Рішення № 138347954, 06.07.2026, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/363/21 провадження № 2/403/5/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Карпяк Л.І.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Багіряна Е.Б.,

представника відповідача Фермерського господарства «Ніка-Т» (в порядку самопредставництва) - Ткача С.Я.,

представника відповідача Фермерського господарства «Ніка-Т» - адвоката Ляшенко-Гаркуші О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Ніка-Т» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Фермерського господарства «Ніка-Т» (далі - ФГ «Ніка-Т») про: 1) усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер: 3525884700:02:000:0158, площею 7,3479 га, розташованою на території Устинівської селищної ради Кіровоградської області, шляхом її повернення у користування позивача, як власника, та 2) скасування державної реєстрації права, а саме: запису про інше речове право - право оренди ФГ «Ніка-Т» на вказану земельну ділянку, проведеної 15 лютого 2021 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Устинівської селищної ради Кіровоградської області Тараненко І.І. за номером запису: 40618597 щодо договору оренди землі від 11 лютого 2021 року.

Заявлені вимоги обгрунтовані тим, що позивач є власником зазначеної вище земельної ділянки та одноосібно здійснює її обробіток. Після перегляду в жовтні 2021 року «Публічної кадастрової карти» нею була виявлено обставина перебування земельної ділянки в оренді ФГ «Ніка-Т» на підставі договору оренди землі №б/н від 11 лютого 2021 року, зареєстрованого реєстратором ЦНАП Устинівської селищної ради Тараненко І.І. за номером запису 40618597. Разом з тим, ніякого договору оренди належної їй земельної ділянки позивач з ФГ «Ніка-Т» не підписувала, а зареєстроване за відповідачем без її згоди і волевиявлення речове право оренди порушує її майнові права, як власника земельної ділянки, зокрема, обмежує права на володіння, користування та розпорядження зазначеною власністю.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача ФГ «Ніка-Т» - адвокат Ляшенко-Гаркуша О.В. прохала суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що ні вимога про скасування запису про державну реєстрацію, ні вимога про скасування рішення державного реєстратора після внесення на його підставі відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру прав не відповідає належному способу захисту. Належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача. З урахуванням викладеного, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (а.с.143-152 т.1).

В судовому засіданні по розгляду справи по суті 01 червня 2026 року позивач підтримала позов та прохала суд задоволити його в повному обсязі заявлених нею вимог. Суду пояснила, що оспорюваний нею договір вона не підписувала і орендної плати за користування землею від відповідача ФГ «Ніка-Т», в тому числі і поштовим переказом, вона не отримувала. З приводу обробітку належної їй земельної ділянки зазначила, що земельна ділянка не обробляється і вона особисто бачила, що на ній є забурянення. Також підтвердила своє працевлаштування за кордоном та відсутність у звязку з цим за місцем свого проживання в м.Кропивницькому за адресою, зазначеною в позовній заяві та в договорі.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті представник позивача - адвокат Багірян Е.Б. прохав суд задоволити позов в повному обсязі, враховуючи непідписання позивачем договору оренди землі з ФГ «Ніка-Т» та порушенням у звязку з цим прав позивача, як власника земельної ділянки, на вільне володіння, користування та розпорядження нею.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті 12 травня 2026 року представник відповідача ФГ «Ніка-Т» (в порядку самопредставництва) Ткач С.Я. проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що документи, необхідні для оформлення права оренди на належну позивачу земельну ділянку, в тому числі і договір оренди землі, йому передала її мати - гр-нка ОСОБА_2 і він був переконаний, що підпис в договорі оренди землі від 11 лютого 2021 року був виконаний саме ОСОБА_1 , оскільки розраховував на добропорядність позивача. На виконання умов договору оренди землі він неодноразово надсилав позивачу на вказану в договорі адресу орендну плату, яка поверталась без вручення, а також особисто приїжджав до місця проживання позивача з метою передачі грошових коштів в рахунок орендної плати, однак там нікого не було. На даний час, враховуючи поведінку позивача та повязаний із цим судовий розгляд справи він сплачує земельний податок на землю, однак саму земельну ділянку з метою отримання врожаю не обробляє та не засіває.

В судовому засіданні по розгляду справи по суті представник відповідача ФГ «Ніка-Т» - адвокат Ляшенко-Гаркуша О.В. заперечила проти позову ОСОБА_1 та прохала суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі, оскільки в ситуації, яка склалася з непідписанням позивачем договору оренди землі, вина відповідача відсутня, так як він не знав і не міг знати, враховуючи невстановлення особи, яка здійснила підписання договору, що підпис виконаний не позивачем ОСОБА_1 , а іншою особою. Докази того, що саме ФГ «Ніка-Т» порушило порядок укладення договору в матеріалах справи відсутні. Також наголосила на обранні позивачем неналежного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові, оскільки в даному випадку способом захисту є визнання припиненим права оренди.

На виконання вимог п.п.2, 3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, а також процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.126-127 т.1).

Ухвалою суду від 16 липня 2024 року визнано обовязковою явку позивача ОСОБА_1 в підготовче засідання для дачі особистих пояснень з приводу заявленого нею клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та відібрання від неї експериментальних зразків почерку (підпису) у разі задоволення такого клопотання; розгляд справи відкладено на підставі п.3 ч.1 ст.198 ЦПК України на інші дату та час (а.с.192-193 т.1).

Ухвалою суду від 16 серпня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування від відповідача ФГ «Ніка-Т» оригіналу договору оренди землі №б/н від 11 лютого 2021 року та в задоволенні клопотання представника відповідача ФГ «Ніка-Т» - адвоката Ляшенко-Гаркуші О.В. про витребування у дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 (м.Долинська) оригіналу договору оренди землі (а.с.222-223 т.1)

Ухвалою суду від 18 вересня 2024 року, постановленою в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України (без оформлення окремим документом із зазначенням в протоколі судового засідання) в підготовчому засіданні оголошена перерва для надання сторонами оригіналу договору оренди землі та додаткових матеріалів для проведення почеркознавчої експертизи (а.с.51 зворот т.2).

Ухвалою суду від 07 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача - адвоката Горпинко С.М. про забезпечення позову (а.с.145-147 т.2).

Ухвалою суду від 07 листопада 2024 року, постановленою в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України (без оформлення окремим документом із зазначенням в протоколі судового засідання) задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Ляшенко-Гаркуші О.В. про залишення без розгляду клопотання про проведення у справі почеркознавчої експертизи (а.с.240 т.2).

Ухвалою суду від 07 листопада 2024 року клопотання позивача про призначення експертизи задоволено, по цивільній справі призначено судову почеркознавчу експертизу з приводу виконання підпису в двох оригінальних примірниках договору оренди землі від 11 лютого 2021 року особисто позивачем чи іншою особою(а.с.150-152 т.2).

Ухвалою суду від 18 грудня 2024 року у звязку з надходженням клопотання експерта провадження у справі поновлено (а.с.140 т.3).

Ухвалою суду від 25 грудня 2024 року задоволено заяву представника відповідача - адвоката Ляшенко-Гаркуші О.В. про участь у підготовчому засіданні 25 грудня 2024 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а.с.157 т.3).

Ухвалою суду від 25 грудня 2024 року погоджено клопотання експерта про проведення судової почеркознавчої експертизи у строк понад 90 календарних днів (а.с.163 т.3).

Ухвалою суду від 04 березня 2025 року у звязку з надходженням висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи провадження у справі поновлено (а.с.188 т.3).

Ухвалою суду від 08 квітня 2025 року, постановленою в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України (без оформлення окремим документом із зазначенням в протоколі судового засідання) за клопотанням представника відповідача підготовче засідання відкладено на інші дату та час (а.с.208-209 т.3).

Ухвалою суду від 29 травня 2025 року про закриття підготовчого провадження цивільну справу було призначено до судового розгляду по суті, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив (а.с.228-229 т.3).

Ухвалою суду від 08 липня 2025 року, постановленою в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України (без оформлення окремим документом із зазначенням в протоколі судового засідання) визнано обовязковою явку сторін в судове засідання для надання пояснень з приводу виконання умов договору оренди землі (а.с.5 т.4).

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року, постановленою судом в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України (без оформлення окремим документом із зазначенням в протоколі судового засідання), повторно визнано обовязковою явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання на 01 червня 2026 року (а.с.138 т.4).

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року, постановленою судом в порядку ч.5 ст.259 ЦПК України (без оформлення окремим документом із зазначенням в протоколі судового засідання), відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача про виклик в судове засідання як свідка ОСОБА_2 (а.с.192 т.4)

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, безпосередньо дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,3479 га, кадастровий номер: 3525884700:02:000:0158, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення 30 грудня 2013 року державної реєстрації права власності за номером запису: 4143310 (а.с.85, 87 т.1).

Відповідно до договору оренди землі б/н від 11 лютого 2021 року, сторонами якого зазначені ОСОБА_1 , як орендодавець, та ФГ «Ніка-Т» в особі Ткача С.Я., як орендаря, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 7,3479 га, з кадастровим номером 3525884700:02:000:0158, яка знаходиться на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (а.с.82-84 т.1).

Згідно з п.8 договору оренди землі строк дії договору становить 10 років.

Згідно з п.42 договору оренди землі договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Судом встановлено, що державна реєстрація права оренди ФГ «Ніка-Т» за договором оренди землі від 11 лютого 2021 року була проведена державним реєстратором Устинівської селищної ради Кіровоградської області Тараненко І.І. 15 лютого 2021 року, номер запису про інше речове право: 40618597. Документом, поданим для державної реєстрації, є договір оренди землі №б/н, виданий 11 лютого 2021 року (а.с.88-89 т.1 ).

За змістом п.п.9-11 договору оренди землі орендна плата нараховується орендарем у грошовій формі в розмірі 12%, становить 22125,85 грн. на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної у п.5 договору, і виплачується грошовими коштами або у натуральній формі (сільськогосподарською продукцією). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року оренди.

В п.п.37, 38 договору оренди землі зазначено, що розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.

В розділі «Реквізити сторін» в графах «Орендодавець»: ОСОБА_1 та «Орендар»: ФГ «Ніка-Т» ОСОБА_3 договору оренди землі містяться відповідні підписи сторін. Адресою місця проживання орендодавця ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку експерта Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/112-23/12627-ПЧ від 09 січня 2024 року за результатами проведення почеркознавчої експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2023 року за №12023121150000091 за правовою кваліфікацією ст.356 КК України щодо неправомірних дій керівників ФГ «Ніка-Т», досліджуваний підпис, розташований в графі «Орендодавець»: ОСОБА_1 в договорі оренди землі без номеру від 11 лютого 2021 року, укладеному між ОСОБА_1 та ФГ «Ніка-Т» в особі Ткач С.Я. виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.112 зворот-117 т.1).

Постановою від 23 лютого 2023 року кримінальне провадження №12022121150000194 від 15 жовтня 2022 року, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст.356 КК України по факту незаконного привласнення ОСОБА_1 урожаю соняшника, закрите у звязку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України та будь-якого іншого правопорушення, передбаченого КК України (а.с.119 т.1).

21 жовтня 2022 року за вих.№25 відповідачем ФГ «Ніка-Т» на адресу проживання позивача ОСОБА_1 , вказану в договорі оренди землі від 11 лютого 2021 року, було направлено лист щодо готовності орендаря виплатити їй орендну плату за 2021-2022 роки та необхідність повідомлення ФГ «Ніка-Т» про зручний для неї спосіб отримання грошових коштів (орендної плати). Одночасно також розяснено, що у разі відсутності такого звернення грошові кошти в сумі 35622 грн. 62 коп. будуть надіслані їй грошовим переказом за адресою місця проживання (а.с.180, 181, 182 т.1).

09 листопада 2022 року за вих.№34 відповідачем ФГ «Ніка-Т» на адресу проживання позивача ОСОБА_1 , вказану в договорі оренди землі від 11 лютого 2021 року, було направлено лист щодо готовності орендаря виплатити їй оренду плату за 2021-2022 роки та необхідність повідомлення ФГ «Ніка-Т» про зручний для неї спосіб отримання грошових коштів (орендної плати). Одночасно також розяснено, що у разі відсутності такого звернення грошові кошти в сумі 35622 грн. 62 коп. будуть надіслані їй грошовим переказом за адресою місця проживання (а.с.162, 163 т.1).

Відповідно до платіжних інструкцій №1001478241 та №1001478242 від 22 грудня 2022 року ФГ «Ніка-Т» було здійснено два поштові перекази позивачу ОСОБА_1 в сумі по 17811,31 грн. кожний, від отримання яких остання відмовилась (а.с.157, 158 т.1).

Відповідно до платіжної інструкції №46 від 12 листопада 2022 року ФГ «Ніка-Т» було здійснено поштовий переказ позивачу ОСОБА_1 в сумі 35907,60 грн. з призначенням платежу: орендна плата за 2021, 2022 роки оренди земельної ділянки загальною площею 7, 3479 га. Відомості про отримання зазначених коштів ОСОБА_1 чи відмову від їх отримання - відсутні (а.с.157, 158 т.1).

Судом також встановлено, що ФГ «Ніка-Т» були сплачені податок з доходів фізичних осіб та військовий збір із орендної плати за землю ОСОБА_1 у 2022 році (а.с.159, 161 т.1).

Згідно з висновком експерта №2150/24-27 від 17 лютого 2025 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 07 листопада 2024 року щодо двох примірників договору оренди землі, підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 11 лютого 2021 року, укладеному між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ФГ «Ніка-Т» в особі ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки загальною площею 7,3479 га кадастровий номер 3525884700:02:000:0158, який міститься на третьому аркуші у розділі «Підписи сторін» в графі «Орендодавець: ОСОБА_1 ____ (підпис), виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі без номера та дати, укладеному між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ФГ «Ніка-Т» в особі ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки загальною площею 7,3479 га кадастровий номер 3525884700:02:000:0158, який міститься на третьому аркуші у розділі «Підписи сторін» в графі «Орендодавець: ОСОБА_1 ____ (підпис), виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою. (а.с.177-184 т.3).

Виконуючи приписи ч.1 ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним учасниками судового процесу, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого вона звернулась до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав. Це означає, що особа має право предявити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (див. пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16).

Під способами захисту субєктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Тлумачення вказаних норм права свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, а сам спосіб захисту порушеного права має бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним.

Належний спосіб захисту має гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі №910/10784/16).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.ч.1 та 3 ст.13 ЦПК України).

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обовязок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони справи (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Тягар доказування лежить на сторонах, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог і наданих доказів (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2022 року в справі №602/1455/20). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2 ст.207 ЦК України). Підпис є обовязковим реквізитом правочину, вчиненого у письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю і фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їхню ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілений правочин. Унаслідок цього підписання правочину здійснюють сторона (сторони) або ж уповноважені особи (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі №674/461/16-ц).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України (договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторони у належній формі досягнули згоди з усіх істотних умов. Якщо вони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені у ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №227/3760/19-ц).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц, від 06 квітня 2021 року у справі №925/642/19 та інших). Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20).

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (п.1 ч.2 ст.16 ЦК України).

За змістом п.1 ч.2 ст.16 ЦК України такий спосіб захисту слід застосовувати тільки тоді, коли субєктивне цивільне право виникло, і якщо його порушує (оспорює або не визнає) інша особа (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року в справі №127/23627/20, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 грудня 2022 року в справі №233/4580/20).

Цей спосіб захисту можна застосовувати для захисту різноманітних приватних прав (зобовязальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності тощо). За змістом такий спосіб охоплює визнання права як наявним, так і відсутнім. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (див. постанову Обєднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі №567/3/22).

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі №513/879/19).

Судом встановлено, що звертаючись до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації речового права відповідача на цю земельну ділянку, позивач ОСОБА_1 посилалась на те, що договір оренди землі від 11 лютого 2021 року нею не укладався, своєї згоди на його укладення вона не надавала та власноручно договір не підписувала.

Представники позивача під час судового провадження вважали такі способи захисту права позивача належними та ефективними.

Суд не погоджується з такими доводами з огляду на наступне.

У постанові від 02 червня 2025 року у справі №144/1440/22 Верховний Суд у складі Обєднаної палати Касаційного цивільного суду, відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2024 року у справі №130/8/23, про те, що «ефективним способом захисту та таким, що забезпечує реальне відновлення порушеного права у випадку реєстрації неукладеного між сторонами договору оренди, є усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації», зазначивши, що як Велика Палата Верховного Суду, так і Обєднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду послідовно дотримують підходу, згідно з яким належним способом захисту прав орендодавця, який не підписував договір (додаткову угоду), є вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім цього права. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для державної реєстрації припинення права оренди. Будь-яке інше судове рішення (про скасування державної реєстрації права оренди, про зобовязання повернути земельну ділянку) за змістом пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не є підставою для державної реєстрації припинення права оренди.

Крім того, у постанові від 25 червня 2025 року у справі №551/682/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу на те, що вимоги про повернення земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію цього права оренди не замінюють належну вимогу про визнання відсутнім права оренди. Додатково до вказаної належної вимоги суд може також задовольнити вимогу про повернення відповідачем земельної ділянки, але лише за умов, що останній нею користується за відсутності права її оренди. Таким чином, позивачка, яка вважає, що відповідач не має права використовувати на умовах оренди належну їй земельну ділянку, бо на договорі оренди не було її підпису, має заявити вимогу про визнання відсутнім у відповідача права оренди земельної ділянки, а якщо він чинить перешкоди у користуванні останньою, - також вимогу про повернення земельної ділянки. Тому у задоволенні вимог, які позивачка заявила у цій справі, слід відмовити. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог, але, зберігаючи обєктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених процесуальним законодавством. Виконання такого обовязку повязане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі №9901/172/20, від 01 лютого 2022 року у справі №750/3192/14, від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18).

Відповідно до правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2026 року у справі №456/252/22, заявлення негаторного позову шляхом повернення власнику майна дійсно не є єдиним універсальним способом захисту порушених прав власника майна, який має перешкоди в користуванні ним. Оскільки предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують вчинення відповідачем дій, що перешкоджають власнику майна використовувати належні йому права, позивач, з огляду на характер порушень, самостійно визначає спосіб, у який він вбачає можливим їх усунути. Така особа може вимагати, щоб суд надав захист її праву на землю, заявляючи вимоги про усунення існуючих перешкод шляхом припинення дій, що порушують право або відновлюють становище, яке існувало до порушення права (вимоги про повернення землі, визнання відсутнім права оренди, скасування державної реєстрації речового права тощо), залежно від того, у який спосіб чиняться перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним їй майном.

Як вбачається зі змісту поданої до суду позовної заяви, позивач ОСОБА_1 безпосередньо зазначає про те, що саме зареєстроване без її згоди і волевиявлення речове право оренди належної їй земельної ділянки на відповідача ФГ «Ніка-Т» порушує її права, як власника, обмежуючи її права на володіння, користування та розпорядження зазначеною власністю (а.с.71 т.1).

В судовому засіданні по розгляду справи по суті 12 травня 2026 року представником ФГ «Ніка-Т» в порядку самопредставництва - Ткачем С.Я. при наданні особистих пояснень підтверджено, що враховуючи поведінку позивача ОСОБА_1 та ініціювання нею судового процесу щодо земельної ділянки, за якою укладено договір, він не займається її обробітком з метою отримання врожаю і земельна ділянка стоїть не засіяна (а.с.137 т.4)

В судовому засіданні по розгляду справи по суті 01 червня 2026 року позивачем ОСОБА_1 при наданні особистих пояснень підтверджена обставина перебування її за кордоном, де вона працевлаштована, а також того, що належна їй земельна ділянка, яка є обєктом оспорюваного договору оренди, на даний час не обробляється і на ній маються буряни (а.с.165 т.4)

Отже, обставина відсутності користування ФГ «Ніка-Т» належною позивачу земельною ділянкою була підтверджена обома сторонами, що свідчить про визнання ними цієї обставини, яка в силу приписів ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Судом також враховується, що в судовому засіданні 08 липня 2025 року представником позивача зазначено про перебування позивача за кордоном та неможливість особисто брати участь у розгляді справи в суді (а.с.4 т.4).

Тобто неможливість особистого використання позивачем земельної ділянки внаслідок будь-яких протиправних дій ФГ «Ніка-Т», спрямованих на перешкоджання цьому після проведення державної реєстрації речового права відповідача на підставі спірного договору оренди від 11 лютого 2021 року, а не внаслідок, зокрема, власної поведінки позивача, обумовленої її тривалим перебуванням за кордоном, не була доведена позивачем та її представниками під час судового розгляду справи належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене суд констатує, що у даній справі усунення перешкод у користуванні позивачем належною їй земельною ділянкою не було повязане з фактичним позбавленням її можливості користуватися своїм майном, оскільки після заперечення позивачем існування орендних правовідносин з ФГ «Ніка-Т», відповідач, як орендар, не здійснював будь-яких дій, спрямованих на подальше використання земельної ділянки позивача всупереч її волі, і сама позивач, перебуваючи після цього за кордоном, не надала суду доказів вчинення ФГ «Ніка-Т» будь-яких перешкод у реалізації нею права володіння та користування належним їй майном, а заявлена позивачем ОСОБА_1 вимога про повернення земельної ділянки обгрунтовувалась наявним в неї запереченням саме юридичного права відповідача користуватися належною їй земельною ділянкою, а не іншими обєктивно існуючими та доведеними фактами.

За встановлених обставин даної конкретної справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, а також наведені у цьому рішенні правові висновки Верховного Суду, суд приходить до висновку про те, що саме зареєстроване речове право - право оренди відповідача ФГ «Ніка-Т» порушує право позивача ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки, а тому належним способом захисту її прав, як орендодавця, є позовна вимога про визнання відсутнім права оренди ФГ «Ніка-Т» на належну їй земельну ділянку.

Разом з тим, аналіз змісту позовної заяви ОСОБА_1 свідчить про те, що позовної вимоги про визнання відсутнім права оренди ФГ «Ніка-Т» земельної ділянки вона не заявляла. З урахуванням викладеного та обранням позивачем у цій справі неналежного способу захисту, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача ФГ «Ніка-Т» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).

На підставі викладеного, з урахуванням того, що встановленими судовими витратами при розгляді даної справи згідно з поданою позовною заявою є сплачений позивачем ОСОБА_1 судовий збір у загальному розмірі 1816 грн. 00 коп. та витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 15141,92 грн. і в задоволенні позову відмовлено повністю, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування на користь позивача вказаних судових витрат в порядку їх розподілу між сторонами.

З огляду на відмову в позові та відсутність доказів на підтвердження обсягу наданих представниками позивача - адвокатом Горпинко С.М., адвокатом Фесенко О.В. та адвокатом Багіряном Е.Б. послуг і виконаних ними робіт, необхідних для надання правничої допомоги позивачу, а також їх вартості, питання розподілу між сторонами витрат позивача на правничу допомогу судом не вирішується згідно з положеннями ч.2 ст.137 та п.2 ч.2, ч.8 ст.141 ЦПК України.

Судом також не вирішується питання розподілу між сторонами витрат відповідача ФГ «Ніка-Т» на правничу допомогу з огляду на відсутність на дату судового розгляду справи по суті доказів на підтвердження обсягу наданих адвокатом Ляшенко-Гаркуша О.В. послуг і виконаних ним робіт відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Ніка-Т» про:

1) усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер: 3525884700:02:000:0158, площею 7,3479 га, розташованою на території Устинівської селищної ради Кіровоградської області, шляхом її повернення у користування позивача, як власника;

2) скасування державної реєстрації права, а саме: запису про інше речове право - право оренди ФГ «Ніка-Т» на вказану земельну ділянку, проведеної 15 лютого 2021 року державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Устинівської селищної ради Кіровоградської області Тараненко І.І. за номером запису: 40618597 щодо договору оренди землі від 11 лютого 2021 року, - відмовити повністю.

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 , відшкодуванню за рахунок відповідача ФГ «Ніка-Т» не підлягають.

Повне імя та найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання, вказана в позовній заяві: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Фермерське господарство «Ніка-Т», адреса місцезнаходження: с.Лебедине Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 28613, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43179751.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повне рішення суду складено 16 липня 2026 року.

Суддя С.Ю.Атаманова