Рішення № 138321303, 16.07.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1755/26

№ 2/183/854/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 103 578,38 грн,

В С Т А Н О В И В:

у січні 2026 року Акціонерне товариство «Ідея Банк» (надалі позивач, АТ «Ідея Банк», Банк) звернулось до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09 червня 2021 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 (надалі відповідач, Позичальник, Клієнт) укладено договір кредиту та страхування № Е07.00403.008166012 (надалі договір, кредитний договір).

Пунктом 3 Кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, Позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк» (в редакція, яка діяла у цей період), текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів за посиланням: https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts#4e6d870a-5c4d-49a8-8071- b978c5ec881b. Згідно з Кредитним договором відповідач отримав кредит в розмірі 54 300,00 грн, зі сплатою 0,01% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання за Кредитним договором. Станом на дату подання цієї заяви відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений Кредитним договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за Кредитним договором, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду. Остання сплата відповідачем здійснена 19 травня 2023 року. Отже, сума боргу відповідача за Кредитним договором станом на 07 січня 2026 року становить 103 578,38 грн, з яких: прострочений борг 43 720,09 грн, прострочені проценти 12,67 грн, прострочена плата за обслуговування кредиту 59 845,62 грн.

Постановленою суддею ухвалою від 04 березня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки у судове засідання відповідача ухвалити рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно, належним чином, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 09 червня 2021 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту та страхування № Е07.00403.008166012. За умовами Договору Банк відкриває Клієнту банківський рахунок та надає Клієнту кредит, а Клієнт отримує його на наступних умовах: Тип кредиту єдиний, Сума кредиту 54 300,00 грн, процентна ставка та тип, % річних 0,01 фіксована, Строк кредиту 60 місяців. Строк дії Договору до 09 червня 2026 року. Позичальник, який прострочує виконання грошового зобов`язання після закінчення строку дії Договору, на вимогу Кредитора зобов`язаний оплатити суму заборгованості, а також 0.01 процентів річних від простроченої суми. Під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі ДКБОФО https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts), за надання яких встановлена плата, відповідно до Додатку № 1 як «Обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно з діючими Тарифами Банку. Тарифи є невід`ємною частиною ДКБФО, та розміщені на веб-сайті Банку: https://ideabank.ua Дата повернення Кредиту 09 червня 2026 року. Повернення заборгованості за Договором здійснюється через рахунок НОМЕР_1 , відкритий у Банку (далі Рахунок) відповідно до порядку повернення кредиту, згідно Графіку щомісячних платежів за цим Договором (Додаток № 1 до Договору). Банк надає кредит Позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 46 016,95 грн на рахунок НОМЕР_2 Позичальника, який відкритий в AT «Ідея Банк», МФО 336310, та Позичальник доручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 8 283,05 грн згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п.2 цього Договору /а.с.28-33, 34, 35-37, 38-40/.

АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало належним чином, надавши відповідачеві можливість розпоряджатися грошовими коштами за вказаним Кредитним договором, що підтверджується наданою суду копією меморіального ордеру №3114033 від 09 червня 2021 року /а.с.41/.

Також позивачем надано виписку по рахунку ОСОБА_1 , яка містить відомості про використання відповідачем кредитних коштів, зняття готівки з картки, здійснення платежів по погашенню кредиту, оплату страхових платежів, що свідчить про існування договірних зобов`язань перед АТ «Ідея Банк» /а.с.43-49/.

З наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 07 січня 2026 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №Е07.00403.008166012 від 09 червня 2021 року становить 103 578,38 грн, з якої: прострочений борг 43 720,09 грн, прострочені проценти 12,67 грн, прострочена плата за обслуговування кредиту 59 845,62 грн /а.с.50/.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ст. 629 та ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору і є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.

Доказів сплати відповідачем суми заборгованості за Кредитним договором суду не надано, внаслідок чого суд висновує про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаним Кредитним договором.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить висновку, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведений факт невиконання відповідачем прийнятих на себе, відповідно до положень умов указаного Кредитного договору, зобов`язань перед позивачем, внаслідок чого наявні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за простроченим боргом та простроченими процентами.

Проте, з огляду на надані суду матеріали, суд висновує, що не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача простроченої плати за обслуговування кредиту, яка, з огляду на особливості визначення її нарахування в договорі, є поняттям, що відповідає поняттю «Комісійна плата».

Так, положенням п.1.7 вищевказаного Кредитного договору встановлено, що під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до Додатку № 1 як «Обслуговування кредитної заборгованості». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачуються згідно з діючими Тарифами Банку

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2022 року у справі № 180/1434/20 (провадження № 61-9418св21) зазначено, що «оцінюючи зміст оспорюваного положення пункту 1.2 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту - 3,5 % від суми кредиту, та зміст положень пункту 6.9.3 Загальних умов кредитування розділу 6 «Умови надання споживчих кредитів» Універсального договору банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» версія 13.0, чинними на час укладення оспорюваного договору, якими визначено, що послуга банку по обслуговуванню кредиту полягає у тому, що банк здійснює нагадування про дати сплати заборгованості за кредитом та суму заборгованості, шляхом направлення SMS - повідомлень; вносить зміни до графіку погашення у випадку здійснення клієнтом часткового дострокового погашення кредиту, за письмовою вимогою клієнта надає оновлений графік погашення або інформацію про залишок заборгованості, тощо, Верховний Суд дійшов висновку, що дії банку, які складають обслуговування кредиту, відповідають зобов`язанням банку, визначеним пунктом 6.9.7 Загальних умов кредитування, про надання не частіше одного разу на місяць безоплатно інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, надання виписок по рахунку, щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за договором, які сплачені та які належить сплатити і дати сплати, та зобов`язанням кредитодавця про надання інформації споживачу, визначених статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому такі послуги не можуть бути оплатними. Наведене дає підстави для висновку, що положення пункту 1.2 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту - 3,5 % від суми кредиту суперечать положенням частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним».

У Постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 констатувала, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Проаналізувавши норми законодавства, ВП ВС зауважила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону. Аналогічних висновків дійшов КЦС ВС у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 61-7416св20). Пунктом 1.4 кредитного договору позивачці встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем. Розмір плати за обслуговування кредиту, визначений у п. 6 кредитного договору (у графіку щомісячних платежів), фактично стосується лише послуг з надання інформації про кредит на вимогу споживача не частіше ніж один раз на місяць, оскільки ним не передбачено надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості. Ураховуючи те, що позивачці встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, ВП ВС дійшла висновку про те, що положення пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, укладеного між позивачкою та відповідачем, щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

У цій справі комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості відповідає загальним зобов`язанням кредитної установи та звичайній її діяльності, відповідачеві встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено. В договорі не визначено конкретно, за які саме дії передбачено нарахування та оплата комісійних плат чи комісійних винагород. З наданих позивачем доказів, у тому числі виписки по рахунку та розрахунку заборгованості не вбачається надання відповідачеві частіше одного разу на місяць інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, надання виписок по рахунку тощо. З розрахунку не вбачається інших сум, включених до складу комісії, ніж за обслуговування кредиту. Відтак позивачем не підтверджено належними доказами правомірності нарахування комісії у вказаному у позові розмірі.

Внаслідок викладеного, наявні підстави для відмови у позові в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісійною платою, яку в позові та розрахунках позивачем вказана, як «прострочена плата за обслуговування кредиту».

Таким чином, суд висновує про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 43 732,76 грн, з якої: прострочений борг 43 720,09 грн, прострочені проценти 12,67 грн. У решті позову належить відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд виснував про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 124,06 грн (42,22% від сплаченого).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за Договором кредиту та страхування № Е07.00403.008166012 від 09 червня 2021 року, яка утворилась станом на 07 січня 2026 року, у розмірі 43 732 (сорок три тисячі сімсот тридцять дві) гривні 76 копійок, з якої: прострочений борг 43 720,09 грн, прострочені проценти 12,67 грн.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 124 (одна тисяча сто двадцять чотири) гривні 06 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду складене та підписане 17 липня 2026 року.

Учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк, код в ЄДРПОУ 19390819; місцезнаходження за адресою: м. Львів, вул. Валова, буд. 11;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов