Ухвала суду № 138327498, 15.07.2026, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

15 липня 2026 року м.Харків Справа № 12/25б

За заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укренерговосток-1», м. Київ,

до боржника Міського комунального підприємства «Міськводоканал», м. Луганськ

про банкрутство

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Марченко А.Є.

У засіданні брали участь:

представники учасників справи в судове засідання не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укренерговосток-1» звернулось до Господарського суду Луганської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника Міського комунального підприємства «Міськводоканал».

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 04.02.2008 порушено справу про банкрутство боржника Міського комунального підприємства «Міськводоканал» (далі МКП «Міськводоканал»).

Ухвалою від 03.03.2008 введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою від 17.06.2008 затверджено реєстр вимог кредиторів у складі вимог наступних кредиторів:

ТОВ «Компанія «Укренерговосток-1» у сумі 35 000 000 грн 00 коп. (ІV черга);

Ленінської МДПІ у м. Луганську у сумі 2 493 012 грн 84 коп. в тому числі 1 008 229 грн 25 коп. недоїмки (ІІІ черга) та 1 484 783 грн 59 коп. пені та штрафних санкцій (VІ черга);

ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» в особі Луганської філії в сумі 12 769 808 грн 12 коп. в тому числі 12 437 567 грн 45 коп. основного боргу (ІV черга) та 332 240 грн 67 коп. пені (VІ черга);

ОКП «Луганськводпром» в сумі 12 424 500 грн 64 коп. (ІV черга);

Управління державної служби охорони при УМВС України в Луганській області в сумі 25 224 грн 76 коп. (ІV черга);

ЛОВ Фонду соціального захисту інвалідів в сумі 7 995 грн 43 коп. (VІ черга).

Ухвалою від 18.09.2008 достроково припинено процедуру розпорядження майном боржника; відкрито процедуру санації боржника; призначено керуючим санацією керівника підприємства боржника Каража Р.М.; продовжено строк повноважень розпорядника майна боржника Гаврильченка В.М. до закінчення процедури санації.

Постановою від 27.09.2010 припинено процедуру санації МКП «Міськводоканал», визнано МКП «Міськводоканал» банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гаврильченка В.М.

Ухвалою від 14.03.2013 припинені повноваження ліквідатора Гаврильченка В.М.; призначено ліквідатором МКП «Міськводоканал» арбітражного керуючого Артамонову Е.О.

Ухвалою від 14.03.2013 визнані вимоги ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську в сумі 920 193 грн 03 коп.

Ухвалою від 12.09.2013 звільнено арбітражного керуючого Артамонову Е.О. від виконання нею обов`язків ліквідатора МКП «Міськводоканал» у зв`язку з невиконанням нею своїх обов`язків.

Ухвалою від 24.02.2014 призначено ліквідатором МКП «Міськводоканал» арбітражного керуючого Матвійчука Д.В.

Згідно довідки від 28.04.2015 №245 справа №12/25б про банкрутство МКП «Міськводоканал» вважається втраченою, що зафіксовано Актом експертної комісії Господарського суду Луганської області від 03.04.2015 №1 «Про нестачу архівних справ (документів)» внаслідок настання обставин непереборної сили - проведенням антитерористичної операції (Указ Президента України від 14.04.2014 №405/2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»).

Ухвалою від 27.07.2015 частково відновлено втрачені матеріали справи №12/25б про банкрутство МКП «Міськводоканал».

Ухвалою від 13.03.2017 здійснено заміну кредитора ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луганськ його правонаступником ВВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області.

Ухвалою від 26.07.2017 здійснено заміну кредитора Ленінську ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області його правонаступником Луганською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Луганській області.

У листі від 22.09.2017 №5/13/3330 Головне територіальне управління юстиції у Луганській області повідомило, що наказом від 22.08.2017 №2722/5 Міністерство юстиції України анулювало свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 08.02.2013 №74, виданого Матвійчуку Д.В.

Ухвалою від 09.10.2017 відсторонено від виконання обов`язків арбітражного керуючого - ліквідатора МКП «Міськводоканал» Матвійчука Д.В.

Ухвалою від 05.02.2018 здійснено заміну кредитора у справі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області, його правонаступником Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області в особі Лисичанського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області.

Ухвалою від 26.09.2018 здійснено заміну кредитора у справі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області в особі Лисичанського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області, на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області.

Ухвалою від 11.12.2018 здійснено заміну кредитора у справі Луганську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області, на Головне управління ДФС у Луганській області.

Розпорядженням керівника апарату суду від 23.01.2019 №40-р відповідно до ч.9 ст.32 Господарського процесуального кодексу України призначено повторний автоматизований розподіл справи № 12/25б, у зв`язку із тим, що 17.01.2019 Вища рада правосуддя ухвалила звільнити у відставку суддю ОСОБА_1 .

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Віннікову С.В.

Ухвалою від 08.04.2020 здійснено заміну кредитора у справі Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області, на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Луганській області.

Ухвалою від 05.04.2021 замінено кредитора Головне управління Державної податкової служби у Луганській області, на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Луганській області як відокремлений підрозділ.

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.03.2026 №31/р відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України призначено повторний автоматизований розподіл справи №12/25б, у зв`язку із тим, що суддя Вінніков С.В. відрахований зі штату суддів Господарського суду Луганської області 02.03.2026.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 справу передано для розгляду судді Смолі С.В.

Ухвалою від 09.03.2026 прийнято справу №12/25б за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укренерговосток-1» до Міського комунального підприємства «Міськводоканал» про банкрутство до провадження у новому складі суду; запропоновано учасникам справи у строк до 31.03.2026 (включно) подати суду письмові пояснення щодо подальшого руху судової процедури у справі.

Ухвалою від 27.04.2026 запропоновано учасникам справи повторно у строк до 20.05.2026 (включно) подати суду письмові пояснення щодо подальшого руху судової процедури у справі. Докази направлення іншим учасникам справи; зобов`язано членів комітету кредиторів банкрута у строк до 20.05.2026 (включно) провести засідання комітету кредиторів, на якому визначитися з новою кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у справі №12/25б; надати згоду визначеного арбітражного керуючого на виконання повноважень ліквідатора, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, заяву про те, що арбітражний керуючий не належить до осіб, зазначених в ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства; подати суду клопотання про призначення ліквідатором погодженої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого; зобов`язано членів комітету кредиторів забезпечити участь повноважних представників на засіданні комітету кредиторів.

Ухвалою від 25.05.2026 задоволено клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 19.05.2026 про заміну кредитора у справі; залучено до участі у справі №12/25б Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області; замінено кредитора у справі №12/25б Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області; відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 19.05.2026 про здійснення судом запиту до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України для визначення кандидатури арбітражного керуючого у справі №12/25б за принципом випадкового вибору; запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області у строк до 01.07.2026 (включно) подати суду письмові пояснення щодо подальшого руху судової процедури у справі. Докази направлення іншим учасникам справи; зобов`язано членів комітету кредиторів банкрута у строк до 01.07.2026 (включно) провести засідання комітету кредиторів, на якому визначитися з новою кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у справі №12/25б; надати згоду визначеного арбітражного керуючого на виконання повноважень ліквідатора, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, заяву про те, що арбітражний керуючий не належить до осіб, зазначених в ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства; подати суду клопотання про призначення ліквідатором погодженої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого; зобов`язано членів комітету кредиторів забезпечити участь повноважних представників на засіданні комітету кредиторів.

Ухвалою від 12.06.2026 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.07.2026.

У судове засідання 15.07.2026 представники учасників справи не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема ГУ ДПС у Луганській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» шляхом доставки електронного примірника ухвали суду від 12.06.2026 до їх зареєстрованих електронних кабінетів в ЄСІТС, що підтверджується відповідними довідками, Управління державної служби охорони при УМВС України в Луганській області, ОКП «Луганськводпром» та боржник шляхом розміщення повідомлення на сайті судової влади, що підтверджується відповідною роздруківкою.

Вирішуючи справу, суд виходить із такого.

Ухвалою від 09.12.2019 у зв`язку з введенням 21.10.2019 в дію Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) визначено здійснювати подальший розгляд справи за правилами КУзПБ.

Частиною 1 ст.2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.

Водночас процедури банкрутства як за приписами Закону про банкрутство, так і КУзПБ, мають строковий характер.

У відповідності до приписів ст.58 КУзПБ строк ліквідаційної процедури, у якій боржник перебуває з 27.09.2010, не може перевищувати 12 місяців.

Тобто ліквідаційна процедура у цій справі триває майже 16 років.

Ліквідація боржника це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

Частинами 1-3 ст.65 КУзПБ передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду (а в разі ліквідації страховика або кредитної спілки - також до Національного банку України) звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про результати аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів. Про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна або майно не виявлено чи відсутнє, господарський суд постановляє ухвалу про припинення юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна. Виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи. У разі якщо провадження у справі про банкрутство не було поновлено, таке майно банкрута за рішенням господарського суду переходить у власність відповідної територіальної громади або у державну власність, за умови що боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Отже, КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення.

Суд наголошує, що процедура банкрутства є процесом, який характеризуються як специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливими процесуальними правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Параграф 1 статті 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Боттацці проти Італії»)).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.

Суд неодноразово встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, в яких порушувалися питання про тривалість провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України», у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Сюрмелі проти Німеччини» визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Близького за змістом висновку ЄСПЛ дійшов у рішенні у справі «Парінов проти України», в якому суд визнав тривалість провадження у справі про банкрутство понад дев`ять років такою, що не відповідала вимозі «розумного строку», а отже порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу «належного урядування» і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України»).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 у справі №906/1290/15 зазначила, що «відсутність предмета спору» в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акту).

Суд зауважує, що подальше затягування процедури банкрутства МКП «Міськводоканал» на стадії ліквідації з триваючим мораторієм на задоволення вимог кредиторів за відсутності реальної можливості завершення ліквідаційної процедури призведе лише до порушення прав кредиторів і боржника та матиме наслідком збільшення додаткових витрат, пов`язаних з провадженням у справі, а тому закриття провадження у даній справі господарський суд вважає доцільним та обґрунтованим.

Статтями 28, 42, 48, 61, 73 цього Кодексу передбачено право кредиторів на звернення до суду із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону.

Суд неодноразово відповідними ухвалами, починаючи з 2018 року, зобов`язував членів комітету кредиторів банкрута провести засідання комітету кредиторів, на якому визначитися з новою кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у справі №12/25б, надати згоду визначеного арбітражного керуючого на виконання повноважень ліквідатора, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, заяву про те, що арбітражний керуючий не належить до осіб, зазначених в ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства; подати суду клопотання про призначення ліквідатором погодженої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого.

Водночас учасники справи вимог ухвал суду не виконали і протягом майже 8 років ліквідаційна процедура не проводилась через відсутність погодженої кредиторами кандидатури арбітражного керуючого для виконання обов`язків ліквідатора у справі.

Ураховуючи наведене, суд наголошує, що члени комітету кредиторів участі у ліквідаційній процедурі з 2018 року не брали, вимог ухвал суду не виконували, комітет кредиторів не скликався і не проводився.

При цьому будь-яких заяв про відмову від своїх вимог до боржника кредиторами задля припинення своєї участі у процедурі банкрутства як учасниками провадження (сторони у справі) до суду не надходило.

Вказана пасивна поведінка кредиторів у справі, зокрема і ініціюючого кредитора, свідчить про відсутність у кредиторів зацікавленості у найефективнішому вирішенні справи та втрату інтересу до неї.

Як неодноразово зазначив Верховний Суд, участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, зокрема правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

Тобто під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав.

Згідно зі ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчать про наявність невирішених господарським судом спорів, які підлягали розгляду в межах справи №12/25б у порядку ст.7 КУзПБ.

Отже, суд констатує, що провадження у цій справі №12/25б про банкрутство МКП «Міськводоканал» майже 16 років перебуває на стадії ліквідаційної процедури, яка об`єктивно не здійснюється у зв`язку з перебуванням активів боржника на тимчасово окупованій території, а також через відсутність погодженої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у справі, що в свою чергу обумовлене систематичним ігноруванням кредиторами вимог ухвал суду.

У свою чергу неможливість завершення ліквідації боржника з наведених вище причин має своїм наслідком порушення принципу розгляду справи впродовж розумного строку, а також порушує права кредиторів, вимоги яких визнані судом та включені до реєстру, однак не можуть бути задоволені понад 15 років з огляду на триваючу дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Узявши до уваги все вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність фактичних та юридичних підстав для закриття провадження у справі про банкрутство МКП «Міськводоканал» на підставі приписів п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Правові позиції щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з об`єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство викладені в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15, від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012, від 10.12.2024 у справі №5/119б, від 11.12.2024 у справі №22/20б/2011.

Указані обставини в їх сукупності, а також відсутність у матеріалах справи відомостей про наявність у банкрута майна, за рахунок реалізації якого в ліквідаційній процедурі було б можливо задовольнити визнані судом вимоги кредиторів, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети цієї процедури, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання про закриття провадження у цій справі.

Також суд бере до уваги, що місцезнаходженням і юридичною адресою МКП «Міськводоканал» є вул. Оборонна, буд. 36 А, м. Луганськ, 91047, тобто територія України, яка окупована Російською Федерацією ще з 2014 року.

Фактично основні активи боржника з 2014 року перебувають на окупованій території, що унеможливлює фізичний доступ до документації підприємства та його активів.

Пунктом 14 ч.1 ст.90 КУзПБ встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Установлені судом обставини у справі №12/25б щодо перебування активів боржника на тимчасово окупованій території свідчать про неможливість проведення ліквідаційної процедури у зв`язку з відсутністю доступу до його активів, що в свою чергу унеможливлює взагалі подальше провадження у цій справі.

Суд зауважує, що КУзПБ не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження у справі, тому суд вбачає наявність правових підстав для закриття провадження у справі №12/25б на підставі приписів п.14 ч.1 ст.90 КУзПБ та п.16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ.

З огляду на вищезазначені приписи КУзПБ суд враховує правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 15.04.2025 у справі №913/355/21, від 25.06.2025 у справі №905/45/25 щодо закриття провадження у справі про банкрутство, зокрема таке.

Підстави для закриття провадження у справі про банкрутство наведені в ч.1 ст.90 цього Кодексу, п.14 якої встановлена можливість закриття провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лейла Шахін проти Туреччини» від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди. У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі «Кантоні проти Франції» від 11.11.1996; рішення у справі «Вєренцов проти України» від 11.04.2013).

Поряд з цим потреба у тлумаченні законів обумовлена також не тільки подальшою (після ухвалення відповідного закону) динамікою правовідносин, для регулювання яких застосовується цей закон, а і динамікою/зміною обставин та умов, в яких такий закон застосовується. Так закон, прийнятий для врегулювання конкретних правовідносин у відповідних об`єктивних умовах та обставинах, між тим не завжди може застосовуватись відповідним чином учасниками цих правовідносин в інших, змінених умовах та обставинах.

Зокрема, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введеного у зв`язку з цим в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався і триває на момент постановлення цієї ухвали, всі учасники правовідносин в Україні опинилися в умовах, коли не всі закони передбачали правила їх застосування в умовах правового режиму воєнного стану з урахуванням наслідків, що настали у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (проведення бойових дій на окремих територіях, окупація окремих територій, а відповідно і відсутність або обмеження доступу до відповідних інструментів регулювання правовідносин: Державні реєстри, діяльність нотаріусів, судів, інших державних структур тощо).

Тож окремі закони потребували відповідної адаптації шляхом внесення в них змін, які, однак, все ж не завжди ураховують всі можливі правовідносини та казуси, що виникають в умовах правового режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Пунктом 16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, встановлено зокрема, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування: господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Отже, законодавець встановив заборону на відкриття, а відповідно і на здійснення провадження у справі про банкрутство боржника, ініційованого за заявою кредитора, у разі, зокрема перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях.

У застосуванні наведених положень КУзПБ, суд також зазначає, що попри визначення законодавцем наведених обставин як заборони саме на відкриття провадження у справі про банкрутство, між тим відповідна заборона, що логічно поширюється і на подальше здійснення провадження у такій справі, означає, що настання обставин, передбачених приписами п.16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ у справі про банкрутство, провадження в якій хоча і відкрито до введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, може бути розцінено у справі про банкрутство як передбачений цим Кодексом інший випадок для закриття провадження у справі про банкрутство у розумінні п.14 ч.1 ст.90 КУзПБ.

Суд враховує, що специфіка правовідносин у процедурі банкрутства полягає у необхідності комплексного та збалансованого регулювання приватно-правових та публічно-правових інтересів щодо неплатоспроможної особи, що вимагає застосування приватно-правових та публічно-правових механізмів у ході провадження у справі про банкрутство.

Тобто процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що внаслідок тривалої відсутності погодженої кредиторами кандидатури ліквідатора банкрута, а також перебування на окупованій території майна банкрута, яке підлягає включенню до ліквідаційної маси, що унеможливлює вчинення щодо цього майна будь-яких дій, настала об`єктивна неможливість завершити ліквідаційну процедуру за правилами КУзПБ.

На переконання суду перебування боржника майже 16 років в процедурі ліквідації без жодної реальної перспективи її завершення суперечить публічному інтересу.

Поряд із цим слід зауважити на тому, що факт закриття провадження у справі про банкрутство боржника з указаних вище підстав, у свою чергу, не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню ним своїх наявних грошових зобов`язань, не позбавляє як фізичних, так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником та у разі порушення підприємством відповідних зобов`язань на судовий захист.

Керуючись ст.ст.1, 2, 90, п.16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, ст.ст.231, 234 235, 240 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі №12/25б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укренерговосток-1» про банкрутство Міського комунального підприємства «Міськводоканал», вул. Оборонна, буд. 36 А, м. Луганськ, 91047, ідентифікаційний код 03340682.

2. Припинити дію мораторію у справі №12/25б про банкрутство Міського комунального підприємства «Міськводоканал», вул. Оборонна, буд. 36 А, м. Луганськ, 91047, ідентифікаційний код 03340682, на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 04.02.2008.

3. Припинити процедуру ліквідації Міського комунального підприємства «Міськводоканал», вул. Оборонна, буд. 36 А, м. Луганськ, 91047, ідентифікаційний код 03340682.

4. Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі №12/25б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укренерговосток-1» про банкрутство Міського комунального підприємства «Міськводоканал».

5. Оприлюднити на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (https://court.gov.ua/unknown/) повідомлення про постановлення цієї ухвали, текст якого додається.

6. Ухвалу надіслати:

ТОВ «Компанія «Укренерговосток 1»;

ГУ ДПС у Луганській області;

Управлінню державної служби охорони при УМВС України в Луганській області;

ЛОВ Фонду соціального захисту інвалідів;

КП «Виробничий комбінат «Тепло-Водоканал»;

ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» в особі Луганської філії;

Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області;

ОКП «Луганськводпром»;

МКП «Міськводоканал»;

Державному реєстратору Харківської міської ради.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 20.07.2026 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України, та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 20.07.2026.

Інформацію щодо стану розгляду справи можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/.

Суддя Сергій СМОЛА