Постанова № 13835043, 15.02.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2011 р.

Справа № 4/159/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Вєлковій Е.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Філевський Р.М., довіреність № 1 від 14.02.11 р.

від відповідача: не з’явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства „Лагуна”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.01.2011 р., яке підписано 21.01.2011 р.

по справі № 4/159/10

за позовом закритого акціонерного товариства „Миколаївоблагротех”

до фермерського господарства „Лагуна”

про стягнення 126000 грн.

В С Т А Н О В И В:

16.11.09 р. ЗАТ «Миколаївоблагротех» звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ФГ «Лагуна»про стягнення залишку заборгованості в сумі 126000,00 грн. за надані послуги по збиранню врожаю сільгоспкультур за договором № 7 від 29.05.10р., обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 526, 837, 853 ЦК України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.01.11 р. (суддя Дубова Т.М.) позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 126000 грн. боргу, 1260 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт виконання робіт по збиранню врожаю сільгоспкультур відповідача на земельних ділянках загальною площею 824 га, вартість робіт у сумі 206000 грн. і їх часткову оплату відповідачем у сумі 80000 грн., а відповідно із цим і наявність боргу у сумі 126000 грн. Крім того, господарський суд 1 інстанції встановив, що відповідач ухилився від прийняття виконаних позивачем робіт, а посилання на спричинені збитки в результаті затримки збирання врожаю не можуть бути прийняті до уваги, оскільки є за своїм змістом позовними вимогами, які в судовому засіданні не заявлялися шляхом подання зустрічного позову.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ФГ «Лагуна»звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково оскаржене рішення господарського суду Миколаївської області від 18.01.11 р., позов задовольнити частково у сумі 70000 грн., оскільки вказане рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ФГ «Лагуна»посилається на те, що позивач виконав передбачені договором роботи із недоліками, а саме збирання врожаю здійснювалося вкрай повільно, що призвело до втрати частини врожаю і підтверджено актом обстеження полів ФГ «Лагуна»від 05.08.10 р. Враховуючи зазначене, ФГ «Лагуна»відповідно із п.2 ч.1 ст.858 ЦК України мало право вимагати пропорційного зменшення ціни роботи, однак суд 1 інстанції не прийняв до уваги вимоги цієї статті ЦК України і у повному обсязі задовольнив позов.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, проте в судовому засіданні його представник просив залишити її без задоволення, оскаржену ухвалу господарського суду 1 інстанції - без змін, вважаючи її обґрунтованою та відповідаючею вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

29 травня 2010 року між позивачем та фермерським господарством «Лагуна»був укладений договір № 7, згідно якого позивач зобов'язувався надати послуги по збиранню сільськогосподарських культур, а відповідач - прийняти та оплатити їх.

Пунктами 3.1, 3.4 визначеного договору передбачено, що відповідач сплачує послуги позивача в розмірі 250,00 грн. за зібраний гектар. Розрахунки за послуги проводяться за результатами роботи протягом 30 днів після закінчення роботи в господарстві.

Відповідно пункту 2.3.1 договору та додатком № 1 до договору відповідач надав замовлення на послуги по збиранню врожаю сільгоспкультур : пшениці - 300 га, ячміню - 400 га . Крім того, в замовлені відповідач зазначив, що: “Обсяги оплати уточнюються , входячи з фактичної врожайності і валового намолоту. Строки збирання уточнюються строками дозрівання культур. З розцінкою і сумою за виконання замовлення ознайомлений і погоджуюсь”.

Однак, у зазначеному вище замовленні відповідач не вказав строки збирання врожаю, тому сторони не узгодили строки виконання робіт.

Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як вже зазначалось, а ні в договорі №7, а ні в замовленні відповідача не зазначалось строків виконання робіт. Відповідач всупереч вимогам ст.33 ГПК України не довів, що підчас збирання врожаю з 1 липня по 4 серпня 2010р. він вимагав виконання робіт по збиранню врожаю в інші строки, відповідно до фактичної врожайності та строками дозрівання культур.

На виконання умов договору позивач направив до місця збирання врожаю комбайни “Топлайнер”, якими і здійснювалось надання послуг, доказом чого є подорожні листи (форма № 68А) № 1 (01.08.10р. - 04.08.10р.), № 2 (01.07.10р. - 04.08.10р.) № 3 (30.07.10р. - 03.08.10р.), № 4 (27.07.10р.). В ході виконання робіт за проханням відповідача було здійснено збирання врожаю ще додатково на 124 га.

Станом на 04.08.10р. позивачем було складено акт здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 206000,00 грн. за збирання врожаю на площі 824 га.

Відповідач в свою чергу відмовився від підписання вищезазначеного акту. У зв'язку з чим 09.08.10р. позивач надіслав на адресу відповідачу претензію № 53 від 09.08.10р. разом з рахунком на оплату послуг від 09.08.10р. № 0000217 та актом здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 20600,00 грн.

Відповідач вимоги претензії визнав частково в сумі 150000грн., мотивуючи тим, що позивач взяті на себе зобов'язання не виконав, оскільки збирання врожаю зернових тривало 34 дні, що призвело до втрати частини врожаю, посилаючись на акт обстеження від 05.08.10р.

Проте, 06.09.10 ним була виконана оплата послуг згідно з рахунком від 09.08.10р. № 0000217 лише в сумі 80000 грн., залишок боргу складає 126000грн.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно у відповідності із ст.526, ч.1 ст.837 ЦК України стягнув з відповідача 126000 грн. боргу.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що позивач виконав роботи по збиранню врожаю із недоліками з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно із ч.4 ст.853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Із місту вищенаведеної статті ЦК України вбачається, що належним доказом, підтверджуючим недоліки виконаної роботи є експертиза, однак сторони а ні до звернення до суду, а ні в ході розгляду спору по суті не вимагали проведення такої експертизи. Наданий відповідачем акт обстеження полів ФГ «Лагуна»не може бути належним доказом, який підтверджує недоліки виконаної позивачем роботи, оскільки не містить достатньої інформації для встановлення наявності або відсутності таких недоліків.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов’язків по сплати боргу за виконані позивачем роботи, оскільки відповідно із ч.ч.1-3 ст.849 ЦК України він мав право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, і якщо позивач виконував її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, то мав відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків. Крім того, якщо для відповідача було очевидним, що робота не буде виконана належним чином, із недоліками, то він мав право призначити позивачу строк для усунення недоліків, а у разі невиконання позивачем цієї вимоги –відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Той факт, що відповідач не скористався вищезазначеними правами також свідчить про безпідставність доводів відповідача щодо неналежного виконання позивачем робіт по збиранню врожаю.

За вищенаведених обставин судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ФГ «Лагуна»та скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Лагуна» залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 18.01.11. р. –без змін.

Повернути фермерському господарству «Лагуна» (55140, Миколаївська обл., Кривоозерський район, с. Тридуби, код ЄДРПОУ 31044053) з Державного бюджету України (ГУДКУ в Одеській області, рахунок № 31114095700008, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460) зайво сплачене державне мито у сумі 350 грн. 00 коп., про що видати відповідну довідку.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов

Повний текст постанови складено 16.02.11 р.