Рішення № 138308747, 17.07.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/327/26

Номер провадження: 2/365/456/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 липня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Хижного Р.В.

за участі секретаря судового засідання Середи Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Уповноважений представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (далі - ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН») адвокат Пархомчук В.В. звернувся до Згурівського районного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ « ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за Кредитним договором № 1889008 від 17.05.2021 року у розмірі 13965,90 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.12.2023 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА»» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1889008, за умовами якого встановлено, що позикодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 3900,00 грн строком на 29 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,9 % на добу, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту (процентна ставка/фіксована). В подальшому позикодавцем відступлено право вимоги за вказаним договором кредиту позивачу. Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення суми основного боргу, заборгованості за відсотками не виконав ні перед первісним кредитором, ані перед позивачем. Заборгованість відповідача складає 13965,90 грн, з яких: 3900,00 грн сума заборгованості за основною сумою кредиту; 10065,90 грн сума заборгованості за відсотками.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 20.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено сторонам відповідні строки для подання заяв по суті справи, призначено справу до розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом відправлення ухвали про відкриття провадження та судових повісток за адресою його реєстрації, проте відправлення не були отримані відповідачем. З огляду на це, відповідач викликаний у судові засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідач про причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов до суду не направляв.

За змістом частини 4 статті 223, частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене вище, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався. Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З досліджених письмових доказів судом встановлено, що 17.05.2021 між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладений Кредитний договір № 1889008.

Відповідно до п. 1.2. Договору загальний розмір Кредиту складає 3900,00 грн.

Строк, на який надається Кредит, відповідно до п. 1.3 Договору складає: 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику, а саме: з 17.05.2021 по 14.06.2021 року включно.

Пунктом 1.4. Договору визначено, що процентна ставка за Кредитом становить 1,9 % в день. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частку.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки позичальника протягом (3) трьох банківських днів з дати підписання договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору, Позичальник зобов`язався повернути суму отриманого кредиту (грошові кошти, які Кредитодавець надав у кредит, а Позичальник отримав за цим договором), сплатити суму нарахованих процентів за користування кредитом у строки, визначені в Графіку платежів.

Відповідно до п. 9.4.3. Договору, сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах.

Відповідно до п. 9.4.3.1. Договору, строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно.

Відповідно до п. 9.4.3.2. Договору, в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

Вказаний договір був підписаний Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором G1349 (а.с. 7-15).

Судом встановлено, що за допомогою платіжної системи ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС», за Кредитним договором № 1889008 від 17.05.2021 року грошові кошти в розмірі 3900,00 грн були зараховані 17.05.2021 року на картковий рахунок НОМЕР_1 , який зазначений відповідачем, як рахунок для зарахування суми кредиту (а.с. 26).

01.12.2023 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» був укладений договір відступлення прав вимоги № 1-01/12/2023 відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі і за Кредитним договором № 1889008 від 17.05.2021 року (а.с. 17, 19-20).

Відповідно до виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 1889008 від 17.05.2021 року, станом на 20.02.2026 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість в розмірі 13965,90 грн, яка складається із: заборгованості за сумою кредитом 3900,00 грн, заборгованості за нарахованими відсотками 10065,90 грн (а.с. 16).

З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по отриманому та неповернутому кредиту, а також процентам за користування отриманими коштами.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Перед укладенням договору відповідач пройшов ідентифікацію (а.с. 18).

Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Підписання договору свідчить про те, що відповідач всі договірні умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов`язання згідно з умовами Кредитного договору № 1889008 від 17.05.2021 року, що призвело до виникнення заборгованості. Право вимоги до відповідача за кредитами у позивача ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» виникло на підставі договору відступлення прав вимоги № 1-01/12/2023 від 01.12.2023 року. Відповідач своїх заперечень щодо позовних вимог не надав, розмір заборгованості не оспорює.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 1889008 від 17.05.2021 року в розмірі 13965,90 грн, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредитом в розмірі 3900,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 10065,90 грн.

В частині розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з правилами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 2662,40 гривень (а.с. 30).

За приписами ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надає Договір про надання правової допомоги № 09/07/2025, укладений між адвокатом Пархомчук С.В та ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги № 09/07/2025, укладену 20.01.2026 року, акт про отримання правової допомоги від 12.05.2026 року на суму 13000,00 гривень, платіжну інструкцію, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреність (а.с. 21-23, 42-44).

Верховним Судом неодноразово висловлювалася позиція, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 206/5280/21).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

У даній справі судом враховано незначну складність категорії справи, спірні правовідносини не є новими у судовій практиці, крім того, аналогічні позови цього позивача до інших відповідачів вже розглядались судами.

Крім того, суд враховує, що розгляд справи проведено у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з`являлись.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 13000,00 гривень витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідає критерію розумності їхнього розміру. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт). А також ціною позову.

Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, має становити 5000,00 гривень.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, решта судових витрат залишити за позивачем.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 205, 207, 512, 513, 514, 515, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за Кредитним договором № 1889008 від 17.05.2021 року у розмірі 13965 (тринадцять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 90 коп., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3900 (три тисячі дев`ятсот) гривень 00 коп, прострочена заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 10065 (десять тисяч шістдесят п`ять) гривень 90 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008; код ЄДРПОУ 44002941.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя Р.В. Хижний