Ухвала суду № 138333242, 07.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2841/26

Провадження № 1-кс/202/3201/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

07 травня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , представника володільця майна адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025040000000731 від 15.07.2025,

У С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася з погодженим із прокурором клопотанням, в якому просить накласти арешт шляхом заборони відчуження на транспортний засіб марки «MAZDA CX-5» (VIN-код: НОМЕР_1 ), 2019 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 та який перебуває у користуванні ОСОБА_8 .

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000731 від 15.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України, а саме за фактом незаконного виготовлення, зберігання алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільних цехів з метою подальшого збуту на території Дніпропетровської області.

Під час проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій отримано відомості стосовно групи осіб, які за попередньою змовою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення створили схему для вчинення тяжких та інших злочинів, пов`язаних з виготовленням, зберіганням та збутом алкогольної продукції, шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що дає змогу масово виготовляти товари вказаної вище категорії, що містять в собі спирт та є лікеро-горілчаними напоями, а також збут лікеро-горілчаних напоїв, які були незаконно виготовлені та мають на собі ознаки підроблених марок акцизного податку, голографічних захисних елементів.

За результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій установлено, що до вчинення кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який використовує транспортний засіб марки «MAZDA CX-5» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 .

Також установлено, що цей транспортний засіб використовується для транспортування незаконно виготовлених алкогольних напоїв для подальшого збуту.

01 травня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 09.04.2026 проведено обшук транспортного засобу марки «MAZDA CX-5» (VIN-код: НОМЕР_1 ), 2019 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_2 .

Отже, посилаючись на необхідність збереження речового доказу, слідчий просить накласти арешт на транспортний засіб марки «MAZDA CX-5» (VIN-код: НОМЕР_1 ) 2019 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 та яким користується ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні слідчий і прокурор ОСОБА_4 , який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні, клопотання підтримали.

Представник володільця майна адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, посилаючись на те, що в транспортному засобі жодних незаконних предметів чи алкогольної продукції виявлено та вилучено не було. Автомобіль не є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні. Наголосив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у кримінальному провадженні перебувають у процесуальному статусі свідків, підозра нікому не вручалася, клопотання є необґрунтованим, подано слідчим із пропуском строку, встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України, а саме 03.05.2026, що підтверджується відомостями АТ «Укрпошта». З огляду на вищевикладене, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, доходить до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Слідчим суддею установлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000731 від 15.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України, за фактом незаконного виготовлення, зберігання алкогольних напоїв з метою збуту.

01 травня 2026 року в цьому кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 09.04.2026 був проведений обшук транспортного засобу марки «MAZDA CX-5» (VIN-код: НОМЕР_1 ) 2019 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 та який перебуває у користуванні ОСОБА_8 .

Розглядаючи клопотання про арешт цього майна, слідчий суддя керується тим, що відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зокрема у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).

Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 статті 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК України).

Згідно з частиною 3 статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право мирно володіти своїм майном.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Беєлер проти Італії», «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» зазначено, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи; обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті; має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано.

Звернувшись із клопотанням про арешт автомобіля марки «MAZDA CX-5» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , слідчий посилається на необхідність його збереження як речового доказу.

Слідчий суддя вважає, що підстави для арешту майна слідчим і прокурором не доведені.

Слідчий суддя звертає увагу, що під час обшуку у вищевказаному автомобілі виявлено та вилучено лише мобільний телефон. Будь-яких заборонених предметів чи речей не виявлено.

Згідно з долученою стороною обвинувачення копією протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій спостереженням за місцем «прибув автомобіль «MAZDA CX-5» з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , який під`їхав багажним відділенням автомобіля до воріт гаража № 16, відчинив гараж, відвантажив якість речі з невідомим вмістом. Встановити зміст речей не виявилося можливим».

У матеріалах клопотання про арешт майна відсутня постанова слідчого про визнання вищевказаного транспортного засобу речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Наведені обставини унеможливлюють накладення арешту з метою забезпечення збереження речового доказу.

Аргументи органу досудового розслідування, викладені у клопотанні, зводяться до загального посилання на необхідність накладення арешту, однак не містять конкретних обставин, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно.

Отже, оскільки під час проведення обшуку в автомобілі «MAZDA CX-5» з державним номерним знаком НОМЕР_2 нічого виявлено та вилучено, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення власнику автомобіля не повідомлено, стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх підстав чи розумних підозр вважати, що вказаний транспортний засіб на момент вилучення відповідав критеріям речових доказів, визначеним статтею 98 КПК України, або зберіг на собі сліди злочину, слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на автомобіль.

На переконання слідчого судді, накладення арешту на автомобіль, належний ОСОБА_7 , не відповідатиме засадам розумності та співмірності обмеження права власності та порушуватиме справедливий баланс між інтересами досудового розслідування та правами конкретної особи (власника майна).

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна необхідно відмовити.

Керуючись ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого про арешт майна - автомобіля марки «MAZDA CX-5» номерний знак НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_8 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_9