Рішення № 138308261, 17.07.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2533/26

Провадження № 2/279/2011/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Пацко О.О., з секретарем Зубковою І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зазначивши, що 12.10.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 6737743, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 7000,00 грн., строком на 360 дні, зі сплатою 0,95% в день на залишок заборгованості за кредитом.

25.02.2026 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та "Фінпром Маркет" укладено договір факторингу №25/02/26 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором № 6737743 від 12.10.2025. Відповідач не виконує умови договору у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 27759,00 грн., яка складається з: 7000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 6051,50 грн. сума заборгованості по процентам, 1207,50 грн. комісії та 13500,00 заборгованість за пенею/неустойкою. Просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, судові витрати зі сплати судового збору та витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 4500,00 грн.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач про розгляд справи повідомлялась належним чином за зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

12.10.2025 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 6737743, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 7000,00 грн., строком на 360 дні, зі сплатою 0,95% в день на залишок заборгованості за кредитом. Договір укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі, містить підпис одноразовим ідентифікатором.

Позивачем надано докази про зарахування на рахунок відповідача коштів за договором (довідка ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" №21-5712 від 11.03.2026).

25.02.2026 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та "Фінпром Маркет" укладено договір факторингу 25/02/26 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором №6737743 від 12.10.2025.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.626 ЦК України).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки, відповідач порушив умови договорів має заборгованість з станом на 26.03.2026 року в розмірі 13051,50 грн., з яких: 7000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 6051,50 грн. заборгованість за відсотками.

При цьому, суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення комісії, так як, вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Водночас, щодо позовних вимог про стягнення неустойки/пені суд зазначає, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено і станом на час розгляду даної справи він триває.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19.

Так, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Слід зазначити, що нарахування неустойки/пені, проведено позивачем в період дії в Україні воєнного стану.

Відтак, з огляду на положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України відсутні підстави для стягнення з відповідача неустойки/пені, оскільки відповідач звільняється від сплати указаного виду відповідальності згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог (47,01%).

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Документально підтвердженими витратами позивача на правову допомогу до суду подано договір про надання правової допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, ордер, акт про надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 25.08.2025 року, витяг з акту №9ФП від 02.03.2026 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст. ст. 77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ "Фінпром Маркет" витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно з цим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження), невеликий обсяг досліджуваних доказів, виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3000,00 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у сумі 3000,00 грн, тим самим частково задовольнивши дану вимогу.

Керуючись ст.ст. 4-12,141,247,263-265 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530,549,610-612,628,629,638,1054,1055 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованість за договором про надання коштів в кредит№ 6737743 від 12.10.2025 в розмірі 13051 (тринадцять тисяч п`ятдесят одну) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" судовий збір в розмірі 1251 (одну тисячу двісті п`ятдесят одну) грн. 59 коп. та 3000 (три тисячі) грн. за надання професійної правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони по справі:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", адреса місця знаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Пацко О.О.