Єдиний державний реєстр судових рішень 06.07.2026 Справа № 756/19732/25
Унікальний номер 756/19732/25
Номер провадження 2/756/3047/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2026 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Белоконна І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 50336,00 грн та судових витрат.
В обгрунтування позову зазначено, що 17.01.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 8244468, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 8000,00 грн на умовах строковості, платності та зворотності.
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за договором виконало, разом з тим, відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість за Договором кредитної лінії № 8244468 від 17.01.2025 у загальному розмірі32296,00 грн.
01.02.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1120892, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, платності та зворотності.
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» свої зобов`язання за договором виконало, разом з тим, відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 1120892 від 01.02.2025 у загальному розмірі 18040,00 грн.
27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»укладено Договір факторингу № 27/03/25 за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ»отримало право грошової вимоги до боржниківТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 8244468 від 17.01.2025.
25.06.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»укладено Договір факторингу № 25062025, за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ»отримало право грошової вимоги до боржниківТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 та Договором про надання споживчого кредиту № 1120892 від 01.02.2025.
Посилаючись на право правонаступника вимагати стягнення ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість:
- за Договором кредитної лінії № 8244468 від 17.01.2025 у розмірі 32 296,00 грн.;
- за Договором про надання споживчого кредиту № 1120892 від 01.02.2025 у розмірі 18 040,00 грн.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 15.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.
Відповідачем відзив на позовну заяву не надано, у зв`язку з чим суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.01.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір кредитної лінії № 8244468, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 8000,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою 0,95 % щоденно, комісія за надання позики - 17.25 % від суми позики - 1380,00 грн.
Відповідач не належним чином виконувала умови укладеного договору внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 32 296,00 грн, яка складається із: 8 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6916,00 грн - заборгованість за процентами; 1380,00 грн - заборгованість за комісію; 16000,00 грн - неустойка.
01.02.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір про споживчий кредит № 1120892, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 4000,00 грн, строком на 345 днів. Денна процентна ставка - 0,97 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3257,21 %, комісія за надання кредиту - 1000,00 грн, яка нараховується за ставкою 25 % від суми кредиту одноразово. Комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування - 12320,00 грн.
Відповідач не належним чином виконувала умови укладеного договору внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 18040,00 грн, яка складається із: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1000,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту; 5040,00 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 грн - неустойка.
Вказані кредитні договори укладений між сторонами в електронному вигляді та підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.
27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»укладено Договір факторингу № 27/03/25, за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ»отримало право грошової вимоги до боржниківТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 8244468 від 17.01.2025, що підтверджується: копією вказаного договору; копією додаткової угоди № 4 від 27.05.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025; копією реєстру боржників № 5 від 27.05.2025.
25.06.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»укладено Договір факторингу № 25062025, за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ»отримало право грошової вимоги до боржниківТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 та Договором про надання споживчого кредиту № 1120892 від 01.02.2025, що підтверджується копією вказаного договору; копією реєстру боржників від 25.06.2025.
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладений вказаним способом правочин згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.
З розрахунків наданих позивачем вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 у загальному розмірі становить 50336,00 грн, а саме:
- заборгованість Договором кредитної лінії № 8244468 від 17.01.2025 у розмірі 32296,00 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6916,00 грн - заборгованість за процентами; 1380,00 грн - комісія за надання кредиту; 16000,00 грн - неустойка.
- заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 1120892 від 01.02.2025 у розмірі 18040,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1000,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту; 5040,00 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 грн - неустойка.
Проте, суд не може погодитися в повному обсязі з визначеними позивачем розрахунком заборгованості в частині стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту та неустойки за кредитними договорами з огляду на наступне.
10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналізуючи умови Договору кредитної лінії № 8244468 від 17.01.2025 та Договору про споживчий кредит № 1120892 від 01.02.2025, суд доходить висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання кредиту.
Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, який в подальшому підтримувався Верховним Судом, зокрема, в постанові від 24 травня 2024 року в справі № 461/2735/23 (провадження № 61-16948св23).
Отже, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Договори підписані сторонами, ними не оскаржувалися, а отже є обов`язковими до виконання.
Так, комісія за надання кредититів в розмірах 1380,00 грн та 1000,00 грн визначені одноразово в момент видачі кредитів. Включення до тексту договорів умов про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту відповідає вимогам діючого законодавства, а тому підлягають до задоволення.
У той же час, суд вважає, що вимоги щодо стягнення комісії за Договором про надання споживчого кредиту № 1120892 від 01.02.2025 за обслуговування кредитної заборгованості у кожному з чергових періодів у розмірі 5040,00 грн, не підлягає задоволенню, оскільки це суперечить Закону України «Про споживче кредитування», про що зазначалося вище.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» у частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки у розмірі 24000,00 грн задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 21296,00 грн, яка складається з:
- заборгованості за Договором кредитної лінії № 8244468 від 17.01.2025 у розмірі 16296,00 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6916,00 грн - заборгованість за процентами; 1380,00 грн - комісія за надання кредиту;
- заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 1120892 від 01.02.2025 у розмірі 5000,00 грн, яка складається із: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1000,00 грн - комісія за надання кредиту.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням ціни позову, та розміру задоволених позовних вимог згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1281,08 грн (21296,00,00х 3028,00/50336,00).
Керуючись ст.ст. 9-14, 19, 23, 27, 133, 137, 141, 280, 281 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДПРОУ - 35625014, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість у загальному розмірі 21296,00 грн, з яких:
- заборгованість за Договором кредитної лінії № 8244468 від 17.01.2025 у розмірі 16296,00 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6916,00 грн - заборгованість за процентами; 1380,00 грн - комісія за надання кредиту;
- заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 1120892 від 01.02.2025 у розмірі 5000,00 грн, яка складається із: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1000,00 грн - комісія за надання кредиту.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДПРОУ - 35625014, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1281,08 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Белоконна
Судове рішення № 138311661, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 06.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 756/19732/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: