Ухвала суду № 13835500, 15.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Річна, 29/11, к. 305

УХВАЛА

15.02.2011Справа №5002-30/419-2011

За заявою Управління ПФУ в м. Керч АРК, м. Керч, вул. ш. Героїв Сталінграда, 60\1 (ЄДРПОУ 22300406).

До боржника Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Про порушення справи про банкротство.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від кредитора не зявився.

Від боржника не зявився.

Суть спору: кредитор Управління ПФУ в м. Керч АРК, м. Керч (ЄДРПОУ 22300406) звернувся до господарського суду АРК з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника - Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Керч (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), згідно ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Застосування ініціюючим кредитором ст.52 Закону мотивоване тим, що боржник має борг по не сплаченим платежам у розмірі 459,87 грн. та не надає до податкових органів звітність протягом року (ч. 1 ст. 52 Закону).

Представник кредитора та боржника у судове засідання не зявилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією, вимоги суду не виконали. Причини неявки суду не відомі.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак у сукупності, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» неплатоспроможність це неспроможність субєкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобовязання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобовязання щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообовязкового державного соціального страхування, податків і зборів (обовязкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до вимог ст. 52 Закону заява по порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника і строку виконання зобовязань.

Окрім визначених у вказаній статті особливостей, обовязковою підставою для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є визначена ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону наявність безспірних вимог до боржника.

Управління ПФУ в м. Керч АРК, м. Керч як ініціюючий кредитор на наявність безспірних вимог до боржника посилається на рішення № 738П від 26.05.2009р. про застосування штрафних санкцій за ненадання відомостей по страховику за 2008р. до системи персоніфікованого звіту у строки установленого законодавством на загальну суму у розмірі 170,00грн. та № 739П від 26.05.2009р. про застосування штрафних санкцій за ненадання відомостей щодо найманих людей за 2008р. до системи персоніфікованого звіту у строки установленого законодавством на загальну суму у розмірі 295,12грн.

Відповідно до розрахунку суми грошових вимог кредитора, боржник станом на 30.07.2010р. має заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 459,87 грн., а саме: 170,00 грн. - заборгованість відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій № 738П від 26.05.2009р., 295,12 грн. - заборгованість відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій № 739П від 26.05.2009р. Боржником було перераховано на погашення зобовязань 5,25 грн. (а.с. 6).

Таким чином заборгованість боржника - Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Керч (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перед кредитором становить 459,87грн.

Згідно положень абзацу 7 статті 1 Закону грошове зобовязання є зобовязанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, зокрема, недоїмка (пеня та штраф) до складу грошових зобовязань боржника не зараховуються.

Юридичне значення при порушенні справи про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора Пенсійного фонду має факт наявності боргу, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про систему оподаткування» під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону будь-які податки і збори (обовязкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Податки і збори (обовязкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Згідно з положеннями ст. 13 даного Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обовязкові платежі), вичерпаний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обовязкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Закон не відносить суми неустойки (штрафу, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до складу грошового зобовязання, що складає кредиторські вимоги до боржника (у тому числі безспірні), не зараховуються недоїмка (пеня та штраф).

Відповідна правова позиція викладена в п. 29 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» та постанові Вищого господарського суду України від 21.09.2010р. у справі № Б24\87-10.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Отже, оскільки визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються лише з сум штрафних санкцій, такі вимоги не зараховуються до складу грошових зобовязань, що покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до ст. 1 Закону.

При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється ст. 52 Закону, в площі безспірності грошових вимог, а саме справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення. Всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобовязання, передбаченого ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», регулюються загальними нормами Закону.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, заява Управління ПФУ в м. Керч АРК, м. Керч про порушення справи про банкрутство обґрунтована тим, що боржник Фізична особа підприємець ОСОБА_3, м. Керч (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) має перед кредитором заборгованість зі штрафних санкцій у розмірі 459,87грн.

Отже, при вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обовязковими платежами) під час порушення справи про банкрутство, суми фінансових санкцій не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

У звязку цим, суд вважає, що заява Управління ПФУ в м. Керч АРК, м. Керч є безпідставною.

Як вказано в пункті 36 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора, за заявою якого було порушено справу про банкрутство боржника, або коли провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Отже, ініціюючим кредитором на момент звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано належних доказів безспірності грошових вимог до боржника.

Таким чином, оскільки господарські суди розглядають заяви про порушення справ про банкрутство у разі наявності передбачених ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підстав, а також з урахуванням особливостей передбачених ст. 52 цього Закону, суд приходить до висновку про недоведеність Управлінням ПФУ в м. Керч АРК, м. Керч підстав для визнання Фізична особа підприємець ОСОБА_3, м. Керч (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відсутнім боржником, а відтак, припиняє провадження у справі.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 1 - 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про визнання банкрутом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Керч (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛовягіна Ю.Ю.