену договором суму. Це вбачається, зокрема, зі змісту підписаного відповідачем указаного договору, а також підтверджується довідкою про видачу коштів із сумою транзакцій по договору.

Так, з листа АТ «Ощадбанк» від 28.04.2026 вбачається, що ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 є клієнтом банку. На її ім`я було емітовано картку № НОМЕР_3 , рахунок до картки НОМЕР_4 (а.с.97).

З виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 вбачається, що відповідачці надано кредит в сумі 6000,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок до платіжної картки № НОМЕР_4 (а.с.99).

Доказів ненадходження на банківський рахунок коштів за вказаним договором відповідачка суду не надала.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 570/2984/13-ц.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 дійшла висновку про те, що договір факторингу є правочином, який характеризується, зокрема, тим, що йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором).

Згідно з частиною першою статті 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Договір факторингу, як договір фінансової послуги, спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.

Виходячи з того, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст, суд при його правовій оцінці повинен дослідити його умови, права та обов`язки сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і настання певних правових наслідків.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року в справі № 910/7038/17.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

На підтвердження позовних вимог позивачем ТОВ «ФК «Уно Капітал» надано суду належним чином завірені копії договору факторингу № 10/10/24 від 10.10.2024 з додатками, укладеного між ТОВ «ФК «Уно Капітал» та ТОВ «Селфі Кредит».

На підтвердження здійснення оплати ТОВ «ФК «Уно Капітал» за відступлення ТОВ «Селфі Кредит» прав вимоги до боржників позивачем також надано платіжну інструкції № 3045 від 10 жовтня 2024 року.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідачка не надала до суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором № 1193587 від 24.12.2023 про надання споживчого кредиту в розмірі, що становить 31949,96 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5999,96 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 25950 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Уно Капітал» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 525-527, 530, 612, 625, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Уно Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Уно Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1193587 від 24.12.2023 в розмірі 31949 (тридцять одна тисяча дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Уно Капітал» судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Сторони справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал» код ЄДРПОУ 39669296, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Маккейна Джона, буд. 39, м. Київ.

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» код ЄДРПОУ 43979069, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Григорія Сковороди, буд. 1, м. Київ.

Повний текст судового рішення складено та підписано 21 липня 2026.

Головуючий: Шабрацький Г.О.