Рішення № 138345247, 20.07.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/4066/26

Провадження № 2/712/3082/26

20 липня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання - Безрукової Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 17.03.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 8865192 (далі - Кредитний договір) на суму 3 700,00 грн.

На виконання умов Кредитного договору, 17.03.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» на платіжну картку № НОМЕР_2 (далі - Платіжна картка) Відповідача. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 5 700,00 грн.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» з відміткою та листом №11896/25-Е від 09.12.2025 з відміткою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

03.12.2025 між Первісним кредитором та Позивачем укладений Договір факторингу №03122025, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 03.12.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 03.12.2025 до Договору Факторингу 1 (Додаток №9, № 10), до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 17 983,00 грн, яка складається з: 5 700,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 586,00 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 6 697,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період 03.12.2025 - 15.02.2026.

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 11 286,00 грн.

Позивач не здійснював жодних нарахувань за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«ЮНІТ КАПІТАЛ», заборгованість за Кредитним договором №8865192 від 17.03.2025 у розмірі 11 286,00 грн. судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

З позовною заявою представник позивача скерував до суду клопотання про витребування доказів.

11 травня 2026 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Клопотання представника позивача задовольнити. Витребувано в АТ КБ«Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570, вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094) наступні документи/інформацію:- інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжної картки № НОМЕР_2; - виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 17.03.2025 до 22.03.2025 року; - чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_2 ?

10 червня 2026 року представником АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надані відомості на ухвалу суду.

23 червня 2026 року відповідачем поданий відзив, відповідно до якого просить врахувати спроби відповідача в досудовому порядку врегулювати спір та відмову позивача від конструктивного діалогу, зменшити відсотки, штрафи, витрати на правничу допомогу у зв`язку з неспівмірністю. Справу розглянути у відсутність відповідача.

Відзив мотивує тим, що пропонував позивачу суму боргу по тілу кредиту 5700грн., інші нарахування (відсотки, штрафи, судові витрати) не має можливості сплатити.

25 червня 2026 року позивачем скерована до суду відповідь на відзив, в які вказується, що вимоги щодо штрафних санкцій у даній справі до стягнення не заявляється. Відсотки нараховані первинним кредитором відповідно до ст.1048 ЦК України. Відповідач, укладаючи кредитний договір, погодився з усіма його умовами, зокрема щодо повернення кредитних коштів та оплати відсотків, а тому зобов`язаний виконати взяті на себе договірні зобов`язання у повному обсязі. Також навів обгрунтування щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу.

У додаткових поясненнях представник позивача зазначає, що в досудовому порядку спір не врегульований, просить задоволити позов у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, в позовній заяві просив про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. Також надав додаткові пояснення по справі.

В судові засідання відповідач по справі не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений в порядку передбаченому ст. 128 ЦПК України шляхом направлення судової повістки до його електронного кабінету підсистеми «Електронний Суд».

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

17.03.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 8865192.

Відповідно до умов договору, сума кредиту - 3 700,00 грн. (п. 1.3. договору), строк кредиту - 360 днів (п. 1.4.). Згідно з п. 1.5. стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 Договору, знижена процентна ставка 0,95 % в день.

На виконання умов Кредитного договору, 17.03.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» на платіжну картку № НОМЕР_2 (далі - Платіжна картка) Вдповідача. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 5 700,00 грн.

Видача кредиту підтверджується відповіддю ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 08.12.2025 вих № 18334, згідно якої 17.03.2025 на картку НОМЕР_5 було перераховано 3 700,00 грн. та 2000,00 грн. , а також наданою суду в порядку витребування доказів банківською випискою АТ "Приватбанк".

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, відповідачем було сплачено кошти на виконання умов договору. а саме 26.03.2025 року 541,50 грн. - в рахунок оплати процентів, 06.04.2025 року 570,00 грн. - в рахунок оплати процентів, 16.04.2025 року 570,00 грн. - в рахунок оплати процентів, 27.04.2025 року 627,00 грн. - в рахунок оплати процентів, 08.05.2025 року 627,00 грн. - в рахунок оплати процентів, загалом на суму 2 935,50 грн.

03.12.2025 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу №03122025 (далі - Договір Факторингу 1), відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 03.12.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 03.12.2025 до Договору Факторингу 1 (Додаток №9, № 10), до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

За розрахунком позивача, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить - 17 983,00 грн., яка складається з: 5 700,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 5 586,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 6 697,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Позивачем вимога щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляється, у зв`язку з чим предметом спору є стягнення боргу по тілу кредиту та відсотках за користування кредитом за період з 17.03.2025р. по 02.12.2025р. ( 261 день).

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Згідност.12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, - в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 статті ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до вимоги ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, наданих позивачем та не спростованих відповідачем, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.

Внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору порушені права та законні інтереси позивача, які підлягають до поновлення в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку наданому позивачем розрахунку боргу, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Як передбачено ч.5 ст.7 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % ( у редакції згідно із згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023).

Розрахунок боргу, наданий позивачем, узгоджується з умовами кредитного договору та положеннями Закону України «Про споживче кредитування», що не спростовано відповідачем.

Доводи відповідачки щодо неправомірного визначення розміру відсотків ґрунтуються на неправильному розумінні умов укладеного договору та норм матеріального права і тому підлягають відхиленню.

Як установлено судом, 17.03.2025р. відповідачем укладений кредитний договір № 8865192 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Умовами договору передбачено розмір кредиту, строк кредитування, відсоткову ставку, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статтях 6 та 627 ЦК України.

Кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача про умови кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту, споживач не зобов`язаний сплачувати будь-які відсотки та інші вартісні елементи кредиту, які не були зазначені у договорі. Тобто споживачеві лише пропонуються умови, а якщо він не погоджується, може знайти інші, кращі.

Підписанням кредитного договору, фактом отримання і використання кредиту, частковим погашенням підтверджено, що відповідач при отриманні кредиту був ознайомлений і згодний з умовами кредитування, і прийняв на себе зобов`язання щодо їх виконання. Крім того, взаємні права обов`язки сторін детально визначені у підписаному сторонами кредитному договорі. При укладенні спірного правочину не існувало ніяких умов, які б примусили відповідача прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві від 25 березня 2026 року позивачем зазначався попередній розрахунок суми судових витрат, понесених позивачем, а саме витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

На виконання вимог ст. 137 ЦПК України адвокатом поданий договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткова угода до вказаного договору №25771507635 від 21.01.2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 15.02.2026 року.

Виконання адвокатом Тимошенком Олександром Олександровичем договору про надання правничої допомоги здійснювалось для забезпечення ефективного здійснення процесуальних прав позивача.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Надаючи оцінку вимогам позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції в сумі 7 000 грн., суд враховує таке.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18.

Враховуючи обсяг правничої допомоги позивачу при розгляді цієї справи судом, що підтверджується наданими доказами щодо вартості та переліку отриманих позивачем від адвоката Тимошенка О.О. за договором послуг, а також ціну позову та категорію справи, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, які мають бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача, слід визначити у сумі 3000,00 грн., що відповідає засадам співмірності зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг, а також критеріям розумності та справедливості.

Також до стягнення з відповідача в силу вимог ст.141 ЦПК України підлягають судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2662,40 грн., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, оскільки означені судові витрати понесені позивачем, що підтверджено документально.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 263-265, 280-284, 289, 352-353 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» заборгованість за кредитним договором № 8865192 від 17.03.2025 у розмірі 11 286,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» судовий збір в сумі 2662,40 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ

Повний текст рішення складено 20 липня 2026 року.

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163).

Відповідач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).