Рішення № 138347955, 08.07.2026, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/494/25 провадження № 2/403/117/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Могиленко К.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Березовської І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Державне підприємство «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі виробничого відділу у м.Кропивницький, про поділ земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка перебуває в спільній частковій власності,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Державне підприємство «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі виробничого відділу у м.Кропивницький, про: 1) здійснення поділу земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,1036 га з кадастровим номером 3525880300:02:000:0305, що розташована на території Ганно-Леонтовичівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області; 2) виділення ОСОБА_1 в натурі у приватну власність належну їй частину вказаної вище земельної ділянки, яка становить 0,0907 га, позначену на плані поділу під номером 2; 3) виділення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0129 га, позначену на плані поділу під номером 1; 4) припинення права спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1036 га з кадастровим номером 3525880300:02:000:0305.

Заявлені вимоги обгрунтовані тим, що позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 16 лютого 2023 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовим І.Ю., набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3525880300:02:000:1351 площею 0,0518 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 07 березня 2019 року приватним нотаріусом Устинівського районного нотаріального округу Трутнем О.Я., позивач набула право власності на 3/4 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:1352 загальною площею 0,0518 га з таким же цільовим призначенням. Інша 1/4 частка цієї земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 09 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Устинівського районного нотаріального округу Трутнем О.Я., належить ОСОБА_2 ..

З метою реалізації свого права власності позивач звернулась до виробничого відділу у м.Кропивницький Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» щодо виготовлення технічної документації із землеустрою про об`єднання вказаних земельних ділянок. За результатами її виготовлення кадастрові номери земельних ділянок було анульовано та об`єднано їх у земельну ділянку з кадастровим номером 3525880300:02:000:0305 площею 0,1036 га.

Після отримання витягу з Державного земельного кадастру позивач виявила технічну помилку: при об`єднанні не було враховано належність їй земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:1352 лише в частині 3/4, внаслідок чого до новоствореної земельної ділянки увійшла також 1/4 частка, яка належить відповідачу ОСОБА_2 .. Враховуючи відсутність підстав для скасування реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:0305 та неможливість відновлення реєстрації первісних земельних ділянок, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за №2672/290-24 від 21 листопада 2024 року, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього письмовими доказами на обґрунтування своїх заперечень проти позову та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подала.

Письмових пояснень щодо позову третіми особами до суду під час підготовчого провадження у справі подано не було.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити. Пояснила, що під час виготовлення технічної документації щодо належних їй земельних ділянок мало відбутися приєднання належної їй частки однієї земельної ділянки до іншої земельної ділянки, однак через технічну помилку належна їй земельна ділянка була об`єднана з іншою земельною ділянкою, частина якої їй не належить. Зазначила, що вона разом зі своїм представником зверталася до відповідних уповноважених органів з метою виправлення допущеної помилки, але безрезультатно. Також підтвердила, що вона в минулому році у м. Києві особисто зустрічалася з відповідачем ОСОБА_2 та разом з нею підписала схему поділу земельної ділянки, додану до позовної заяви, і відповідач жодних заперечень з цього приводу не висловлювала та була обізнана із ситуацією, яка виникла.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті представник позивача - адвокат Березовська І.А. позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити.

ІІ. Заяви та клопотання.

16 лютого 2026 року відповідачем ОСОБА_2 до суду подана заява про визнання нею викладених в позовній заяві обставин та позовних вимог ОСОБА_1 , а також про розгляд справи за її відсутності (а.с.71-72 т.1).

05 травня 2026 року представником третьої особи Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі виробничого відділу у м. Кропивницький до суду подано заяву, в якій зазначено про те, що при виготовлені технічної документації була допущена технічна помилка, а саме: не було враховано перебування земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:1352 у частковій власності, внаслідок чого належна іншому співвласнику частка була помилково включена до земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:0305, сформованої за позивачем. Також зазначено про відсутність технічної можливості виправити допущену помилку, про розгляд справи за відсутності представника підприємства і задоволення позовних вимог (а.с.122 т.1).

28 травня 2026 року відповідачем ОСОБА_2 до суду подана заява про проведення судового засідання та розгляду справи за її відсутності, визнання позову ОСОБА_1 у повному обсязі, а також підтвердження особистого погодження і підписання нею схеми поділу земельної ділянки (а.с.139 т.1).

01 червня 2026 року представником позивача - адвокатом Березовською І.А. через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про долучення письмових доказів, а саме: схеми поділу земельної ділянки, погодженої та підписаної сторонами; договору між ОСОБА_1 та інженером-землевпорядником на розроблення схеми поділу; документи, на підставі яких була розроблена схема поділу земельної ділянки (а.с.146-147 т.1).

24 червня 2026 року представником позивача - адвокатом Березовською І.А. до суду подане клопотання про долучення оригіналів письмових доказів, а саме: схеми поділу земельної ділянки, погодженої та підписаної сторонами; договору між ОСОБА_1 та інженером-землевпорядником на розроблення схеми поділу від 25 липня 2025 року; документи, на підставі яких була розроблена схема поділу земельної ділянки (листа виробничого відділу у м.Кропивницький Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок) (а.с.200-201 т.1).

02 липня 2026 року відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій вона повторно визнала позовні вимоги ОСОБА_1 щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 35258803000:02:000:0305; підтвердила належність їй 1/4 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:1352; допущення технічної помилки при виготовленні документації, а також особисте підписання нею схеми поділу земельної ділянки та відсутність у неї з ОСОБА_1 спору щодо місця розташування частини земельної ділянки та її розмірів (а.с.242-243 т.1).

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 12 грудня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду з відкриттям провадження у справі та призначенням підготовчого засідання за правилами загального позовного провадження (а.с.37-39 т.1).

Ухвалою суду від 05 лютого 2026 року в задоволенні заяви представника позивача - адвоката Березовської І.А. про її участь у підготовчому засіданні 06 лютого 2026 року в режимі відеоконференції відмовлено з огляду на невиконання вимог ч.2 ст.212 ЦПК України щодо направлення копії заяви іншим учасникам справи (а.с.57 т.1).

Ухвалою суду від 06 лютого 2026 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на підставі п.3 ч.2 ст.198 ЦПК України (а.с.59 т.1).

Ухвалою суду від 12 березня 2026 року задоволено заяву представника позивача - адвоката Березовської І.А. про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів (а.с.92 т.1).

Ухвалою суду від 12 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с.102 т.1).

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року задоволено заяву представника позивача - адвоката Березовської І.А. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів (а.с.123 т.1).

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року, постановленою в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України (без оформлення окремого документа із зазначенням у протоколі судового засідання) визнано обов`язковою явку позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 в наступне судове засідання для надання пояснень щодо обставин погодження ними схеми поділу земельної ділянки та зобов`язано позивача надати письмові докази на підтвердження джерела отримання доданої до позовної заяви схеми поділу; розгляд справи відкладено на інші дату та час (а.с.128 т.1).

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року в задоволенні заяви представника позивача адвоката Березовської І.А. про її участь у судовому засіданні 04 червня 2026 року в режимі відеоконференції відмовлено з огляду на її подання з порушенням встановленого ч.2 ст.212 ЦПК України строку та відсутність доказів направлення копії заяви іншим учасникам справи (а.с.175 т.1).

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року, постановленою в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України (без оформлення окремого документа із зазначенням у протоколі судового засідання) зобов`язано позивача з`явитися у наступне судове засідання для надання пояснень щодо обставин справи, роз`яснено позивачу в особі представника право подати заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів та відкладено судовий розгляд справи на інші дату та час (а.с.180 т.1).

Ухвалою суду від 08 липня 2026 року задоволено заяви позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Березовської І.А. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів (а.с.246 т.1).

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 16 лютого 2023 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовим І.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за №130, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 і спадщина, на яку видане це свідоцтво складається із земельної ділянки з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0518 га, кадастровий номер 3525880300:02:000:1351, розташованої на території Ганно-Леонтовичівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.12 т.1).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 16 лютого 2023 року проведена державна реєстрація права власності позивача ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, номер відомостей про речове право: 49258677 (а.с.13 т.1).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 07 березня 2019 року приватним нотаріусом Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутнем О.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №216, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 і спадщина, на яку видане це свідоцтво складається із 3/4 (три четвертих) частки земельної ділянки з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,0518 га, кадастровий номер 3525880300:02:000:1352, розташованої на території Ганно-Леонтовичівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області. Спадкоємцем за законом на 1/4 частки вказаної земельної ділянки є дочка спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_2 (а.с.14 т.1).

Як вбачається з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 07 березня 2019 року проведена державна реєстрація права власності позивача ОСОБА_1 на 3/4 частки вказаної земельної ділянки, номер запису про право власності: 30610044 (а.с.15 т.1).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 09 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутнем О.Я. та зареєстрованим у реєстрі за №1047, відповідач по справі ОСОБА_2 є спадкоємцем 1/4 частки земельної ділянки з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0518 га, кадастровий номер 3525880300:02:000:1352, після смерті матері ОСОБА_4 (а.с.16 т.1).

Відповідно до заяви позивача ОСОБА_1 , адресованої виробничому відділу у м.Кропивницький Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», остання прохала виготовити технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 3525880300:02:000:1351 та 3525880300:02:000:1352 в одну земельну ділянку загальною площею 0,1036 га (а.с.17 т.1)

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6100636292024, сформованого 08 серпня 2024 року на заяву ОСОБА_1 , державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:0305 та площею 0,1036 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, була проведена 08 серпня 2024 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 08 серпня 2024 року, розробленої виробничим відділом у м. Кропивницький ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Зі змісту вказаного витягу також вбачається, що земельна ділянка створена в результаті об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 3525880300:02:000:1351 та 3525880300:02:000:1352, кадастрові номери яких скасовані в результаті такого об`єднання (а.с.18-23 т.1).

З листа виробничого відділу у м. Кропивницький Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 05 листопада 2024 року за №58-24, адресованого Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області вбачається, що 29 липня 2024 року відповідно до договору №35101Кро00397 цим підприємством була розроблена технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3525880300:02:000:1351 та 3525880300:02:000:1352 гр-нки ОСОБА_1 , внаслідок чого після внесення відомостей до ДЗК об`єднаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3525880300:02:000:0305. Під час розроблення технічної документації допущено помилку, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 3525880300:02:000:1352 перебувала у спільній частковій власності: 3/4 частки належали ОСОБА_1 , а 1/4 частка - ОСОБА_4 , у зв`язку з чим об`єднання було неможливим. Враховуючи викладене, виробничий відділ просив скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:0305 та відновити реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 3525880300:02:000:1351 і 3525880300:02:000:1352 в ДЗК для подальшого оформлення документів (а.с.24, 150 т.1).

З листа Управління забезпечення реалізації державної політки у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21 листопада 2024 року за №2672/290-24 вбачається, що підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:0305 та перенесення її до архівного шару Державного земельного кадастру не виявлено (а.с.25 т.1).

Зі змісту договору №228-а-25 на проведення проектно-вишукувальних робіт з розробкою науково-технічної продукції від 25 липня 2025 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 , як замовник, та фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , як виконавець, уклали договір щодо розроблення схеми поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:0305 (а.с.148 т.1).

Наявність у фізично особи-підприємця ОСОБА_5 права на складання окремих видів документації із землеустрою, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи підтверджується доданими до договору копіями документів (а.с.170, 171 т.1).

Зі змісту схеми поділу земельної ділянки загальною площею 0,1036 га, кадастровий номер 3525880300:02:000:0305, розташованої за адресою: Кіровоградська область Кропивницький район Устинівська селищна рада, визначений її поділ на дві земельні ділянки: земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0129 га та земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,0907 га із зазначенням того, що земельна ділянка АДРЕСА_1 перебуватиме у приватній власності ОСОБА_2 , а земельна ділянка № НОМЕР_2 - у приватній власності ОСОБА_1 .. Вказана схема містить підписи власників (користувачів) земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також підпис виконавця робіт - інженера-землевпорядника ОСОБА_5 (Скорик-Петкової) та відбиток її печатки (а.с.149 т.1).

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ч.1 ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним учасниками судового процесу, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого вона звернулась до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

Предметом спору у даній справі є поділ в натурі земельної ділянки, яка внаслідок допущеної при виготовленні технічної документації помилки була сформована шляхом об`єднання земельної ділянки, що належала одноособово позивачу, та земельної ділянки, яка перебувала у спільній частковій власності позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , з подальшим припиненням їх права спільної часткової власності на зазначену земельну ділянку.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у ст.ст.316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

При цьому володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно зі ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою у праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі №442/7505/14-ц Верховний Суд виснував, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки існує множинність суб`єктів та єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних або неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст.183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Частиною першою ст.367 ЦК України встановлено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (ч.2 ст.367 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом ч.1 ст.86, ч.ч.1, 3 ст.87 Земельного кодексу України земельна ділянка може перебувати у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності. Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами та за рішенням суду.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.88 Земельного кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення. Учасник спільної часткової власності має право на отримання у його володіння, користування та розпорядження частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2025 року у справі №760/9152/15, юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні ст.181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна утворюється два самостійних об`єкта майна.

Отже, у спорах про поділ (виділ частки) в натурі учасникам спільної часткової власності може бути виділено відокремлену частину нерухомого майна, яка відповідає розміру їх частки у праві власності. Якщо виділ (поділ) можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною розмірів ідеальних часток і стягненням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі №357/3145/20, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. При цьому, вирішуючи питання поділу спільного майна або виділення частки з нього, суди повинні пам`ятати, що визначальним для цього є не усталений співвласниками порядок користування нерухомим майном, а розмір їх часток та технічна можливість його поділу відповідно до цих часток.

Згідно з ч.2 ст.1278 ЦК України кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2024 року у справі №524/8320/21, спадщина належить спадкоємцям, які прийняли її на праві спільної часткової власності, а тому при її поділі застосовуються правила, передбачені главою 26 ЦК України, які регулюють відносини спільної часткової власності. Якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із спадкоємців за законом або за заповітом.

Судом встановлено, що право власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 3525880300:02:000:1351 у цілому та на 3/4 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:1352, а також право власності відповідача на 1/4 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:1352 підтверджені свідоцтвами про право на спадщину та не оспорюються учасниками справи.

При цьому сформована у Державному земельному кадастрі земельна ділянка площею 0,1036 га з кадастровим номером 3525880300:02:000:0305 охоплює площу двох первісних земельних ділянок та внаслідок допущеної виробничим відділом у м.Кропивницькому Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» помилки не відображає належності 1/4 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:1352 відповідачу ОСОБА_2 ..

Сам по собі факт технічної помилки при виготовленні документації із землеустрою не може мати наслідком припинення чи зменшення обсягу права власності відповідача, так само як і покладення на позивача обмежень у здійсненні права власності на належні їй земельну ділянку та частку в іншій земельній ділянці.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року справі №912/2797/21 ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Зі змісту дослідженої судом схеми поділу земельної ділянки вбачається наявність технічної можливості здійснити поділ земельної ділянки площею 0,1036 га, кадастровий номер 3525880300:02:000:0305 з утворенням двох самостійних земельних ділянок без зміни їх цільового призначення.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі №500/3987/16-ц, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є усталений порядок користування майном, розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Частка, яка виділяється, повинна бути окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні ст.181 ЦК України.

Визначений у схемі поділу земельної ділянки площею 0,1036 га з кадастровим номером 3525880300:02:000:0305 варіант поділу повністю відповідає обсягу прав сторін по справі: площа земельної ділянки №1 - 0,0129 га - відповідає належній ОСОБА_2 1/4 частці первісної земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:1352, а площа земельної ділянки №2 - 0,0907 га - охоплює належну ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3525880300:02:000:1351 у цілому та 3/4 частки первісної земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:1352.

Таким чином, запропонований поділ не змінює змісту та обсягу належних сторонам прав, не передбачає перерозподілу площі земельної ділянки між ними, а спрямований на приведення фактичних меж новоутворених земельних ділянок і відомостей про них у відповідність до правовстановлюючих документів.

Судом також враховується, що схема поділу особисто погоджена та підписана сторонами по справі, як співвласниками; відповідачем неодноразово письмово підтверджена відсутність спору з позивачем щодо місця розташування і площі земельних ділянок, утворених відповідно до схеми поділу та визнано позов; землевпорядною організацією підтверджено як факт допущення помилки, так і необхідність її усунення шляхом поділу земельної ділянки в судовому порядку.

Клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи учасниками справи заявлено не було.

Разом з тим відсутність висновку експерта у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору, оскільки технічна можливість поділу підтверджена складеною сертифікованим інженером-землевпорядником схемою поділу земельної ділянки, кваліфікація якого підтверджена належними письмовими доказами, а визначений цією схемою варіант поділу погоджений обома сторонами, як співвласниками земельної ділянки з кадастровим номером 3525880300:02:000:1352, та не спростований будь-яким іншим доказом.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем ОСОБА_2 позову є безумовним. Підстав вважати, що таке визнання суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не встановлено.

Разом з тим, визнання позову відповідачем не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність законних підстав для його задоволення. Такі підстави у даній справі підтверджуються сукупністю досліджених судом правовстановлюючих документів, відомостями Державного земельного кадастру, листом та письмовим поясненням землевпорядної організації, договором про проведення проектно-вишукувальних робіт, документами про кваліфікацію інженера-землевпорядника та погодженою сторонами схемою поділу земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі поділу об`єкта нерухомого майна або виділу з нього частки відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а реєстраційний номер цього об`єкта скасовується. На кожний новостворений об`єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, а також присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об`єктів.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які могли б свідчити про неможливість поділу земельної ділянки площею 0,1036 га з кадастровим номером: 3525880300:02:000:0305 за погодженою сторонами схемою або зміну її цільового призначення, невідповідність утворюваних внаслідок такого поділу земельних ділянок обсягу прав сторін або порушення прав третіх осіб. Іншого варіанту поділу чи доказів технічної неможливості його здійснення учасниками справи не надано, з матеріалів справи наявності таких обставин суд не вбачає.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку про задоволення позову.

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не бажає стягувати з відповідача судові витрати у виді сплаченого нею судового збору (а.с.7).

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України.

Інші витрати, пов`язані з розглядом справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 142, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Державне підприємство «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі виробничого відділу у м.Кропивницький, про поділ земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка перебуває в спільній частковій власності задоволити повністю.

Здійснити поділ земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,1036 га з кадастровим номером: 3525880300:02:000:0305.

Виділити позивачу ОСОБА_1 із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,1036 га, кадастровий номер: 3525880300:02:000:0305, розташованої на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (до адміністративно-територіальної реформи - Ганно-Леонтовичівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області) у натурі, як окремий обєкт нерухомого майна, земельну ділянку площею 0,0907 га відповідно до схеми поділу земельної ділянки, згідно з яким виділена земельна ділянка позначена під №2.

Виділити відповідачу ОСОБА_2 із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,1036 га, кадастровий номер: 3525880300:02:000:0305, розташованої на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (до адміністративно-територіальної реформи - Ганно-Леонтовичівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області) у натурі, як окремий обєкт нерухомого майна, земельну ділянку площею 0,0129 га, відповідно до схеми поділу земельної ділянки, згідно з яким виділена земельна ділянка позначена під №1.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,1036 га з кадастровим номером: 3525880300:02:000:0305.

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплаченого нею судового збору відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Повне імя та найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання, вказана позовній заяві: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, адреса місцезнаходження, зазначена в позовній заяві: вул.Княгині Ольги, буд.№2 м.Кропивницький Кіровоградської області, поштовий індекс 25009, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39767636.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі виробничого відділу у м.Кропивницький, адреса місцезнаходження, зазначена в позовній заяві: вул.Академіка Корольова, буд.№26 м.Кропивницький Кіровоградської області, поштовий індекс 25030, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00709709.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 17 липня 2026 року.

Суддя С.Ю.Атаманова