Ухвала суду № 138333240, 20.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/11111/25

Провадження № 1-кс/202/5335/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю ініціатора скарги (у режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні № 12025042160000492 від 31.08.2025,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями, СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025042160000492 від 31.08.2025, яка полягає у не розгляді поданого заявником клопотання про його допит у якості свідка під час досудового розслідування у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування).

Скаргу обґрунтовано наступним.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025042160000492 від 31.08.2025 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 15.06.2026 у справі № 202/11111/25 надано дозвіл на проведення обшуку приміщення ТОВ «Медичний центр ДІЯ» (ЄДРПОУ 44568292), директором якого є ОСОБА_3 23.06.2026 у зазначеному приміщенні проведено обшук, у ході якого вилучено майно товариства.

07.07.2026 ОСОБА_3 повідомлено про намір допитати його у якості свідка у вказаному кримінальному провадженні та надіслано повістки про виклик на 09.07.2026 та 10.07.2026 за допомогою месенджеру.

У зв`язку з дією воєнного стану, постійною ракетною небезпекою та загрозою застосування ударних БпЛА на шляху сполучення між м. Запоріжжям (місцем проживання заявника) та м. Дніпром, відсутністю у заявника власного транспортного засобу та наявністю у нього проблем зі здоров`ям, 08.07.2026 ОСОБА_3 подав слідчому клопотання (вх. № Т-18408/ез) про проведення його допиту у якості свідка у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) на підставі ч. 2 ст. 232 КПК України.

Листом слідчого № 3170502026 від 10.07.2026 у розгляді зазначеного клопотання відмовлено з тих підстав, що заявник не має процесуального статусу учасника кримінального провадження та не належить до кола осіб, визначених ч. 1 ст. 220 КПК України, а тому його клопотання не підлягає розгляду в порядку ст. 220 КПК України.

Не погоджуючись із такою бездіяльністю слідчого та вважаючи її протиправною, заявник просив слідчого суддю: визнати підстави проведення його допиту у якості свідка у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) достатніми та поважними; зобов`язати слідчого проводити його допит у якості свідка у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування); а у разі відмови у наведених вимогах зобов`язати слідчого розглянути його клопотання від 08.07.2026 (вх. № Т-18408/ез) про допит у якості свідка у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) та прийняти вмотивоване рішення.

Ініціатор скарги, участь якого в судовому засіданні забезпечено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Слідчий, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Неявка слідчого, належним чином повідомленого про час та місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду по суті.

Заслухавши ініціатора скарги, дослідивши доводи скарги та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає, зокрема, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Згідно з п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України учасниками кримінального провадження є, зокрема, свідок та його адвокат.

Як убачається з матеріалів скарги, слідчий, викликавши ОСОБА_3 для допиту у якості свідка та попередивши про можливість застосування до нього приводу, фактично визначив його процесуальний статус як свідка у кримінальному провадженні. Крім того, заявник є директором юридичної особи, у приміщенні якої за клопотанням сторони обвинувачення проведено обшук та вилучено майно. За таких обставин ОСОБА_3 є особою, права та законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, а отже, наділений правом на оскарження бездіяльності слідчого в порядку ст. 303 КПК України.

Порядок та підстави проведення дистанційного досудового розслідування визначені ст. 232 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 232 КПК України допит осіб під час досудового розслідування може бути проведений у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування), зокрема, у разі неможливості безпосередньої участі певних осіб у досудовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин, необхідності забезпечення безпеки осіб, а також за наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.

Відповідно до ч. 2 ст. 232 КПК України рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування приймається слідчим, прокурором, а в разі здійснення у режимі відеоконференції допиту згідно із ст. 225 цього Кодексу слідчим суддею, з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження чи інших учасників кримінального провадження.

Отже, наведена норма прямо надає іншим учасникам кримінального провадження, до яких належить і свідок, право заявити клопотання про проведення допиту у режимі відеоконференції (дистанційне досудове розслідування), а на слідчого, відповідно, покладено обов`язок таке клопотання розглянути.

Разом із тим, відмовляючи заявнику у розгляді клопотання, слідчий послався виключно на не віднесення ОСОБА_3 до кола осіб, визначених ч. 1 ст. 220 КПК України. Проте клопотання заявника подано в порядку ст. 232 КПК України, яка є спеціальною щодо питань дистанційного досудового розслідування та передбачає ширше коло суб`єктів звернення («інші учасники кримінального провадження»), ніж ст. 220 КПК України. За таких обставин застосування слідчим виключно приписів ст. 220 КПК України як підстави для відмови у розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 232 КПК України, є помилковим.

Таким чином, слідчий, всупереч вимогам ст. 232 КПК України, ухилився від розгляду по суті поданого заявником клопотання від 08.07.2026 (вх. № Т-18408/ез), чим допустив бездіяльність, яка полягає у нездійсненні процесуальної дії, яку він зобов`язаний був вчинити.

За наведених обставин вимога скарги про зобов`язання слідчого розглянути клопотання ОСОБА_3 від 08.07.2026 (вх. № Т-18408/ез) та прийняти вмотивоване рішення є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Водночас слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення решти вимог скарги з огляду на таке.

Як зазначено вище, за ч. 2 ст. 232 КПК України рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування (за винятком допиту згідно із ст. 225 КПК України) приймається слідчим, прокурором. Оцінка достатності та поважності підстав для проведення допиту у режимі відеоконференції, а так само прийняття рішення про його проведення, віднесені до дискреційних повноважень органу досудового розслідування.

Відповідно до ст. 306, 307 КПК України та з урахуванням засад кримінального провадження слідчий суддя під час розгляду скарги на бездіяльність слідчого не вправі підміняти орган досудового розслідування і вирішувати за нього питання, віднесені до його виключної компетенції. За наслідками розгляду скарги на бездіяльність слідчого повноваження слідчого судді обмежені, зокрема, зобов`язанням вчинити певну процесуальну дію (п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України).

З огляду на викладене вимоги скарги про визнання підстав проведення допиту заявника у режимі відеоконференції достатніми та поважними, а також про зобов`язання слідчого проводити такий допит у режимі відеоконференції, задоволенню не підлягають, оскільки вирішення цих питань належить до компетенції слідчого, прокурора, а не слідчого судді.

За таких обставин скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 232, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов`язати слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями, СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 (або іншу посадову особу, у провадженні якої перебувають матеріали кримінального провадження № 12025042160000492 від 31.08.2025) розглянути клопотання ОСОБА_3 від 08.07.2026 (вх. № Т-18408/ез) про його допит у якості свідка під час досудового розслідування у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) у спосіб та порядку, визначеному ст. 232 КПК України, і прийняти вмотивоване процесуальне рішення у належній процесуальній формі.

У задоволенні інших вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1