Постанова № 13834835, 14.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2011                                                                                           № 23/557

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Сіленко А.О. – представник, дов. б/н від 01.01.2011;

від відповідача - Фомін М.В. – представник, дор. б/н від 19.10.2010;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Самурай груп"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.11.2010

у справі № 23/557 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Олга"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Самурай груп"

про                                                   стягнення 10150,00 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 розгляд апеляційної скарги у справі № 23/557 відкладено на 14.02.2011.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2010 у справі № 23/557 позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 150,00 грн. збитків, 102,00 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване положеннями ст. 387 ЦК України та тим, що позивачем доведено належним чином наявність вини відповідача, причинний зв'язок між діями останнього та виникнення збитків, а також документально підтверджено понесення цих збитків, таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2010 у справі №23/557 скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник вказує на те, що судом не було досліджено та не міститься в матеріалах справи жодного доказу на підтвердження витрат, зроблених управненою стороною, втрати або пошкодження майна, передбаченого договором № 01.28.08 від 28.08.2009 та/або не одержаних позивачем доходів, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

На думку заявника судом не було встановлено власника обладнання, за неповернення якого позивачем вимагається відшкодування збитків; будь-яким чином суд першої інстанції наведеної обставини не встановлював, документів які б підтверджували право власності позивача на обладнання, не витребовував і не досліджував, в той час як власником обладнання є Дистриб’юторська компанія "Пілснер Україна", що не була залучена до участі у справі.

Відповідачем надіслано до апеляційного господарського суду копії документів, які не були надані у суді першої інстанції: акту приймання-передачі № 115 від 10.04.2008 та акт звірки пивного обладнання від 10.11.2010, укладені з Дочірнім підприємством "Пілснер Україна", з посиланням на неможливість надання цих документів до суду першої інстанції, через несвоєчасне повідомлення про час та місце судового засідання.

Однак, як вбачається із повідомлень про вручення поштового відправлення відповідачу про розгляд справи у суді було відомо 03.11.2010.

Також вищезазначене дочірнє підприємство не є стороною у даній справі та із наведеного переліку обладнання у складених за його участю документах неможливо зробити висновок, що це обладнання відноситься до зазначеного позивачем.

З врахуванням викладеного, на підставі ст. 101 ГПК України, колегія суддів відмовляє у прийнятті доказів, наданих відповідачем до суду апеляційної інстанції.

Позивачем, відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 24.01.2011, надано письмові пояснення та документи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача понесених ним збитків у розмірі 7 870,00 грн. та судових витрат.

На підставі ст. 22 ГПК України позивачем подане уточнення до позовної заяви про відшкодування збитків, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 10 150,00 грн. понесених ним збитків та судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.08.2009 між позивачем та відповідачем укладено договір № 01.28.08.09 суборенди обладнання (габаритні тентові конструкції, дерев’яні меблі, тентові намети та парасолі, барні холодильні вітрини, зовнішні та внутрішні світлові рекламні вивіски, обладнання для розливу пива), відповідно до п. 1.1 якого позивач, за договором орендар, передає відповідачу, за договором суборендареві, у строкове платне користування обладнання, що є предметом оренди цього договору, надалі обладнання.

Згідно із п. 2.1 договору від 28.08.2009 передача позивачем обладнання відповідачу, а також повернення обладнання відповідачем позивачу оформлюється актом приймання-передачі, який після його підписання стає невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до акту приймання-передачі позивач згідно із умовами договору суборенди № 01.28.08.09 передав, а відповідач прийняв обладнання, а саме: охолоджувач Тайфун 120 -1 шт., редуктор-1 шт., колона Т-обр. -1 шт., кран Глобус -4 шт., коннектор тип S - 3 шт., коннектор тип А-1 шт.; балон СО2 –1 шт., краплезбірник – 1 шт., загальною відновною вартістю 10150,00 грн.

В акті також вказано, що орендна плата на рік з ПДВ становить 21,60 грн.

В пункті 9.1 договору від 28.08.2009 встановлено, що договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2009.

Згідно з п. 9.3 зазначеного договору якщо жодна із сторін не направить іншій стороні повідомлення про розірвання договору до закінчення строку, вказаного в п. 9.1 договору, строк дії договору продовжується на тих же умовах на один календарний рік.           Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору від 28.08.2009 орендна плата за користування обладнанням, узгоджена сторонами, зазначається в акті прийому-передачі; орендна плата сплачується відповідачем щорічно на рахунок позивача на умовах 100% передплати; орендна плата сплачується за один календарний рік, а у разі дострокового розірвання цього договору поверненню не підлягає.

Відповідно до п. 4.1 договору від 28.08.2009 відповідач зобов’язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як стверджує позивач у позовній заяві, станом на 20.09.2010 відповідачем не сплачено орендну плату, чим порушено п. 4.1 зобов’язань за договором.

Згідно з ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд; у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Позивач надсилав відповідачу повідомлення від 09.08.2010 про відмову від договору суборенди обладнання від 28.08.2009 відповідно до ст. 783 ЦК України у зв’язку із несплатою орендної плати та про те, що з 02.09.2010 вищезазначений договір вважатиметься розірваним; також вказано, що відповідно до п. 4.1 договору відповідач зобов’язаний протягом десяти днів з моменту розірвання договору, тобто до 12.09.2010, повернути обладнання у справному стані.

Про надсилання зазначеного повідомлення свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 01707722 та копія фіскального чеку № 5334 від 09.08.2010.

Пунктом 9.2 договору від 28.08.2009 року сторони погодили, якщо відповідач отримує від позивача письмове повідомлення про припинення дії договору з певної дати за 30 календарних днів до такої дати, договір вважається розірваним з зазначеної в повідомленні дати.

Відповідно до пункту 4.3 договору від 28.08.2009 року при закінченні дії договору або його достроковому розірванні, відповідач зобов’язується протягом 10 днів з моменту розірвання даного договору повернути позивачу обладнання; орендоване майно вважається повернутим з моменту підписання акту приймання-передачі.

В матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі обладнання, який свідчив би про те, що відповідачем повернуто позивачу обладнання, отримане згідно із умовами договору від 28.08.2009.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 5 ст. 226 ГК України у разі невиконання зобов'язання про передачу індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Позивачем у позовній заяві, із врахуванням уточнення, вказано, що спричинені відповідачем збитки становлять відновну вартість неповернутого відповідачем, всупереч умовам договору від 28.08.2009, обладнання, що становить суму 10 150,00 грн.

При цьому позивач посилається на ст.ст. 224, 226 ГК України, ст. 623 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Однак, відповідачем порушено умови договору суборенди, а позивач за договором від 28.08.2009, є орендарем.

Як вказано позивачем у письмовому поясненні від 07.02.2011, позивачем було отримано згадане обладнання на підставі договору оренди, укладеного з Відкритим акціонерним товариством "Сан ІнБев Україна" № ЦК-2/2008 від 13.03.2008.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору № ЦК-2/2008 Відкрите акціонерне товариство "Сан ІнБев Україна", за договором орендодавець, передає, а позивач, за договором орендар, приймає у строкове платне користування за плату обладнання для розливу пива з кегів; обладнання належить орендодавцю на праві власності.

Згідно із п. 4.9 договору № ЦК-2/2008 передача позивачу обладнання в оренду не зумовлює одночасної передачі права власності на нього, а надає позивачу тільки право користування протягом терміну дії даного договору.

Відповідно до розд. 1 договору від 28.08.2009 власником обладнання є орендодавець, який використовує амортизаційні відрахування відповідно до чинного законодавства на відновлення обладнання.

Отже, позивач, будучи орендарем переданого у суборенду обладнання за договором від 28.08.2009, не є власником цього обладнання, у зв’язку із чим неповернення обладнання йому не спричинено збиток у вигляді відновної вартості цього обладнання у розмірі 10 150,00 грн.

Таким чином, позивачем не доведено матеріалами справи факту спричинення йому відповідачем збитку в розмірі 10 150,00 грн. та не доведено причинно-наслідкового зв’язку між порушенням відповідачем умов договору від 28.08.2009 та спричиненням позивачу збитків.

За відсутності зазначених обставин у позивача немає підстав, передбачених зазначеними ним нормами законодавства та відповідно до умов договору суборенди, для вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 10 150,00 грн.

Із висновком суду першої інстанції немає підстав погодитись, як із таким, що не відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, суд безпідставно послався на положення ст. 387 ЦК України, що не було підставою позову та матеріалами справи не підтверджено, що позивач є власником обладнання, переданого в суборенду відповідачу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами чинного законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення позову, у зв’язку із чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню.

                     Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

          2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2010 у справі № 23/557 скасувати повністю.

                    У позові відмовити повністю.

          3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олга" (01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А, код ЄДРПОУ 23507629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Самурай груп" (01033, вул. Жилянська, 49/51, код ЄДРПОУ 34771779) 51,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

          4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

          5. Справу № 23/557 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

15.02.11 (відправлено)