Рішення № 13834745, 17.02.2011, Господарський суд Чернігівської області

17.02.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. 698166

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

“17” лютого 2011 р. Справа № 7/37

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком”, м. Київ

в особі : Центру телекомунікаційних послуг Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства ?Укртелеком?

14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 50А

До Товариства з обмеженою відповідальністю ?Кронос - МК?

14031, м. Чернігів, вул. В.Василевської,9А

Про стягнення 1995,84 грн.

                                                                                                    Суддя Н.О Скорик

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Позивача: Шамрук С.П. –дов. № б/н від 21.07.2008 р.

Відповідача: не з?явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення 1839,10 грн. боргу по неоплаті вартості послуг за період з січня 2010 р. по вересень 2010 р., включно, згідно рахунків № 7433000000009589 від 31.01.2010 р., № 7433000000009589 від 28.02.2010 р., № 7433000000009589 від 31.03.2010 р., № 7433000000009589 від 30.04.2010 р., № 7433000000009589 від 31.05.2010 р., № 7433000000009589 від 30.06.2010 р., № 7433000000009589 від 31.07.2010 р., № 7433000000009589 від 31.08.2010 р., № 7433000000009589 від 30.09.2010 р., 8,74 грн. пені, 33,08 грн. 3% річних, 114,92 грн. інфляційних.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 01924856.

Зважаючи на те, що згідно до ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання , неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача в судовому засіданні встановлено:

          Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.

          Згідно ст.. 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону , інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобв?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

          Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов?язків ( ст.. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст.. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов?язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.. 525 Цивільного кодексу України).

          Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до ч.2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

          Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Між сторонами договір як єдиний письмовий документ не укладався.

Згідно заявки відповідача –ТОВ ?Кронос - МК? № 121 від 20.11.2001 р. на підставі нарядів на встановлення телефону № 36, № 38 від 14.02.2002 р. позивача надавав телекомунікаційні послуги відповідачу.

В період з січня 2010 р. по вересень 2010 р., включно, позивачем надано телекомунікаційні послуги на загальну суму 2779,81 грн., що підтверджується рахунками за телекомунікаційні послуги № 7433000000009589 від 31.01.2010 р. на суму 94,44 грн., № 7433000000009589 від 28.02.2010 р. на суму 173,28 грн., № 7433000000009589 від 31.03.2010 р. на суму 231,73 грн., № 7433000000009589 від 30.04.2010 р. на суму 308,83 грн., № 7433000000009589 від 31.05.2010 р. на суму 417,44 грн., № 7433000000009589 від 30.06.2010 р. на суму 298,69 грн., № 7433000000009589 від 31.07.2010 р. на суму 469,52 грн., № 7433000000009589 від 31.08.2010 р. на суму 388,21 грн., № 7433000000009589 від 30.09.2010 р. на суму 397,67 грн.

Відповідно до п. 40 Правил про надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 р. (далі - Правила) плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором. Оператор не може включати до обов'язкових умов договору вимогу про попереднє внесення абонентної плати або авансового платежу за послуги більше ніж за один розрахунковий період. Пунктом 108 Правил передбачено, що абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Відповідні рахунки направлялись позивачем відповідачу, що підтверджується реєстрами передачі рахунків (а.с.23-30).

Відповідач частково оплатив вартість наданих послуг в сумі 940,71 грн., що підтверджується виписками по рахунку та розрахунком позивача.

На момент пред’явлення позову до суду заборгованість відповідача склала 1839,10 грн.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості.

За таких обставин позовні вимоги по стягненню 1839,10 грн. боргу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Пунктом 2 статті 36 Закону України ?Про телекомунікації? встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення 8,74 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов’язання в період з 21.10.2010 р. по 04.02.2011 р.

Вимоги позивача по стягненню пені задоволенню не підлягають на підставі слідуючого:

26.03.2009 р. господарським судом Чернігівської області винесено ухвалу по справі № 4/94б про порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю ?Кронос - МК? (код 14235416). Пунктом 3 ухвали від 26.03.2009 р. судом введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Пунктом 4 статті 12 Закону України ?Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом? мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство (п17 ст.12 Закону України ?Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом?).

          На момент винесення рішення судом провадження у справі про банкрутство ТОВ ?Кронос - МК? не припинено.

          За таких обставин, у позові в частині стягнення пені має бути відмовлено за безпідставністю вимог.

          Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення 114,92 грн. інфляційних за період з 21.02.2010 р. по 11.02.201 р. та 33,08 грн. 3% річних за період з 21.02.2010 р. по 11.02.2011 р.

Відповідач не надав доказів сплати даних сум нарахувань.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 114,92 грн. інфляційних та 33,08 грн. річних є правомірними, за правовою природою не є штрафними санкціями, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторін згідно ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст. 12 Закону України ?Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом?, ст.. ст.. 173,180,181,193 Господарського кодексу України, ст.ст.11,253,525,526,530, ст.ст. 49,. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Кронос - МК?, м. Чернігів, вул. В.Василевської, 9А (р. 26004300000006 в ПАТ ?Банк Демарк?, МФО 353575, код 14235416) на користь Відкритого акціонерного товариства ?Укртелеком?, м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18 ( р. 26006413 в ЧОД ПАТ ?Райффайзен банк ?Аваль?, МФО 353348, код 01189425) 1839,10 грн. боргу, 114,92 грн. інфляційних, 33,08 грн. річних, 101,55 грн. держмита та 234,97 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити.

                    Суддя                                         Н.О. Скорик

          Повне рішення складено 17.02.2011 р.

                    Суддя                                                                                 Н.О.Скорик