Ухвала суду № 138327500, 15.07.2026, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

15 липня 2026 року м. Харків Справа № 10/39б

За заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лідер», м. Єнакієво Донецької області,

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Карат», м. Брянка Луганської області

про банкрутство

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Марченко А.Є.

У засіданні брали участь:

представники учасників справи в судове засідання не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргоскомп» звернулось до Господарського суду Луганської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Карат».

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 11.05.2004 порушено провадження у справі про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Карат» (далі ТОВ «ВП «Карат»).

Ухвалою від 07.12.2004 господарським судом у справі №10/39б введено процедуру санації ТОВ «ВП «Карат».

Ухвалою від 04.12.2006 судом звільнено арбітражного керуючого Панасенка О.В. від виконання повноважень керуючого санацією ТОВ «ВП «Карат» та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Клименка М.А.

Постановою від 12.04.2007 достроково припинено процедуру санації ТОВ «ВП «Карат», визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Клименка М.А.

Ухвалою від 03.04.2008 судом звільнено арбітражного керуючого Клименка М.А. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ «ВП «Карат» та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Борисову М.А.

Ухвалою від 13.12.2010 судом здійснено заміну кредитора ТОВ «Укргоскомп», у зобов`язанні на суму 50 000 грн 00 коп. на кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лідер» (далі ТОВ «ФК «Лідер»).

Ухвалою від 05.12.2011 припинено повноваження арбітражного керуючого Борисової М.А. з виконання обов`язків ліквідатора банкрута та призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Ареф`єва А.Ю.

Згідно довідки від 28.04.2015 №255 справа №10/39б про банкрутство ТОВ «ВП «Карат» вважається втраченою, що зафіксовано Актом експертної комісії Господарського суду Луганської області від 03.04.2015 №1 «Про нестачу архівних справ (документів)» внаслідок настання обставин непереборної сили - проведенням антитерористичної операції (Указ Президента України від 14.04.2014 №405/2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.04.2015 матеріали провадження з відновлення втрачених матеріалів справи №10/39б про банкрутство ТОВ «ВП «Карат» за територіальною підсудністю передано Господарському суду Луганської області.

Ухвалою від 02.11.2015 частково відновлено втрачені матеріали справи №10/39б про банкрутство ТОВ «ВП «Карат».

Ухвалою від 04.10.2017 судом здійснено заміну кредитора Алчевську об`єднану державну податкову інспекцію в Луганській області, його правонаступником Луганською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Луганській області.

Ухвалою від 19.11.2018 судом здійснено заміну кредитора у справі Луганську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області, на Головне управління ДФС у Луганській області.

Розпорядженням керівника апарату суду від 31.01.2019 №74-р відповідно до ч.9 ст.32 Господарського процесуального кодексу України призначено повторний автоматизований розподіл справи №10/39б, у зв`язку із тим, що 17.01.2019 Вища рада правосуддя ухвалила звільнити у відставку суддю ОСОБА_1 .

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2019 справу передано для розгляду судді Віннікову С.В.

Ухвалою від 27.01.2020 судом здійснено заміну кредитора у справі Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», на його правонаступника Акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Ухвалою від 06.04.2020 здійснено заміну кредитора Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області, на його правонаступника Головне управління ДПС у Луганській області.

Ухвалою від 12.04.2021 замінено кредитора Головне управління ДПС у Луганській області, на його правонаступника Головне управління ДПС у Луганській області як відокремлений підрозділ.

Ухвалою від 29.10.2025 з урахуванням ухвали від 03.11.2025 залучено до участі у справі №10/39б Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області; замінено кредитора у справи у справі №10/39б Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області; відсторонено арбітражного керуючого Ареф`єва Антона Юрійовича від виконання повноважень ліквідатора у справі №10/39б про банкрутство ТОВ «ВП «Карат».

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.03.2026 №10/р відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України призначено повторний автоматизований розподіл справи №10/39б, у зв`язку із тим, що суддя Вінніков С.В. відрахований зі штату суддів Господарського суду Луганської області 02.03.2026.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 справу передано для розгляду судді Смолі С.В.

Ухвалою від 09.03.2026 прийнято справу №10/39б за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Лідер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Карат» про банкрутство до провадження у новому складі суду; запропоновано учасникам справи у строк до 31.03.2026 (включно) подати суду письмові пояснення щодо подальшого руху судової процедури у справі.

Ухвалою від 27.04.2026 запропоновано учасникам справи повторно у строк до 20.05.2026 (включно) подати суду письмові пояснення щодо подальшого руху судової процедури у справі; зобов`язано членів комітету кредиторів банкрута у строк до 20.05.2026 (включно) провести засідання комітету кредиторів, на якому визначитися з новою кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у справі №10/39б; надати згоду визначеного арбітражного керуючого на виконання повноважень ліквідатора, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, заяву про те, що арбітражний керуючий не належить до осіб, зазначених в ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства; подати суду клопотання про призначення ліквідатором погодженої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого; зобов`язано членів комітету кредиторів забезпечити участь повноважних представників на засіданні комітету кредиторів.

Ухвалою від 25.05.2026 повторно запропоновано учасникам справи у строк до 01.07.2026 (включно) подати суду письмові пояснення щодо подальшого руху судової процедури у справі; повторно зобов`язано членів комітету кредиторів банкрута у строк до 01.07.2026 (включно) провести засідання комітету кредиторів, на якому визначитися з новою кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у справі №10/39б; надати згоду визначеного арбітражного керуючого на виконання повноважень ліквідатора, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, заяву про те, що арбітражний керуючий не належить до осіб, зазначених в ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства; подати суду клопотання про призначення ліквідатором погодженої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого; зобов`язано членів комітету кредиторів забезпечити участь повноважних представників на засіданні комітету кредиторів.

Ухвалою від 12.06.2026 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.07.2026.

У судове засідання 15.07.2026 представники учасників справи не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема ГУ ДПС у Луганській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, АТ «Сенс Банк», ТОВ «ФК «Лідер» шляхом доставки електронного примірника ухвали суду від 12.06.2026 до їх зареєстрованих електронних кабінетів в ЄСІТС, що підтверджується відповідними довідками, ТОВ «Углеспецпоставка», ТОВ «Гранд», ВАТ «Луганськобленерго», Брянківська міська рада Луганської області, Управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області, Державна екологічна інспекція в Луганській області та боржник шляхом розміщення повідомлення на сайті судової влади, що підтверджується відповідною роздруківкою.

Вирішуючи справу, суд виходить із такого.

Ухвалою від 09.12.2019 у зв`язку з введенням 21.10.2019 в дію Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) визначено здійснювати подальший розгляд справи за правилами КУзПБ.

Частиною 1 ст.2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.

Водночас процедури банкрутства як за приписами Закону про банкрутство, так і КУзПБ, мають строковий характер.

У відповідності до приписів ст.58 КУзПБ строк ліквідаційної процедури, у якій боржник перебуває з 12.04.2007, не може перевищувати 12 місяців.

Тобто ліквідаційна процедура у цій справі триває більше 19 років.

Ліквідація боржника це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

Частинами 1-3 ст.65 КУзПБ передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду (а в разі ліквідації страховика або кредитної спілки - також до Національного банку України) звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про результати аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів. Про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна або майно не виявлено чи відсутнє, господарський суд постановляє ухвалу про припинення юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи. У разі якщо провадження у справі про банкрутство не було поновлено, таке майно банкрута за рішенням господарського суду переходить у власність відповідної територіальної громади або у державну власність, за умови що боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Отже, КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення.

Суд наголошує, що процедура банкрутства є процесом, який характеризуються як специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливими процесуальними правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Боттацці проти Італії»)).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.

Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України», у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Сюрмелі проти Німеччини» визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні у справі «Парінов проти України», в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі «розумного строку», а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу «належного урядування» і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України»).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі №906/1290/15 зазначила, що «відсутність предмета спору» в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акту).

Суд зауважує, що подальше затягування процедури банкрутства ТОВ «ВП «Карат» на стадії ліквідації з триваючим мораторієм на задоволення вимог кредиторів за відсутності реальної можливості завершення ліквідаційної процедури призведе лише до порушення прав кредиторів і боржника та матиме наслідком збільшення додаткових витрат, пов`язаних з провадженням у справі, а тому закриття провадження у даній справі господарський суд вважає доцільним та обґрунтованим.

Статтями 28, 42, 48, 61, 73 цього Кодексу передбачено право кредиторів на звернення до суду із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону.

Суд неодноразово відповідними ухвалами, починаючи з 29.10.2025, зобов`язував членів комітету кредиторів банкрута провести засідання комітету кредиторів, на якому визначитися з новою кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у справі №10/39б, надати згоду визначеного арбітражного керуючого на виконання повноважень ліквідатора, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, заяву про те, що арбітражний керуючий не належить до осіб, зазначених в ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства; подати суду клопотання про призначення ліквідатором погодженої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого.

Водночас учасники справи вимог ухвал суду не виконали і ліквідаційна процедура не проводилась через відсутність погодженої кредиторами кандидатури арбітражного керуючого для виконання обов`язків ліквідатора у справі.

Ураховуючи наведене, суд наголошує, що члени комітету кредиторів участі у ліквідаційній процедурі майже не брали, вимог ухвал суду не виконували, комітет кредиторів не скликався і не проводився.

При цьому будь-яких заяв про відмову від своїх вимог до боржника кредиторами задля припинення своєї участі у процедурі банкрутства як учасниками провадження (сторони у справі) до суду не надходило.

Вказана пасивна поведінка кредиторів у справі, зокрема і ініціюючого кредитора, свідчить про відсутність у кредиторів зацікавленості у найефективнішому вирішенні справи та втрату інтересу до неї.

Як неодноразово зазначив Верховний Суд, участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, зокрема правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

Тобто під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав.

Згідно зі ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчать про наявність невирішених господарським судом спорів, які підлягали розгляду в межах справи №10/39б у порядку ст.7 КУзПБ.

Отже, суд констатує, що провадження у цій справі №10/39б про банкрутство ТОВ «ВП «Карат» більше 19 років перебуває на стадії ліквідаційної процедури, яка об`єктивно не здійснюється у зв`язку з перебуванням активів боржника на тимчасово окупованій території, а також через відсутність погодженої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у справі, що в свою чергу обумовлене систематичним ігноруванням кредиторами вимог ухвал суду.

У свою чергу неможливість завершення ліквідації боржника з наведених вище причин має своїм наслідком порушення принципу розгляду справи впродовж розумного строку, а також порушує права кредиторів, вимоги яких визнані судом та включені до реєстру, однак не можуть бути задоволені понад 22 роки з огляду на триваючу дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Узявши до уваги все вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність фактичних та юридичних підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ВП «Карат» на підставі приписів п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Правові позиції щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з об`єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство викладені в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15, від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012, від 10.12.2024 у справі №5/119б, від 11.12.2024 у справі №22/20б/2011.

Указані обставини в їх сукупності, а також відсутність у матеріалах справи відомостей про наявність у банкрута майна, за рахунок реалізації якого в ліквідаційній процедурі було б можливо задовольнити визнані судом вимоги кредиторів, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети цієї процедури, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання про закриття провадження у цій справі.

Також суд бере до уваги, що специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство.

Тобто процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що внаслідок тривалої відсутності погодженої кредиторами кандидатури ліквідатора банкрута, а також перебування на окупованій території майна банкрута, яке підлягає включенню до ліквідаційної маси, що унеможливлює вчинення щодо цього майна будь-яких дій, настала об`єктивна неможливість завершити ліквідаційну процедуру за правилами КУзПБ.

На переконання суду перебування боржника більше 19 років в процедурі ліквідації без жодної реальної перспективи її завершення суперечить публічному інтересу.

Поряд із цим слід зауважити на тому, що факт закриття провадження у справі про банкрутство боржника з указаних вище підстав, у свою чергу, не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню ним своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних, так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань на судовий захист.

Керуючись ст.ст.1, 2, 90 КУзПБ, ст.ст.231, 234 235, 240 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі №10/39б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргоскомп» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Карат», вул. Жуковського, буд. 1 А, м. Брянка Луганської області, 94100, ідентифікаційний код 30824622.

2. Припинити дію мораторію у справі №10/39б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Карат», вул. Жуковського, буд. 1 А, м. Брянка Луганської області, 94100, ідентифікаційний код 30824622, на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 11.05.2004.

3. Припинити процедуру ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Карат», вул. Жуковського, буд. 1 А, м. Брянка Луганської області, 94100, ідентифікаційний код 30824622.

4. Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі №10/39б за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргоскомп» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Карат».

5. Оприлюднити на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (https://court.gov.ua/unknown/) повідомлення про постановлення цієї ухвали, текст якого додається.

6. Ухвалу надіслати:

ТОВ «ВП «Карат»;

УПФУ у місті Брянці Луганської області;

Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області;

ТОВ «Укренерговугілля»;

ВАТ «Луганськобленерго»;

ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Нові технології»;

ГУ ДПС у Луганській області;

ТОВ «ФК «Лідер»;

ТОВ «Углеспецпоставка»;

ТОВ «Гранд»;

Державній екологічній інспекції у Луганській області;

Брянківській міській раді Луганської області;

АТ «Сенс Банк»;

Державному реєстратору Харківської міської ради.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 20.07.2026 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України, та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 20.07.2026.

Інформацію щодо стану розгляду справи можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/.

Суддя Сергій СМОЛА