Рішення № 138311660, 06.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

06.07.2026 Справа № 758/718/26

Унікальний номер 758/718/26

Номер провадження 2/756/5176/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Белоконна І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») через свого представника звернулося до Подільського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами у розмірі 20202,75 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 16.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 8937724, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4500,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,998 % щоденно.

09.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 71888898, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі на суму 1000,00 грн, строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,800 % щоденно.

ТОВ «1 Безпечне агенсто необхідних кредитів» свої зобов`язання за кредитними договорами виконало, разом з тим, відповідач у порушення умов договорів свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 20202,75 грн.

16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу №16/10/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» набуло право вимоги до боржників ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за Договором надання коштів у кредит № 71888898 від 16.05.2025 та Договором кредитної лінії № 8937724 від 09.06.2025.

Посилаючись на право правонаступника вимагати стягнення заборгованості ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за вище зазначеними кредитними договорами у загальному розмірі 20202,75 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.01.2026 матеріали справи передано для розгляду за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 18.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Відповідачем відзив на позовну заяву не надано, у зв`язку з чим суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 16.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір кредитної лінії № 8937724, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 4500,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,998 % щоденно. Комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту, що становить 776,25 грн.

В порушення умов Договору кредитної лінії № 8937724 від 16.05.2025 відповідач не належним чином виконував умови кредитного договору внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 16962,75 грн, яка складається з: 4500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3462,75 грн - сума заборгованості за процентами; 9000,00 грн - неустойка (пеня).

09.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 71888898, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі на суму 1000,00 грн, строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,800 % щоденно. Комісія за надання кредиту становить 15 % від суми наданого кредиту, що у грошовому еквіваленті становить 150,00 грн.

В порушення умов Договору кредитної лінії від 09.06.2025 відповідач не належним чином виконував умови кредитного договору внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 3240,00 грн, яка складається з: 1 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 90,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами; 150,00 грн - сума заборгованості за комісією; 2000,00 грн - неустойка (пеня).

Кредитні кошти за умовами договорів повинні були бути зараховані на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надав лист та виписку про рух коштів за картковим рахунком, якими підтверджується факт належності відповідачу ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 та зарахування коштів за вище вказаними кредитними договорами.

16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу № 16/10/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» набуло право вимоги до боржників ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за Договором надання коштів у кредит № 71888898 від 16.05.2025 та Договором кредитної лінії № 8937724 від 09.06.2025, що підтверджується: копією вказаного договору; копією реєстру прав вимоги № 16/10/25-02.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором надання коштів у кредит № 71888898 від 09.06.2025 та № Договором кредитної лінії № 8937724 від 16.05.2025, відповідно до договору факторингу укладеним з первісним кредитором.

Вказаний договір факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладений вказаним способом правочин згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що кредитодавець виконав всі умови кредитних договорів належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе кредитних зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов кредитних договорів.

З розрахунків наданих позивачем вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 у загальному розмірі становить 20202,75 грн, а саме:

- заборгованість за Договором кредитної лінії № 8937724 від 16.05.2025 у розмірі 16962,75 грн, яка складається з: 4500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3462,75 грн - сума заборгованості за процентами; 9000,00 грн - неустойка (пеня);

- заборгованість за Договором кредитної лінії від 09.06.2025 у розмірі 3240,00 грн, яка складається з: 1000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 90,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами; 150,00 грн - сума заборгованості за комісією; 2000,00 грн - неустойка (пеня).

Проте, суд не може погодитися в повному обсязі з визначеними позивачем розрахунком заборгованості в частині стягнення з відповідача неустойки (пені) за кредитними договорами з огляду на наступне.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.2.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по неустойці (пені) у розмірі 11000,00 грн задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 9202,75 грн, яка складається з:

- заборгованості за Договором кредитної лінії № 8937724 від 16.05.2025 у розмірі 7962,75 грн, яка складається з: 4500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3462,75 грн - сума заборгованості за процентами;

- заборгованість за Договором кредитної лінії від 09.06.2025 у розмірі 1240,00 грн, яка складається з: 1000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 90,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами; 150,00 грн - сума заборгованості за комісією.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог 1103,45 грн (9202,75Х2422,40/20202,75).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: копія договору № 25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025; копію витягу з акту № 6ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 23.10.2025 за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025; копію акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; платіжну інструкцію від 27.10.2025.

З вказаних документів вбачається, що позивачу під час розгляду вказаної справи було надано послуги на загальну суму 4500,00 грн.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2049,82 грн (9202,75грнХ45,55% ).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 137, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ (ЄДРПОУ 43311346, адреса місцезнаходження: м. Ірпінь, бул. Садова, буд. 31/33) заборгованість у загальному розмірі 9202,75 грн, яка складається із:

- заборгованості за Договоромкредитної лінії № 8937724 від 16.05.2025 у розмірі 7962,75 грн, яка складається з: 4500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3462,75 грн - сума заборгованості за процентами;

- заборгованості за Договором кредитної лінії від 09.06.2025 у розмірі 1240,00 грн, яка складається з: 1000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 90,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами; 150,00 грн - сума заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ (ЄДРПОУ 43311346, адреса місцезнаходження: м. Ірпінь, бул. Садова, буд. 31/33) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1103,45 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2049,82 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог та судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна