Рішення № 13835499, 15.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

15.02.2011

Справа №5002-18/6007-2010

За позовом – Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім», м. Київ (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 5а) в особі Філії «Кримська дирекція ПАТ «Банк « Кліринговий дім», м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь, пров. героїв Аджимушкая, 6/13 )

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезони - 2000», м. Ялта (98635, м. Ялта, пров. Новий, буд.2 )

Про стягнення 356 110,31 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Петергова І.О. - представник, довіреність від 20.12.2010 р.

Від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім», м. Київ в особі Філії «Кримська дирекція ПАТ «Банк « Кліринговий дім», м. Сімферополь – позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезони - 2000», м. Ялта – відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 356110,31 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 528, 550, 589, 591, 610, 611, 623, 625, 1054, 1056 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 12.09.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний Договір №60/2007-К, згідно умов якого позивач зобов'язався відкрити відповідачу відновлювальну кредитну лінію у сумі 300000,00 грн. на поповнення обігових коштів, а відповідач зобов'язався здійснювати погашення отриманого кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом в строки і в сумах згідно з умовами цього Договору, а також своєчасно, належним чином виконувати інші зобов'язання; Відповідач зобов'язання за кредитним Договором по погашенню кредиту та сплаті відсотків не виконав, за ним рахується заборгованість за кредитом у сумі 250000,00 грн., за відсотками у сумі 62650,71 грн., пені за прострочення сплати відсотків та кредиту з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ у сумі 43459,60 грн., усього 356110,31 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

27.01.2011 р. у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Для всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд продовжив строк розгляду справи та задовольнив клопотання представника позивача.

15.02.2011 року представник позивача через канцелярію господарського суду була здана заява за вих. № 328 від 15.02.2011 року, відповідно до якої позивач, керуючись статтею 22 ГПК України, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 250000,00 грн., за відсотками у сумі 74123,32 грн., пені за прострочення сплати відсотків у сумі 4511,06 грн. та пені за прострочення сплати кредиту у сумі 27475,93 грн.

Суд приймає таку заяву до свого розгляду.

15.02.2011 року представником позивача у судовому засіданні була надана суду заява про уточнення позовних вимог за вих. № 329 від 15.02.2011 року, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 250000,00 грн., за відсотками у сумі 74123,33 грн., пені за прострочення сплати відсотків у сумі 4418,75 грн. за період з 14.08.2010 року по 14.02.2011 року та пені за прострочення сплати кредиту у сумі 19428,08 грн. за період з 14.08.2010 року по 14.02.2011 року.

Суд приймає таку заяву до свого розгляду.

Представник відповідача в судове засідання двічі не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Відзив на позовну заяву суду не представив.

Слухання справи відкладалося, у справі оголошувалася перерва з 18.01.2011 року по 27.01.2011 року у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що участь у судових засіданнях є правом відповідача, яким він не скористався, а не його обов’язок, та те, що відзив на позов відповідач суду не надав, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю відповідача у порядку ст. 75 ГПК України на підставі матеріалів, які наявні у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2007 року між Акціонерним банком “Кліринговий Дім” в особі філії “Кримська дирекція” Акціонерного банку “Кліринговий Дім” (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сезони - 2000» (позичальник) укладений кредитний договір № 60/2007-К.

За рішенням Загальних зборів акціонерів Банку від 04 серпня 2009 року повне найменування Банку змінено на Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий Дім», що зафіксовано у пункті 1.4 статут.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору № 60/2007-К банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 300000,00 грн. для поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язується здійснювати погашення отриманого за рахунок кредитної лінії кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом в строки і в сумах, згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.2 договору встановлений термін дії кредитної лінії до 20 вересня 2008 року.

Плата за кредит встановлюється у розмірі 18,5 відсотків річних (пункт 2.3 договору).

Додатковими угодами сторони змінили розмір плати за кредит – 25% річних та термін дії кредитної лінії – до 10 серпня 2010 року.

Погашення кредиту здійснюється шляхом перерахування безготівкових коштів з поточного рахунку позичальника на позичковий рахунок, зазначений в пункті 3.3 договору.

Відповідно до пункту 4.3 договору проценти нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного звітного місяця за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число звітного місяця включно та одночасно з кінцевим поверненням кредиту.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що позичальник сплачує банку нараховані проценти щомісячно не пізніше останнього робочого звітного місяця та одночасно з кінцевим поверненням кредиту шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на відповідний рахунок.

Пунктом 6.1.1 договору банк зобов'язався видати кредит у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів, протягом двох робочих днів, починаючи з дня отримання заявки позичальника. Кредит надається за умови підписання договорів, вказаних в пункті 5.1 цього договору.

Пунктом 6.2 договору визначені обов’язки позичальника, зокрема,

- належним чином виконувати прийняті на себе зобов'язання за цим договором;

- використати кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість перед банком в строк, передбачений пунктом 2.2 цього договору, та в порядку, передбаченому умовами цього договору. Якщо дата по оплаті кредиту припадає на неробочий день для однієї із сторін, то позичальник зобов'язаний повернути кредит в перший робочий день та сплатити нараховані проценти за фактичну кількість календарних днів користування кредитом;

- своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Якщо дата сплати процентів припадає на неробочий день для однієї із сторін, то позичальник зобов’язаний сплатити нараховані проценти в останній робочий день, який передує терміну погашення процентів;

- своєчасно сплачувати комісії, пов'язані з проведенням кредитної операції, передбачені тарифами банку, згідно з додатком № 1 до цього договору, саме не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому надавалась послуга.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов кредитного договору, позивачем було перераховано у безготівковій формі грошові кошти в сумі 300000,00 грн. на поточний рахунок відповідача, що підтверджується меморіальними ордерами (а.с. 21-24).

Як стверджує позивач, боржником свої зобов’язання за кредитним договором виконані не були, грошові кошти в сумі 250000,00 грн. не повернути, що і з’явилося підставою для звернення публічного акціонерного товариства “Банк “Кліринговий дім” в особі філії “Кримська дирекція” публічного акціонерного товариства “Банк “Кліринговий дім” із даною позовною заявою до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору в частині сплати кредитних коштів, процентів за користування ними, а також порушення інших умов договору, у зв’язку з чим вони підлягають регулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом спору, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 329 від 15.02.2010 року, є вимоги про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезони - 2000», що виникла у зв’язку з невиконанням відповідачем умов спірного кредитного договору, а саме: заборгованості за кредитом у сумі 250000,00 грн., за відсотками у сумі 74123,33 грн., пені за прострочення сплати відсотків у сумі 4418,75 грн. та пені за прострочення сплати кредиту у сумі 19428,08 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.2 спірного кредитного договору передбачений обов’язок позичальника забезпечити повернення кредитних коштів на рахунок банку до 10 вересня 2008 року.

Відповідно до додаткової угоди № 4 до кредитного договору № 60/2007-К від 12 вересня 2007 року (а.с. 13 зворотній бік аркушу) строк дії договору, та, як слід, і термін, протягом якого відповідач мав право користуватися кредитом, був продовжений до 10 серпня 2010 року.

Отже, останній день, коли відповідач повинен був повернути кредитні кошти було 10 серпня 2010 року.

Однак, на даний час, за відповідачем залишилася непогашеною прострочена заборгованість в сумі 250000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів виконання умов кредитного договору в частині оплати відповідачем суду надано не було, у зв'язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 250000,00 грн. заборгованості за кредитом є такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, у своїй заяві про уточнення позовних вимог за вих. 329 від 15.02.2011 року, яка прийнята судом до розгляду, позивач просив стягнути з відповідача 74123,33 грн. заборгованості по процентам.

Так, відповідно до пункту 4.3 договору проценти нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного звітного місяця за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число звітного місяця включно та одночасно з кінцевим поверненням кредиту.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що позичальник сплачує банку нараховані проценти щомісячно не пізніше останнього робочого звітного місяця та одночасно з кінцевим поверненням кредиту шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на відповідний рахунок.

Однак, вказані вимоги відповідачем здійснені не були. Проценти за користування кредитом не сплачені.

Відповідно до розрахунку, наданому позивачем, сума процентів за користування кредитними коштами склала 74123,33 грн.

Судом перевірений цей розрахунок, який складений вірно, у зв'язку з чим, вимоги про стягнення 74123,33 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати відсотків у сумі 4418,75 грн. за період з 14.08.2010 року по 14.02.2011 року та пеню за прострочення сплати кредиту у сумі 19428,08 грн. за період з 14.08.2010 року по 14.02.2011 року.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до Закону України “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж 2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 7.2 кредитного договору встановлено, що за прострочення повернення кредиту та\або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов’язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

Перевіривши розрахунок пені за прострочення сплати кредиту та за прострочення сплати відсотків, наданий позивачем, суд знаходить його вірним, у зв’язку із чим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення сплати відсотків у сумі 4418,75 грн. за період з 14.08.2010 року по 14.02.2011 року та пені за прострочення сплати кредиту у сумі 19428,08 грн. за період з 14.08.2010 року по 14.02.2011 року підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у сумі 250000,00 грн., за відсотками у сумі 74123,33 грн., пені за прострочення сплати відсотків у сумі 4418,75 грн. та пені за прострочення сплати кредиту у сумі 19428,08 грн.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача

15.02.2011 року у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.02.2011 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Прийняти до свого розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог № 328 і 329 від 15.02.2011 року.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезони - 2000», м. Ялта (98635, м. Ялта, пров. Новий, буд. 2; код ЄДПРОУ 30480475) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Кліринговий дім” (04070, м. Київ, 04070, вул. Борисоглібська, 5а) в особі філії “Кримська дирекція” Публічного акціонерного товариства “Банк “Кліринговий дім” (95000, м. Сімферополь, пров. Героїв Аджимушкая, 6/13) 250000,00 грн. заборгованості за кредитним договором, 74123,33 грн. заборгованості по процентам, 4418,75 грн. пені за прострочення сплати процентів, 19428,08 грн. пені за прострочення сплати основного зобов’язання, 3479,70 грн. державного мита та 236.00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.