Рішення № 13834323, 14.02.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.11

Справа № 16/187-10.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Даніловій Т.А. розглянувши матеріали справи № 16/187-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал Холдінг Харків”, м.Харків

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Нафтопроммаш”, м.Охтирка

про стягнення 17019,54 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 17019,54 грн. заборгованості, в тому числі: 10000,00 грн. основного боргу за поставлений позивачем відповідачу товар відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № ДогОП-0016 від 12.02.2008р., 1843,01 грн. пені, 943,26 грн. 3% річних, 4233,27 грн. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

31.01.2011р. відповідач подав відзив на позов, згідно якого позовні вимоги визнав частково , а саме в частині стягнення основного боргу в розмірі 10000 грн. за поставлені позивачем товари , стосовно вимог позивача щодо стягнення пені в розмірі 1843,01 грн. відповідач заперечує , вважає, що нарахування позивачем штрафних санкцій у вигляді пені було здійснено неправомірно, оскільки відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Ухвалами суду від 17.01.2011р. та від 31.01.2011р. про відкладення розгляду справи суд зобов’язував позивача подати обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення пені з дотриманням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, а також подати пояснення стосовно строків погашення відповідачем боргу за отримані товари по видатковій накладній № 000966 від 06.03.2008р.

10.02.2011р. до господарського суду Сумської області від позивача надійшли письмові пояснення № 15 від 26.01.2011р., згідно яких позивач наполягає на задоволенні позовних вимог та просить справу розглядати за наявними в ній матеріалами, без участі представника позивача, вимог суду викладених в ухвалах від 17.01.2011р. та від 31.01.20101р. позивач не виконав, представник позивача в судове засідання жодного разу не з’явився, оскільки позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні , вимог судових ухвал не виконав, тому згідно вимог ст. 75 Господарського кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

12 лютого 2008 р. між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг Харків» та відповідачем - Відкритим акціонерним товариством «Нафтопроммаш» був укладений договір поставки № ДогОП-0016, відповідно до п.1.1. якого продавець (позивач) зобов’язувався продати та передати у власність покупця (відповідача) металопродукцію, а покупець зобов’язувався прийняти продукцію від продавця та оплатити її загальну вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця ( позивача) на підставі виставлених продавцем ( позивачем) рахунків-фактур на кожну окрему партію продукції.

Відповідно до п.4.3 договору покупець ( відповідач) здійснює 100% оплату вартості кожної партії продукції протягом семи банківських днів з дати поставки відповідної партії.

Як свідчать матеріали справи позивачем відповідно до видаткових накладних №000966 від 06.03.2008 р. (рах. № 02643) №000967 від 06.03.2008р., № 001005 від 11.03.2008 р. (рах. №02442) на адресу відповідача було поставлено товарів на суму 16543,11 грн.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за отриманий товар, а саме згідно платіжних вимог № 337 від 05.03.2008 р. та № 1869 від 03.09.2008 р. відповідачем було сплачено 6543,11 грн., решта боргу в сумі 10000,00 грн. залишилася не сплаченою.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На час розгляду справи по суті, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані товари склала 10 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем у поданому ним відзиві від 28.01.2011р. на позов.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Отже вимога позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 10 000,00 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки №1ДогОП-0016 від 17.12.2008р., позивач просить стягнути з відповідача 1843,01 грн. пені (згідно п. 6.3 договору у випадку несвоєчасної оплати вартості партії товару позивач має право вимагати, а відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної обліко вої ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми невиконаного своєчасно зобов'язання по оплаті за ко жен день прострочення.

Відповідно п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак, позивачем при здійсненні розрахунку пені невірно визначений період, так як пеня повинна нараховуватися за час прострочення виконання зобов‘язання.

Тому з відповідача на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, підлягає стягненню 1027,81 грн. пені, а в частині стягнення 815,20 грн. пені суд відмовля як в надмірно нарахованій.

Крім того,позивач просить стягнути з відповідача 943,26 грн. 3% річних та 4233,27 грн. інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Як встановлено судом , позивач здійснив нарахування 3% річних в сумі 123,69 грн. та інфляційних втрат в сумі 597,15 грн. по видатковій накладній № 000966 від 06.03.2008р. на суму 1507,96 грн., в той же час як вбачається з позовної заяви та доданого до неї розрахунку зазначена заборгованість по поставці згідно видаткової накладної № 000966 від06.03.2008р. відповідачем погашена, тому вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 123,69 грн. та інфляційних втрат в сумі 597,15 грн. суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3636, 12 грн. інфляційних втрат та 819,5 грн. 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню державне мито в сумі 154,83 грн. та 214,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, ,80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Нафтопроммаш» (42700, м.Охтирка, вул. Червоноармійська, 1, код 00378454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг Харків» (61035, м.Харків, вул. Каштанова, 29, код 33207090) 10 000,00 грн. основного боргу, 1027,81 грн. – пені, 3636, 12 грн. інфляційних втрат та 819,5 грн. 3% річних, 154,83 грн. витрат по сплаті державного мита, 214,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 815,20грн. пені, 123,69 грн. 3% річних та 597,15 грн. інфляційних втрат - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2011р.